За незначними винятками, зовнішні покриви риб представлені шкірою з лускою.
Шкіра
Як і у всіх інших хребетних, шкіра риб поділяється на дерму (глибший шар) та ороговілий епідерміс (поверхневий шар). Залози в епідермісі секретують мускусоподібний екстракт, що захищає зовнішні покрови тварини.
Луска
У формуванні луски беруть участь як зовнішні, так і внутрішні шари шкіри. Хрящеві риби мають плакоїдну луску, що гомологічна зубам всіх хребетних; заходячи в рот, плакоїдні луски, власне, і перетворюються на зуби в акул та скатів. Структура плакоїдної луски цілком спільна із структурою зубів: вона складається із дентину, який формує основу, а зверху вкрита емаллю. За хімічним складом ці дентин та емаль не відрізняються, наприклад, від дентину та емалі зубів людини. Втрачені плакоїдні луски не поновлюються, але при зростанні риби їхня кількість збільшується. В деяких хрящевих риб (наприклад, в чорноморського катрана) плакоїдні луски можуть перетворюватись у великі колючки.
Костистим рибам притаманні декілька різних типів луски.
Ганоїдна луска наявна в найпримітивніших з променеперих риб, наприклад, в осетрових. Вона сформована костяними платівками, що зверху вкриті шаром схожої на дентин речовини ганоїдін; часто така луска (або, як її ще називають, «жучки») вкривають тіло риби суцільним захисним панциром, як в родинах Багатоперові (Polypteridae) та Панцирникові (Lepisosteidae).
Для викопних кистеперих та дводишних риб, а також для сучасних кистеперих риб, характерна космоїдна луска, зовнішня поверхня якої утворена шаром косміна (звідки походить назва), а поверх нього — дентина; космін підстилається шаром губчастої кістки; філогенетично ця луска являє собою кілька зрослих плакоїдних лусок. У сучасних видів кистеперих та двоякодихаючих риб зовнішній дентиновий та внутрішній губчастий шари поступово редукуються — у сучасних видів роду Латимерія на поверхні луски збереглися лише поодинокі бугорки дентину.
Луска справжніх костистих риб називається еласмоїдною і поділяється на ктеноїдну (зубчасту) та циклоїдну (округлу), на основі форми зовнішньої кромки. На відміну від більшості підвидів плакоїдних та ганоїдних лусок, циклоїдні та ктеноїдні розташовані так, що передні накладаються на задні, а самі луски анатомічно є тонкими кістковими платівками; останнім часом було встановлено, що гребінчаста поверхня ктеноїдної луски покращує гідродинамічні властивості риб.
Забарвлення
У риб із тонкою лускою за забарвлення відповідають хроматофори. Хроматофори - пігментовмісні або світловідбиваючі клітини, які поділяються на підкласи в залежності від кольору:
- ксантофори - жовтий;
- ерітрофори - червоний;
- лейкофори - білий;
- меланофори - чорний / коричневий;
- ціанофори - синій;
- гуанофори - сріблястий.
Гуанофори (або лейкофори, або ірідоціти) відрізняються від хроматофорів тим, що не мають пігменту. Колір їх обумовлений кристалічною структурою гуаніну - похідного білка. Кристалики гуаніну мають шестикутну форму і в залежності від їх розташування в клітині, зарвлення змінюється від сріблясто-білуватого до синювато-фіолетового.
З хроматофорів тільки меланофори мають нервові закінчення. Відносно хімічної стійкості чорний пігмент (меланін) є найстійкішим. Він не розчинний не в кислотах, не в лугах, і не змінюється в результаті зміни фізіологічного стану риби (голодування, харчування).
Червоний і жовтий пігменти пов'язані з жирами, тому клітини, що містять їх називаються ліпофорами. Пігменти ерітрофорів і ксантофорів дуже не стійкі, розчиняються в спиртах і залежать від якості харчування.
Цитоплазма пігментної клітини має два шари: ектоплазму (поверхневий шар) і кіноплазму (внутрішній шар), що містить пігментні зерна. Ектоплазма закріплена радіальними фібриллами, а кіноплазма дуже рухлива. Ектоплазма визначає зовнішню форму хроматофора, регулює обмін речовин, змінює свою форму під впливом нервової системи. Зміна інтенсивності забарвлення відбувається внаслідок розширення хроматофору, тобто заняття ним більшого простору (експансія) і скорочення, тобто заняття хроматофором меншого простору (контракция). Зміна інтенсивності забарвлення регулюється нервово, гуморально (адреналін, пітуітрин), освітленністю, температурою, концентрацією кисню та вуглекислого газу у воді.
Мальки риб найчастіше прозорі, хроматофори утворюються у них впродовж дорослішання. На дозрівання хроматофорів впливають гормони щитоподібної залози.
Забарвлення риб може варіювати в дуже широких межах: від однотонного, практично всіх можливих кольорів, до розчленовуюче-маскувального «камуфляжного» забарвлення, або, навпаки, підкреслено яскравого, «попереджувального», у риб, яким притаманні отруйні залози та інші види захисту.
Див. також
Посилання
- Самарський С. Л. Зоологія хребетних. — К. : Вища школа, 1976. — 456 с.
Ця стаття не має . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za neznachnimi vinyatkami zovnishni pokrivi rib predstavleni shkiroyu z luskoyu ShkiraYak i u vsih inshih hrebetnih shkira rib podilyayetsya na dermu glibshij shar ta orogovilij epidermis poverhnevij shar Zalozi v epidermisi sekretuyut muskusopodibnij ekstrakt sho zahishaye zovnishni pokrovi tvarini LuskaCikloyidna luska plitki zvichajnoyi Rutilus rutilus U formuvanni luski berut uchast yak zovnishni tak i vnutrishni shari shkiri Hryashevi ribi mayut plakoyidnu lusku sho gomologichna zubam vsih hrebetnih zahodyachi v rot plakoyidni luski vlasne i peretvoryuyutsya na zubi v akul ta skativ Struktura plakoyidnoyi luski cilkom spilna iz strukturoyu zubiv vona skladayetsya iz dentinu yakij formuye osnovu a zverhu vkrita emallyu Za himichnim skladom ci dentin ta emal ne vidriznyayutsya napriklad vid dentinu ta emali zubiv lyudini Vtracheni plakoyidni luski ne ponovlyuyutsya ale pri zrostanni ribi yihnya kilkist zbilshuyetsya V deyakih hryashevih rib napriklad v chornomorskogo katrana plakoyidni luski mozhut peretvoryuvatis u veliki kolyuchki Kostistim ribam pritamanni dekilka riznih tipiv luski Ganoyidna luska nayavna v najprimitivnishih z promeneperih rib napriklad v osetrovih Vona sformovana kostyanimi plativkami sho zverhu vkriti sharom shozhoyi na dentin rechovini ganoyidin chasto taka luska abo yak yiyi she nazivayut zhuchki vkrivayut tilo ribi sucilnim zahisnim pancirom yak v rodinah Bagatoperovi Polypteridae ta Pancirnikovi Lepisosteidae Dlya vikopnih kisteperih ta dvodishnih rib a takozh dlya suchasnih kisteperih rib harakterna kosmoyidna luska zovnishnya poverhnya yakoyi utvorena sharom kosmina zvidki pohodit nazva a poverh nogo dentina kosmin pidstilayetsya sharom gubchastoyi kistki filogenetichno cya luska yavlyaye soboyu kilka zroslih plakoyidnih lusok U suchasnih vidiv kisteperih ta dvoyakodihayuchih rib zovnishnij dentinovij ta vnutrishnij gubchastij shari postupovo redukuyutsya u suchasnih vidiv rodu Latimeriya na poverhni luski zbereglisya lishe poodinoki bugorki dentinu Luska spravzhnih kostistih rib nazivayetsya elasmoyidnoyu i podilyayetsya na ktenoyidnu zubchastu ta cikloyidnu okruglu na osnovi formi zovnishnoyi kromki Na vidminu vid bilshosti pidvidiv plakoyidnih ta ganoyidnih lusok cikloyidni ta ktenoyidni roztashovani tak sho peredni nakladayutsya na zadni a sami luski anatomichno ye tonkimi kistkovimi plativkami ostannim chasom bulo vstanovleno sho grebinchasta poverhnya ktenoyidnoyi luski pokrashuye gidrodinamichni vlastivosti rib ZabarvlennyaYaskrave zabarvlennya Synchiropus splendidus U rib iz tonkoyu luskoyu za zabarvlennya vidpovidayut hromatofori Hromatofori pigmentovmisni abo svitlovidbivayuchi klitini yaki podilyayutsya na pidklasi v zalezhnosti vid koloru ksantofori zhovtij eritrofori chervonij lejkofori bilij melanofori chornij korichnevij cianofori sinij guanofori sriblyastij Guanofori abo lejkofori abo iridociti vidriznyayutsya vid hromatoforiv tim sho ne mayut pigmentu Kolir yih obumovlenij kristalichnoyu strukturoyu guaninu pohidnogo bilka Kristaliki guaninu mayut shestikutnu formu i v zalezhnosti vid yih roztashuvannya v klitini zarvlennya zminyuyetsya vid sriblyasto biluvatogo do sinyuvato fioletovogo Z hromatoforiv tilki melanofori mayut nervovi zakinchennya Vidnosno himichnoyi stijkosti chornij pigment melanin ye najstijkishim Vin ne rozchinnij ne v kislotah ne v lugah i ne zminyuyetsya v rezultati zmini fiziologichnogo stanu ribi goloduvannya harchuvannya Chervonij i zhovtij pigmenti pov yazani z zhirami tomu klitini sho mistyat yih nazivayutsya lipoforami Pigmenti eritroforiv i ksantoforiv duzhe ne stijki rozchinyayutsya v spirtah i zalezhat vid yakosti harchuvannya Citoplazma pigmentnoyi klitini maye dva shari ektoplazmu poverhnevij shar i kinoplazmu vnutrishnij shar sho mistit pigmentni zerna Ektoplazma zakriplena radialnimi fibrillami a kinoplazma duzhe ruhliva Ektoplazma viznachaye zovnishnyu formu hromatofora regulyuye obmin rechovin zminyuye svoyu formu pid vplivom nervovoyi sistemi Zmina intensivnosti zabarvlennya vidbuvayetsya vnaslidok rozshirennya hromatoforu tobto zanyattya nim bilshogo prostoru ekspansiya i skorochennya tobto zanyattya hromatoforom menshogo prostoru kontrakciya Zmina intensivnosti zabarvlennya regulyuyetsya nervovo gumoralno adrenalin pituitrin osvitlennistyu temperaturoyu koncentraciyeyu kisnyu ta vuglekislogo gazu u vodi Malki rib najchastishe prozori hromatofori utvoryuyutsya u nih vprodovzh doroslishannya Na dozrivannya hromatoforiv vplivayut gormoni shitopodibnoyi zalozi Zabarvlennya rib mozhe variyuvati v duzhe shirokih mezhah vid odnotonnogo praktichno vsih mozhlivih koloriv do rozchlenovuyuche maskuvalnogo kamuflyazhnogo zabarvlennya abo navpaki pidkresleno yaskravogo poperedzhuvalnogo u rib yakim pritamanni otrujni zalozi ta inshi vidi zahistu Div takozhLuskiPosilannyaSamarskij S L Zoologiya hrebetnih K Visha shkola 1976 456 s Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih RibiEvolyuciya ta sistematika Zovnishni pokrivi Skelet ta muskulatura Nervova sistema ta organi chuttya Krovonosna sistema ta gazoobmin Zhivlennya ta travna sistema Vidilna sistema ta osmoregulyaciya Riba yak simvol