Золота Балка — археологічна пам'ятка, городище і могильник.
Золота Балка | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Херсонська область, Нововоронцовський район |
Населений пункт | село Золота Балка |
Тип | Городище, могильник |
Історія | |
Датування | 2 ст. до н. е. — 4 ст. н. е. |
Дослідження | |
Дата дослідження | з 1951 |
Дослідники | А. В. Добровольський, М. І. Вязьмітіна, К. Бреде, , Е. О. Симонович |
Державна приналежність | Скіфське царство |
Золота Балка | |
Розташування
Городище розташоване біля села Золота Балка Нововоронцовського району Херсонської області на правому березі Каховського водосховища на Дніпрі. Безкурганний могильник розташований на північний захід від городища, на березі Дніпра.
Датування
Городище датується 2 ст. до н. е. — 4 ст. н. е., могильник — 2 ст. до н. е. — 2 ст. н. е.
Загальна характеристика
Площа пам'ятки — 6,6 га, розкопано 2500 м².
Городище складалося з акрополя й передмістя, мало прямолінійне планування. Будинки об'єднувалися в господарські комплекси на зразок садиб з внутрішніми двориками, кам'яними будинками і огорожею (6 комплексів). Городище оточували вали з кам'яними стінами. Матеріальна культура представлена ліпним посудом, гончарною керамікою, прикрасами, знаряддями праці.
На території могильника відкрито 87 поховань пізньоскіфського часу. Також відкрито 11 поховань пізньої бронзової доби. Типи поховань — катакомби, ґрунтові ями, підбійні могили, кам'яні ящики. Переважало тілопокладення на спині. Інвентар — знаряддя праці, зброя, кінське спорядження, кераміка, прикраси, культові речі. За антропологічними даними, серед небіжчиків з поховань, що належать до пізньоскіфського часу, є представники різних етнічних груп — греки, сармати, скіфи й навіть германці.
Дослідження
За завданням Одеського товариства історії і старожитностей, із заснування якого в 1839 р. власне і починається археологічне вивчення краю, була проведена топографічна зйомка планів стародавніх городищ, руїни яких збереглися ще на берегах Дніпровського лиману та Дніпра (А. П. Чирков). Широкого розмаху набуває вивчення городищ з 1951 р., пов'язане з будівництвом Каховської ГЕС. У першу чергу дослідники розпочали роботи на городищах, які увійшли в зону затоплення (Інститут археології АН УРСР). Систематичні розкопки на поселенні біля села Золота Балка розпочалися в 1951 р. Нікопольсько — Гаврилівською експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом А. В. Добровольського. 1953—1959 городище досліджувалося М. Вязьмітіною.
Могильник досліджувався К. Бреде, , Е. Симоновичем, М. Вязьмітіною.
Передумови виникнення
З появою на нижньому Дніпрі ряду населених пунктів, які довгим ланцюгом простягнулися по обох берегах Дніпра і вступили в жваві зносини з причорноморськими античними містами, починається як би новий період у житті населення нижнього Дніпра.
Однією з основних причин цього був ріст продуктивних сил і значна майнова диференціація в середовищі місцевих племен. Неабияку роль відіграла і необхідність задоволення зрослої потреби в хлібі, яку відчували в цей час причорноморські міста, що переживали період економічного занепаду, спричиненого навалою сарматських племен, переміщенням торгових шляхів.
Розміщуючись на раніше обжитих місцях родючої долини Дніпра, із зручними шляхами сполучення, поруч з плавнями — стародавнього Гілеєю, — багатими лісом, дичиною, рибою та чудовими пасовищами для худоби, поселення ці виконували подвійну роль. З одного боку, вони були посередниками між степовими та лісостеповими племенами, куди постачали сільськогосподарську продукцію, сприяючи одночасно просуванню виробів міського ремесла в глиб країни. З другого боку, об'єднавшись у струнку систему фортечних пунктів, ці городища виконували певну стратегічну роль — забезпечували надійну охорону судноплавних шляхів.
Виникнення
Поселення біля села Золота Балка виникло десь на рубежі III-II ст.. до н. е. в досить неспокійний час, який настав після ослаблення Скіфського царства Атея і для якого характерною була боротьба між наступаючими зі сходу сарматськими племенами та скіфами і активізація на заході кельтських та четських племен.
Історію Золотобалківського поселення можна поділити на два етапи: ранній — II—I ст. до н. е. І пізній — рубіж нашої ери — I—II ст.. н. е.
Раннє поселення
Будівельні залишки раннього періоду відкриті лише в невеликій кількості, в основному в огородженій частині поселення.
Будівлі
Тут виявлено дві великого розміру глинобитні споруди: одна на кам'яній основі, друга з кам'яною обладкою основи, очевидно, господарського призначення(можливо, для зберігання товарів), а також дуже зруйновані залишки глинобитних приміщень з вогнищами в кам'яній обкладці. Зруйновані глинобитні будівлі були знайдені в північній частині.
Господарство
До того ж періоду належить і своєрідної форми яма виробничого характеру, з великою кількістю залізних шлаків, які свідчать про наявність тут в цей час заліза. Можливо, виплавкою заліза займалася тут якась частина ремісників — металургів. В цій же ямі знаходилися і керамічні шлаки, що свідчить про існування місцевого гончарського виробництва.
Зовнішні зносини
Поселення біля села Золота Балка політично було пов'язаного із Скіфським царством.
Воно підтримувало торгові зносини з Ольвією, при посередництві якої приводилися сюди синопські та коські амфори, розписані пергамські кубки та буролакові блюда.
В кінці II ст. та в першій половині I ст.. до н. е., коли Скіфське царство почало втрачати свій вплив і зазнавати поразок у боротьбі з Діофантом, а також під час війн Мітрідата, який ввів гарнізон до Ольвії, намагаючись зміцнити своє становище в Північному Причорномор'ї, можливо, залежність ця ослабла, проте зносини з Ольвією не припинялися. Незважаючи на тривожну обставину, яка складалася в цей час у Південному Причорномор'ї, до Північного Причорномор'я не припиняється великий приплив малоазіатських виробів.
Монети II — I ст. до н. е. Понту, Пафлагонії, а також Аміса, які переважали, поширюються по всьому північному та східному узбережжю Чорного моря, в тому числі на Боспорі, в Херсонесі та Ольвії. Остання продовжує постачати поселення біля села Золота Балка малоазіатською продукцією.
В цей час на поселенні використовуються нові форми ліпного посуду з лощиною поверхнею — гострореберні миски, глеки, плошки, великі корчаги.
Руйнування
В середині I ст. до н. е ., під час четської навали, яка в основному обрушилася на Ольвію, частково було зруйновані, очевидно, і городища нижнього Дніпра і серед них — поселення біля села Золотої Балки.
Пізнє поселення
Вже на рубежі нашої ери на поселення біля села Золота Балка відновлюється життя. Площа поселення частково була знівельована, а матеріал із зруйнованих будинків був використаний для підсипки та укріплення лівого берега Крутої Балки, де утворився великий зольник. Тут головним чином і заходяться матеріали II — I ст. до н. е., що належать до раннього періоду життя населення.
Планування та будівництво
Частина будинків була перероблена і ввійшла у нові будівельні комплекси.
Південна частина поселення — на південь від Крутої Балки — з півночі та півдня огороджується кам'яними стінами шириною до 1,2 — 2,2 м, які перетворили її у своєрідний акрополь.
У плануванні поселення спостерігається додержання принципів прямолінійного розміщення окремих будівельних комплексів, що йдуть уздовж берегової смуги з півночі на південь двома паралельними рядами і розділені між собою вулицями, які пересікаються. Певна закономірність простежується і в плануванні окремих будівельних комплексів, які можна назвати садибами. Кожний такий комплекс: нагадуючи садиби херсонського клера мініатюрі, складається з ряду двокамерних і багатокамерних споруд, витягнутих уздовж двох або трьох сторін двору, замкненого кам'яною огорожею, до якої іноді ще прибудовувались легкі глинобитні споруди або споруди на кам'яній основі, частково відбудовані на місці зруйнованих будинків.
Своєрідною особливість планування поселення є наявність приміщень з відкритими сіньми типу мегарона, відомого в цей же час і в Неаполі.
До складу будівельних комплексів входили споруди як жилого, так і господарського призначення, різного роду вогнища всередині і зовні приміщень, кам'яні загорожі для зберігання посуду, що іноді служили засіками для зерна або складами для продуктів.
Значно поширеними на поселенні були також господарські ями. Знаходячись всередині приміщень, вони звичайно використовувались як кладові. В приміщенні були виявлені спарені ями. Вони служили очевидно, для коптіння риби. Інші ями призначалися для зберігання зерна.
У прийомах кладки стін та в деяких конструктивних особливостях будівель (кладка з необробленого каменю, кам'яні плити, поставлені на ребро система кам'яних загорож) спостерігається додержання місцевих традицій.
Що ж до самого планування (прямолінійність в розміщенні будівельних комплексів, садибний тип) та застосування досконаліших прийомів кам'яного будівництва (двопанцирна кладка, обтісування та профілювання кам'яних плит), то тут можна вбачати і деяке проникнення на поселення прийомів, характерних для античного міського будівництва причорноморських міст.
В одному будинку спостерігалася кладка в ялинку — найраніший і відомих нам прийомів цього типу кладки в степовому Причорномор'ї.
Господарство
Економічною основою діяльності населення було землеробство та скотарство. На поселенні поряд з простими зернотертками, застосовувалися і досконаліші борошномельні знаряддя. Склад стада характеризується наявністю великої і дрібної рогатої худоби та зменшенням значення коня. Великий розвиток мав і риболовний промисел. Очевидно, населення займалося сушінням та коптінням риби.
Другорядне значення мало полювання. Жителі поселення займалися різними видами ремісництва, яке мало ще домашній характер: гончарством, прядильно — ткацьким виробництвом, чинбарством, косторізною справою.
Гончарство
Значне місце у виробничій діяльності населення мало виготовлення ліпного посуду. З виробів місцевого гончарського виробництва відзначимо великі корчагоподібні вузькодонні посудини із залощеною поверхнею та рельєфним або врізним орнаментом з вертикальних ребер, дугоподібних мотивів із спіральними завитками та круглими або загостреними шишечками і виступами; горшки з ручками і шишечками; гостро реберні миски з жовтуватою або буруватою залощеною поверхнею. При посередництві Олівії до Золотої Балки надходить досить велика кількість світло — та червоно глиняних амфор з двоствольними ручками в яких перевозили вино та олію, а також в червоно глиняних тонкостінних малоазіатських посудин пергамських, менше — самоського виробництва.
Торгові зносини
Інколи потрапляють сюди і вишуканіші італійські вироби — червоно лакові тонкостінні чаші з формованим фігурними орнаментом. Крім торгових зв'язків з Ольвієм, населення Золотої Балки в I ст. н. е. підтримувало зносини. Хоч і менш інтенсивні, з Боспором. Про це можна судити на підставі знахідок серед імпортних посудин, а також теракотових статуеток у вигляді Ерота на Козлі та хлопчика з гускою. Останній сюжет був дуже поширений у дрібній пластиці римського часу, він відомий у ряді реплік, виявлених під час розкопок в Пантікапеї. Торговий обмін між населенням Золотої Балки та причорноморськими містами мав безгрошовий характер. Внаслідок нової навали сарматських племен, які пересувалися у II ст. до н. е. на захід, поселення припиняє своє існування.
Джерела та література
Джерела
- Н. О. Гаврилюк. Золота Балка [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 372. — .
- Н. О. Гаврилюк. Золота Балка [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Література
- Вязьмітіна М. І. Золота Балка: Поселення сарматського часу на Нижньому Дніпрі. Київ, 1962
- Вязьмитина М. И. Золотобалковский могильник. Киев, 1972 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zolota Balka znachennya Zolota Balka arheologichna pam yatka gorodishe i mogilnik Zolota BalkaKrayina UkrayinaRegionHersonska oblast Novovoroncovskij rajonNaselenij punktselo Zolota BalkaTipGorodishe mogilnikIstoriyaDatuvannya2 st do n e 4 st n e DoslidzhennyaData doslidzhennyaz 1951DoslidnikiA V Dobrovolskij M I Vyazmitina K Brede E O SimonovichDerzhavna prinalezhnistSkifske carstvoZolota BalkaRoztashuvannyaGorodishe roztashovane bilya sela Zolota Balka Novovoroncovskogo rajonu Hersonskoyi oblasti na pravomu berezi Kahovskogo vodoshovisha na Dnipri Bezkurgannij mogilnik roztashovanij na pivnichnij zahid vid gorodisha na berezi Dnipra DatuvannyaGorodishe datuyetsya 2 st do n e 4 st n e mogilnik 2 st do n e 2 st n e Zagalna harakteristikaPlosha pam yatki 6 6 ga rozkopano 2500 m Gorodishe skladalosya z akropolya j peredmistya malo pryamolinijne planuvannya Budinki ob yednuvalisya v gospodarski kompleksi na zrazok sadib z vnutrishnimi dvorikami kam yanimi budinkami i ogorozheyu 6 kompleksiv Gorodishe otochuvali vali z kam yanimi stinami Materialna kultura predstavlena lipnim posudom goncharnoyu keramikoyu prikrasami znaryaddyami praci Na teritoriyi mogilnika vidkrito 87 pohovan piznoskifskogo chasu Takozh vidkrito 11 pohovan piznoyi bronzovoyi dobi Tipi pohovan katakombi gruntovi yami pidbijni mogili kam yani yashiki Perevazhalo tilopokladennya na spini Inventar znaryaddya praci zbroya kinske sporyadzhennya keramika prikrasi kultovi rechi Za antropologichnimi danimi sered nebizhchikiv z pohovan sho nalezhat do piznoskifskogo chasu ye predstavniki riznih etnichnih grup greki sarmati skifi j navit germanci DoslidzhennyaZa zavdannyam Odeskogo tovaristva istoriyi i starozhitnostej iz zasnuvannya yakogo v 1839 r vlasne i pochinayetsya arheologichne vivchennya krayu bula provedena topografichna zjomka planiv starodavnih gorodish ruyini yakih zbereglisya she na beregah Dniprovskogo limanu ta Dnipra A P Chirkov Shirokogo rozmahu nabuvaye vivchennya gorodish z 1951 r pov yazane z budivnictvom Kahovskoyi GES U pershu chergu doslidniki rozpochali roboti na gorodishah yaki uvijshli v zonu zatoplennya Institut arheologiyi AN URSR Sistematichni rozkopki na poselenni bilya sela Zolota Balka rozpochalisya v 1951 r Nikopolsko Gavrilivskoyu ekspediciyeyu Institutu arheologiyi AN URSR pid kerivnictvom A V Dobrovolskogo 1953 1959 gorodishe doslidzhuvalosya M Vyazmitinoyu Mogilnik doslidzhuvavsya K Brede E Simonovichem M Vyazmitinoyu Peredumovi viniknennyaZ poyavoyu na nizhnomu Dnipri ryadu naselenih punktiv yaki dovgim lancyugom prostyagnulisya po oboh beregah Dnipra i vstupili v zhvavi znosini z prichornomorskimi antichnimi mistami pochinayetsya yak bi novij period u zhitti naselennya nizhnogo Dnipra Odniyeyu z osnovnih prichin cogo buv rist produktivnih sil i znachna majnova diferenciaciya v seredovishi miscevih plemen Neabiyaku rol vidigrala i neobhidnist zadovolennya zrosloyi potrebi v hlibi yaku vidchuvali v cej chas prichornomorski mista sho perezhivali period ekonomichnogo zanepadu sprichinenogo navaloyu sarmatskih plemen peremishennyam torgovih shlyahiv Rozmishuyuchis na ranishe obzhitih miscyah rodyuchoyi dolini Dnipra iz zruchnimi shlyahami spoluchennya poruch z plavnyami starodavnogo Gileyeyu bagatimi lisom dichinoyu riboyu ta chudovimi pasovishami dlya hudobi poselennya ci vikonuvali podvijnu rol Z odnogo boku voni buli poserednikami mizh stepovimi ta lisostepovimi plemenami kudi postachali silskogospodarsku produkciyu spriyayuchi odnochasno prosuvannyu virobiv miskogo remesla v glib krayini Z drugogo boku ob yednavshis u strunku sistemu fortechnih punktiv ci gorodisha vikonuvali pevnu strategichnu rol zabezpechuvali nadijnu ohoronu sudnoplavnih shlyahiv ViniknennyaPoselennya bilya sela Zolota Balka viniklo des na rubezhi III II st do n e v dosit nespokijnij chas yakij nastav pislya oslablennya Skifskogo carstva Ateya i dlya yakogo harakternoyu bula borotba mizh nastupayuchimi zi shodu sarmatskimi plemenami ta skifami i aktivizaciya na zahodi keltskih ta chetskih plemen Istoriyu Zolotobalkivskogo poselennya mozhna podiliti na dva etapi rannij II I st do n e I piznij rubizh nashoyi eri I II st n e Rannye poselennyaBudivelni zalishki rannogo periodu vidkriti lishe v nevelikij kilkosti v osnovnomu v ogorodzhenij chastini poselennya Budivli Tut viyavleno dvi velikogo rozmiru glinobitni sporudi odna na kam yanij osnovi druga z kam yanoyu obladkoyu osnovi ochevidno gospodarskogo priznachennya mozhlivo dlya zberigannya tovariv a takozh duzhe zrujnovani zalishki glinobitnih primishen z vognishami v kam yanij obkladci Zrujnovani glinobitni budivli buli znajdeni v pivnichnij chastini Gospodarstvo Do togo zh periodu nalezhit i svoyeridnoyi formi yama virobnichogo harakteru z velikoyu kilkistyu zaliznih shlakiv yaki svidchat pro nayavnist tut v cej chas zaliza Mozhlivo viplavkoyu zaliza zajmalasya tut yakas chastina remisnikiv metalurgiv V cij zhe yami znahodilisya i keramichni shlaki sho svidchit pro isnuvannya miscevogo goncharskogo virobnictva Zovnishni znosini Poselennya bilya sela Zolota Balka politichno bulo pov yazanogo iz Skifskim carstvom Vono pidtrimuvalo torgovi znosini z Olviyeyu pri poserednictvi yakoyi privodilisya syudi sinopski ta koski amfori rozpisani pergamski kubki ta burolakovi blyuda V kinci II st ta v pershij polovini I st do n e koli Skifske carstvo pochalo vtrachati svij vpliv i zaznavati porazok u borotbi z Diofantom a takozh pid chas vijn Mitridata yakij vviv garnizon do Olviyi namagayuchis zmicniti svoye stanovishe v Pivnichnomu Prichornomor yi mozhlivo zalezhnist cya oslabla prote znosini z Olviyeyu ne pripinyalisya Nezvazhayuchi na trivozhnu obstavinu yaka skladalasya v cej chas u Pivdennomu Prichornomor yi do Pivnichnogo Prichornomor ya ne pripinyayetsya velikij pripliv maloaziatskih virobiv Moneti II I st do n e Pontu Paflagoniyi a takozh Amisa yaki perevazhali poshiryuyutsya po vsomu pivnichnomu ta shidnomu uzberezhzhyu Chornogo morya v tomu chisli na Bospori v Hersonesi ta Olviyi Ostannya prodovzhuye postachati poselennya bilya sela Zolota Balka maloaziatskoyu produkciyeyu V cej chas na poselenni vikoristovuyutsya novi formi lipnogo posudu z loshinoyu poverhneyu gostroreberni miski gleki ploshki veliki korchagi Rujnuvannya V seredini I st do n e pid chas chetskoyi navali yaka v osnovnomu obrushilasya na Olviyu chastkovo bulo zrujnovani ochevidno i gorodisha nizhnogo Dnipra i sered nih poselennya bilya sela Zolotoyi Balki Piznye poselennyaVzhe na rubezhi nashoyi eri na poselennya bilya sela Zolota Balka vidnovlyuyetsya zhittya Plosha poselennya chastkovo bula znivelovana a material iz zrujnovanih budinkiv buv vikoristanij dlya pidsipki ta ukriplennya livogo berega Krutoyi Balki de utvorivsya velikij zolnik Tut golovnim chinom i zahodyatsya materiali II I st do n e sho nalezhat do rannogo periodu zhittya naselennya Planuvannya ta budivnictvo Chastina budinkiv bula pereroblena i vvijshla u novi budivelni kompleksi Pivdenna chastina poselennya na pivden vid Krutoyi Balki z pivnochi ta pivdnya ogorodzhuyetsya kam yanimi stinami shirinoyu do 1 2 2 2 m yaki peretvorili yiyi u svoyeridnij akropol U planuvanni poselennya sposterigayetsya doderzhannya principiv pryamolinijnogo rozmishennya okremih budivelnih kompleksiv sho jdut uzdovzh beregovoyi smugi z pivnochi na pivden dvoma paralelnimi ryadami i rozdileni mizh soboyu vulicyami yaki peresikayutsya Pevna zakonomirnist prostezhuyetsya i v planuvanni okremih budivelnih kompleksiv yaki mozhna nazvati sadibami Kozhnij takij kompleks nagaduyuchi sadibi hersonskogo klera miniatyuri skladayetsya z ryadu dvokamernih i bagatokamernih sporud vityagnutih uzdovzh dvoh abo troh storin dvoru zamknenogo kam yanoyu ogorozheyu do yakoyi inodi she pribudovuvalis legki glinobitni sporudi abo sporudi na kam yanij osnovi chastkovo vidbudovani na misci zrujnovanih budinkiv Svoyeridnoyu osoblivist planuvannya poselennya ye nayavnist primishen z vidkritimi sinmi tipu megarona vidomogo v cej zhe chas i v Neapoli Do skladu budivelnih kompleksiv vhodili sporudi yak zhilogo tak i gospodarskogo priznachennya riznogo rodu vognisha vseredini i zovni primishen kam yani zagorozhi dlya zberigannya posudu sho inodi sluzhili zasikami dlya zerna abo skladami dlya produktiv Znachno poshirenimi na poselenni buli takozh gospodarski yami Znahodyachis vseredini primishen voni zvichajno vikoristovuvalis yak kladovi V primishenni buli viyavleni spareni yami Voni sluzhili ochevidno dlya koptinnya ribi Inshi yami priznachalisya dlya zberigannya zerna U prijomah kladki stin ta v deyakih konstruktivnih osoblivostyah budivel kladka z neobroblenogo kamenyu kam yani pliti postavleni na rebro sistema kam yanih zagorozh sposterigayetsya doderzhannya miscevih tradicij Sho zh do samogo planuvannya pryamolinijnist v rozmishenni budivelnih kompleksiv sadibnij tip ta zastosuvannya doskonalishih prijomiv kam yanogo budivnictva dvopancirna kladka obtisuvannya ta profilyuvannya kam yanih plit to tut mozhna vbachati i deyake proniknennya na poselennya prijomiv harakternih dlya antichnogo miskogo budivnictva prichornomorskih mist V odnomu budinku sposterigalasya kladka v yalinku najranishij i vidomih nam prijomiv cogo tipu kladki v stepovomu Prichornomor yi Gospodarstvo Ekonomichnoyu osnovoyu diyalnosti naselennya bulo zemlerobstvo ta skotarstvo Na poselenni poryad z prostimi zernotertkami zastosovuvalisya i doskonalishi boroshnomelni znaryaddya Sklad stada harakterizuyetsya nayavnistyu velikoyi i dribnoyi rogatoyi hudobi ta zmenshennyam znachennya konya Velikij rozvitok mav i ribolovnij promisel Ochevidno naselennya zajmalosya sushinnyam ta koptinnyam ribi Drugoryadne znachennya malo polyuvannya Zhiteli poselennya zajmalisya riznimi vidami remisnictva yake malo she domashnij harakter goncharstvom pryadilno tkackim virobnictvom chinbarstvom kostoriznoyu spravoyu Goncharstvo Znachne misce u virobnichij diyalnosti naselennya malo vigotovlennya lipnogo posudu Z virobiv miscevogo goncharskogo virobnictva vidznachimo veliki korchagopodibni vuzkodonni posudini iz zaloshenoyu poverhneyu ta relyefnim abo vriznim ornamentom z vertikalnih reber dugopodibnih motiviv iz spiralnimi zavitkami ta kruglimi abo zagostrenimi shishechkami i vistupami gorshki z ruchkami i shishechkami gostro reberni miski z zhovtuvatoyu abo buruvatoyu zaloshenoyu poverhneyu Pri poserednictvi Oliviyi do Zolotoyi Balki nadhodit dosit velika kilkist svitlo ta chervono glinyanih amfor z dvostvolnimi ruchkami v yakih perevozili vino ta oliyu a takozh v chervono glinyanih tonkostinnih maloaziatskih posudin pergamskih menshe samoskogo virobnictva Torgovi znosini Inkoli potraplyayut syudi i vishukanishi italijski virobi chervono lakovi tonkostinni chashi z formovanim figurnimi ornamentom Krim torgovih zv yazkiv z Olviyem naselennya Zolotoyi Balki v I st n e pidtrimuvalo znosini Hoch i mensh intensivni z Bosporom Pro ce mozhna suditi na pidstavi znahidok sered importnih posudin a takozh terakotovih statuetok u viglyadi Erota na Kozli ta hlopchika z guskoyu Ostannij syuzhet buv duzhe poshirenij u dribnij plastici rimskogo chasu vin vidomij u ryadi replik viyavlenih pid chas rozkopok v Pantikapeyi Torgovij obmin mizh naselennyam Zolotoyi Balki ta prichornomorskimi mistami mav bezgroshovij harakter Vnaslidok novoyi navali sarmatskih plemen yaki peresuvalisya u II st do n e na zahid poselennya pripinyaye svoye isnuvannya Dzherela ta literaturaDzherela N O Gavrilyuk Zolota Balka 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 372 ISBN 966 00 0610 1 N O Gavrilyuk Zolota Balka 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Literatura Vyazmitina M I Zolota Balka Poselennya sarmatskogo chasu na Nizhnomu Dnipri Kiyiv 1962 Vyazmitina M I Zolotobalkovskij mogilnik Kiev 1972 ros