Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Спітакський землетрус вірм Սպիտակի երկրաշարժ відомий також як Ленінаканський катастрофічний землетрус магнітуда 7 2 інте

Землетрус у Спітаку

Землетрус у Спітаку

Спітакський землетрус (вірм. Սպիտակի երկրաշարժ, відомий також як Ленінаканський) — катастрофічний землетрус (магнітуда — 7,2, інтенсивність в епіцентрі — 10 балів за 12-бальною шкалою Мєдвєдєва—Шпонгоєра—Карніка MSK — 64, глибина гіпоцентру — приблизно 10–20 кілометрів), що стався 7 грудня 1988 року о 12 годині 41 хвилині за місцевим часом (11:41 за московським часом, 7 год. 41 хв. за Гринвічем) на північному заході Вірменської РСР. Унаслідок землетрусу було повністю зруйновано місто Спітак і 58 сіл. Частково зруйновано було міста Ленінакан (Ґюмрі), Степанаван, Кіровакан (Ванадзор) і ще понад 300 населених пунктів. Загинуло щонайменше 25 тисяч осіб, ще близько ста сорока тисяч стали інвалідами. 514 тисяч людей залишилися без даху над головою. Загалом землетрус охопив близько 40 % території Вірменії.

Спітакський землетрус
image
Пейзаж після землетрусу
image
image
Дата7 грудня 1988 р.
Місцевий час11:41
Магнітуда6,9 балів за шкалою Ріхтера
Глибини10 - 20 км
Епіцентр40°30′ пн. ш. 44°10′ сх. д. / 40.50° пн. ш. 44.16° сх. д. / 40.50; 44.16
Постраждалі країни (території)Вірменська РСР, image СРСР
Ушкодженняповністю зруйновано місто Спітак і 58 сіл, частково зруйновано міста Ленінакан, Степанаван, Кіровакан і ще більше 300 населених пунктів
Жертви25 000 загиблих, 514 тисяч людей залишилися без даху над головою
image Медіафайли у Вікісховищі

Приблизно 40 % промислового потенціалу Вірменії внаслідок землетрусу було виведено з ладу. Через ризик аварії було зупинено Вірменську АЕС. Економічний збиток від лиха перевищив 13 млрд доларів.

Спітакський землетрус, разом з Чорнобильською трагедією, став найстрашнішою катастрофою останніх років існування СРСР. Допомогу в ліквідації наслідків землетрусу СРСР надали понад сто країн.

Історія

Спітакський землетрус мав свої індивідуальні риси. Він мав мультиплетний характер, тобто процес вивільнення енергії був багатоактовим, зміщення в осередку відбувались із зупинками, кожна наступна фаза охоплювала нову ділянку глибинного розлому в земній корі. Всього було чотири основні фази процесу в осередку, з них три відбулись з інтервалом 5–15 секунд, а четверта — через 4 хвилини 20 секунд. Вочевидь, вже в початковій фазі процесу розлом з осередку вийшов на земну поверхню, утворивши сходинку довжиною 12 кілометрів з найбільшою висотою близько метра та дещо меншим зсувом.

Друга неприємна особливість цього землетрусу полягала в тому, що за кількістю жертв та збитків він перевищив середньосвітові межі для магнітуди такого рівня. Це пов'язано як із близькістю джерела до поверхні Землі, так і з надзвичайно низькою якістю будівництва в ураженій зоні.

Президент СРСР М. С. Горбачов, який перебував у той час із візитом у США, формально попросив Сполучені Штати про гуманітарну допомогу (вперше з часів Другої світової війни), а потім перервав свій візит, щоби вирушити до зруйнованих районів Вірменії. Західні країни, зокрема Велика Британія, Франція, ФРН, Італія та Швейцарія, надали СРСР допомогу у вигляді рятувального обладнання, фахівців, продуктів та медикаментів. Було також надано допомогу у відновлювальних роботах.

Причиною великої кількості жертв стала низька сейсмостійкість збудованих в епоху «застою» будівель у зоні землетрусу, прорахунки в організації та керівництві рятувальними роботами, відсутність спеціальної рятувальної техніки та персоналу.

Місцеві будівлі (зокрема, школи та лікарні) погано витримали землетрус. Було підраховано, що якби землетрус трапився на 5 хвилин пізніше, діти встигли б залишити нестійкі будівлі шкіл. Ця коротка затримка могла б врятувати багато життів. Було знищено більшість лікарень у цьому районі.

Вартість пошкодженого майна склала понад 3 млрд фунтів стерлінгів. Було знищено все місто Спітак, пошкоджено міста Ґюмрі та Ванадзор.

Через надзвичайно низькі температури взимку та неготовність до катастрофи такого масштабу, надання допомоги почали неправильно.

Протягом зими з усього світу надходили пожертви для допомогти постраждалим від землетрусу та для відновлення будівель. Спітак було повністю перебудовано, причому багато відновлених районів показують архітектуру різних країн, які надали пожертви або збудували там нові будинки. Пам'ятник вдячності вірменського народу за допомогу з боку США було зведено у Вашингтоні 1990 року.

Регіон, в якому стався землетрус, є частиною більшого сейсмічного району, що тягнеться від Туреччини до Аравійського моря. Тут, на Аравійському півострові, повільно зіштовхується з Євразійської плитою. Землетрус стався через насування однієї плити на іншу прямо під Спітаком.

Попри те, що землетрус був помірної величини (6,9 бала за шкалою Ріхтера), були різні фактори, що сприяли великим масштабам руйнувань, які відбулися. Серед них: час доби, температура замерзання взимку, бідність ґрунту і недоліки будівництва.

Після сейсмічної катастрофи авангардний музикант П'єр Шеффер організував приїзд рятувальної команди з 498 членів для пошуку тих, що вижив.

Див. також

Примітки

  1. О СПИТАКСКОМ ЗЕМЛЕТРЯСЕНИИ 7 ДЕКАБРЯ 1988 ГОДА."Наука и жизнь", 1989, № 4. С. 16 — 20
  2. Дані з сайту www.demoscope.ru [ 5 лютого 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  3. «Armenia Earthquake of 1988»[недоступне посилання] Retrieved 7th February 2008(англ.)
  4. The New York Times on Pierre Schaeffer's rescue efforts(англ.)

Посилання

  • Землетрясение в Армении 1988—1989 год. [ 8 листопада 2009 у Wayback Machine.] Воспоминания очевидца событий(рос.).
  • Декабрь 1988 года: трагические дни армянского народа [ 23 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  • Фотогалерея (Спитак, Ленинакан). [ 10 березня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  • Восстановительные работы в Армении. [ 21 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  • «Записки спасателей» Константин Б.Серафимов, 1988—1996 гг [ 7 липня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  • «Руинный марш» Евгений Буянов, документальная повесть-воспоминание спасателя [ 1 червня 2009 у Wayback Machine.](рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Spitakskij zemletrus virm Սպիտակի երկրաշարժ vidomij takozh yak Leninakanskij katastrofichnij zemletrus magnituda 7 2 intensivnist v epicentri 10 baliv za 12 balnoyu shkaloyu Myedvyedyeva Shpongoyera Karnika MSK 64 glibina gipocentru priblizno 10 20 kilometriv sho stavsya 7 grudnya 1988 roku o 12 godini 41 hvilini za miscevim chasom 11 41 za moskovskim chasom 7 god 41 hv za Grinvichem na pivnichnomu zahodi Virmenskoyi RSR Unaslidok zemletrusu bulo povnistyu zrujnovano misto Spitak i 58 sil Chastkovo zrujnovano bulo mista Leninakan Gyumri Stepanavan Kirovakan Vanadzor i she ponad 300 naselenih punktiv Zaginulo shonajmenshe 25 tisyach osib she blizko sta soroka tisyach stali invalidami 514 tisyach lyudej zalishilisya bez dahu nad golovoyu Zagalom zemletrus ohopiv blizko 40 teritoriyi Virmeniyi Spitakskij zemletrusPejzazh pislya zemletrusuData7 grudnya 1988 r Miscevij chas11 41Magnituda6 9 baliv za shkaloyu RihteraGlibini10 20 kmEpicentr40 30 pn sh 44 10 sh d 40 50 pn sh 44 16 sh d 40 50 44 16Postrazhdali krayini teritoriyi Virmenska RSR SRSRUshkodzhennyapovnistyu zrujnovano misto Spitak i 58 sil chastkovo zrujnovano mista Leninakan Stepanavan Kirovakan i she bilshe 300 naselenih punktivZhertvi25 000 zagiblih 514 tisyach lyudej zalishilisya bez dahu nad golovoyu Mediafajli u Vikishovishi Priblizno 40 promislovogo potencialu Virmeniyi vnaslidok zemletrusu bulo vivedeno z ladu Cherez rizik avariyi bulo zupineno Virmensku AES Ekonomichnij zbitok vid liha perevishiv 13 mlrd dolariv Spitakskij zemletrus razom z Chornobilskoyu tragediyeyu stav najstrashnishoyu katastrofoyu ostannih rokiv isnuvannya SRSR Dopomogu v likvidaciyi naslidkiv zemletrusu SRSR nadali ponad sto krayin IstoriyaSpitakskij zemletrus mav svoyi individualni risi Vin mav multipletnij harakter tobto proces vivilnennya energiyi buv bagatoaktovim zmishennya v oseredku vidbuvalis iz zupinkami kozhna nastupna faza ohoplyuvala novu dilyanku glibinnogo rozlomu v zemnij kori Vsogo bulo chotiri osnovni fazi procesu v oseredku z nih tri vidbulis z intervalom 5 15 sekund a chetverta cherez 4 hvilini 20 sekund Vochevid vzhe v pochatkovij fazi procesu rozlom z oseredku vijshov na zemnu poverhnyu utvorivshi shodinku dovzhinoyu 12 kilometriv z najbilshoyu visotoyu blizko metra ta desho menshim zsuvom Druga nepriyemna osoblivist cogo zemletrusu polyagala v tomu sho za kilkistyu zhertv ta zbitkiv vin perevishiv serednosvitovi mezhi dlya magnitudi takogo rivnya Ce pov yazano yak iz blizkistyu dzherela do poverhni Zemli tak i z nadzvichajno nizkoyu yakistyu budivnictva v urazhenij zoni Prezident SRSR M S Gorbachov yakij perebuvav u toj chas iz vizitom u SShA formalno poprosiv Spolucheni Shtati pro gumanitarnu dopomogu vpershe z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni a potim perervav svij vizit shobi virushiti do zrujnovanih rajoniv Virmeniyi Zahidni krayini zokrema Velika Britaniya Franciya FRN Italiya ta Shvejcariya nadali SRSR dopomogu u viglyadi ryatuvalnogo obladnannya fahivciv produktiv ta medikamentiv Bulo takozh nadano dopomogu u vidnovlyuvalnih robotah Prichinoyu velikoyi kilkosti zhertv stala nizka sejsmostijkist zbudovanih v epohu zastoyu budivel u zoni zemletrusu prorahunki v organizaciyi ta kerivnictvi ryatuvalnimi robotami vidsutnist specialnoyi ryatuvalnoyi tehniki ta personalu Miscevi budivli zokrema shkoli ta likarni pogano vitrimali zemletrus Bulo pidrahovano sho yakbi zemletrus trapivsya na 5 hvilin piznishe diti vstigli b zalishiti nestijki budivli shkil Cya korotka zatrimka mogla b vryatuvati bagato zhittiv Bulo znisheno bilshist likaren u comu rajoni Vartist poshkodzhenogo majna sklala ponad 3 mlrd funtiv sterlingiv Bulo znisheno vse misto Spitak poshkodzheno mista Gyumri ta Vanadzor Cherez nadzvichajno nizki temperaturi vzimku ta negotovnist do katastrofi takogo masshtabu nadannya dopomogi pochali nepravilno Protyagom zimi z usogo svitu nadhodili pozhertvi dlya dopomogti postrazhdalim vid zemletrusu ta dlya vidnovlennya budivel Spitak bulo povnistyu perebudovano prichomu bagato vidnovlenih rajoniv pokazuyut arhitekturu riznih krayin yaki nadali pozhertvi abo zbuduvali tam novi budinki Pam yatnik vdyachnosti virmenskogo narodu za dopomogu z boku SShA bulo zvedeno u Vashingtoni 1990 roku Region v yakomu stavsya zemletrus ye chastinoyu bilshogo sejsmichnogo rajonu sho tyagnetsya vid Turechchini do Aravijskogo morya Tut na Aravijskomu pivostrovi povilno zishtovhuyetsya z Yevrazijskoyi plitoyu Zemletrus stavsya cherez nasuvannya odniyeyi pliti na inshu pryamo pid Spitakom Popri te sho zemletrus buv pomirnoyi velichini 6 9 bala za shkaloyu Rihtera buli rizni faktori sho spriyali velikim masshtabam rujnuvan yaki vidbulisya Sered nih chas dobi temperatura zamerzannya vzimku bidnist gruntu i nedoliki budivnictva Pislya sejsmichnoyi katastrofi avangardnij muzikant P yer Sheffer organizuvav priyizd ryatuvalnoyi komandi z 498 chleniv dlya poshuku tih sho vizhiv Div takozh Pour toi Armenie Sejsmichnist VirmeniyiPrimitkiO SPITAKSKOM ZEMLETRYaSENII 7 DEKABRYa 1988 GODA Nauka i zhizn 1989 4 S 16 20 Dani z sajtu www demoscope ru 5 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros Armenia Earthquake of 1988 nedostupne posilannya Retrieved 7th February 2008 angl The New York Times on Pierre Schaeffer s rescue efforts angl PosilannyaZemletryasenie v Armenii 1988 1989 god 8 listopada 2009 u Wayback Machine Vospominaniya ochevidca sobytij ros Dekabr 1988 goda tragicheskie dni armyanskogo naroda 23 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros Fotogalereya Spitak Leninakan 10 bereznya 2010 u Wayback Machine ros Vosstanovitelnye raboty v Armenii 21 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Zapiski spasatelej Konstantin B Serafimov 1988 1996 gg 7 lipnya 2012 u Wayback Machine ros Ruinnyj marsh Evgenij Buyanov dokumentalnaya povest vospominanie spasatelya 1 chervnya 2009 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ