Знаменка (раніше також Знаменська миза, Знаменська дача) — колишня садиба на Петергофській дорозі (сучасна адреса — місто Петергоф, Санкт-Петербурзьке шосе, 115). Прилягає до парку «Олександрія» зі сходу. Із заходу прилягає маєток «Михайловка». З півночі обмежена Фінською затокою, з півдня — Петергофською дорогою. Займає площу 74 гектари. Територія парку відноситься також до державного природному заказнику регіонального значення Південне узбережжя Невської губи.
Знаменка | |
---|---|
Знаменка Знаменка (Росія) | |
Країна | Росія |
Територіальна одиниця | Петергоф |
59°52′36″ пн. ш. 29°57′52″ сх. д. / 59.87688333002777341° пн. ш. 29.96450556002777788° сх. д.Координати: 59°52′36″ пн. ш. 29°57′52″ сх. д. / 59.87688333002777341° пн. ш. 29.96450556002777788° сх. д. | |
Сучасний стан | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і d |
Власник | Розумовський Олексій Григорович, Кирило Розумовський, d, d, Микола I, Миколай Миколайович Романов і Романов Петро Миколайович |
Знаменка у Вікісховищі |
Власники
- 1710 — стольник І. І. Ржевський
- 1755 — граф О. Розумовський
- 1771 — граф К. Розумовський
- 1787 — граф Андрій П. Шувалов
- генерал І. В. Мельгунов
- 1789 — сенатор Петро В. М'ятлєв
- 1835 — російська імператриця Олександра Федорівна Романова
- 1856 — великий князь Микола Миколайович Старший
- 1891 — великий князь Петро Миколайович Романов
Після Жовтневого перевороту у маєтку перебували радянські установи. З кінця 1970-х років у маєтку було розташовано пансіонат «Садиба Знаменка».
Будівлі
При графі Олексії Розумовському у 1760-1770-х роках були споруджені 2-поверховий палац й церква святих апостолів Петра й Павла. Церква була зведена у 1771 році на місці старої дерев'яної (1722), проект в старовину приписувався Франческо Растреллі. За сенатора Мятлева надбудували третій поверх палацу. Сенатор був настільки прив'язаний до маєтку, що купив ще й іншу садибу на Петергофській дорозі, давши їй ім'я Ново-Знаменка. У 1835 році у спадкоємців М'ятлєва садибу придбав для своєї дружини російський імператор Микола I.
Перебудова палацу під керівництвом архітектора Андрія І. Штакеншнейдера почалася за великого князя Миколи Миколайовича. Були заново оформлені Грецький зал й Рафаелієва галерея. У 1857—1859 роках палац був ще раз повністю перебудований за проектом архітектора Геральд Боссе; на цей раз фасади й інтер'єри були виконані у стилі російського бароко. Одночасно (у 1853—1855) по проектам Боссе були побудовані стаєнний двір на 100 коней, кухонний корпус, будинок доглядача, оранжереї, 2 будинки садових майстрів, перебудовано храм. Храм святих апостолів Петра і Павла було також частково перебудовано у 1877 році. У 1867 році за проектом архітектора Миколи Л. Бенуа на Петергофській дорозі побудована каплиця преподобного Йосипа Співця.
Під час німецько-радянської війни у Знаменці були розташовані німецькі війська, маєток постраждав й здебільшого відновлений лише в 1970-х роках під керівництвом архітектора Михайла М. Плотникова. Проте стайні так й залишилися руїною, а церква Петра і Павла з каплицею Йосипа Співця відновлені були тільки у 1990-х.
Парк
Знаменка є пам'ятником садово-паркового мистецтва XVIII—XIX сторіч. Садові майстри — Дж. Буш, Ерлер та інші. Парк поділяється на Верхній й Нижній сади. У посадках переважають листяні дерева. У Верхньому саду розташовані Великий й Малий ставки.
Галерея
- «Знаменський палац біля Петергофа». Літографія К. К. Шульца з оригіналу І. І. Мейєра. 1845.
- Церква Петра й Павла, найстаріший із діючих храмів Петергофа
- Каплиця Йосипа Співця, червень 2013
- Будинок садових майстрів, серпень 2018
- Нижня дорога у парку Знаменка
Примітки
- П. С. Павлинов. Петергоф // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2014. — Т. 26. Перу — Полуприцеп. — С. 61. — . (рос.)
Посилання
- Статья в энциклопедии «Санкт-Петербург» [ 17 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Горбатенко С. Б. Петергофская дорога: Историко-архитектурный путеводитель. — СПб., 2001. — ISBN .
- Герасимов В. В. Художественные собрания великокняжеских загородных дворцов. К истории бытования некоторых известных произведений из Знаменского дворца // 300 лет Петергофской дороге. 300 лет Ораниенбауму: история, реставрация, музеефикация. СПб. 2012. С. 133—141.
- Карл Симонис — архитектор при имении Знаменка императрицы Александры Федоровны в 1838—1842 гг. // Россия и Европа: Междинастические браки и их роль в истории. Гатчина. 2019. С. 252-268.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Znamenka ranishe takozh Znamenska miza Znamenska dacha kolishnya sadiba na Petergofskij dorozi suchasna adresa misto Petergof Sankt Peterburzke shose 115 Prilyagaye do parku Oleksandriya zi shodu Iz zahodu prilyagaye mayetok Mihajlovka Z pivnochi obmezhena Finskoyu zatokoyu z pivdnya Petergofskoyu dorogoyu Zajmaye ploshu 74 gektari Teritoriya parku vidnositsya takozh do derzhavnogo prirodnomu zakazniku regionalnogo znachennya Pivdenne uzberezhzhya Nevskoyi gubi ZnamenkaZnamenkaZnamenka Rosiya Krayina RosiyaTeritorialna odinicyaPetergof59 52 36 pn sh 29 57 52 sh d 59 87688333002777341 pn sh 29 96450556002777788 sh d 59 87688333002777341 29 96450556002777788 Koordinati 59 52 36 pn sh 29 57 52 sh d 59 87688333002777341 pn sh 29 96450556002777788 sh d 59 87688333002777341 29 96450556002777788Suchasnij stanchastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d i dVlasnikRozumovskij Oleksij Grigorovich Kirilo Rozumovskij d d Mikola I Mikolaj Mikolajovich Romanov i Romanov Petro Mikolajovich Znamenka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Znamenka Vlasniki1710 stolnik I I Rzhevskij 1755 graf O Rozumovskij 1771 graf K Rozumovskij 1787 graf Andrij P Shuvalov general I V Melgunov 1789 senator Petro V M yatlyev 1835 rosijska imperatricya Oleksandra Fedorivna Romanova 1856 velikij knyaz Mikola Mikolajovich Starshij 1891 velikij knyaz Petro Mikolajovich Romanov Pislya Zhovtnevogo perevorotu u mayetku perebuvali radyanski ustanovi Z kincya 1970 h rokiv u mayetku bulo roztashovano pansionat Sadiba Znamenka BudivliPri grafi Oleksiyi Rozumovskomu u 1760 1770 h rokah buli sporudzheni 2 poverhovij palac j cerkva svyatih apostoliv Petra j Pavla Cerkva bula zvedena u 1771 roci na misci staroyi derev yanoyi 1722 proekt v starovinu pripisuvavsya Franchesko Rastrelli Za senatora Myatleva nadbuduvali tretij poverh palacu Senator buv nastilki priv yazanij do mayetku sho kupiv she j inshu sadibu na Petergofskij dorozi davshi yij im ya Novo Znamenka U 1835 roci u spadkoyemciv M yatlyeva sadibu pridbav dlya svoyeyi druzhini rosijskij imperator Mikola I Perebudova palacu pid kerivnictvom arhitektora Andriya I Shtakenshnejdera pochalasya za velikogo knyazya Mikoli Mikolajovicha Buli zanovo oformleni Greckij zal j Rafaeliyeva galereya U 1857 1859 rokah palac buv she raz povnistyu perebudovanij za proektom arhitektora Gerald Bosse na cej raz fasadi j inter yeri buli vikonani u stili rosijskogo baroko Odnochasno u 1853 1855 po proektam Bosse buli pobudovani stayennij dvir na 100 konej kuhonnij korpus budinok doglyadacha oranzhereyi 2 budinki sadovih majstriv perebudovano hram Hram svyatih apostoliv Petra i Pavla bulo takozh chastkovo perebudovano u 1877 roci U 1867 roci za proektom arhitektora Mikoli L Benua na Petergofskij dorozi pobudovana kaplicya prepodobnogo Josipa Spivcya Pid chas nimecko radyanskoyi vijni u Znamenci buli roztashovani nimecki vijska mayetok postrazhdav j zdebilshogo vidnovlenij lishe v 1970 h rokah pid kerivnictvom arhitektora Mihajla M Plotnikova Prote stajni tak j zalishilisya ruyinoyu a cerkva Petra i Pavla z kapliceyu Josipa Spivcya vidnovleni buli tilki u 1990 h ParkZnamenka ye pam yatnikom sadovo parkovogo mistectva XVIII XIX storich Sadovi majstri Dzh Bush Erler ta inshi Park podilyayetsya na Verhnij j Nizhnij sadi U posadkah perevazhayut listyani dereva U Verhnomu sadu roztashovani Velikij j Malij stavki Galereya Znamenskij palac bilya Petergofa Litografiya K K Shulca z originalu I I Mejyera 1845 Cerkva Petra j Pavla najstarishij iz diyuchih hramiv Petergofa Kaplicya Josipa Spivcya cherven 2013 Budinok sadovih majstriv serpen 2018 Nizhnya doroga u parku ZnamenkaPrimitkiP S Pavlinov Petergof Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2014 T 26 Peru Polupricep S 61 ISBN 978 5 85270 363 7 ros PosilannyaStatya v enciklopedii Sankt Peterburg 17 sichnya 2018 u Wayback Machine Gorbatenko S B Petergofskaya doroga Istoriko arhitekturnyj putevoditel SPb 2001 ISBN ISBN 5 8015 0113 4 Gerasimov V V Hudozhestvennye sobraniya velikoknyazheskih zagorodnyh dvorcov K istorii bytovaniya nekotoryh izvestnyh proizvedenij iz Znamenskogo dvorca 300 let Petergofskoj doroge 300 let Oranienbaumu istoriya restavraciya muzeefikaciya SPb 2012 S 133 141 Karl Simonis arhitektor pri imenii Znamenka imperatricy Aleksandry Fedorovny v 1838 1842 gg Rossiya i Evropa Mezhdinasticheskie braki i ih rol v istorii Gatchina 2019 S 252 268 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij