Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ірада Автанділівна Зейналова азерб iradə Aftandil qızı Zeynalova нар 20 лютого 1972 Москва російська журналістка кореспо

Зейналова Ірада Автанділівна

Зейналова Ірада Автанділівна

Ірада Автанділівна Зейналова (азерб. İradə Aftandil qızı Zeynalova; нар.. 20 лютого 1972, Москва) — російська журналістка, кореспондент, телеведуча, одна з головних російських державних пропагандистів.

Ірада Зейналова
азерб. İradə Zeynalova
image
Народилася20 лютого 1972(1972-02-20) (52 роки)
Москва, СРСР
Країнаimage Росія
Діяльністьжурналістка, репортерка, ведуча, Розумова гравчиня
Alma materd (1995)
Знання мовросійська
Роки активності1997 — тепер. час
Брати, сестриЗейналова Світлана Автанділівна
Нагороди
image image

ТЕФІ

d

d

 image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зейналова.

Внесена до «чистилища» бази «Миротворець».

Авторка і ведуча програми «Підсумки тижня» на НТВ (з 2016 року). Раніше вела недільний випуск програми «Час» на «Першому каналі» (2012—2016), а також була завідувачкою кореспондентських бюро ВАТ «Перший канал» у Великій Британії (Лондон) та Ізраїлі (Тель-Авів). Член Академії Російського телебачення, старша сестра російської журналістки Світлани Зейналової.

Походження та навчання

Ірада Зейналова народилася 20 лютого 1972 року в Москві у змішаній родині: батько Автанділ Ісабалієвич — азербайджанець, мати Галина Олексіївна — росіянка. Є старшою сестрою Світлани Зейналової (нар. 1977). Відзначається, що за сприйманням та вихованням Ірада більше азербайджанка, а Світлана — росіянка.

Навчалася в московській школі № 61.

В 1995 році Ірада Зейналова закінчила Московський авіаційний технологічний інститут (МАТі) імені К. Е. Ціолковського за спеціальністю "інженер-технолог порошкових матеріалів і захисних покриттів, отриманих шляхом високошвидкісного твердіння розплавів". По закінченні вишу проходила стажування у США.

Позиція незалежної журналістки

На телебаченні з 1997 року. Спочатку працювала редактором у програмі «Вєсті» (РТР), а також перекладачкою англійської мови, періодично з'являлася на екрані і сама. Так, будучи ще маловідомою тележурналісткою, 20 листопада 1998 року в нічному ефірі «Вістей» саме Ірада Зейналова першою повідомила країні про вбивство Галини Старовойтової.

Брала участь у будівництві ньюсрума для «Вістей» як перекладачка голландської бригади.

З 2000 по 2003 рік Ірада Зейналова працювала кореспонденткою програм «Вєсті» та «Вєсті тижня». Працювала в дні терористичного акту на Дубровці в жовтні 2002 року. Пішла з телеканалу «Росія» в квітні 2003 року.

Діяльність на Першому каналі Росії

З 2003 по 2016 рік працювала на «Першому каналі». Спочатку, з 2003 по 2007 рік — кореспондент в інформаційних програмах «Новини», «Час» та «Інші новини». Ірада Зейналова вела репортажі в день вибухів у московському метро в лютому 2004 і березні 2010 року, в дні терористичного акту в Беслані у вересні 2004 року, в дні аварії в московських енергомережах 25 травня 2005 року, а також з фінального матчу чемпіонату світу з футболу 2006 року в Німеччині.

Працювала на зимових Олімпійських іграх 2006 року в італійському Турині, літніх Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні і на Іграх у Сочі в 2014 році у складі бригад «Першого каналу».

Ірада Зейналова лауреатка телевізійної премії «ТЕФІ-2006» в категорії «Особи» в номінації «Найкращий репортер» (за цикл передач «Золоті миті Олімпіади»); нагороджена медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (2006).

З 2007 по 2010 рік — завідувачка бюро ВАТ «Перший канал» у Великій Британії, у м. Лондон. У 2010—2011 роках знову працювала в Москві.

З березня 2011 по червень 2012 року — завідувачка бюро ВАТ «Перший канал» в Ізраїлі, у м. Тель-Авів.

З 9 вересня 2012 по 10 липня 2016 року — ведуча недільного випуску телепрограми «Час».

З 7 грудня 2012 року бере участь у щорічних «Розмовах з Дмитром Медведєвим» (у 2012—2015 роках — як журналіст «Першого каналу», з 2016 року — як співробітник НТВ).

Підтримка російської агресії в Україну

У липні 2014 року Ірада Зейналова брала участь у поширенні фейку про розп'ятого хлопчика. 21 грудня того ж року, Ірада Зейналова в ефірі передачі «Час» заявила, що «у журналістів не було і немає доказів цієї трагедії, але це реальна розповідь реально існуючої жінки, що втекла з пекла в Слов'янську».

Весною 2014 року вона не лише підтримала захоплення Росією Криму, але й працювала з обґрунтування анексії у ЗМІ. За це була нагороджена медаллю «За заслуги перед вітчизною». У серпні 2014 року Іраду Зейналову було включено до санкційного списку за підтримку Росії у війні на сході України та анексії Криму Росією.

Їй офіційно заборонений в'їзд в Україну через журналістської діяльності, спрямованої на пропаганду війни проти України та свідоме порушення державного кордону України на неконтрольованому ділянці ОРДіЛО.

Ірада Зейналова, за твердженням колег, є улюбленою тележурналісткою Володимира Путіна, тому входить до еліти російських державних пропагандистів. Починаючи з 2014 року вона тричі брала інтерв'ю у президента Росії — в 2014, 2016 та 2017 роках.

18 грудня 2015 року Ірада Зейналова взяла участь у привітанні збірної Мурманська у фіналі Вищої ліги КВК. 1 жовтня 2016 року була показана розважальна програма Максима Галкіна «МаксимМаксим» за її участі, що стало її останньою появою на «Першому каналі».

Робота на НТВ

У листопаді 2016 року стало відомо, що телеведуча переходить з «Першого каналу» на телеканал НТВ. З 4 грудня 2016 року вона стала вести на цьому каналі недільну інформаційно-аналітичну програму «Підсумки тижня з Ірадою Зейналовою». Крім ведення передачі в студії, Ірада Зейналова також готує репортажі для даної програми та бере інтерв'ю у людей, що мають відношення до основних подій тижня.

21 липня 2017 року разом з Єгором Коливановим та Сергієм Малоземовим вела програму «Недитяча розмова з Володимиром Путіним».

18 січня 2018 року Ірада Зейналова потрапила у скандал, коли молдовські прикордонники не пропустили її через державний кордон у Кишиніві, бо вона не змогла пояснити причину прильоту з Туреччини до Республіки Молдова.

Санкції

Ірада Зейналова здійснює пропагандистську діяльність у сфері путінського режиму, публічно підтримує зовнішньополітичну агресію, пропаганду ненависті і ворожнечі, поширює свідомо хибну інформацію та спотворює факти у сфері політичного керівництва Російської Федерації.

18 червня 2021 року додана до санкційного списку Україну.

Особисте життя

Перший чоловік — журналіст Олексій Самольотов. У шлюбі народився син Тимур. Подружжя розлучилося в жовтні 2015 року, їх шлюб тривав 20 років.

Другий чоловік — військовий кореспондент Олександр Євстигнєєв, також працював на «Першому каналі» (з квітня 2007 по грудень 2017 року), який нині працює у ВГТРК на каналі «Росія-1». Весілля відбулося 16 грудня 2016 року.

Нагороди

  • Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня (22 квітня 2014 року) — «за об'єктивність при висвітленні подій в Криму» (указ про нагородження не був оприлюднений).
  • Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (27 листопада 2006 року) — «за великий внесок у розвиток вітчизняного телерадіомовлення та багаторічну плідну діяльність».

Див. також

Примітки

  1. Зейналова Ирада Автандиловна / Зейналова Ірада Автандилівна / Zejnalova Irada Avtandilovna [ 24 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Арефьев, Егор. (24 серпня 2016). . Комсомольская правда. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 26 вересня 2016.
  3. . Комсомольская правда. 17 квітня 2009. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  5. (14 серпня 2011). . Радиостанция «Эхо Москвы». Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 25 серпня 2016.
  6. . Огонёк. 10 вересня 2012. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  7. . МК-Бульвар. 23 березня 2011. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  8. . . Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 24 березня 2019.
  9. . Vesti.ru. 4 червня 2002. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  10. . . 29 вересня 2002. Архів оригіналу за 6 липня 2014.
  11. . . 25 січня 2006. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 24 березня 2019.
  12. . Vesti.ru. 17 квітня 2003. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  13. . . 16 серпня 2006. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2019.
  14. . Первый канал. 6 лютого 2004. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 24 березня 2019.
  15. . Первый канал. 29 березня 2010. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 24 березня 2019.
  16. . Кавказский узел. 2 вересня 2004. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 24 березня 2019.
  17. . Первый канал. 25 травня 2005. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 24 березня 2019.
  18. . Первый канал. 10 липня 2006. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 березня 2019.
  19. . Московский комсомолец. 9 лютого 2006. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  20. . Теленеделя. 29 листопада 2013. Архів оригіналу за 10 грудня 2013. Процитовано 24 березня 2019.
  21. . МК-Бульвар. 24 лютого 2014. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 24 березня 2019.
  22. . Московский комсомолец. 30 листопада 2006. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  23. . . 23 листопада 2006. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  24. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 24 березня 2019.
  25. . Дни.ру. 26 грудня 2012. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  26. . Первый канал. 7 серпня 2010. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 24 березня 2019.
  27. . Первый канал. 26 червня 2012. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 24 березня 2019.
  28. . Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 серпня 2016.
  29. Вести «Воскресное Время» на Первом канале будет Ирада Зейналова. РИА НОВОСТИ. 04/09/2012. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 5 вересня 2012.
  30. . Коммерсантъ. 7 грудня 2012. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  31. . Коммерсантъ. 8 грудня 2016. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  32. Ирина Петровская (17 липня 2014). . Новая газета. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  33. . Русская служба Би-би-си. 2 листопада 2016. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 26 березня 2017.
  34. Журналісти Першого відповідають на звинувачення в брехні у зв'язку з сюжетом про вбивство дитини в Слов'янську [ 24 березня 2019 у Wayback Machine.] Перший канал, 21.12.2014
  35. Виктория Макаренко. Ржавые гвозди // Новая газета. — 2015. — № 74 (15 липня).
  36. . Росбалт. 28 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 24 березня 2019.
  37. . Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  38. . Телепрограмма. 2 листопада 2016. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 24 березня 2019.
  39. . РИА Новости. 2 листопада 2016. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 24 березня 2019.
  40. . Lenta.ru. 2 листопада 2016. Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
  41. . Комсомольская правда. 2 листопада 2016. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  42. . НТВ. 21 листопада 2016. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 21 листопада 2016.
  43. . Московский комсомолец. 8 грудня 2016. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  44. . . 15 грудня 2016. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  45. . NEWSru.com. 21 липня 2017. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 23 липня 2017.
  46. . Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  47. Об Ираде Зейналовой. Дура, ох какая дура! [ 24 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  48. ЗЕЙНАЛОВА Ірада Автандилівна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2023.
  49. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №265/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
  50. . Антенна-Телесемь. 11 лютого 2013. Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 24 березня 2019.
  51. . . 28 жовтня 2015. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
  52. . Life.ru. 2 вересня 2016. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2022.
  53. . Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 24 березня 2022.
  54. Алёшина, Елена. (16 грудня 2016). . Дни.ру. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 17 грудня 2016.
  55. Веткина, Антонина. (17 грудня 2016). . Комсомольская правда. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 17 грудня 2016.
  56. . Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 24 березня 2019.
  57. . Президент России, официальный сайт. 27 листопада 2006. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 4 вересня 2017.

Посилання

  • Зейналова Ірада Автанділівна [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.] База даних «Лабіринт»
  • Ірада Зейналова: «Не дивлюся телевізор, мене там зомбують!» — це незріла позиція [ 24 березня 2019 у Wayback Machine.]
  • Ірада Зейналова: Мене не хвилює лише космос! [ 1 травня 2016 у Wayback Machine.] База даних «Сучасна Росія»
  • OPEN.AZ
  • Ірада Зейналова — коротка біографія [ 25 грудня 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Irada Avtandilivna Zejnalova azerb Irade Aftandil qizi Zeynalova nar 20 lyutogo 1972 Moskva rosijska zhurnalistka korespondent televeducha odna z golovnih rosijskih derzhavnih propagandistiv Irada Zejnalovaazerb Irade ZeynalovaNarodilasya20 lyutogo 1972 1972 02 20 52 roki Moskva SRSRKrayina RosiyaDiyalnistzhurnalistka reporterka veducha Rozumova gravchinyaAlma materd 1995 Znannya movrosijskaRoki aktivnosti1997 teper chasBrati sestriZejnalova Svitlana AvtandilivnaNagorodiTEFI d d Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zejnalova Vnesena do chistilisha bazi Mirotvorec Avtorka i veducha programi Pidsumki tizhnya na NTV z 2016 roku Ranishe vela nedilnij vipusk programi Chas na Pershomu kanali 2012 2016 a takozh bula zaviduvachkoyu korespondentskih byuro VAT Pershij kanal u Velikij Britaniyi London ta Izrayili Tel Aviv Chlen Akademiyi Rosijskogo telebachennya starsha sestra rosijskoyi zhurnalistki Svitlani Zejnalovoyi Pohodzhennya ta navchannyaIrada Zejnalova narodilasya 20 lyutogo 1972 roku v Moskvi u zmishanij rodini batko Avtandil Isabaliyevich azerbajdzhanec mati Galina Oleksiyivna rosiyanka Ye starshoyu sestroyu Svitlani Zejnalovoyi nar 1977 Vidznachayetsya sho za sprijmannyam ta vihovannyam Irada bilshe azerbajdzhanka a Svitlana rosiyanka Navchalasya v moskovskij shkoli 61 V 1995 roci Irada Zejnalova zakinchila Moskovskij aviacijnij tehnologichnij institut MATi imeni K E Ciolkovskogo za specialnistyu inzhener tehnolog poroshkovih materialiv i zahisnih pokrittiv otrimanih shlyahom visokoshvidkisnogo tverdinnya rozplaviv Po zakinchenni vishu prohodila stazhuvannya u SShA Poziciya nezalezhnoyi zhurnalistkiNa telebachenni z 1997 roku Spochatku pracyuvala redaktorom u programi Vyesti RTR a takozh perekladachkoyu anglijskoyi movi periodichno z yavlyalasya na ekrani i sama Tak buduchi she malovidomoyu telezhurnalistkoyu 20 listopada 1998 roku v nichnomu efiri Vistej same Irada Zejnalova pershoyu povidomila krayini pro vbivstvo Galini Starovojtovoyi Brala uchast u budivnictvi nyusruma dlya Vistej yak perekladachka gollandskoyi brigadi Z 2000 po 2003 rik Irada Zejnalova pracyuvala korespondentkoyu program Vyesti ta Vyesti tizhnya Pracyuvala v dni teroristichnogo aktu na Dubrovci v zhovtni 2002 roku Pishla z telekanalu Rosiya v kvitni 2003 roku Diyalnist na Pershomu kanali RosiyiZ 2003 po 2016 rik pracyuvala na Pershomu kanali Spochatku z 2003 po 2007 rik korespondent v informacijnih programah Novini Chas ta Inshi novini Irada Zejnalova vela reportazhi v den vibuhiv u moskovskomu metro v lyutomu 2004 i berezni 2010 roku v dni teroristichnogo aktu v Beslani u veresni 2004 roku v dni avariyi v moskovskih energomerezhah 25 travnya 2005 roku a takozh z finalnogo matchu chempionatu svitu z futbolu 2006 roku v Nimechchini Pracyuvala na zimovih Olimpijskih igrah 2006 roku v italijskomu Turini litnih Olimpijskih igrah 2012 roku v Londoni i na Igrah u Sochi v 2014 roci u skladi brigad Pershogo kanalu Irada Zejnalova laureatka televizijnoyi premiyi TEFI 2006 v kategoriyi Osobi v nominaciyi Najkrashij reporter za cikl peredach Zoloti miti Olimpiadi nagorodzhena medallyu ordena Za zaslugi pered Vitchiznoyu II stupenya 2006 Z 2007 po 2010 rik zaviduvachka byuro VAT Pershij kanal u Velikij Britaniyi u m London U 2010 2011 rokah znovu pracyuvala v Moskvi Z bereznya 2011 po cherven 2012 roku zaviduvachka byuro VAT Pershij kanal v Izrayili u m Tel Aviv Z 9 veresnya 2012 po 10 lipnya 2016 roku veducha nedilnogo vipusku teleprogrami Chas Z 7 grudnya 2012 roku bere uchast u shorichnih Rozmovah z Dmitrom Medvedyevim u 2012 2015 rokah yak zhurnalist Pershogo kanalu z 2016 roku yak spivrobitnik NTV Pidtrimka rosijskoyi agresiyi v Ukrayinu U lipni 2014 roku Irada Zejnalova brala uchast u poshirenni fejku pro rozp yatogo hlopchika 21 grudnya togo zh roku Irada Zejnalova v efiri peredachi Chas zayavila sho u zhurnalistiv ne bulo i nemaye dokaziv ciyeyi tragediyi ale ce realna rozpovid realno isnuyuchoyi zhinki sho vtekla z pekla v Slov yansku Vesnoyu 2014 roku vona ne lishe pidtrimala zahoplennya Rosiyeyu Krimu ale j pracyuvala z obgruntuvannya aneksiyi u ZMI Za ce bula nagorodzhena medallyu Za zaslugi pered vitchiznoyu U serpni 2014 roku Iradu Zejnalovu bulo vklyucheno do sankcijnogo spisku za pidtrimku Rosiyi u vijni na shodi Ukrayini ta aneksiyi Krimu Rosiyeyu Yij oficijno zaboronenij v yizd v Ukrayinu cherez zhurnalistskoyi diyalnosti spryamovanoyi na propagandu vijni proti Ukrayini ta svidome porushennya derzhavnogo kordonu Ukrayini na nekontrolovanomu dilyanci ORDiLO Irada Zejnalova za tverdzhennyam koleg ye ulyublenoyu telezhurnalistkoyu Volodimira Putina tomu vhodit do eliti rosijskih derzhavnih propagandistiv Pochinayuchi z 2014 roku vona trichi brala interv yu u prezidenta Rosiyi v 2014 2016 ta 2017 rokah 18 grudnya 2015 roku Irada Zejnalova vzyala uchast u privitanni zbirnoyi Murmanska u finali Vishoyi ligi KVK 1 zhovtnya 2016 roku bula pokazana rozvazhalna programa Maksima Galkina MaksimMaksim za yiyi uchasti sho stalo yiyi ostannoyu poyavoyu na Pershomu kanali Robota na NTVU listopadi 2016 roku stalo vidomo sho televeducha perehodit z Pershogo kanalu na telekanal NTV Z 4 grudnya 2016 roku vona stala vesti na comu kanali nedilnu informacijno analitichnu programu Pidsumki tizhnya z Iradoyu Zejnalovoyu Krim vedennya peredachi v studiyi Irada Zejnalova takozh gotuye reportazhi dlya danoyi programi ta bere interv yu u lyudej sho mayut vidnoshennya do osnovnih podij tizhnya 21 lipnya 2017 roku razom z Yegorom Kolivanovim ta Sergiyem Malozemovim vela programu Nedityacha rozmova z Volodimirom Putinim 18 sichnya 2018 roku Irada Zejnalova potrapila u skandal koli moldovski prikordonniki ne propustili yiyi cherez derzhavnij kordon u Kishinivi bo vona ne zmogla poyasniti prichinu prilotu z Turechchini do Respubliki Moldova SankciyiIrada Zejnalova zdijsnyuye propagandistsku diyalnist u sferi putinskogo rezhimu publichno pidtrimuye zovnishnopolitichnu agresiyu propagandu nenavisti i vorozhnechi poshiryuye svidomo hibnu informaciyu ta spotvoryuye fakti u sferi politichnogo kerivnictva Rosijskoyi Federaciyi 18 chervnya 2021 roku dodana do sankcijnogo spisku Ukrayinu Osobiste zhittyaPershij cholovik zhurnalist Oleksij Samolotov U shlyubi narodivsya sin Timur Podruzhzhya rozluchilosya v zhovtni 2015 roku yih shlyub trivav 20 rokiv Drugij cholovik vijskovij korespondent Oleksandr Yevstignyeyev takozh pracyuvav na Pershomu kanali z kvitnya 2007 po gruden 2017 roku yakij nini pracyuye u VGTRK na kanali Rosiya 1 Vesillya vidbulosya 16 grudnya 2016 roku NagorodiMedal ordena Za zaslugi pered Vitchiznoyu I stupenya 22 kvitnya 2014 roku za ob yektivnist pri visvitlenni podij v Krimu ukaz pro nagorodzhennya ne buv oprilyudnenij Medal ordena Za zaslugi pered Vitchiznoyu II stupenya 27 listopada 2006 roku za velikij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo teleradiomovlennya ta bagatorichnu plidnu diyalnist Div takozhTelesyuzhet pro rozip yatogo hlopchikaPrimitkiZejnalova Irada Avtandilovna Zejnalova Irada Avtandilivna Zejnalova Irada Avtandilovna 24 bereznya 2019 u Wayback Machine ros Arefev Egor 24 serpnya 2016 Komsomolskaya pravda Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 26 veresnya 2016 Komsomolskaya pravda 17 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 14 serpnya 2011 Radiostanciya Eho Moskvy Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 25 serpnya 2016 Ogonyok 10 veresnya 2012 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 MK Bulvar 23 bereznya 2011 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 Arhiv originalu za 13 listopada 2020 Procitovano 24 bereznya 2019 Vesti ru 4 chervnya 2002 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 29 veresnya 2002 Arhiv originalu za 6 lipnya 2014 25 sichnya 2006 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2016 Procitovano 24 bereznya 2019 Vesti ru 17 kvitnya 2003 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 16 serpnya 2006 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2019 Pervyj kanal 6 lyutogo 2004 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2016 Procitovano 24 bereznya 2019 Pervyj kanal 29 bereznya 2010 Arhiv originalu za 19 grudnya 2014 Procitovano 24 bereznya 2019 Kavkazskij uzel 2 veresnya 2004 Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 24 bereznya 2019 Pervyj kanal 25 travnya 2005 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2016 Procitovano 24 bereznya 2019 Pervyj kanal 10 lipnya 2006 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 24 bereznya 2019 Moskovskij komsomolec 9 lyutogo 2006 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 Telenedelya 29 listopada 2013 Arhiv originalu za 10 grudnya 2013 Procitovano 24 bereznya 2019 MK Bulvar 24 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2017 Procitovano 24 bereznya 2019 Moskovskij komsomolec 30 listopada 2006 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 23 listopada 2006 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2014 Procitovano 24 bereznya 2019 Dni ru 26 grudnya 2012 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 Pervyj kanal 7 serpnya 2010 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2017 Procitovano 24 bereznya 2019 Pervyj kanal 26 chervnya 2012 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2017 Procitovano 24 bereznya 2019 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 serpnya 2016 Vesti Voskresnoe Vremya na Pervom kanale budet Irada Zejnalova RIA NOVOSTI 04 09 2012 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2012 Procitovano 5 veresnya 2012 Kommersant 7 grudnya 2012 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 Kommersant 8 grudnya 2016 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 Irina Petrovskaya 17 lipnya 2014 Novaya gazeta Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 Russkaya sluzhba Bi bi si 2 listopada 2016 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 26 bereznya 2017 Zhurnalisti Pershogo vidpovidayut na zvinuvachennya v brehni u zv yazku z syuzhetom pro vbivstvo ditini v Slov yansku 24 bereznya 2019 u Wayback Machine Pershij kanal 21 12 2014 Viktoriya Makarenko Rzhavye gvozdi Novaya gazeta 2015 74 15 lipnya Rosbalt 28 serpnya 2014 Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 24 bereznya 2019 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 Teleprogramma 2 listopada 2016 Arhiv originalu za 5 listopada 2016 Procitovano 24 bereznya 2019 RIA Novosti 2 listopada 2016 Arhiv originalu za 30 veresnya 2018 Procitovano 24 bereznya 2019 Lenta ru 2 listopada 2016 Arhiv originalu za 3 listopada 2016 Procitovano 4 listopada 2016 Komsomolskaya pravda 2 listopada 2016 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 NTV 21 listopada 2016 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 21 listopada 2016 Moskovskij komsomolec 8 grudnya 2016 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 15 grudnya 2016 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 NEWSru com 21 lipnya 2017 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 23 lipnya 2017 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 Ob Irade Zejnalovoj Dura oh kakaya dura 24 bereznya 2019 u Wayback Machine ros ZEJNALOVA Irada Avtandilivna biografiya dosye aktivi Vijna i sankciyi sanctions nazk gov ua ukr Procitovano 15 bereznya 2023 UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 265 2021 Pro rishennya Radi nacionalnoyi bezpeki i oboroni Ukrayini vid 18 chervnya 2021 roku Pro zastosuvannya personalnih specialnih ekonomichnih ta inshih obmezhuvalnih zahodiv sankcij Antenna Telesem 11 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2013 Procitovano 24 bereznya 2019 28 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2019 Life ru 2 veresnya 2016 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 24 bereznya 2022 Arhiv originalu za 19 listopada 2020 Procitovano 24 bereznya 2022 Alyoshina Elena 16 grudnya 2016 Dni ru Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 17 grudnya 2016 Vetkina Antonina 17 grudnya 2016 Komsomolskaya pravda Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 17 grudnya 2016 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2016 Procitovano 24 bereznya 2019 Prezident Rossii oficialnyj sajt 27 listopada 2006 Arhiv originalu za 13 listopada 2020 Procitovano 4 veresnya 2017 PosilannyaZejnalova Irada Avtandilivna 13 grudnya 2016 u Wayback Machine Baza danih Labirint Irada Zejnalova Ne divlyusya televizor mene tam zombuyut ce nezrila poziciya 24 bereznya 2019 u Wayback Machine Irada Zejnalova Mene ne hvilyuye lishe kosmos 1 travnya 2016 u Wayback Machine Baza danih Suchasna Rosiya OPEN AZ Irada Zejnalova korotka biografiya 25 grudnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ