Золотовицький Ігор Якович

Ігор Якович Золотовицький (нар. 18 червня 1961, Ташкент, Узбецька РСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, театральний педагог, з 2013 року — ректор Школи-студії МХАТ, заслужений артист РФ (2002), заслужений діяч мистецтв РФ (2020).

Золотовицький Ігор ЯковичИгорь Яковлевич Золотовицкий

Зображення

Дата народження18 червня 1961(1961-06-18) (63 роки)Місце народженняТашкент, Узбецька РСР, СРСРГромадянство СРСР→ РосіяAlma materШкола-студія МХАТПрофесіяактор
театральний педагогКар'єра1983 — дотеперНагороди

IMDbID 0957741zolotovitsky.ru  Золотовицький Ігор Якович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Золотовицький.

Біографія

Ігор Золотовицький народився 18 червня 1961 року в Ташкенті, в сім'ї Якова Соломоновича Золотовицького, родом з Смоленська, і Софії Григорівни Золотовицької, родом з Кривого Рогу .

• У 1983 році закінчив Школу-студію МХАТ (курс Віктора Монюкова) .
• З 1989 року викладає в Школі-студії МХАТ.
  • З 2013 року — ректор Школи-студії МХАТ.
• У 1995—2001 роках був одним з режисерів-постановників дог-шоу «Я і моя собака» на телеканалі НТВ, в 1996 році — одним з провідних короткою пізнавальної передачі «Живі новини» на тому ж каналі.

Родина

• Дружина — актриса Віра Харибіна .
• діти:
  • Олексій Золотовицький (нар.. 18 березня 1988) — в 2014 році закінчив режисерський факультет ГІТІСу (майстерня Олега Кудряшова).
  • Олександр Золотовицький (нар.. 5 вересня 1997) — в 2019 році закінчив Школу-студію МХАТ (майстерня Дмитра Бруснікіна).

Творчість

Ролі в театрі

• 2005 — «Швидше за кроликів» (театр «Квартет І»)

Московський художній театр ім. А. П. Чехова

• 2001 — «№ 13» Рей Куні. Режисер: Володимир Машков — Ронні
• 2003 — " Остання жертва " Олександра Островського . Режисер: Юрій Єрьомін — Салай Салтанович
• 2003 — «Облога» Євгена Гришковця. Режисер: Євген Гришковець — Перший воїн
• 2004 — " Зображуючи жертву " Братів Преснякових . Режисер: Кирило Серебренніков — Закіров
• 2011 — «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова . Режисер: Янош Сас — Берліоз
• 2011 — «Дім» Євгена Гришковця. Режисер: Сергій Пускепаліс — Ігор
• 2014 — «П'яні» І. Вирипаєва . Режисер: Віктор Рижаков — Карл
• 2014 року — «Ілюзії» І. Вирипаєва . Режисер: Віктор Рижаков

Фільмографія

Рік		Назва	Роль
1984	ф	«Єгорка»	Рибаков, гідроакустик
1984	ф		пожежний
1985	ф	«Непрофесіонали»	Булочка
1989	ф	«У місті Сочі темні ночі»	сексуально заклопотаний
1990	ф	«Таксі-блюз»	Петюнчік
1990	ф	«Захід»	Левка
1990	ф	«Зламане світло»	Олег, актор «Ленкоцерта»
1992	ф		господар ресторану
1992	ф		таксист
1995	с		перехожий (ролик «Пам'ятай про близьких»)
1998	ф		продавець-німець (1-а серія, новела «Забув»)
1998	ф		психолог
1999	ф		адміністратор психіатричної лікарні
2000	ф		Діма
2000	ф		Високий
2001	с	« Марш Турецького 2»	Іван Гнатович Шацьких (фільм № 7 «Прострочена віза»)
2001	ф		Віктор Чагін
2002	ф		Діма
2003	ф		Вовчик
2003	с	« Каменська 3»	Валерій Папоров, продюсер (фільм № 2 «Коли боги сміються»)
2003	с		Лепёсткін (серія «Вогонь небесний»)
2004	ф	«Конвалія срібляста 2»	Євген Коралов
2004	ф		Андрій
2005	ф		Мен
2005	ф		Юр Юрич
2005	ф	«Несподівана радість»	Микола Будько
2005	ф		Іван Агєєв
2005	ф	«Взяти Тарантіно»	Найхана, син Нальхана
2005 — 2006	с		Жорик Орлов
2006	ф		Аркадій Пузайцер
2006	ф		Ілля, чоловік Наталії
2006	ф		Малай
2007	ф		продюсер
2007	ф		Вадим
2007	ф		Манякін, чоловік Євгенії
2008	с		агент Гайпель
2008	ф		Роман Салаватовіч, режисер
2008	ф		Геннадій Горін, кинутий чоловік (2-а і 3-я серії)
2008	ф		Едуард Цвєтков, чоловік Алли
2008	ф		Влад
2008	ф		ЛАЦе, циганський барон
2009	с		Віталій Мітін, фотограф (фільм № 3 «Старі дошки»)
2009	с		Алішер Цаев, олігарх
2009	ф		Георгій Якович, кардіолог
2010	с		провідний
2010	ф		Барвало, циганський барон
2010	ф		Альберт Пшоно, нотаріус
2010	ф		Валерій
2011	с		Ілля Володимирович
2012	ф		Олександр
2012	ф		директор горілчаного заводу
2013	ф	«Швидше за кроликів»	Гарік
2013	ф	»	Абдулла, глава банди найманців
2014	с		Леонід Темников, батько Вадима
2015	ф		Борис Ілліч Курёнок, директор турагентства
2016	ф		Курчатов, журналіст, ведучий радіо «Ехо Москви» (голос)
2017	ф		Андрій Петрович
2017	с		директор театру
2018	ф		Микола Ілліч, керуючий маєтком графа Лева Толстого
2018	ф		Данила Сергійович, режисер
2019	тф		лікар медпункту
2021	ф		Микола
2023	с	Бібліотекар	Лагудов

Примітки

1. . Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 2 серпня 2021.
2. . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 6 вересня 2009.
3. . . 1997-04. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 2 серпня 2021.
4. . . 21 березня 2002. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
5. . Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 2 серпня 2021.
6. . Архів оригіналу за 5 березня 2019. Процитовано 2 серпня 2021.
7. . Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 2 серпня 2021.
8. . Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 2 серпня 2021.

Посилання

• Ігор Золотовицький на сайті МХТ ім. [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] Чехова [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю (2013) [ 20 лютого 2014 у Wayback Machine.] каналу " Москва 24 "