Зброя ацтеків — численні види зброї наступального та оборонного характеру, що застосовувалися в армії імперії ацтеків. Застосовувалася далекобійна зброя.
Атакувальна зброя
Перелік озброєння ацтеків змінювався в процесі переходу від залежного міста-держави до перетворення на імперію. Відповідно до цього військо потребувала більш досконалої та потужної зброї. Водночас постійні війни із сусідами та повсталими містами вимагали озброювати ацтецьких вояків зброєю, яка б завдавала більшої шкоди ворогові.
Ацтецький вояк міг мати при собі тепустопіллі (спис), тлатсонтектлі (дротик-тризуб), тлакочтлі (дротик), тлавутоллі (лук), куауололлі (дерев'яний кийок), макуавітль та макана (на кшталт палаша), тематлатль (праща), тлакальуацкуауітль (духова зброя), ітстлі (ніж).
З огляду на численність видів зброю військові загони мали відповідну спеціалізації: були лучники з відповідною кількістю стріл (тсіуакімітль або яомітль) у сагайдак (матлауакаккі). Тятива лука робилася з сухожиль тварин. Лук вважався низькою зброєю диких мисливських племен. Цей момент знайшов відображення в рукописах, в яких з луком зображувалися варварські племена або персонажі з ранньої ацтекської історії. Наконечник стріл робився з обсидіану, кременю, тварин або риб'ячих кісток. Сагайдак перевішувався через плече на спину, нараховував до 20 стріл.
Окремі загони складали вояки зі списами, що були вище чоловічого зросту, а їх наконечник з обсідіану або міді. Були загони озброєні дротиками та пращами. Для останньої використовувалося каміння овальної форми або кулі, що були наповнені шматками обсідіану чи галькою. Тлакальуацкуауітль мав вигляд видовженої обробленої тростини, з якою за допомогою видування викидалися отруєні стріли.
Найбільшим потужні загони озброювалися макани та куауололлі. Макани мали вигляд дерев'яних пластин завтовшки десь 3 пальці, у верхній частині з пазами, в які вставлялися обсидіанові леза, зміцнювалися сумішшю з особливого кореня і блакитної глини, змішаних з кров'ю кажана або клеєм з посліду черепах. Були також дворучні варіанти цієї зброї: макани мали леза з 2 сторін, макани з лезами з чотирьох сторін називали макуавітсоктлі. Крім того, більшість вояків мали при собі ножа.
Як далекобійна зброя використовувався атлатль (списокидальня). У найпростішому варіанті мала вигляд палиці з упором на кінці. Часто мала кільця для пальців. Деякі атлатлі прикрашалися віялоподібним пір'ям. Атлатль складався з короткого, максимум у 60 см завдовжки, шматка твердого дерева, що мав на кінці петлю, в яку проходили пальці вояка, а на іншому кінці знаходиться глибока зарубка. У неї закладається кінець древка короткого списа. Потім вояк розмахував атлатлем, що був продовженням руки, і кидав його по дузі — знизу і вперед, в якись момент руху спис вилітав з зарубки зі значно більшою поступальною силою, ніж при звичайному кидку рукою. У цій зброї використовувалася відцентрова сила.
Обладунки
Основним видом захисту був щит (чималлі). Ацтекські великі щити були 70-74 см в діаметрі, а малі — 26-40 см. У ацтеків налічувалося до 7 видів традиційного орнаменту використовуваного на щитах, яких найвідомішими: хуастекський з пір'ям кецалей («кецалькуешіо») та «кецальшікальколіукі».
Був плоским, круглої або овальної форми. Його робили з бамбука, очерету або вогнестійкого дерева, підбивали бавовною, а зовні міг вкриватися шкірою, черепаховим панциром, прикрашатися мозаїкою з каменів або пір'я, а також золотими, мідними або срібними деталями. З внутрішньої сторони щит мав прямокутну підкладку під руку і два ременя-енарма для тримання на руці. За повідомленнями іспанців деякі щити були настільки міцні, що їх неможливо було пробити пострілом з арбалета.
Обладунки мали вигляд броні з бавовни (ічкауіпіллі), вимоченої у солоній воді, завтовшки 1-2 пальці. Вони здатні були витримати удар макани або списа. Під ічкауіпіллі аристократи носили своєрідні туніки (еуатль), що пом'якшувало удар зброєю.
На голові вояки носили шоломи (куакалалатлі), що були зроблені з деревини листяних порід. Вони захищали більшу частину голову, до підборіддя.
Джерела
- John Pohl & charles Robinson III, Aztecs and conquistadores. The Spanish Invasion & the Collapse of the Aztec Empire, Osprey publishing Ltd
- Hassig, Ross (1992). War and Society in Ancient Mesoamerica. Berkeley: University of California Press. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зброя ацтеків |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zbroya actekiv chislenni vidi zbroyi nastupalnogo ta oboronnogo harakteru sho zastosovuvalisya v armiyi imperiyi actekiv Zastosovuvalasya dalekobijna zbroya Zbroya obladunki ta shit actekivAtakuvalna zbroyaGerc voyina yaguara z vorogom Storinka z Codex Mendoza na yakij zobrazheni voyini actekiv kozhen z yakih trimaye shit i tepostopilli Perelik ozbroyennya actekiv zminyuvavsya v procesi perehodu vid zalezhnogo mista derzhavi do peretvorennya na imperiyu Vidpovidno do cogo vijsko potrebuvala bilsh doskonaloyi ta potuzhnoyi zbroyi Vodnochas postijni vijni iz susidami ta povstalimi mistami vimagali ozbroyuvati acteckih voyakiv zbroyeyu yaka b zavdavala bilshoyi shkodi vorogovi Acteckij voyak mig mati pri sobi tepustopilli spis tlatsontektli drotik trizub tlakochtli drotik tlavutolli luk kuauololli derev yanij kijok makuavitl ta makana na kshtalt palasha tematlatl prasha tlakaluackuauitl duhova zbroya itstli nizh Z oglyadu na chislennist vidiv zbroyu vijskovi zagoni mali vidpovidnu specializaciyi buli luchniki z vidpovidnoyu kilkistyu stril tsiuakimitl abo yaomitl u sagajdak matlauakakki Tyativa luka robilasya z suhozhil tvarin Luk vvazhavsya nizkoyu zbroyeyu dikih mislivskih plemen Cej moment znajshov vidobrazhennya v rukopisah v yakih z lukom zobrazhuvalisya varvarski plemena abo personazhi z rannoyi actekskoyi istoriyi Nakonechnik stril robivsya z obsidianu kremenyu tvarin abo rib yachih kistok Sagajdak perevishuvavsya cherez pleche na spinu narahovuvav do 20 stril Okremi zagoni skladali voyaki zi spisami sho buli vishe cholovichogo zrostu a yih nakonechnik z obsidianu abo midi Buli zagoni ozbroyeni drotikami ta prashami Dlya ostannoyi vikoristovuvalosya kaminnya ovalnoyi formi abo kuli sho buli napovneni shmatkami obsidianu chi galkoyu Tlakaluackuauitl mav viglyad vidovzhenoyi obroblenoyi trostini z yakoyu za dopomogoyu viduvannya vikidalisya otruyeni strili Najbilshim potuzhni zagoni ozbroyuvalisya makani ta kuauololli Makani mali viglyad derev yanih plastin zavtovshki des 3 palci u verhnij chastini z pazami v yaki vstavlyalisya obsidianovi leza zmicnyuvalisya sumishshyu z osoblivogo korenya i blakitnoyi glini zmishanih z krov yu kazhana abo kleyem z poslidu cherepah Buli takozh dvoruchni varianti ciyeyi zbroyi makani mali leza z 2 storin makani z lezami z chotiroh storin nazivali makuavitsoktli Krim togo bilshist voyakiv mali pri sobi nozha Yak dalekobijna zbroya vikoristovuvavsya atlatl spisokidalnya U najprostishomu varianti mala viglyad palici z uporom na kinci Chasto mala kilcya dlya palciv Deyaki atlatli prikrashalisya viyalopodibnim pir yam Atlatl skladavsya z korotkogo maksimum u 60 sm zavdovzhki shmatka tverdogo dereva sho mav na kinci petlyu v yaku prohodili palci voyaka a na inshomu kinci znahoditsya gliboka zarubka U neyi zakladayetsya kinec drevka korotkogo spisa Potim voyak rozmahuvav atlatlem sho buv prodovzhennyam ruki i kidav jogo po duzi znizu i vpered v yakis moment ruhu spis vilitav z zarubki zi znachno bilshoyu postupalnoyu siloyu nizh pri zvichajnomu kidku rukoyu U cij zbroyi vikoristovuvalasya vidcentrova sila ObladunkiOsnovnim vidom zahistu buv shit chimalli Actekski veliki shiti buli 70 74 sm v diametri a mali 26 40 sm U actekiv nalichuvalosya do 7 vidiv tradicijnogo ornamentu vikoristovuvanogo na shitah yakih najvidomishimi huastekskij z pir yam kecalej kecalkueshio ta kecalshikalkoliuki Buv ploskim krugloyi abo ovalnoyi formi Jogo robili z bambuka ocheretu abo vognestijkogo dereva pidbivali bavovnoyu a zovni mig vkrivatisya shkiroyu cherepahovim pancirom prikrashatisya mozayikoyu z kameniv abo pir ya a takozh zolotimi midnimi abo sribnimi detalyami Z vnutrishnoyi storoni shit mav pryamokutnu pidkladku pid ruku i dva remenya enarma dlya trimannya na ruci Za povidomlennyami ispanciv deyaki shiti buli nastilki micni sho yih nemozhlivo bulo probiti postrilom z arbaleta Obladunki mali viglyad broni z bavovni ichkauipilli vimochenoyi u solonij vodi zavtovshki 1 2 palci Voni zdatni buli vitrimati udar makani abo spisa Pid ichkauipilli aristokrati nosili svoyeridni tuniki euatl sho pom yakshuvalo udar zbroyeyu Na golovi voyaki nosili sholomi kuakalalatli sho buli zrobleni z derevini listyanih porid Voni zahishali bilshu chastinu golovu do pidboriddya DzherelaJohn Pohl amp charles Robinson III Aztecs and conquistadores The Spanish Invasion amp the Collapse of the Aztec Empire Osprey publishing Ltd Hassig Ross 1992 War and Society in Ancient Mesoamerica Berkeley University of California Press ISBN 0 520 07734 2 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zbroya actekiv