Зміїна яма англ The Snake Pit кінофільм режисера Анатоля Литвака який вийшов на екрани в 1948 році Екранізація однойменн

«Зміїна яма» (англ. The Snake Pit) — кінофільм режисера Анатоля Литвака, який вийшов на екрани в 1948 році. Екранізація однойменного роману Мері Джейн Ворд.

Зміїна яма
англ. The Snake Pit

Жанр	драма
Режисер	Анатоль Літвак
Продюсер	Анатоль Литвак
Сценарист
У головних ролях	Олівія де Гевілленд, ^d, ^d, Селеста Голм, ^d, Б'юла Бонді, ^d, ^d, ^d, ^d, Говард Фрімен, ^d, ^d, ^d, Наталі Шафер, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Кетрін Локк, ^d, ^d, ^d і ^d
Оператор
Композитор
Художник	^d
Кінокомпанія	20th Century Fox
Дистриб'ютор	20th Century Fox і Netflix
Тривалість	108 хв.
Мова	англійська
Країна	США
Рік	1948
IMDb	ID 0040806
Зміїна яма у Вікісховищі

Сюжет

Молода жінка, на ім'я Вірджинія Каннінгем опиняється в психіатричній лікарні й не пам'ятає, як вона тут опинилася. Не пам'ятає вона і власного чоловіка Роберта, який ось уже кілька місяців справно відвідує її. Що привело перспективну письменницю і люблячу дружину до цього сумного місця, заповнене дивними жінками? Лікар Кік твердо налаштований знайти відповідь на це питання, а поки вмовляє містера Каннінгема розповісти про поведінку його дружини з моменту їхнього знайомства…

У ролях

Олівія де Гевілленд — Вірджинія Стюарт Каннінгем
Марк Стівенс — Роберт Каннінгем
Лео Генн — лікар Марк Кік
Селеста Голм — Грейс
Гленн Ленган — лікар Террі
Хелен Крейг — сестра Девіс
Лейф Еріксон — Гордон
Б'юлі Бонді — місис Грір
Наталі Шафер — місис Стюарт
Рут Доннеллі — Рут
Селія Ловський — Гертруда
Бетсі Блер — Хестер
Тамара Шейн — ув'язнена камери № 33
Мінна Гомбелл — міс Гарт
Джен Клейтон — співачка
Рут Кліффорд — медсестра (в титрах не вказано)
Кетрін Локк — Маргарет

Науковим консультантом картини виступив завідувач департаменту психіатрії нью-йоркській лікарні «Маунт-Синай» Мозес Ральф Кауфман.

Нагороди та номінації

1948 — премія Національної ради кінокритиків США за найкращу жіночу роль (Олівія де Гевілленд).
1949 — премія «Оскар» за найкращий запис звуку (Томас Мултон), а також 5 номінацій: найкращий фільм, режисер (Анатоль Литвак), жіноча роль (Олівія де Хевілленд), сценарій (Френк Партос, Міллен Бренд), музика (Альфред Ньюман).
1949 — міжнародний приз Венеційського кінофестивалю.
1949 — премія Гільдії сценаристів США за найкращу американську драму (Френк Партос, Міллен Бренд), а також премія імені Роберта Мельцера за сценарій, в якому найбільш талановито представлені проблеми американського життя.
1949 — номінація на премію Гільдії режисерів США за найкращу режисуру художнього фільму (Анатоль Литвак).
1950 — премія «Боділ» за найкращий американський фільм (Анатоль Литвак).
1950 — премія «Срібна стрічка» Італійського національного синдикату кіножурналістів у категорії «Найкраща іноземна актриса» (Олівія де Гевілленд).

Примітки

. Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 5 липня 2021.
. Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 5 липня 2021.

[1] . Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 5 липня 2021.

[2] . Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 5 липня 2021.