Зелений пояс Європи — це рух за збереження природи та сталий розвиток в районі колишньої «Залізної завіси». Цей термін позначає як екологічну ініціативу, так і місцевість, до якої він відноситься. Ця ініціатива здійснюється під патронажем Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) і Михайла Горбачова.
Метою ініціативи є створення основи екологічної мережі, що проходить від Баренцевого до Чорного і Адріатичного морів. Зелений пояс Європи прямує за маршрутом колишньої «Залізної завіси» і об'єднує національні парки, природні парки, біосферні заповідники і транскордонні охоронювані райони, а також незахищені цінні місця проживання уздовж або поперек (колишніх) кордонів.
Фон
У 1970 р. супутникові знімки показали темно-зелений пояс старих лісів на радянсько-фінському кордоні. На початку 1980-х років біологи виявили, що внутрішня німецька прикордонна зона між Баварією на заході і Тюрингією на сході була притулком для декількох рідкісних видів птахів, які покинули інтенсивно використовувані області, які охоплювали більшу частину Центральної Європи.
Сенс цього спостереження полягав у тому, що негативний вплив людини на навколишнє середовище менше в таких прикордонних зонах тому, що вони закриті для публічного доступу і, таким чином, порівняно рідко руйнуються в результаті діяльності людини.
Після закінчення «Холодної війни» наприкінці 1980-х років строгий прикордонний режим був знятий і прикордонні зони стали поступово відкриватися, починаючи з об'єднання Німеччини в 1990 р. і продовжилися послідовною інтеграцією нових держав-членів Шенгенської угоди як частини процесу розширення Європейського союзу.
У той же час великі військові об'єкти, такі як полігони та військові науково-дослідні установи, що знаходилися всередині або близько до прикордонних зон, були закриті. У більшості випадків було неясно, кому належало майно на цих землях, і, отже, якою буде доля цінних ландшафтів. На цьому тлі сформувалася ініціатива збереження зеленого поясу з метою охорони природних багатств уздовж колишньої «Залізної завіси».
Маршрут
Маршрут Зеленого поясу проходить по кордонах, які у другій половині XX століття розділили країни Східного блоку і демократичні країни. Він розділений на три регіональні секції:
- Зелений пояс Фенноскандії: Норвегія, Фінляндія, Росія, Естонія, Литва, Латвія;
- Центрально-європейський Зелений пояс: Польща, Німеччина, Чехія, Словаччина, Австрія, Угорщина, Словенія, Хорватія, Італія;
- Балканський (Південно-східний) європейський Зелений пояс: Сербія, Чорногорія, Болгарія, Румунія, Північна Македонія, Албанія, Греція, Туреччина.
Історія
Історичною відправною точкою даної ініціативи є Резолюція про Зелений пояс (Німеччина), прийнята в грудні 1989 р. —через місяць після падіння Берлінської стіни.
Цей документ був сформульований і підписаний понад 300 екологами з Німецької Демократичної Республіки і Федеративної Республіки Німеччина, які ініціювали перші проєкти, спрямовані на збереження внутрішнього німецького кордону. Після перших успіхів ця ідея була виведена на загальноєвропейський рівень. Після першої конференції, присвяченої Зеленому поясу Європи, проведеної в 2003 р., було ухвалено рішення про створення спільної робочої групи з IUCN як її загального координатора; IUCN спільно з угорським національним парком організував першу нараду робочої групи, що відбулося 9-12 вересня 2004 р.
Згодом робоча група, спільно з зацікавленими сторонами з Зеленого поясу, розробила Робочу програму і запропонувала, щоб у кожній країні Зеленого поясу були її представники, офіційно призначені національними координаторами Зеленого поясу відповідними національними міністерствами охорони навколишнього середовища. Меморандум про взаєморозуміння з метою спільного захисту Зеленого поясу в Фенноскандії був підписаний міністрами з охорони навколишнього середовища Росії, Фінляндії і Норвегії у 2010 році. У листопаді 2010 року за видатний внесок у збереження природи п'ятьом особам було присуджено нагороду Binding Award за їхню постійну участь у захисті Зеленого поясу.
Протягом кількох років розглядалася можливість номінування Європейського зеленого поясу до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Організаційна структура
Мережа даної ініціативи складається з офіційних представників у трьох вищеназваних регіонах (регіональних координаторів) і в кожній країні (національних координаторів), призначених на першому засіданні Зеленого поясу Європи в 2003 році:
- Зелений пояс Фенноскандії: Асоціація заповідників і національних парків Північного Заходу Росії / Балтійський фонд природи;
- Центрально-європейський Зелений пояс: Союз охорони природи Баварії / «Друзі німецької землі»;
- Балканський (Південно-східний) європейський Зелений пояс: «Euronatur».
Реалізація поглядів Зеленого поясу в регіонах здійснюється кількома сотнями зацікавлених осіб з організацій з охорони природи і сталого розвитку, що роблять свій внесок або на проєктній, або на добровільній основі.
Екологічне значення
Спостереження біологів показали на численних прикладах, що військова присутність уздовж лінії кордону призвела до збереження дикої природи:
- Заборона розпилення пестицидів зберегла безліч рідкісних комах;
- Підтримання рослинності в розрізаному вигляді так, щоб прикордонники могли легко бачити від краю до краю, зупинило перетворення областей на суцільний ліс і, таким чином, зберегло дику природу, яка потребує відкритих земель;
- У лісовій частині цього поясу на кордоні між Баварією і Чехословаччиною, після зняття прикордонного бар'єру, лісові олені як і раніше відмовляються перетинати кордон;
- Воронки від мінних вибухів стали ставками з дикою природою;
- На кордоні Болгарії та Греції існує безліч гнізд орлів-могильників;
- У районі, де річка Драва є кордоном між Угорщиною і Хорватією, взаємна недовіра завадила роботам з благоустрою річки, і, таким чином, і сама річка, і її береги зберегли свій природний стан, у тому числі створені рікою піщані скелі, де гніздяться берегові ластівки. Драва робить закрути, залишаючи безліч частин території кожної держави на протилежному боці річки, і ці області не оброблялися і стали районами проживання дикої природи;
- Обмеження доступу до узбережжя Мекленбургу, щоб перешкодити людям перетинати цю область на човні або за допомогою плавання, сприяло збереженню прибережної дикої природи.
Культурне значення
Було запропоновано розвивати не тільки природну, а й культурну спадщину радянського періоду: виникла ідея зв'язати численні історичні ініціативи, інсталяції, проєкти і релікти Зеленого поясу з природною спадщиною, щоб перетворити Зелений пояс Європи в живий історичний пам'ятник «Холодної війни» XX століття. У контексті Європейського зеленого поясу, культурну спадщину вже оцінено і/або розвинено в декількох місцях:
- На німецькій горі Брокен колишній шлях прикордонного патруля був перетворений на пішохідний маршрут «Прикордонний шлях Гарцу»;
- У словенському природному парку «Goricko» на прикордонних каменях встановлено інформаційні таблички, що розповідають відвідувачам історію «Залізної завіси» і пов'язану з нею природну значущість цього місця;
- Колишню військову присутність уздовж латиського Зеленого поясу було оцінено і зібрано в базу даних і карт для відвідувачів, включаючи майже 100 історій сучасників.
Див. також
Ресурси Інтернету
- European Green Belt [ 14 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Green Belt of Fennoscandia [ 29 квітня 2021 у Wayback Machine.] at Natural Heritage Protection Fund [ 3 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Central European Green Belt [ 1 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Green Belt @ Bund Naturschutz Bayern [ 14 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Sensitive Transport Development along the Central European Green Belt [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
Виноски
- Riecken U., Ullrich K., Lang A. (2007): A vision for the Green Belt in Europe // Terry A., K. Ullrich and U. Riecken (Eds.): The Green Belt of Europe. From Vision to Reality. — IUCN, Gland, Switzerland and Cambridge, UK,
- Haapala H., Riitta H., Keinonen E., Lindholm T. and Telkänranta H. 2003. Finnish-Russian nature conservation cooperation. Finnish Ministry of the Environment and Finnish Environment Institute
- Beck P. and Frobel K. Letzter Zufluchtsort: Der «Todesstreifen»? // Vogelschutz: Magazin für Arten- und Biotopschutz. — 1981. — (2):24 (English: Last refuge: Border strip?).
- Riecken U. & Ullrich K. (2010): Implementation of the Green Belt — from paper to practice. 20 years of experience in Germany // Gulbinskas, S., Gasiūnaitė Z., Blažauskas N. and Sterr H. (Eds.). — 2nd Baltic Green Belt Forum — Towards sustainable development of the Baltic Sea coast. — 304 pp. — Kleipeda University Publishing, 2010
- Vogtmann (2007): Preface // Terry A., K. Ullrich and U. Riecken (Eds.): The Green Belt of Europe. From Vision to Reality. — IUCN, Gland, Switzerland and Cambridge, UK,
- Press release "Binding Award: under the sign of the Green Belt Europe", Euronatur, 20 November 2010 [1] [ 2 December 2013 у Wayback Machine.]
- Gaudry, K.H., Diehl, K., Oelke, M., Finke, G. and Konold, W. (2014): Feasibility Study World Heritage Green Belt – Final Report [2]
- Frobel K. (2009): The Green Belt — lifeline in no man's land, in: Wrbka et al. (Eds.): The European Green Belt. Borders. Wilderness. Future., Publisher Bibliothek der Provinz,
- . Sky TV. 6 березня 2009. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 19 квітня 2009.
. BBC. 10 березня 2009. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 19 квітня 2009. - Jeschke, H.-P. (2009): The Green Belt as a natural and cultural heritage, in: Wrbka et al. (Eds.): The European Green Belt. Borders.Wilderness.Future., Publisher Bibliothek der Provinz,
- . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zelenij poyas Yevropi ce ruh za zberezhennya prirodi ta stalij rozvitok v rajoni kolishnoyi Zaliznoyi zavisi Cej termin poznachaye yak ekologichnu iniciativu tak i miscevist do yakoyi vin vidnositsya Cya iniciativa zdijsnyuyetsya pid patronazhem Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi IUCN i Mihajla Gorbachova Marshrut Zelenogo poyasu Yevropi z podilom na tri osnovnih regioni Metoyu iniciativi ye stvorennya osnovi ekologichnoyi merezhi sho prohodit vid Barencevogo do Chornogo i Adriatichnogo moriv Zelenij poyas Yevropi pryamuye za marshrutom kolishnoyi Zaliznoyi zavisi i ob yednuye nacionalni parki prirodni parki biosferni zapovidniki i transkordonni ohoronyuvani rajoni a takozh nezahisheni cinni miscya prozhivannya uzdovzh abo poperek kolishnih kordoniv FonU 1970 r suputnikovi znimki pokazali temno zelenij poyas starih lisiv na radyansko finskomu kordoni Na pochatku 1980 h rokiv biologi viyavili sho vnutrishnya nimecka prikordonna zona mizh Bavariyeyu na zahodi i Tyuringiyeyu na shodi bula pritulkom dlya dekilkoh ridkisnih vidiv ptahiv yaki pokinuli intensivno vikoristovuvani oblasti yaki ohoplyuvali bilshu chastinu Centralnoyi Yevropi Sens cogo sposterezhennya polyagav u tomu sho negativnij vpliv lyudini na navkolishnye seredovishe menshe v takih prikordonnih zonah tomu sho voni zakriti dlya publichnogo dostupu i takim chinom porivnyano ridko rujnuyutsya v rezultati diyalnosti lyudini Pislya zakinchennya Holodnoyi vijni naprikinci 1980 h rokiv strogij prikordonnij rezhim buv znyatij i prikordonni zoni stali postupovo vidkrivatisya pochinayuchi z ob yednannya Nimechchini v 1990 r i prodovzhilisya poslidovnoyu integraciyeyu novih derzhav chleniv Shengenskoyi ugodi yak chastini procesu rozshirennya Yevropejskogo soyuzu U toj zhe chas veliki vijskovi ob yekti taki yak poligoni ta vijskovi naukovo doslidni ustanovi sho znahodilisya vseredini abo blizko do prikordonnih zon buli zakriti U bilshosti vipadkiv bulo neyasno komu nalezhalo majno na cih zemlyah i otzhe yakoyu bude dolya cinnih landshaftiv Na comu tli sformuvalasya iniciativa zberezhennya zelenogo poyasu z metoyu ohoroni prirodnih bagatstv uzdovzh kolishnoyi Zaliznoyi zavisi MarshrutArt instalyaciya Zustrich bula stvorena v 2010 roci i roztashovana na zelenij smuzi mizh kolishnoyu Shi dna Nime chchina i Zahidna Nimechchina Misto Rerik na pivostrovi Vustrov na nimeckomu baltijskomu uzberezhzhi Pivostriv buv zaminovanij za chasiv nacizmu a za chasiv Shi dna Nime chchina vin buv zonoyu vidpochinku en u Chehiyi na kordoni z Nimechchinoyu de znahoditsya Nacionalnij park Bavarskij lis Pam yatnik zaliznij zavisi nedaleko vid prikordonnogo perehodu Nacionalnij park Tayatal v Avstriyi na kordoni z Chehiyeyu Marshrut Zelenogo poyasu prohodit po kordonah yaki u drugij polovini XX stolittya rozdilili krayini Shidnogo bloku i demokratichni krayini Vin rozdilenij na tri regionalni sekciyi Zelenij poyas Fennoskandiyi Norvegiya Finlyandiya Rosiya Estoniya Litva Latviya Centralno yevropejskij Zelenij poyas Polsha Nimechchina Chehiya Slovachchina Avstriya Ugorshina Sloveniya Horvatiya Italiya Balkanskij Pivdenno shidnij yevropejskij Zelenij poyas Serbiya Chornogoriya Bolgariya Rumuniya Pivnichna Makedoniya Albaniya Greciya Turechchina IstoriyaIstorichnoyu vidpravnoyu tochkoyu danoyi iniciativi ye Rezolyuciya pro Zelenij poyas Nimechchina prijnyata v grudni 1989 r cherez misyac pislya padinnya Berlinskoyi stini Cej dokument buv sformulovanij i pidpisanij ponad 300 ekologami z Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki i Federativnoyi Respubliki Nimechchina yaki iniciyuvali pershi proyekti spryamovani na zberezhennya vnutrishnogo nimeckogo kordonu Pislya pershih uspihiv cya ideya bula vivedena na zagalnoyevropejskij riven Pislya pershoyi konferenciyi prisvyachenoyi Zelenomu poyasu Yevropi provedenoyi v 2003 r bulo uhvaleno rishennya pro stvorennya spilnoyi robochoyi grupi z IUCN yak yiyi zagalnogo koordinatora IUCN spilno z ugorskim nacionalnim parkom organizuvav pershu naradu robochoyi grupi sho vidbulosya 9 12 veresnya 2004 r Zgodom robocha grupa spilno z zacikavlenimi storonami z Zelenogo poyasu rozrobila Robochu programu i zaproponuvala shob u kozhnij krayini Zelenogo poyasu buli yiyi predstavniki oficijno priznacheni nacionalnimi koordinatorami Zelenogo poyasu vidpovidnimi nacionalnimi ministerstvami ohoroni navkolishnogo seredovisha Memorandum pro vzayemorozuminnya z metoyu spilnogo zahistu Zelenogo poyasu v Fennoskandiyi buv pidpisanij ministrami z ohoroni navkolishnogo seredovisha Rosiyi Finlyandiyi i Norvegiyi u 2010 roci U listopadi 2010 roku za vidatnij vnesok u zberezhennya prirodi p yatom osobam bulo prisudzheno nagorodu Binding Award za yihnyu postijnu uchast u zahisti Zelenogo poyasu Protyagom kilkoh rokiv rozglyadalasya mozhlivist nominuvannya Yevropejskogo zelenogo poyasu do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Organizacijna strukturaMerezha danoyi iniciativi skladayetsya z oficijnih predstavnikiv u troh vishenazvanih regionah regionalnih koordinatoriv i v kozhnij krayini nacionalnih koordinatoriv priznachenih na pershomu zasidanni Zelenogo poyasu Yevropi v 2003 roci Zelenij poyas Fennoskandiyi Asociaciya zapovidnikiv i nacionalnih parkiv Pivnichnogo Zahodu Rosiyi Baltijskij fond prirodi Centralno yevropejskij Zelenij poyas Soyuz ohoroni prirodi Bavariyi Druzi nimeckoyi zemli Balkanskij Pivdenno shidnij yevropejskij Zelenij poyas Euronatur Realizaciya poglyadiv Zelenogo poyasu v regionah zdijsnyuyetsya kilkoma sotnyami zacikavlenih osib z organizacij z ohoroni prirodi i stalogo rozvitku sho roblyat svij vnesok abo na proyektnij abo na dobrovilnij osnovi Ekologichne znachennyaSposterezhennya biologiv pokazali na chislennih prikladah sho vijskova prisutnist uzdovzh liniyi kordonu prizvela do zberezhennya dikoyi prirodi Zaborona rozpilennya pesticidiv zberegla bezlich ridkisnih komah Pidtrimannya roslinnosti v rozrizanomu viglyadi tak shob prikordonniki mogli legko bachiti vid krayu do krayu zupinilo peretvorennya oblastej na sucilnij lis i takim chinom zbereglo diku prirodu yaka potrebuye vidkritih zemel U lisovij chastini cogo poyasu na kordoni mizh Bavariyeyu i Chehoslovachchinoyu pislya znyattya prikordonnogo bar yeru lisovi oleni yak i ranishe vidmovlyayutsya peretinati kordon Voronki vid minnih vibuhiv stali stavkami z dikoyu prirodoyu Na kordoni Bolgariyi ta Greciyi isnuye bezlich gnizd orliv mogilnikiv U rajoni de richka Drava ye kordonom mizh Ugorshinoyu i Horvatiyeyu vzayemna nedovira zavadila robotam z blagoustroyu richki i takim chinom i sama richka i yiyi beregi zberegli svij prirodnij stan u tomu chisli stvoreni rikoyu pishani skeli de gnizdyatsya beregovi lastivki Drava robit zakruti zalishayuchi bezlich chastin teritoriyi kozhnoyi derzhavi na protilezhnomu boci richki i ci oblasti ne obroblyalisya i stali rajonami prozhivannya dikoyi prirodi Obmezhennya dostupu do uzberezhzhya Meklenburgu shob pereshkoditi lyudyam peretinati cyu oblast na chovni abo za dopomogoyu plavannya spriyalo zberezhennyu priberezhnoyi dikoyi prirodi Kulturne znachennyaBulo zaproponovano rozvivati ne tilki prirodnu a j kulturnu spadshinu radyanskogo periodu vinikla ideya zv yazati chislenni istorichni iniciativi instalyaciyi proyekti i relikti Zelenogo poyasu z prirodnoyu spadshinoyu shob peretvoriti Zelenij poyas Yevropi v zhivij istorichnij pam yatnik Holodnoyi vijni XX stolittya U konteksti Yevropejskogo zelenogo poyasu kulturnu spadshinu vzhe ocineno i abo rozvineno v dekilkoh miscyah Na nimeckij gori Broken kolishnij shlyah prikordonnogo patrulya buv peretvorenij na pishohidnij marshrut Prikordonnij shlyah Garcu U slovenskomu prirodnomu parku Goricko na prikordonnih kamenyah vstanovleno informacijni tablichki sho rozpovidayut vidviduvacham istoriyu Zaliznoyi zavisi i pov yazanu z neyu prirodnu znachushist cogo miscya Kolishnyu vijskovu prisutnist uzdovzh latiskogo Zelenogo poyasu bulo ocineno i zibrano v bazu danih i kart dlya vidviduvachiv vklyuchayuchi majzhe 100 istorij suchasnikiv Div takozhEkokoridor Ekomerezha Smaragdova merezha YevropiResursi InternetuEuropean Green Belt 14 serpnya 2010 u Wayback Machine Green Belt of Fennoscandia 29 kvitnya 2021 u Wayback Machine at Natural Heritage Protection Fund 3 kvitnya 2019 u Wayback Machine Central European Green Belt 1 listopada 2012 u Wayback Machine Green Belt Bund Naturschutz Bayern 14 listopada 2011 u Wayback Machine Sensitive Transport Development along the Central European Green Belt 18 travnya 2015 u Wayback Machine VinoskiRiecken U Ullrich K Lang A 2007 A vision for the Green Belt in Europe Terry A K Ullrich and U Riecken Eds The Green Belt of Europe From Vision to Reality IUCN Gland Switzerland and Cambridge UK ISBN 2 8317 0945 8 Haapala H Riitta H Keinonen E Lindholm T and Telkanranta H 2003 Finnish Russian nature conservation cooperation Finnish Ministry of the Environment and Finnish Environment Institute Beck P and Frobel K Letzter Zufluchtsort Der Todesstreifen Vogelschutz Magazin fur Arten und Biotopschutz 1981 2 24 English Last refuge Border strip Riecken U amp Ullrich K 2010 Implementation of the Green Belt from paper to practice 20 years of experience in Germany Gulbinskas S Gasiunaite Z Blazauskas N and Sterr H Eds 2nd Baltic Green Belt Forum Towards sustainable development of the Baltic Sea coast 304 pp Kleipeda University Publishing 2010 Vogtmann 2007 Preface Terry A K Ullrich and U Riecken Eds The Green Belt of Europe From Vision to Reality IUCN Gland Switzerland and Cambridge UK ISBN 2 8317 0945 8 Press release Binding Award under the sign of the Green Belt Europe Euronatur 20 November 2010 1 2 December 2013 u Wayback Machine Gaudry K H Diehl K Oelke M Finke G and Konold W 2014 Feasibility Study World Heritage Green Belt Final Report 2 Frobel K 2009 The Green Belt lifeline in no man s land in Wrbka et al Eds The European Green Belt Borders Wilderness Future Publisher Bibliothek der Provinz ISBN 978 3 85474 209 8 Sky TV 6 bereznya 2009 Arhiv originalu za 16 lipnya 2011 Procitovano 19 kvitnya 2009 BBC 10 bereznya 2009 Arhiv originalu za 24 travnya 2015 Procitovano 19 kvitnya 2009 Jeschke H P 2009 The Green Belt as a natural and cultural heritage in Wrbka et al Eds The European Green Belt Borders Wilderness Future Publisher Bibliothek der Provinz ISBN 978 3 85474 209 8 Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 11 travnya 2015 Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 11 travnya 2015