Змія (комп'ютерний хробак)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Змія (значення).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Уроборос (значення).

Змія або уроборос — комп'ютерний хробак.

Snake // Uroborus // Turla

Тип	комп'ютерний хробак, руткіт, бекдор
Автор	невідомий, пов'язують з російськими розвідувальними підрозділами
Перший випуск	перша компіляція - 2006 рік, помічений - 2010 рік
Операційна система	32- та 64- бітні версії Microsoft Windows

Дослідники британської фірми зафіксували в 2013—2014 роках сплеск виявлених випадків зараження інформаційних систем приватних підприємств та державних установ України комп'ютерним хробаком (з руткітом), який вони назвали «Змія» (англ. snake). Дослідники з німецької фірми GData назвали цього хробака «уроборос», англ. uroborus (також англ. ouroborus — гадюка в грецькій міфології, або англ. sengoku та англ. snark). На думку дослідників обох фірм, цей хробак можливо пов'язаний та був створений на основі хробака , який в 2008 році вразив інформаційні системи Центрального Командування ЗС США.

Назва

Уроборос. Зображення з алхімічного трактату 1478 року. Автор —

Даний зразок шкідливого програмного забезпечення отримав різні назви від різних компаній, зокрема, він відомий як:

• «Уроборос», англ. uroborus, також англ. ouroborus — гадюка в грецькій міфології
• англ. Sengoku та англ. snark)
• англ. Turla.

Характеристики

Фахівці із CERT-UA виявили кілька особливостей вірусу Uroborus:

• складність програмного коду (що обумовлює можливість його розроблення із залученням значної кількості людських, технічних і фінансових ресурсів (зокрема, це можуть бути науково-дослідні установи, ІТ-корпорації, державні установи, спецслужби тощо);
• наявність літер кирилиці у програмному коді;
• схожість за низкою характеристик (імена файлів, ключі шифру, основні можливості тощо) із троянською програмою , яку було знайдено в інформаційних системах ЗС США в 2008 році, що призвело до повної відмови ЗС США від використання USB-носіїв (через які вона поширювалася в автоматизованих системах військового призначення);
• географія поширення вірусу.

Зважаючи на зазначені особливості, фахівці CERT-UA припускають, що до вироблення вірусу причетні іноземні спецслужби, а сам він очевидно пов'язаний зі зростаючою (листопад 2013 — лютий 2014 року) напруженістю в українсько-російських відносинах. Фахівці німецької контррозвідки в щорічному звіті за 2015 рік зазначають, що через велику складність та гнучкість даного зразка шкідливого ПЗ, спосіб його застосування та цілі, проти яких його використано, а також інші ознаки, виявлені фахівцями з комп'ютерної безпеки, можна говорити про його походження та використання російською розвідкою.

«Уроборос» здатен поширюватись різними способами, зокрема, через так звані атаки . Його складно виявляти, він працює автономно, та самостійно поширюється в інфікованих мережах. Враженими можуть бути навіть комп'ютери без прямого підключення до Інтернет.

Застосування

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська кібервійна

В інтернет-протистоянні Росії з Україною проти України вперше було застосовано троянські програми, ключовою серед яких став вірус Uroburos. З одного боку, завданням цього вірусу було формування бот-мережі із заражених комп'ютерів та отримання повноцінного доступу до їх наповнення, а з іншого — викрадення інформації з цих комп'ютерів. Об'єкти атаки також, вочевидь, були обрані не випадково — вебресурси органів державної влади (в тому числі силових структур), засобів масової інформації, фінансових установ, великих промислових підприємств.

Дослідники британської фірми зафіксували в 2013—2014 роках сплеск виявлених випадків зараження інформаційних систем приватних підприємств та державних установ України комп'ютерним хробаком (з руткітом), який вони назвали «Змія» (англ. snake). Дослідники з німецької фірми GData назвали цього хробака «уроборос», англ. uroborus (також англ. ouroborus — гадюка в грецькій міфології, або англ. sengoku та англ. snark). На думку дослідників обох фірм, цей хробак можливо пов'язаний та був створений на основі хробака , який в 2008 році вразив інформаційні системи Центрального Командування ЗС США.

Пік виявлення атак із використанням хробака «уроборос» збігся з розвитком масових протестів. Протягом січня 2014 року було зафіксовано 22 випадки інфікування інформаційних систем, при цьому протягом 2013 року «уроборос» був виявлений не більше 8 разів. В Україні зловмисники із застосуванням «уроборос» отримували повний доступ до вражених систем. На думку британських експертів, є всі підстави вважати, що за «уроборос» стоять спецслужби Російської Федерації.

За даними CERT-UA основними відомими станом на березень 2014 року об'єктами ураження «уроборос» є:

• вебресурси органів державної влади (в тому числі силових структур);
• вебресурси засобів масової інформації;
• вебресурси фінансових установ;
• вебресурси великих промислових підприємств.

Фахівці CERT-UA не виключають, що головною метою Uroborus є порушення фукціонування об'єктів інформаційної інфраструктури України для викрадення конфіденційної інформації. Ретельна підготовка, прихованість дій, спрямованість кібератак (США -2008 рік, Україна — 2014 рік), а також залучення значних ресурсів — все це опосередковано свідчить про причетність іноземних спецслужб. В цьому контексті CERT-UA та деякі українські спеціалісти з інформаційної безпеки вбачають основним мотивом ініціатора кібератак необхідність встановлення прихованого контролю за визначеними об'єктами для подальшого спостереження за інформаційним обміном з власної території.

Німеччина

«Уроборос» був застосований не лише проти України, а й проти інших країн. Зокрема, дане ПЗ згадане в річному звіті німецької контррозвідки за 2015 рік. Німецька контррозвідка зазначила, що як і раніше, в 2015 році російська розвідка використовувала «змію» (він же — «Turla») проти установ по всьому світу. В Німеччині жертвами кібератак з його застосуванням стали посольства, заклади вищої освіти, дослідницькі інститути, та приватні підприємства.

Примітки

1. . BAE Systems. 2014. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 1 липня 2016.
2. John E Dunn (7 березня 2014). . Techworld. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
3. (PDF). G Data SecurityLabs. 2014-02. Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2020. Процитовано 1 липня 2016.
4. Symantec Security Response (07 Aug 2014). . Symantec. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 1 липня 2016.
5. . CERT-UA. 19/03/2014. Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 4 липня 2016.
6. Д. В. Дубов (2014). Розділ 4. Забезпечення національних інтересів України в глобальному та національному кіберпросторах. Кіберпростір як новий вимір геополітичного суперництва. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень. ISBN .
7. Bundesamt für Verfassungsschutz (ред.). Spionage und sonstige nachrichtendienstliche Aktivitäten. . Bundesministerium des Innern. ISSN 0177-0357. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 4 липня 2016.
8. Майя Яровая (11 березня 2014). . AIN.UA. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 11 травня 2016.

Література

• . BAE Systems. 2014. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 1 липня 2016.
• (PDF). G Data SecurityLabs. 2014. Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2020. Процитовано 1 липня 2016.
• Kaspersky (7 серпня 2014). . Securelist. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
• . G Data Security Blog. листопад 2014. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
• Kurt Baumgartner, Costin Raiu (8 грудня 2014). . Securelist. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 11 серпня 2016.

Див. також

• Turla (розвинена стала загроза)

Посилання

• Turla spying tool targets governments and diplomats [ 19 січня 2022 у Wayback Machine.], Symantec
• Зараження вірусом Uroburos [ 3 березня 2018 у Wayback Machine.], CERT-UA
• TR-25 Analysis — Turla / Pfinet / Snake/ Uroburos [ 23 серпня 2016 у Wayback Machine.] circl.lu