Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Зня цьово до 1995

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Зня́цьово (до 1995 року — Зня́цеве) — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівський район.

село Зняцьово
На околиці села На околиці села
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Мукачівський район
Тер. громада	Великолучківська громада
Код КАТОТТГ	UA21040010060012030
Основні дані
Засноване	1248
Перша згадка	1248 (776 років)
Населення	1707
Площа	3,237 км²
Густота населення	527,34 осіб/км²
Поштовий індекс	89650
Телефонний код	+380 3131
Географічні дані
Географічні координати	48°29′0″ пн. ш. 22°30′53″ сх. д. / 48.48333° пн. ш. 22.51472° сх. д. / 48.48333; 22.51472
Середня висота над рівнем моря	110 м


Місцева влада
Адреса ради	89650, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Зняцьово, вул. Гойди, 70
Карта
Зняцьово
Зняцьово
Мапа

Зняцьово у Вікісховищі

Легенди

Місцеве русинське населення села ще й досі зберігає у пам'яті своєрідні легенди, пов'язані з його виникненням та погодженням самої назви. Ось одна з них: «… обходила одного разу свої володіння імператриця Марія Тереза і люди вийшли її зустрічати. Вона була дуже строгою, і люди хотіли хоч чимось їй „насолити“ та й вдарили коня галузкою». Тварина налякалась, устала на диби, а жінка впала з коня і забила чоло. Коли вона піднялась із землі, закричала, вказуючи знаками на обличчя, а так як погано розмовляла місцевою мовою, казала: « зня-зня-к-ово-зняцьово».

За іншою легендою, низовинні райони й села на північному заході Мукачівщини заливалися водою — з річки Латориця під час великих паводків, і коли дивилися з Мукачівського замку на долину, то там, де заходить сонце, все було покрите водою і тільки де інде були ознаки, які вказували на те, там була земля і жила люди. Поселення знаходилось на височині, як знак, бо навкруги була вода. Так і виднілося старе Зняцьово — як знак над водою.

Існує ще одна легенда, пов'язана з історією села періоду татаро-монгольського нашестя 1241 року. Між Дубрівкою, Зняцевом та Драгинею знаходилося поле, «на якому татари повбивали багато русинів і кров їх текла по потоку і він отримав назву „Мертвецький“ (неподалік від могильників»).

Археологія

На території Зняцівської сільради знаходиться могильник VII-IX століть н. е. Між Зняцевим і Драгинею виявлено 50 курганів з обрядом тілоспалення.

Історія

Зняцьово — одне з найстаріших сіл Мукачівщини.

Вперше назва Зняцьова згадується в історичних джерелах, датованих 1248 роком, як володіння землі Чепана (зараз Мала Добронь), Матяша Шемста. Воно межувало з селами Добронь, Саловка, Есень. У своїх роботах археолог та краєзнавець Тиводор Легоцький відзначав, що село знаходилося в басейні річки Стара, колишнього старого русла Латориці, та у східній частині Мертвиці, де ним було виявлено 10 старих курганів з залишками керамічних посудин, вугілля та попелу.

В історичних документах XII-XIV ст. населений пункт згадується, як королівське володіння, що належало до Мукачівського замку і угорську назву Ignecz -Зняцьово.

На початку ХУ ст. Зняцьово належало до Ужанського комітату, а в 1418 році було подаровано королем синам Петра Палоці Матвію, Імре та Дьордю, з усіма правами збору мита. Згодом у 1427 році володіння перейшло до Дьєрдя Бранковича. У XVI ст. село вже згадується як населений пункт Березької жупи. Власником його був Антал Палоці.

З 1844 р. селище користувалося власною громадською печаткою з зображенням дуба з розлогою кроною (характерним символом природи Закарпаття). Щоправда, вже 1860 р. в ужиток було введено "написову" печатку без будь-яких геральдичних емблем.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1688 осіб, з яких 770 чоловіків та 918 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1704 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,18 %
російська	0,47 %
угорська	0,12 %
білоруська	0,06 %

Церква Успіння пр. Богородиці. 1907

У 1733 р. в селі був священик Іван Пазуханич, який жив на старій священичій ділянці біля дерев'яної церкви св. Дмитрія. У 1797 р. згадують розвалену фару і маленьку трухляву церкву.

Теперішня мурована церква — одна з найбільших на Мукачівщині (площа — 488 кв. м). Подібних храмів у Закарпатті небагато, і збудовано їх переважно в долинних селах. Особливо урочистим є головний фасад з двома вежами. Фундамент освятив 30 червня 1907 р. о. Георгій Шуба, коли поряд ще стояла стара дерев'яна церква. Інтер'єр оздобили набагато пізніше. Іконостас виготовлено в 1909—1910 роках.

Малювання олією на металі 44-х ікон здійснив художник Юлій Віраґ, однак на на-місних іконах написано по-угорськи прізвища з датами «Кевсеґі 1909» та «Сілвай 1910».

Пензлю Віраґа належить і великий образ «Перша пречиста». Позолоту іконостасу, казательниці, престолів та інших предметів виконав місцевий парох о. Стефан Греньо, заощадивши таким чином для громади близько 6000 корон. Прикрашену церкву благословив у 1931 р. каноник О. Ільницький. Найдавніший дзвін походить з 1896 р., два інші — з 1924 р.

1924 року місцеві заробітчани, що повернулися з Америки, подарували церкві три дзвони.

У 1987 р. проведено ремонт церкви.

Туристичні місця

- Між Дубрівкою, Зняцевом та Драгинею знаходилося поле, «на якому татари повбивали багато русинів і кров їх текла по потоку і він отримав назву „Мертвецький“ (неподалік від могильників»).

- могильник VII-IX століть н. е.

- Між Зняцевим і Драгинею виявлено 50 курганів з обрядом тілоспалення. У своїх роботах археолог та краєзнавець Тиводар Легоцький, що село знаходилося в басейні річки Стара, колишнього старого русла Латориці, та у східній частині Мертвиці, де ним було виявлено 10 старих курганів з залишками керамічних посудин, вугілля та попелу.

- храм Успіння пр. Богородиці. 1907

Примітки

Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зняцьово

Зняцьово на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Погода в селі [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.