Зня́цьово (до 1995 року — Зня́цеве) — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівський район.
село Зняцьово | |
---|---|
На околиці села | |
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Мукачівський район |
Громада | Великолучківська громада |
Код КАТОТТГ | UA21040010060012030 |
Основні дані | |
Засноване | 1248 |
Перша згадка | 1248 (776 років) |
Населення | 1707 |
Площа | 3,237 км² |
Густота населення | 527,34 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89650 |
Телефонний код | +380 3131 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°29′00″ пн. ш. 22°30′53″ сх. д. / 48.48333° пн. ш. 22.51472° сх. д.Координати: 48°29′00″ пн. ш. 22°30′53″ сх. д. / 48.48333° пн. ш. 22.51472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 110 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89650, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Зняцьово, вул. Гойди, 70 |
Карта | |
Зняцьово | |
Зняцьово | |
Мапа | |
Зняцьово у Вікісховищі |
Легенди
Місцеве русинське населення села ще й досі зберігає у пам'яті своєрідні легенди, пов'язані з його виникненням та погодженням самої назви. Ось одна з них: «… обходила одного разу свої володіння імператриця Марія Тереза і люди вийшли її зустрічати. Вона була дуже строгою, і люди хотіли хоч чимось їй „насолити“ та й вдарили коня галузкою». Тварина налякалась, устала на диби, а жінка впала з коня і забила чоло. Коли вона піднялась із землі, закричала, вказуючи знаками на обличчя, а так як погано розмовляла місцевою мовою, казала: « зня-зня-к-ово-зняцьово».
За іншою легендою, низовинні райони й села на північному заході Мукачівщини заливалися водою — з річки Латориця під час великих паводків, і коли дивилися з Мукачівського замку на долину, то там, де заходить сонце, все було покрите водою і тільки де інде були ознаки, які вказували на те, там була земля і жила люди. Поселення знаходилось на височині, як знак, бо навкруги була вода. Так і виднілося старе Зняцьово — як знак над водою.
Існує ще одна легенда, пов'язана з історією села періоду татаро-монгольського нашестя 1241 року. Між Дубрівкою, Зняцевом та Драгинею знаходилося поле, «на якому татари повбивали багато русинів і кров їх текла по потоку і він отримав назву „Мертвецький“ (неподалік від могильників»).
Археологія
На території Зняцівської сільради знаходиться могильник VII-IX століть н. е. Між Зняцевим і Драгинею виявлено 50 курганів з обрядом тілоспалення.
Історія
Зняцьово — одне з найстаріших сіл Мукачівщини.
Вперше назва Зняцьова згадується в історичних джерелах, датованих 1248 роком, як володіння землі Чепана (зараз Мала Добронь), Матяша Шемста. Воно межувало з селами Добронь, Саловка, Есень. У своїх роботах археолог та краєзнавець Тиводор Легоцький відзначав, що село знаходилося в басейні річки Стара, колишнього старого русла Латориці, та у східній частині Мертвиці, де ним було виявлено 10 старих курганів з залишками керамічних посудин, вугілля та попелу.
В історичних документах XII-XIV ст. населений пункт згадується, як королівське володіння, що належало до Мукачівського замку і угорську назву Ignecz -Зняцьово.
На початку ХУ ст. Зняцьово належало до Ужанського комітату, а в 1418 році було подаровано королем синам Петра Палоці Матвію, Імре та Дьордю, з усіма правами збору мита. Згодом у 1427 році володіння перейшло до Дьєрдя Бранковича. У XVI ст. село вже згадується як населений пункт Березької жупи. Власником його був Антал Палоці.
З 1844 р. селище користувалося власною громадською печаткою з зображенням дуба з розлогою кроною (характерним символом природи Закарпаття). Щоправда, вже 1860 р. в ужиток було введено "написову" печатку без будь-яких геральдичних емблем.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1688 осіб, з яких 770 чоловіків та 918 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1704 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,18 % |
російська | 0,47 % |
угорська | 0,12 % |
білоруська | 0,06 % |
Церква Успіння пр. Богородиці. 1907
У 1733 р. в селі був священик Іван Пазуханич, який жив на старій священичій ділянці біля дерев'яної церкви св. Дмитрія. У 1797 р. згадують розвалену фару і маленьку трухляву церкву.
Теперішня мурована церква — одна з найбільших на Мукачівщині (площа — 488 кв. м). Подібних храмів у Закарпатті небагато, і збудовано їх переважно в долинних селах. Особливо урочистим є головний фасад з двома вежами. Фундамент освятив 30 червня 1907 р. о. Георгій Шуба, коли поряд ще стояла стара дерев'яна церква. Інтер'єр оздобили набагато пізніше. Іконостас виготовлено в 1909—1910 роках.
Малювання олією на металі 44-х ікон здійснив художник Юлій Віраґ, однак на на-місних іконах написано по-угорськи прізвища з датами «Кевсеґі 1909» та «Сілвай 1910».
Пензлю Віраґа належить і великий образ «Перша пречиста». Позолоту іконостасу, казательниці, престолів та інших предметів виконав місцевий парох о. Стефан Греньо, заощадивши таким чином для громади близько 6000 корон. Прикрашену церкву благословив у 1931 р. каноник О. Ільницький. Найдавніший дзвін походить з 1896 р., два інші — з 1924 р.
1924 року місцеві заробітчани, що повернулися з Америки, подарували церкві три дзвони.
У 1987 р. проведено ремонт церкви.
Туристичні місця
- Між Дубрівкою, Зняцевом та Драгинею знаходилося поле, «на якому татари повбивали багато русинів і кров їх текла по потоку і він отримав назву „Мертвецький“ (неподалік від могильників»).
- могильник VII-IX століть н. е.
- Між Зняцевим і Драгинею виявлено 50 курганів з обрядом тілоспалення. У своїх роботах археолог та краєзнавець Тиводар Легоцький, що село знаходилося в басейні річки Стара, колишнього старого русла Латориці, та у східній частині Мертвиці, де ним було виявлено 10 старих курганів з залишками керамічних посудин, вугілля та попелу.
- храм Успіння пр. Богородиці. 1907
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зняцьово |
- Зняцьово на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі [ 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Znya covo do 1995 roku Znya ceve selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Mukachivskij rajon selo ZnyacovoNa okolici selaNa okolici selaKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Mukachivskij rajonGromada Velikoluchkivska gromadaKod KATOTTG UA21040010060012030Osnovni daniZasnovane 1248Persha zgadka 1248 776 rokiv Naselennya 1707Plosha 3 237 km Gustota naselennya 527 34 osib km Poshtovij indeks 89650Telefonnij kod 380 3131Geografichni daniGeografichni koordinati 48 29 00 pn sh 22 30 53 sh d 48 48333 pn sh 22 51472 sh d 48 48333 22 51472 Koordinati 48 29 00 pn sh 22 30 53 sh d 48 48333 pn sh 22 51472 sh d 48 48333 22 51472Serednya visota nad rivnem morya 110 mMisceva vladaAdresa radi 89650 Zakarpatska obl Mukachivskij r n s Znyacovo vul Gojdi 70KartaZnyacovoZnyacovoMapa Znyacovo u VikishovishiLegendiMisceve rusinske naselennya sela she j dosi zberigaye u pam yati svoyeridni legendi pov yazani z jogo viniknennyam ta pogodzhennyam samoyi nazvi Os odna z nih obhodila odnogo razu svoyi volodinnya imperatricya Mariya Tereza i lyudi vijshli yiyi zustrichati Vona bula duzhe strogoyu i lyudi hotili hoch chimos yij nasoliti ta j vdarili konya galuzkoyu Tvarina nalyakalas ustala na dibi a zhinka vpala z konya i zabila cholo Koli vona pidnyalas iz zemli zakrichala vkazuyuchi znakami na oblichchya a tak yak pogano rozmovlyala miscevoyu movoyu kazala znya znya k ovo znyacovo Za inshoyu legendoyu nizovinni rajoni j sela na pivnichnomu zahodi Mukachivshini zalivalisya vodoyu z richki Latoricya pid chas velikih pavodkiv i koli divilisya z Mukachivskogo zamku na dolinu to tam de zahodit sonce vse bulo pokrite vodoyu i tilki de inde buli oznaki yaki vkazuvali na te tam bula zemlya i zhila lyudi Poselennya znahodilos na visochini yak znak bo navkrugi bula voda Tak i vidnilosya stare Znyacovo yak znak nad vodoyu Isnuye she odna legenda pov yazana z istoriyeyu sela periodu tataro mongolskogo nashestya 1241 roku Mizh Dubrivkoyu Znyacevom ta Dragineyu znahodilosya pole na yakomu tatari povbivali bagato rusiniv i krov yih tekla po potoku i vin otrimav nazvu Mertveckij nepodalik vid mogilnikiv ArheologiyaNa teritoriyi Znyacivskoyi silradi znahoditsya mogilnik VII IX stolit n e Mizh Znyacevim i Dragineyu viyavleno 50 kurganiv z obryadom tilospalennya IstoriyaZnyacovo odne z najstarishih sil Mukachivshini Vpershe nazva Znyacova zgaduyetsya v istorichnih dzherelah datovanih 1248 rokom yak volodinnya zemli Chepana zaraz Mala Dobron Matyasha Shemsta Vono mezhuvalo z selami Dobron Salovka Esen U svoyih robotah arheolog ta krayeznavec Tivodor Legockij vidznachav sho selo znahodilosya v basejni richki Stara kolishnogo starogo rusla Latorici ta u shidnij chastini Mertvici de nim bulo viyavleno 10 starih kurganiv z zalishkami keramichnih posudin vugillya ta popelu V istorichnih dokumentah XII XIV st naselenij punkt zgaduyetsya yak korolivske volodinnya sho nalezhalo do Mukachivskogo zamku i ugorsku nazvu Ignecz Znyacovo Na pochatku HU st Znyacovo nalezhalo do Uzhanskogo komitatu a v 1418 roci bulo podarovano korolem sinam Petra Paloci Matviyu Imre ta Dordyu z usima pravami zboru mita Zgodom u 1427 roci volodinnya perejshlo do Dyerdya Brankovicha U XVI st selo vzhe zgaduyetsya yak naselenij punkt Berezkoyi zhupi Vlasnikom jogo buv Antal Paloci Z 1844 r selishe koristuvalosya vlasnoyu gromadskoyu pechatkoyu z zobrazhennyam duba z rozlogoyu kronoyu harakternim simvolom prirodi Zakarpattya Shopravda vzhe 1860 r v uzhitok bulo vvedeno napisovu pechatku bez bud yakih geraldichnih emblem NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1688 osib z yakih 770 cholovikiv ta 918 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1704 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 18 rosijska 0 47 ugorska 0 12 biloruska 0 06 Cerkva Uspinnya pr Bogorodici 1907U 1733 r v seli buv svyashenik Ivan Pazuhanich yakij zhiv na starij svyashenichij dilyanci bilya derev yanoyi cerkvi sv Dmitriya U 1797 r zgaduyut rozvalenu faru i malenku truhlyavu cerkvu Teperishnya murovana cerkva odna z najbilshih na Mukachivshini plosha 488 kv m Podibnih hramiv u Zakarpatti nebagato i zbudovano yih perevazhno v dolinnih selah Osoblivo urochistim ye golovnij fasad z dvoma vezhami Fundament osvyativ 30 chervnya 1907 r o Georgij Shuba koli poryad she stoyala stara derev yana cerkva Inter yer ozdobili nabagato piznishe Ikonostas vigotovleno v 1909 1910 rokah Malyuvannya oliyeyu na metali 44 h ikon zdijsniv hudozhnik Yulij Virag odnak na na misnih ikonah napisano po ugorski prizvisha z datami Kevsegi 1909 ta Silvaj 1910 Penzlyu Viraga nalezhit i velikij obraz Persha prechista Pozolotu ikonostasu kazatelnici prestoliv ta inshih predmetiv vikonav miscevij paroh o Stefan Greno zaoshadivshi takim chinom dlya gromadi blizko 6000 koron Prikrashenu cerkvu blagosloviv u 1931 r kanonik O Ilnickij Najdavnishij dzvin pohodit z 1896 r dva inshi z 1924 r 1924 roku miscevi zarobitchani sho povernulisya z Ameriki podaruvali cerkvi tri dzvoni U 1987 r provedeno remont cerkvi Turistichni miscya Mizh Dubrivkoyu Znyacevom ta Dragineyu znahodilosya pole na yakomu tatari povbivali bagato rusiniv i krov yih tekla po potoku i vin otrimav nazvu Mertveckij nepodalik vid mogilnikiv mogilnik VII IX stolit n e Mizh Znyacevim i Dragineyu viyavleno 50 kurganiv z obryadom tilospalennya U svoyih robotah arheolog ta krayeznavec Tivodar Legockij sho selo znahodilosya v basejni richki Stara kolishnogo starogo rusla Latorici ta u shidnij chastini Mertvici de nim bulo viyavleno 10 starih kurganiv z zalishkami keramichnih posudin vugillya ta popelu hram Uspinnya pr Bogorodici 1907Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ZnyacovoZnyacovo na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Pogoda v seli 21 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi