Зериг | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зериг | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Psammophis schokari , 1775 | ||||||||||||||||||
Поширення зерига | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Зериг (Psammophis schokari) — отруйна змія з роду піщана змія (Psammophis) родини піщаних змій (Psammophiidae). Інша назва «піщана змія Форсколя».
Опис
Загальна довжина сягає 92 см. Передній кінець морди тупо закруглений. Досить вузька голова слабко відмежована від шиї. Зіниці круглі. Лобовий щиток довгий, звужений позаду. Є один низький й довгий виличний щиток, один великий передочний щиток, який торкаєтьсяз лобового. Навколо тулуба є 17 гладеньких лусок. Черевних щитків: 172—198, підхвостових щитків: 105—135 пар. Анальний щиток розділений.
Верхня сторона тулуба світло-коричнева, сіро-коричнева або блідо-оливкова з 2 темними у світлій облямовці поздовжніми смужками, які починаються від очей та тягнуться з боків голови й тулуба. Тонка переривчаста лінія проходить уздовж хребта, по боках від неї розташовані ще темніші смуги з чорною пунктирною облямовкою. Присутній темний характерний візерунок з симетрично розташованих на тім'яних щитках смужок неправильної форми і округлого плями між ними. Черевна сторона забарвлена у жовтуватий або білуватий колір з дрібними темними плямами по краях й в середній частині черевних щитків, іноді вони зливаються у більш-менш виражені поздовжні смуги.
Спосіб життя
Полюбляє круті та кам'янисті схили з розрідженою рослинністю, схили пагорбів, вкриті травою й колючкою, скельні вершини останцевих сопок. Зустрічається на висоті до 1500 м над рівнем моря. Активний удень. Виходить з зимівлі в останній декаді березня, активність триває до середини жовтня. Харчується ящірками, гризунами.
Це яйцекладна змія. Самиця відкладає до 30 яєць.
Розповсюдження
Мешкає від північної Африки та Аравійського півострова через Передню Азію до південного Туркменістану на півночі та до Пакистану, північно-західної Індії на сході.
Джерела
- Ulrich Gruber: Die Schlangen Europas. Franckh'sche Verlagsbuchhandlung, Stuttgart 1989; Seite 157—159. .
- Согур Л. М. Зоологія: курс лекцій. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — 308 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zerig Zerig Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Zmiyi Serpentes Rodina Pishani zmiyi Psammophiidae Rid Pishana zmiya Psammophis Vid Zerig Binomialna nazva Psammophis schokari 1775 Poshirennya zeriga Posilannya Vikishovishe Psammophis schokari Vikividi Psammophis schokari EOL 459774 ITIS 1081870 MSOP 164704 NCBI 292864 Zerig Psammophis schokari otrujna zmiya z rodu pishana zmiya Psammophis rodini pishanih zmij Psammophiidae Insha nazva pishana zmiya Forskolya OpisZagalna dovzhina syagaye 92 sm Perednij kinec mordi tupo zakruglenij Dosit vuzka golova slabko vidmezhovana vid shiyi Zinici krugli Lobovij shitok dovgij zvuzhenij pozadu Ye odin nizkij j dovgij vilichnij shitok odin velikij peredochnij shitok yakij torkayetsyaz lobovogo Navkolo tuluba ye 17 gladenkih lusok Cherevnih shitkiv 172 198 pidhvostovih shitkiv 105 135 par Analnij shitok rozdilenij Verhnya storona tuluba svitlo korichneva siro korichneva abo blido olivkova z 2 temnimi u svitlij oblyamovci pozdovzhnimi smuzhkami yaki pochinayutsya vid ochej ta tyagnutsya z bokiv golovi j tuluba Tonka pererivchasta liniya prohodit uzdovzh hrebta po bokah vid neyi roztashovani she temnishi smugi z chornoyu punktirnoyu oblyamovkoyu Prisutnij temnij harakternij vizerunok z simetrichno roztashovanih na tim yanih shitkah smuzhok nepravilnoyi formi i okruglogo plyami mizh nimi Cherevna storona zabarvlena u zhovtuvatij abo biluvatij kolir z dribnimi temnimi plyamami po krayah j v serednij chastini cherevnih shitkiv inodi voni zlivayutsya u bilsh mensh virazheni pozdovzhni smugi Sposib zhittyaPolyublyaye kruti ta kam yanisti shili z rozridzhenoyu roslinnistyu shili pagorbiv vkriti travoyu j kolyuchkoyu skelni vershini ostancevih sopok Zustrichayetsya na visoti do 1500 m nad rivnem morya Aktivnij uden Vihodit z zimivli v ostannij dekadi bereznya aktivnist trivaye do seredini zhovtnya Harchuyetsya yashirkami grizunami Ce yajcekladna zmiya Samicya vidkladaye do 30 yayec RozpovsyudzhennyaMeshkaye vid pivnichnoyi Afriki ta Aravijskogo pivostrova cherez Perednyu Aziyu do pivdennogo Turkmenistanu na pivnochi ta do Pakistanu pivnichno zahidnoyi Indiyi na shodi DzherelaUlrich Gruber Die Schlangen Europas Franckh sche Verlagsbuchhandlung Stuttgart 1989 Seite 157 159 ISBN 3 440 05753 4 Sogur L M Zoologiya kurs lekcij K Fitosociocentr 2004 308 s