Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Західне Франкське королівство або Французьке королівство — держава, що знаходилася на території нинішньої Франції та її фактичний попередник. Утворилася 843 року внаслідок поділу Франкської імперії.
| Західне Франкське королівство Francia occidentalis | |||||||||||
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Париж | ||||||||||
| Мови | Галло-романські мови, латина | ||||||||||
| Релігії | католицизм | ||||||||||
| Форма правління | Монархія | ||||||||||
| Король | |||||||||||
| - 840–877 | Карл II Лисий | ||||||||||
| - 986–987 | Людовик V Лінивий | ||||||||||
| Законодавчий орган | Національна асамблея Франції | ||||||||||
| Історія | |||||||||||
| - Засновано | 843 | ||||||||||
| - Ліквідовано | 987 | ||||||||||
| |||||||||||
| Сьогодні є частиною |  Андорра Бельгія Франція Нідерланди Іспанія | ||||||||||
| |||||||||||
Виникнення
У 843 онуки Карла Великого — Лотар I, Людовик II Німецький та Карл II Лисий — уклали Верденську угоду про розподіл Франкської імперії. Лотар, зберігши імператорський титул, отримав Італію та широку смугу земель уздовж Рейну і Рони (Серединне королівство), Людовик Німецький — землі на схід від Рейну (Східно-Франкське королівство), Карл Лисий — землі на захід від Рейну (Західно-Франкське королівство).
Поява французької нації
Після розподілу імперії Карла Великого багато з-поміж споконвічних земель франків відійшли до Лотаря та Людовика Німецького. Карлу Лисому дісталася колишня територія Галлії, де завойовники-франки становили незначну меншість населення (Винятком було графство Фландрія, де франків було майже стільки ж, скільки і корінних жителів). При цьому франки стали військовим прошарком, що перетворився потім в стан феодалів. Основну масу населення становили гали, також проживала деяка кількість нащадків римлян. На той час і ті, й інші розмовляли мовою романської групи, близької до латини. (Питання про ступінь близькості до латини кельтської мови — стародавньої початкової мови галів — залишається дискусійним.) Гало-романське населення становило селянство і більшу частину духовенства. Лише у Фландрії і Лотарингії (частина якої з містом Верденом з 870 року деякий час теж входила до складу королівства) більшість франків увійшло до складу селянства. Мова франків належала до германської групи, але вона не мала писемності. Грамотні франки писали латинською мовою. Християнство вони також сприйняли за посередництвом місцевого гало-романського населення. Все це сприяло тому, що вже до моменту розділу імперії основна маса галльських франків втратила рідну мову і перейшла на мову, яку в той час називали «романською», а тепер — давньофранцузькою. Фактично це була мова гало-романського населення, до якої увійшло на диво мало франкських слів. Лише вища освічена аристократія знала всі три мови — латинську, франкську і «романську».
У латиномовному творі історика Нітгарда є опис «Страсбурзьких клятв», що їх промовляли у 842 році Карл Лисий, Людовик Німецький і їхні війська. Воїни Карла Лисого виголошували клятву давньофранцузькою мовою (romana lingua), а воїни Людовика — франкською (teudisca lingua). Слово teudisca походить від франкського слова tiud, що означає «народ, плем'я». Від цього ж слова пізніше пішло слово «Deutsch» — німецька.
Асиміляція галів та франків
Надалі асиміляція франків гало-романським населенням призвела до виникнення французької народності. Слово Français (французи) спочатку означало «франкські» (наприклад, les rois français — франкські королі, les tributaires français — франкські піддані (галли)). Потім французами стали називати всіх жителів області навколо Парижа (нині регіон Іль-де-Франс), і лише потім — жителів усього королівства. Щось подібне сталося з назвою «Русь», яка спочатку означала лише вищий прошарок знаті, потім територію довкола Києва, далі поширилася на всі племена, підвладні Києву, і так аж до нинішніх метаморфоз цього поняття. У нинішній французький мові до 50 % слів запозичено з германських мов (в основному, англійської та німецької), але частка слів, запозичених безпосередньо з франкської, незначна. Все ж, деякі популярні французькі імена походять від франкських королів: Шарль (Карл), Анрі (Генріх), Луї (Хлодвіг, Людовік). Від франків походить і нинішня назва країни — Франція.
Зовнішні чинники
У королівстві йшов процес феодального роздроблення. Герцоги і графи лише номінально підкорялися королям, а нерідко й ворогували з ними. Королі зазвичай обиралися феодалами, причому не завжди ними могли бути королі з династії Каролінгів.
З IX-го століття почалися вторгнення норманів. Вони плавали по Сені, Луарі та інших річках, брали данину з місцевого населення, грабували міста, здійснювали походи на Париж. Іноді навіть королі були змушені платити данину норманам. За договором 911 року між норманським князем і західно-франкським королем Карлом Простуватим було утворено графство Нормандія (незабаром воно стало герцогством). Завойовники-нормани утворили феодальний і купецький стан Нормандії і засвоїли мову гало-романського населення (склалася так звана «нормандська» мова, яка фактично є діалектом французької). У X столітті утворилася нормандська народність, яка пізніше увійшла до складу французької.
Західно-франкські королі, як і східно-франкські (тобто німецькі), зазвичай титулували себе «король франків» (rex Francorum) або просто «король». Повні назви «rex Francorum Occidentalium» і «rex Francorum Orientalium» вони вживали, коли укладали договір між собою. У 962 році східно-франкський король Оттон I отримав титул «імператор франкський і римський», а в 967 році його син Оттон II був коронований просто як «імператор римський». Таким чином, титул «rex Francorum» залишився західно-франкським королям.
Зв'язки між франкськими королівствами
Між франкськими королівствами спочатку зберігалися династичні зв'язки. Вони номінально все ще входили до складу франкської «Римської імперії». Зокрема, Карл Лисий у 875—877 роках був імператором. У 884 році західно-франкські феодали запросили правити німецького короля Карла Товстого, який на той час вже став імператором. Але з 887 року західні франки перестали визнавати верховну владу імператорів.
Виникнення французької держави
Умовною датою перетворення Західно-Франкського королівства на Францію вважається 987 рік, коли помер останній представник династії Каролінгів, а королем був обраний Гуго Капет — засновник династії Капетингів. Вперше офіційний титул короля Франції отримав Людовик VIII в 1223.
Монархи
Роки правління королів Західно-Франкського королівства (якщо явно не вказано, король належить до династії Каролінгів):
- Карл ІІ Лисий (843—877)
- (877—879)
- Людовик III (879—882)
- Карломан II (879—884), сюзерен Людовика III
- Карл ІІІ Товстий (884—887)
- Ед I (888—898), з роду
- Карл Простуватий (898—922)
- Роберт I (922—923), з роду Робертінів
- Рауль I (923—936), з роду
- Людовик IV Заморський (936—954)
- Лотар (954—986)
- Людовик V (986—987)
Джерела
- Simon MacLean. Kingship and Politics in the Late Ninth Century: Charles the Fat and the end of the Carolingian Empire. Cambridge: Cambridge University Press, 2003. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Frankiya Zahidne Frankske korolivstvo abo Francuzke korolivstvo derzhava sho znahodilasya na teritoriyi ninishnoyi Franciyi ta yiyi faktichnij poperednik Utvorilasya 843 roku vnaslidok podilu Frankskoyi imperiyi Zahidne Frankske korolivstvo Francia occidentalis 843 987Franciya istorichni kordoni na karti843Stolicya ParizhMovi Gallo romanski movi latinaReligiyi katolicizmForma pravlinnya MonarhiyaKorol 840 877 Karl II Lisij 986 987 Lyudovik V LinivijZakonodavchij organ Nacionalna asambleya FranciyiIstoriya Zasnovano 843 Likvidovano 987Poperednik NastupnikFrankske korolivstvoLotaringiya Korolivstvo FranciyaSogodni ye chastinoyu Andorra Belgiya Franciya Niderlandi IspaniyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zahidne Frankske korolivstvoFrankski korolivstva pislya Verdenskoyi ugodi 843 r ViniknennyaU 843 onuki Karla Velikogo Lotar I Lyudovik II Nimeckij ta Karl II Lisij uklali Verdensku ugodu pro rozpodil Frankskoyi imperiyi Lotar zberigshi imperatorskij titul otrimav Italiyu ta shiroku smugu zemel uzdovzh Rejnu i Roni Seredinne korolivstvo Lyudovik Nimeckij zemli na shid vid Rejnu Shidno Frankske korolivstvo Karl Lisij zemli na zahid vid Rejnu Zahidno Frankske korolivstvo Poyava francuzkoyi naciyiPislya rozpodilu imperiyi Karla Velikogo bagato z pomizh spokonvichnih zemel frankiv vidijshli do Lotarya ta Lyudovika Nimeckogo Karlu Lisomu distalasya kolishnya teritoriya Galliyi de zavojovniki franki stanovili neznachnu menshist naselennya Vinyatkom bulo grafstvo Flandriya de frankiv bulo majzhe stilki zh skilki i korinnih zhiteliv Pri comu franki stali vijskovim prosharkom sho peretvorivsya potim v stan feodaliv Osnovnu masu naselennya stanovili gali takozh prozhivala deyaka kilkist nashadkiv rimlyan Na toj chas i ti j inshi rozmovlyali movoyu romanskoyi grupi blizkoyi do latini Pitannya pro stupin blizkosti do latini keltskoyi movi starodavnoyi pochatkovoyi movi galiv zalishayetsya diskusijnim Galo romanske naselennya stanovilo selyanstvo i bilshu chastinu duhovenstva Lishe u Flandriyi i Lotaringiyi chastina yakoyi z mistom Verdenom z 870 roku deyakij chas tezh vhodila do skladu korolivstva bilshist frankiv uvijshlo do skladu selyanstva Mova frankiv nalezhala do germanskoyi grupi ale vona ne mala pisemnosti Gramotni franki pisali latinskoyu movoyu Hristiyanstvo voni takozh sprijnyali za poserednictvom miscevogo galo romanskogo naselennya Vse ce spriyalo tomu sho vzhe do momentu rozdilu imperiyi osnovna masa gallskih frankiv vtratila ridnu movu i perejshla na movu yaku v toj chas nazivali romanskoyu a teper davnofrancuzkoyu Faktichno ce bula mova galo romanskogo naselennya do yakoyi uvijshlo na divo malo frankskih sliv Lishe visha osvichena aristokratiya znala vsi tri movi latinsku franksku i romansku U latinomovnomu tvori istorika Nitgarda ye opis Strasburzkih klyatv sho yih promovlyali u 842 roci Karl Lisij Lyudovik Nimeckij i yihni vijska Voyini Karla Lisogo vigoloshuvali klyatvu davnofrancuzkoyu movoyu romana lingua a voyini Lyudovika frankskoyu teudisca lingua Slovo teudisca pohodit vid frankskogo slova tiud sho oznachaye narod plem ya Vid cogo zh slova piznishe pishlo slovo Deutsch nimecka Asimilyaciya galiv ta frankiv Nadali asimilyaciya frankiv galo romanskim naselennyam prizvela do viniknennya francuzkoyi narodnosti Slovo Francais francuzi spochatku oznachalo frankski napriklad les rois francais frankski koroli les tributaires francais frankski piddani galli Potim francuzami stali nazivati vsih zhiteliv oblasti navkolo Parizha nini region Il de Frans i lishe potim zhiteliv usogo korolivstva Shos podibne stalosya z nazvoyu Rus yaka spochatku oznachala lishe vishij prosharok znati potim teritoriyu dovkola Kiyeva dali poshirilasya na vsi plemena pidvladni Kiyevu i tak azh do ninishnih metamorfoz cogo ponyattya U ninishnij francuzkij movi do 50 sliv zapozicheno z germanskih mov v osnovnomu anglijskoyi ta nimeckoyi ale chastka sliv zapozichenih bezposeredno z frankskoyi neznachna Vse zh deyaki populyarni francuzki imena pohodyat vid frankskih koroliv Sharl Karl Anri Genrih Luyi Hlodvig Lyudovik Vid frankiv pohodit i ninishnya nazva krayini Franciya Zovnishni chinniki U korolivstvi jshov proces feodalnogo rozdroblennya Gercogi i grafi lishe nominalno pidkoryalisya korolyam a neridko j voroguvali z nimi Koroli zazvichaj obiralisya feodalami prichomu ne zavzhdi nimi mogli buti koroli z dinastiyi Karolingiv Z IX go stolittya pochalisya vtorgnennya normaniv Voni plavali po Seni Luari ta inshih richkah brali daninu z miscevogo naselennya grabuvali mista zdijsnyuvali pohodi na Parizh Inodi navit koroli buli zmusheni platiti daninu normanam Za dogovorom 911 roku mizh normanskim knyazem i zahidno frankskim korolem Karlom Prostuvatim bulo utvoreno grafstvo Normandiya nezabarom vono stalo gercogstvom Zavojovniki normani utvorili feodalnij i kupeckij stan Normandiyi i zasvoyili movu galo romanskogo naselennya sklalasya tak zvana normandska mova yaka faktichno ye dialektom francuzkoyi U X stolitti utvorilasya normandska narodnist yaka piznishe uvijshla do skladu francuzkoyi Zahidno frankski koroli yak i shidno frankski tobto nimecki zazvichaj tituluvali sebe korol frankiv rex Francorum abo prosto korol Povni nazvi rex Francorum Occidentalium i rex Francorum Orientalium voni vzhivali koli ukladali dogovir mizh soboyu U 962 roci shidno frankskij korol Otton I otrimav titul imperator frankskij i rimskij a v 967 roci jogo sin Otton II buv koronovanij prosto yak imperator rimskij Takim chinom titul rex Francorum zalishivsya zahidno frankskim korolyam Zv yazki mizh frankskimi korolivstvamiMizh frankskimi korolivstvami spochatku zberigalisya dinastichni zv yazki Voni nominalno vse she vhodili do skladu frankskoyi Rimskoyi imperiyi Zokrema Karl Lisij u 875 877 rokah buv imperatorom U 884 roci zahidno frankski feodali zaprosili praviti nimeckogo korolya Karla Tovstogo yakij na toj chas vzhe stav imperatorom Ale z 887 roku zahidni franki perestali viznavati verhovnu vladu imperatoriv Viniknennya francuzkoyi derzhaviUmovnoyu datoyu peretvorennya Zahidno Frankskogo korolivstva na Franciyu vvazhayetsya 987 rik koli pomer ostannij predstavnik dinastiyi Karolingiv a korolem buv obranij Gugo Kapet zasnovnik dinastiyi Kapetingiv Vpershe oficijnij titul korolya Franciyi otrimav Lyudovik VIII v 1223 MonarhiRoki pravlinnya koroliv Zahidno Frankskogo korolivstva yaksho yavno ne vkazano korol nalezhit do dinastiyi Karolingiv Karl II Lisij 843 877 877 879 Lyudovik III 879 882 Karloman II 879 884 syuzeren Lyudovika III Karl III Tovstij 884 887 Ed I 888 898 z rodu Karl Prostuvatij 898 922 Robert I 922 923 z rodu Robertiniv Raul I 923 936 z rodu Lyudovik IV Zamorskij 936 954 Lotar 954 986 Lyudovik V 986 987 DzherelaSimon MacLean Kingship and Politics in the Late Ninth Century Charles the Fat and the end of the Carolingian Empire Cambridge Cambridge University Press 2003 angl