Заянчківський Дмитро Пилипович

Дмитро Пилипович Заянчківський (псевд. — Д. Заїнчківський; (4 (17) серпня 1902(19020817), с. Стадниця, Тетіївський район, Київська область — осінь 1943, під Києвом) — український дитячий письменник, педагог.

Життєпис

Закінчив учительську семінарію, Київський інститут професійної освіти (1932). Навчався в аспірантурі Київського педагогічного інституту. У 1920-х роках учителював у селі Мончин (нині Погребищенський район, Вінницька область), де організував хату-читальню, хор і драматичний гурток. Згодом викладав у Київському артилерійському училищі.

Член Спілки селянських письменників «Плуг».

Учасник Другої світової війни. Загинув у бою під час форсування Дніпра.

Творчість

Автор п'єси про дитячі роки Тараса Шевченка «Тарасик» (Х.; К., 1925), оповідання для дітей про шкоду тютюнопаління «Лютий ворог» (Х., 1926; Х.; К., 1930), повісті «Біданівські школярі» (Х., 1931), присвяченої шкільному життю і колективізації. Публікував нариси, статті з питань розвитку української дитячої літератури.

Родина

Брат — І. Заянчківський.

Література

• Речмедін В. Пам'ять житиме в дітях // Рад. освіта. 1984, 5 жовт.
• Речмедин А. Братья Заянчковские: Судьбы и книги. В., 2008

Посилання

• Енциклопедія сучасної України [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]