Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
"Злочин і кара" (жартівливий балет, ТЮГ, 1978) — пародійний балет за мотивами роману Ф. Достоєвського з тою же назвою, створений у ленінградському ТЮГі.
Роман і його інтерпретації
Роман письменника вийшов окремим виданням 1866 року . Знавці літератури вважають твір досить петербурзьким, настільки багато в ньому петербурзьких реалій і опису життя бідних верст населення доби першого дикого капіталізму. Достоєвський приступив до створення роману в той історичний період існування Росії, коли піднесення наприкінці 1850-х на початку 1860-х років уже поступилося місцем спаду громадських настроїв, краху надій та ілюзій, коли країна увійшла у смугу «тяжкого часу», ситуацію зневіри і розчарувань. «Злочин і кара» — перший з великих прозових творів, в якому новий світогляд письменника та нова поетика проявилися з найбільшою повнотою.
Не останньою проблемою в романі була проблема надлюдини, героя, піднесеного над натовпом, що хвилювала ще сучасників Пушкіна. Надлюдиною дехто вважав і Наполеона Бонапарта, що вдерся до вершин влади із небагатого дворянства у медвежому кутку Європи. Саме з Наполеоном почав порівнювати себе і колишній студент Родіон Раскольников у вирішальні моменти життя, коли почав обмірковувати для себе можливість піти на убивство та пограбування старої ростовщиці, а отримані гроші витратити на добрі діла. Йому здавалося, що з грошима він зможе здійснити добрі справи, ( можливості заробити гроші іншим шляхом не знав ), чим спокутує свій злочин, водночас позбавить світ нікчемної особи. Сюжет роману — це внутрішній рух свідомості персонажа від злочину до покарання, від бунту до упокоєння. Бідний і психічно неврівноважений колишній студент Родіон Раскольніков мешкає в крихітній кімнатці практично без засобів до існування, а виношує в своїй голові величні ідеї. Відмовляючись від будь-якої допомоги, навіть від допомоги свого товариша Разумихіна, він задумує вбити й пограбувати стару лихварницю Альону Іванівну, в якої позичав гроші під заставу. Тобто, Раскольников знайомий із майбутньою жертвою, але не відчуває до неї ні поваги, ні жалю. Оціночне ставлення до старої перемагає і ніби надає йому право на злочин. Після певних вагань, Раскольніков урешті-решт зважується, пробирається в помешкання Альони Іванівни й убиває її сокирою. Убиває він також свояченицю лихварниці Лізавету, яка на своє лихо зайшла в кімнату, де здійснювалося вбивство. Раскольнікову, незважаючи на гарячковий стан, щастить вибратися з помешкання непоміченим. Однак, у гарячці, не спроможний ясно мислити, він встиг захопити тільки кілька предметів і мало грошей, залишивши майже весь капітал старої в її помешканні.
Образ Раскольнікова розкриває небезпеку такого ідеалу. В ньому поєднується вроджена доброта та уміння співчувати з одного боку, а з іншого - гордий егоїзм, що виродився у зневагу до покірного натовпу майже рабів. Внутрішня суперечливість характеру Раскольнікова приводить його до утилітарно-альтруїстичного виправдання злочину: чому не вбити зайву, непотрібну лихварницю, якщо при цьому можна використати її гроші для допомоги злиденним? Достоєвський прагне показати, що таке прагматично-утилітарне мислення із його висновками утвердилося й розповсюдилося у світі — це не маячня тільки замученого й неврівноваженого Раскольнікова. Радикальні, утилітарні ідеї потурають вродженому егоїзму його особи й пробуджують у ньому радше ненависть, ніж любов до ближнього. Натхненником йому служить грандіозна постать Наполеона, якому, на його думку-дозволено вбивати заради вищих ідеалів добра. Наполеонівські плани привели його до наперед прорахованого вбивства, й до такого логічного завершення веде будь-який самообман утилітаризму.
Наприкінці роману читач довідався, що Раскольнікова засуджено на каторгу за убивство в Сибір. Закохана Соня їде з ним, чим сприятиме його духовному очищенню.
Трагічні події роману згодом будуть відтворені в театрі і кінематографі декількох країн. Пригнічена атмосфера твору і життєві драми персонажів викликали як співчуття, так і втому, бажання пожартувати.
- — Росія, 1913, перша екранізація роману
- Злочин і кара (фільм, 1956) — Франція, 1956, фільм за мотивами роману
- Злочин і кара (фільм, 1969) — СРСР, 1969, екранізація роману
- Злочин і покарання (фільм, 1983) — Фінляндія, 1983, фільм за мотивами роману
- — США, 2000, фільм за мотивами роману
- — Росія, США, Польща, 2002, фільм за мотивами роману
- — Росія, 2007, екранізація роману
Жартівливий балет ТЮГа імені Брянцева
Ні про які психологічні глибини і філософські роздуми та підсумки не могло йтися у жартівливому балеті, що виник як концертний або студійний номер. Тісно пов'язаний із місцевою історією, сюжет роману обіграли у пародію з декількома кумедними сценами в театрі. Від популярного роману зберегли канву сюжету і лише двох персонажів (Раскольникова і стару), а також додали постать розгніваної Совісті Раскольникова, що мучитиме того до смерті. Була підібрана і відповідна музика, що мала драматичний характер з домішками комізму і перебільшень.
Балет починався зі стрімкої і драматичної музики, а на аскетичну сцену вибігав головний персонаж у чорному балетному трико. Невеликий на зріст Ігор Овадіс не мав відповідно картинних, балетних зовнішніх рис — романтичного довгого волосся, героїчного розвороту пліч, атлетичної статури тощо. Зате наявними були всі балетні штампи — романтичний чорний капелюх, дивацький чорний шарф, що коливав від кожного стрімкого руху танцівника. В руках він вже тримав бутафорську сокиру, як візуальний натяк на майбутнє убивство. Балетний Раскольников довго бігав по сцені, старанно виконуючи балетні па чи пародії на них (а в глядацькій залі вже почувся тихий сміх). Все це натякало на душевні муки персонажа і його важкі пошуки рішення - йти чи не йти у помешкання старої. Вагання персонажа закінчилися появою старої лихварки у чорному балахоні з капюшоном, що приховував її обличчя. Характер старої відтворювали дещо зігнута фігура і дрібні кроки (на пуантах). Розпочався важкий діалог між персонажами — бідний колишній студент наполягав, а жадібна стара ніяк не погоджувалася. Нарешті Раскольников на щось наважився, він протанцював за спину старої і востаннє заметушився — він то наближав сокиру до голови старої, то забирав геть. Вони наче змагалися і демонстрували все нові кумедні знахідки.
Нарешті він таки вдарив стару по голові і вона театрально померла... З чорного кокона старої раптом випросталась ефірна постать Совісті Раскольникова у білій сукні неймовірної краси з віночком троянд на голові. Такими постають балерини в уславленій, романтичній Шопеніані. Тільки тепер стало зрозуміло, що всю партію актриса Наталя Майданюк виконувала у двох костюмах. А її перетворення відбувалось просто на очах глядачів, що викликало перші захоплені оплески.
Тепер вже по сцені метушилась ефірно невагома, але розгнівана Совість, а на місці старої опинився сам Раскольников. Совість підхопила бутафорську сокиру і рухами показувала, як це ефірне створіння покарає злочин. Все закінчилося тим, що розгнівана Совість таки вдарила по голові злочинця, і вони обоє, старанно і по-балетному красиво померли, упавши у різні боки, але знову ж таки театрально створивши красиву групу в останній мізансцені... Зала просто взривалась від оплесків, а хтось кричав «Браво !». На сцену полетів перший букет тюльпанів.
Жартівливий балет зберігли і він стане частиною театральної вистави під назвою «Здрастуйте, здрастуйте, здрастуйте». Допрем'єрні покази вистави були тепло сприйняті глядацькою аудиторією і вистава отримала сценічне життя.
Див. також
- ТЮГ імені Брянцева
- Овадіс Ігор Юхимович
- Майданюк Наталя Вікторівна
- Корогодський Зіновій Якович
Джерела
- Достоєвський, Федір Михайлович. Злочин і кара [Текст]: роман на шість частин з епілогом. (пер. з рос. І. М. Сергєєва ; іл. С. Якутовича). — Київ: Либідь, 2014. — 668
- http://www1.umn.edu/lol-russ/hpgary/Russ3421/lesson9.htm [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Матеріали приватного архіву
Посилання
Примітки
- http://www1.umn.edu/lol-russ/hpgary/Russ3421/lesson9.htm [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.].
- Frank (1995), 101
- Frank (1995), 104
- Frank (1995)
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zlochin i kara znachennya Zlochin i kara zhartivlivij balet TYuG 1978 parodijnij balet za motivami romanu F Dostoyevskogo z toyu zhe nazvoyu stvorenij u leningradskomu TYuGi Roman i jogo interpretaciyiRoman pismennika vijshov okremim vidannyam 1866 roku Znavci literaturi vvazhayut tvir dosit peterburzkim nastilki bagato v nomu peterburzkih realij i opisu zhittya bidnih verst naselennya dobi pershogo dikogo kapitalizmu Dostoyevskij pristupiv do stvorennya romanu v toj istorichnij period isnuvannya Rosiyi koli pidnesennya naprikinci 1850 h na pochatku 1860 h rokiv uzhe postupilosya miscem spadu gromadskih nastroyiv krahu nadij ta ilyuzij koli krayina uvijshla u smugu tyazhkogo chasu situaciyu zneviri i rozcharuvan Zlochin i kara pershij z velikih prozovih tvoriv v yakomu novij svitoglyad pismennika ta nova poetika proyavilisya z najbilshoyu povnotoyu Ne ostannoyu problemoyu v romani bula problema nadlyudini geroya pidnesenogo nad natovpom sho hvilyuvala she suchasnikiv Pushkina Nadlyudinoyu dehto vvazhav i Napoleona Bonaparta sho vdersya do vershin vladi iz nebagatogo dvoryanstva u medvezhomu kutku Yevropi Same z Napoleonom pochav porivnyuvati sebe i kolishnij student Rodion Raskolnikov u virishalni momenti zhittya koli pochav obmirkovuvati dlya sebe mozhlivist piti na ubivstvo ta pograbuvannya staroyi rostovshici a otrimani groshi vitratiti na dobri dila Jomu zdavalosya sho z groshima vin zmozhe zdijsniti dobri spravi mozhlivosti zarobiti groshi inshim shlyahom ne znav chim spokutuye svij zlochin vodnochas pozbavit svit nikchemnoyi osobi Syuzhet romanu ce vnutrishnij ruh svidomosti personazha vid zlochinu do pokarannya vid buntu do upokoyennya Bidnij i psihichno nevrivnovazhenij kolishnij student Rodion Raskolnikov meshkaye v krihitnij kimnatci praktichno bez zasobiv do isnuvannya a vinoshuye v svoyij golovi velichni ideyi Vidmovlyayuchis vid bud yakoyi dopomogi navit vid dopomogi svogo tovarisha Razumihina vin zadumuye vbiti j pograbuvati staru lihvarnicyu Alonu Ivanivnu v yakoyi pozichav groshi pid zastavu Tobto Raskolnikov znajomij iz majbutnoyu zhertvoyu ale ne vidchuvaye do neyi ni povagi ni zhalyu Ocinochne stavlennya do staroyi peremagaye i nibi nadaye jomu pravo na zlochin Pislya pevnih vagan Raskolnikov ureshti resht zvazhuyetsya probirayetsya v pomeshkannya Aloni Ivanivni j ubivaye yiyi sokiroyu Ubivaye vin takozh svoyachenicyu lihvarnici Lizavetu yaka na svoye liho zajshla v kimnatu de zdijsnyuvalosya vbivstvo Raskolnikovu nezvazhayuchi na garyachkovij stan shastit vibratisya z pomeshkannya nepomichenim Odnak u garyachci ne spromozhnij yasno misliti vin vstig zahopiti tilki kilka predmetiv i malo groshej zalishivshi majzhe ves kapital staroyi v yiyi pomeshkanni Obraz Raskolnikova rozkrivaye nebezpeku takogo idealu V nomu poyednuyetsya vrodzhena dobrota ta uminnya spivchuvati z odnogo boku a z inshogo gordij egoyizm sho virodivsya u znevagu do pokirnogo natovpu majzhe rabiv Vnutrishnya superechlivist harakteru Raskolnikova privodit jogo do utilitarno altruyistichnogo vipravdannya zlochinu chomu ne vbiti zajvu nepotribnu lihvarnicyu yaksho pri comu mozhna vikoristati yiyi groshi dlya dopomogi zlidennim Dostoyevskij pragne pokazati sho take pragmatichno utilitarne mislennya iz jogo visnovkami utverdilosya j rozpovsyudilosya u sviti ce ne mayachnya tilki zamuchenogo j nevrivnovazhenogo Raskolnikova Radikalni utilitarni ideyi poturayut vrodzhenomu egoyizmu jogo osobi j probudzhuyut u nomu radshe nenavist nizh lyubov do blizhnogo Nathnennikom jomu sluzhit grandiozna postat Napoleona yakomu na jogo dumku dozvoleno vbivati zaradi vishih idealiv dobra Napoleonivski plani priveli jogo do napered prorahovanogo vbivstva j do takogo logichnogo zavershennya vede bud yakij samoobman utilitarizmu Naprikinci romanu chitach dovidavsya sho Raskolnikova zasudzheno na katorgu za ubivstvo v Sibir Zakohana Sonya yide z nim chim spriyatime jogo duhovnomu ochishennyu Tragichni podiyi romanu zgodom budut vidtvoreni v teatri i kinematografi dekilkoh krayin Prignichena atmosfera tvoru i zhittyevi drami personazhiv viklikali yak spivchuttya tak i vtomu bazhannya pozhartuvati Ekranizaciya romanu Rosiya 1913 persha ekranizaciya romanu Zlochin i kara film 1956 Franciya 1956 film za motivami romanu Zlochin i kara film 1969 SRSR 1969 ekranizaciya romanu Zlochin i pokarannya film 1983 Finlyandiya 1983 film za motivami romanu SShA 2000 film za motivami romanu Rosiya SShA Polsha 2002 film za motivami romanu Rosiya 2007 ekranizaciya romanuZhartivlivij balet TYuGa imeni BryancevaGolovnij fasad teatru z prospektu Zagorodnij Ni pro yaki psihologichni glibini i filosofski rozdumi ta pidsumki ne moglo jtisya u zhartivlivomu baleti sho vinik yak koncertnij abo studijnij nomer Tisno pov yazanij iz miscevoyu istoriyeyu syuzhet romanu obigrali u parodiyu z dekilkoma kumednimi scenami v teatri Vid populyarnogo romanu zberegli kanvu syuzhetu i lishe dvoh personazhiv Raskolnikova i staru a takozh dodali postat rozgnivanoyi Sovisti Raskolnikova sho muchitime togo do smerti Bula pidibrana i vidpovidna muzika sho mala dramatichnij harakter z domishkami komizmu i perebilshen Balet pochinavsya zi strimkoyi i dramatichnoyi muziki a na asketichnu scenu vibigav golovnij personazh u chornomu baletnomu triko Nevelikij na zrist Igor Ovadis ne mav vidpovidno kartinnih baletnih zovnishnih ris romantichnogo dovgogo volossya geroyichnogo rozvorotu plich atletichnoyi staturi tosho Zate nayavnimi buli vsi baletni shtampi romantichnij chornij kapelyuh divackij chornij sharf sho kolivav vid kozhnogo strimkogo ruhu tancivnika V rukah vin vzhe trimav butaforsku sokiru yak vizualnij natyak na majbutnye ubivstvo Baletnij Raskolnikov dovgo bigav po sceni staranno vikonuyuchi baletni pa chi parodiyi na nih a v glyadackij zali vzhe pochuvsya tihij smih Vse ce natyakalo na dushevni muki personazha i jogo vazhki poshuki rishennya jti chi ne jti u pomeshkannya staroyi Vagannya personazha zakinchilisya poyavoyu staroyi lihvarki u chornomu balahoni z kapyushonom sho prihovuvav yiyi oblichchya Harakter staroyi vidtvoryuvali desho zignuta figura i dribni kroki na puantah Rozpochavsya vazhkij dialog mizh personazhami bidnij kolishnij student napolyagav a zhadibna stara niyak ne pogodzhuvalasya Nareshti Raskolnikov na shos navazhivsya vin protancyuvav za spinu staroyi i vostannye zametushivsya vin to nablizhav sokiru do golovi staroyi to zabirav get Voni nache zmagalisya i demonstruvali vse novi kumedni znahidki Nareshti vin taki vdariv staru po golovi i vona teatralno pomerla Z chornogo kokona staroyi raptom viprostalas efirna postat Sovisti Raskolnikova u bilij sukni nejmovirnoyi krasi z vinochkom troyand na golovi Takimi postayut balerini v uslavlenij romantichnij Shopeniani Tilki teper stalo zrozumilo sho vsyu partiyu aktrisa Natalya Majdanyuk vikonuvala u dvoh kostyumah A yiyi peretvorennya vidbuvalos prosto na ochah glyadachiv sho viklikalo pershi zahopleni opleski Teper vzhe po sceni metushilas efirno nevagoma ale rozgnivana Sovist a na misci staroyi opinivsya sam Raskolnikov Sovist pidhopila butaforsku sokiru i ruhami pokazuvala yak ce efirne stvorinnya pokaraye zlochin Vse zakinchilosya tim sho rozgnivana Sovist taki vdarila po golovi zlochincya i voni oboye staranno i po baletnomu krasivo pomerli upavshi u rizni boki ale znovu zh taki teatralno stvorivshi krasivu grupu v ostannij mizansceni Zala prosto vzrivalas vid opleskiv a htos krichav Bravo Na scenu poletiv pershij buket tyulpaniv Zhartivlivij balet zberigli i vin stane chastinoyu teatralnoyi vistavi pid nazvoyu Zdrastujte zdrastujte zdrastujte Doprem yerni pokazi vistavi buli teplo sprijnyati glyadackoyu auditoriyeyu i vistava otrimala scenichne zhittya Div takozhTYuG imeni Bryanceva Ovadis Igor Yuhimovich Majdanyuk Natalya Viktorivna Korogodskij Zinovij YakovichDzherelaDostoyevskij Fedir Mihajlovich Zlochin i kara Tekst roman na shist chastin z epilogom per z ros I M Sergyeyeva il S Yakutovicha Kiyiv Libid 2014 668 http www1 umn edu lol russ hpgary Russ3421 lesson9 htm 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine Materiali privatnogo arhivuPosilannyaPortal Mistectvo Portal Teatr Portal Istoriya Portal Tanok Primitkihttp www1 umn edu lol russ hpgary Russ3421 lesson9 htm 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine Frank 1995 101 Frank 1995 104 Frank 1995 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij