Звягінцев Віктор Олександрович

Віктор Олександрович Звягінцев (22 жовтня 1950, Сталіно, Українська РСР, СРСР — 22 квітня 2022) — український радянський футболіст, тренер, арбітр. Виступав на позиції центрального захисника. Майстер спорту міжнародного класу (1976). Суддя всесоюзної категорії (1989).

Віктор Звягінцев
Віктор Звягінцев
Особисті дані
Повне ім'я	Віктор Олександрович Звягінцев
Народження	22 жовтня 1950(1950-10-22)^[3]
	Сталіно,  СРСР
Смерть	22 квітня 2022(2022-04-22)^[1]^[2](71 рік)
	Донецьк, Україна^[4]
Зріст	179 см
Вага	78 кг
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1969—1970 1971 1972 1973—1975 1976 1977—1980 1981	«Шахтар» СКА (Київ) ЦСКА (Москва) «Шахтар» «Динамо» «Шахтар» «Таврія»	12 (0) ? (?) 26 (0) 72 (0) 5 (0) 63 (0) 33 (0)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1972—1975 1975—1976	СРСР (олімп.)  СРСР	5 (0) 13 (1)
Суддівська діяльність
Місто	Донецьк
Роки Змагання Ігор 1986—1990 Кубок Федерації 10
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Звягінцев.

Життєпис

Вихованець школи «Шахтаря» (Донецьк) — з 1963 року. У «Шахтарі» — 1968-70, 1973-75, 1977-80 (по липень). Капітан «Шахтаря» у 1975.

У 1971—1972 роках проходив армійську службу в командах СКА (Київ) і ЦСКА (Москва).

У 1976 році заради участі в Олімпійських іграх перейшов у «Динамо» (Київ).

Грав за збірні СРСР — олімпійську (5 ігор — 1972, 1975) і національну (13 ігор, 1 гол — 1975-76). Також зіграв одну неофіційну гру за збірну проти збірної НДР 9 травня 1980.

Завершував футбольну кар'єру у 1981 році в «Таврії».

У 1982 році деякий час працював прохідником на шахтах Донбасу.

Тренер відділу футболу спорткомітету Донецька — з 1985 року, інспектор ФФУ, очолював Донецьку міську федерацію футболу. Із ФФУ був звільнений з формулюванням за «підтримку сепаратизму».

Був директором СДЮШОР з футболу.

Політичні погляди

У 2014 році В. Звягінцев активно підтримував проросійські виступи та анексію Криму. Став одним із організаторів футбольних турнірів на окупованій частині Донбасу. У травні 2015 року Комітет з етики і чесної гри Федерації футболу України засудив дії колишнього спортсмена і вирішив більше ніколи не залучати його до участі в будь-яких заходах ФФУ.

Досягнення

• Бронзовий олімпійський призер: 1976
• 2-й призер чемпіонатів СРСР: 1975, 1979.
• Володар Кубка СРСР: 1980.
• У «33-х» — № 1 (1975), № 3 (1973, 1974).
• В єврокубках — 2 матчі (1 — КЄЧ в «Динамо»; 1 — КУЄФА в «Шахтарі»).
• 3-й призер юнацького турніру УЄФА 1969.

Особисте життя

Донька Звягінцева одружена з Віктором Онопком.

Примітки

1. Пішов з життя футболіст «Шахтаря» 70-х років Віктор Звягінцев
2. Viktor Zvyagintsev passed away
3. Transfermarkt.de — 2000.
   d:Track:Q2449070
4. https://www.olympedia.org/athletes/27648
5. Olympedia — 2006.
   d:Track:Q95606922
6. . Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
7. . Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
8. . Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 7 липня 2015.

Посилання

• Статистика на сайті КЛИСФ (рос.)
• Профіль на сайті «Сборная России по футболу» [ 19 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Дані на footballfacts.ru [ 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)