Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алмати та його околиці відносяться до Алматинського сейсмоактивного району 9-бальною зоною південного сходу Казахстану . Найбільш сильні землетруси: Кемінське, Кеміно-Чуйське (20 червня 1936), Чилікське (30 листопада 1967), Сари-Камиське (5 червня 1970), Джамбулське (10 травня 1971) — названі за географічним знаходженням епіцентру .
Науковим центром, що займається прогнозуванням та вивченням землетрусів, є інститут сейсмології . Систематичні відомості про землетруси відомі з другої половини XIX століття, у зв'язку з геологічним вивченням Семиріччя експедиціями гірських інженерів Олександра Степановича Татарінова та Івана Ігнатьєва .
Землетрус 1887 року
28 травня (9 червня) 1887 року стався Верненський землетрус ,що зруйнував 1799 кам'яні та 839 дерев'яні одно-, дво- і більш поверхові будівлі глиняної обробки в центральній частині.
Воно сталося о 04:35 за місцевим часом поблизу міста Вірний (нині Алмати) із магнітудою 7,3 за шкалою Ріхтера . Його вогнище розташовувалося на північному схилі Заілійського Алатау за 10—12 кілометрів на південь від міста на глибині близько 60 кілометрів. Після землетрусу були численні відчутні афтершоки .
З'ясування геологічних причин землетрусу, його розмірів та наслідків, вибір нового місця для Вірного доручили професору Петербурзького гірничого інституту І. В. Мушкетову . Загальна площа руйнувань за оцінкою вченого становить понад 2000 км². Епіцентр землетрусу знаходився на північному схилі Заілійського Алатау на висоті 1500-1800 м, в 10-12 км на південь від Вірного. І. В. Мушкетов дібрав кадри для верненської метеостанції ( П. М. Зенков, Е. О. Баум, К. А. Ларіонов) і придбав сейсмограф в 1889 .
Інші масштабні землетруси
За два роки з 1887 по 1890 рік у районі Верненського землетрусу було зафіксовано понад 600 підземних поштовхів. Наукові викладки Мушкетова стали за основу «Правил про будівництво будівель, найбільш непохитних до руйнівних дій землетрусу на підставі науки та досвіду», затверджених Семиреченським обласним правлінням 8 листопада 1888 року. За цими правилами чи нормами велося подальше антисейсмічне будівництво Вірного. Посилені землетруси сталися 1 липня (13 липня) 1889 року (Чилікське) та 22 грудня 1910 (4 січня 1911) (Кемінське). Перше охопило величезний район. Землетрус відчували в Павлодарі, в Семипалатинську, Вірному, де було зруйновано споруди. Наступний Кемінський землетрус було зареєстровано в Головній фізичній обсерваторії (нині ГГШ імені А. І. Войсекова, Пулково) російським геофізиком академіком Петербурзької АН Б. Б. Голіціним та оцінено в 11-12 балів за сейсмічною шкалою. За своєю потужністю воно не позадковує землетрусу 1887 року, проте руйнувань і жертв було значно менше, оскільки при будівництві Вірного використання досвіду місцевих архітекторів і будівельників узгоджувалося з пошуками нових конструкторських систем .
Інженер А. П. Зенков писав щодо цього:
«З глибокою вірою за успіхи майбутнього я не боюся за наше місто, за нашу Семиреченську та водночас сейсмічну область. Я вірю в його майбутнє. Я вірю, що незабаром наше місто обарвиться сановитими кількаповерховими кам'яними, бетонними та иншими довготривалими будівлями»— «Семиреченські обласні відомості», 1911 рік, 8 березня.
Верненський землетрус 1910 (1911) року вивчався експедицією під керівництвом вченого геолога До. І. Богдановича .
- В Алматы создали новые сейсмические карты: весь город отнесли к 9-10-балльной зоне
- Алма-Ата. Энциклопедия / Гл. ред. Козыбаев М. К. — Алма-Ата : Гл. ред. Казахской советской энциклопедии, 1983. — С. 265—266. — 60000 прим.
- Томский государственный Университет. Поездка на Тарбагатайский хребет в 1864 г..
- Катастрофы в природе: землетрясения - Батыр Каррыев - Ridero. ridero.ru. оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 10 березня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Almati ta jogo okolici vidnosyatsya do Almatinskogo sejsmoaktivnogo rajonu 9 balnoyu zonoyu pivdennogo shodu Kazahstanu Najbilsh silni zemletrusi Keminske Kemino Chujske 20 chervnya 1936 Chilikske 30 listopada 1967 Sari Kamiske 5 chervnya 1970 Dzhambulske 10 travnya 1971 nazvani za geografichnim znahodzhennyam epicentru Zemletrusi v Alma AtiChasovnya v pam yat zemletrusu 1887 roku Tatarska mechet pislya zemletrusu 1887 roku Naukovim centrom sho zajmayetsya prognozuvannyam ta vivchennyam zemletrusiv ye institut sejsmologiyi Sistematichni vidomosti pro zemletrusi vidomi z drugoyi polovini XIX stolittya u zv yazku z geologichnim vivchennyam Semirichchya ekspediciyami girskih inzheneriv Oleksandra Stepanovicha Tatarinova ta Ivana Ignatyeva Zemletrus 1887 roku28 travnya 9 chervnya 1887 roku stavsya Vernenskij zemletrus sho zrujnuvav 1799 kam yani ta 839 derev yani odno dvo i bilsh poverhovi budivli glinyanoyi obrobki v centralnij chastini Vono stalosya o 04 35 za miscevim chasom poblizu mista Virnij nini Almati iz magnitudoyu 7 3 za shkaloyu Rihtera Jogo vognishe roztashovuvalosya na pivnichnomu shili Zailijskogo Alatau za 10 12 kilometriv na pivden vid mista na glibini blizko 60 kilometriv Pislya zemletrusu buli chislenni vidchutni aftershoki Z yasuvannya geologichnih prichin zemletrusu jogo rozmiriv ta naslidkiv vibir novogo miscya dlya Virnogo doruchili profesoru Peterburzkogo girnichogo institutu I V Mushketovu Zagalna plosha rujnuvan za ocinkoyu vchenogo stanovit ponad 2000 km Epicentr zemletrusu znahodivsya na pivnichnomu shili Zailijskogo Alatau na visoti 1500 1800 m v 10 12 km na pivden vid Virnogo I V Mushketov dibrav kadri dlya vernenskoyi meteostanciyi P M Zenkov E O Baum K A Larionov i pridbav sejsmograf v 1889 Inshi masshtabni zemletrusiZa dva roki z 1887 po 1890 rik u rajoni Vernenskogo zemletrusu bulo zafiksovano ponad 600 pidzemnih poshtovhiv Naukovi vikladki Mushketova stali za osnovu Pravil pro budivnictvo budivel najbilsh nepohitnih do rujnivnih dij zemletrusu na pidstavi nauki ta dosvidu zatverdzhenih Semirechenskim oblasnim pravlinnyam 8 listopada 1888 roku Za cimi pravilami chi normami velosya podalshe antisejsmichne budivnictvo Virnogo Posileni zemletrusi stalisya 1 lipnya 13 lipnya 1889 roku Chilikske ta 22 grudnya 1910 4 sichnya 1911 Keminske Pershe ohopilo velicheznij rajon Zemletrus vidchuvali v Pavlodari v Semipalatinsku Virnomu de bulo zrujnovano sporudi Nastupnij Keminskij zemletrus bulo zareyestrovano v Golovnij fizichnij observatoriyi nini GGSh imeni A I Vojsekova Pulkovo rosijskim geofizikom akademikom Peterburzkoyi AN B B Golicinim ta ocineno v 11 12 baliv za sejsmichnoyu shkaloyu Za svoyeyu potuzhnistyu vono ne pozadkovuye zemletrusu 1887 roku prote rujnuvan i zhertv bulo znachno menshe oskilki pri budivnictvi Virnogo vikoristannya dosvidu miscevih arhitektoriv i budivelnikiv uzgodzhuvalosya z poshukami novih konstruktorskih sistem Naslidki zemletrusu 1910 roku Inzhener A P Zenkov pisav shodo cogo Z glibokoyu viroyu za uspihi majbutnogo ya ne boyusya za nashe misto za nashu Semirechensku ta vodnochas sejsmichnu oblast Ya viryu v jogo majbutnye Ya viryu sho nezabarom nashe misto obarvitsya sanovitimi kilkapoverhovimi kam yanimi betonnimi ta inshimi dovgotrivalimi budivlyami Semirechenski oblasni vidomosti 1911 rik 8 bereznya Vernenskij zemletrus 1910 1911 roku vivchavsya ekspediciyeyu pid kerivnictvom vchenogo geologa Do I Bogdanovicha V Almaty sozdali novye sejsmicheskie karty ves gorod otnesli k 9 10 ballnoj zone Alma Ata Enciklopediya Gl red Kozybaev M K Alma Ata Gl red Kazahskoj sovetskoj enciklopedii 1983 S 265 266 60000 prim Tomskij gosudarstvennyj Universitet Poezdka na Tarbagatajskij hrebet v 1864 g Katastrofy v prirode zemletryaseniya Batyr Karryev Ridero ridero ru originalu za 24 lipnya 2018 Procitovano 10 bereznya 2016