Затисі́вка (до 1946 року — Чума) — село в Пийтерфолвівській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
село Затисівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Берегівський район |
Громада | Пийтерфолвівська громада |
Код КАТОТТГ | UA21020190060044916 |
Основні дані | |
Населення | 301(2022) 528(2001) |
Площа | 0,64 км² |
Густота населення | 470 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90361 |
Телефонний код | +380 03143 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°03′47″ пн. ш. 22°59′21″ сх. д. / 48.06306° пн. ш. 22.98917° сх. д.Координати: 48°03′47″ пн. ш. 22°59′21″ сх. д. / 48.06306° пн. ш. 22.98917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 126 м |
Водойми | р.Новий Батар |
Місцева влада | |
Адреса ради | 90361, с. Чепа, вул. Фогороші, 33 |
Карта | |
Затисівка | |
Затисівка | |
Мапа | |
Історія
Вперше згадується в 1323 році під назвою Chamafalva.
Саме слово Чома невідомого походження. Можливо, хтось із першопоселенців мав ім'я Чома і на його честь назвали село. Є ще одна версія, що населений пункт назвали так жінки, у яких померли чоловіки під час епідемії чуми, бо в чехословацький час село називали Чума за Тисою, а потім воно трансформувалось в Чому. Українська назва пішла від його географічного розміщення за річкою Тиса.
Населення було дуже бідним, а після епідемії холери в 1893 році, яка винищила більшість чоловіків, Чому стали називати «селом вдів». Перейменування населеного пункту Чума за Тисою проведено указом Президії Верховної Ради УРСР від 25 червня 1946 року.
У першій половині XVIII століття королівська фіскальна служба відсудила у поміщиків, які не могли надати доказів власності, село, яке тоді повністю впало у кріпацтво.
Із Затисівкою пов'язаний один цікавий епізод церковного життя. Уродженець села о. Іван Сокол в 1949-1954-х роках перебував у таборах ГУЛАГу за принципову відмову прийняти православ'я. Повернувшись у рідне село хворим, почав організовувати греко-католицьку громаду, відновив богослужіння згідно з греко-католицькими канонами. Зокрема, 6 травня 1956 року посвятив паски, 23 і 24 червня провів літургії в селі Чепа, 29 червня 1956 року похоронив 92-х річного М. Євчака за звичаєм греко-католицької церкви.
В грудні 1956 року його викликали у виноградівське відділення КДБ і попередили про незаконні дії при проведені церковних служб і треб. Після цього він зібрав 500 підписів з проханням зареєструвати громаду і поїхав до Москви, але, природно, нічого не домігся. Більше того, 4 лютого 1957 року його заарештували і в ужгородській тюрмі № 1 провели психіатричну експертизу. 20 лютого суд засудив його до примусового лікування в спеціальній психіатричній лікарні, де він пробув до літа 1959 року. Повернувшись додому, змушений був їхати в Росію, помер в Ужгороді в 1979 році.
Церква Успіння пр. богородиці. 1910
У 1775 році церкви в селі не було. У 1847 р. вже є дерев'яна церква. В 1923 р. згадують дерев'яну церкву, хоч вже було збудовано муровану церкву базилічної форми. Зберігся опис дерев'яної церкви: висота стін — 2 м, довжина нави — 9 м, ширина — 6 м, відкритий ґанок завширшки 2 м. В селі побутує легенда про дзвін, котрий під час навали «песиголовців» зняли з дерев'яної церкви і сховали в криниці, але потім не змогли знайти.
Згідно з написом угорською у вівтарі муровану церкву збудували і прикрасили у 1910—1914 роках за славного царювання апостольського царя Франца Йозефа І, високодостойного єпископа Мукачівської єпархії Антона Паппа, декана Василя Кофлановича, священика Августина Шереґія, куратора Івана Сокула. Церкву й іконостас розмалював художник Василь Лісовський (в інших джерелах — Володимир Лісовський). Гарні розписи ще не перемальовані. Фреска на плафоні біля хорів підписана ініціалами WL. Центральна має повний підпис. У 1933 р. церкву ремонтував будівельник І. Тівадар.
Клімат
Клімат Затисівки | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 0,8 | 3,4 | 9,5 | 16,1 | 21,3 | 24,1 | 25,9 | 25,5 | 21,5 | 15,7 | 8,1 | 3,0 | 14,6 |
Середня температура, °C | −2,5 | −0,2 | 4,8 | 10,6 | 15,5 | 18,5 | 20,1 | 19,5 | 15,8 | 10,4 | 4,6 | 0,2 | 9,8 |
Середній мінімум, °C | −5,8 | −3,8 | 0,1 | 5,1 | 9,7 | 12,9 | 14,3 | 13,6 | 10,1 | 5,1 | 1,2 | −2,6 | 5,0 |
Норма опадів, мм | 45 | 38 | 39 | 48 | 70 | 89 | 75 | 69 | 45 | 43 | 51 | 58 | 670 |
Джерело: climate-data.org |
Населення
1910 | 1921 | 2001 | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
→ 391 | ↘ 329 | ↗ 528 За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 528 осіб. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Відомі уродженці
Туристичні місця- храм Успіння пр. богородиці. 1910 - В селі побутує легенда про дзвін, котрий під час навали «песиголовців» зняли з дерев'яної церкви і сховали в криниці, але потім не змогли знайти. Примітки
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zatisi vka do 1946 roku Chuma selo v Pijterfolvivskij silskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Zatisivka Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Pijterfolvivska gromada Kod KATOTTG UA21020190060044916 Osnovni dani Naselennya 301 2022 528 2001 Plosha 0 64 km Gustota naselennya 470 osib km Poshtovij indeks 90361 Telefonnij kod 380 03143 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 03 47 pn sh 22 59 21 sh d 48 06306 pn sh 22 98917 sh d 48 06306 22 98917 Koordinati 48 03 47 pn sh 22 59 21 sh d 48 06306 pn sh 22 98917 sh d 48 06306 22 98917 Serednya visota nad rivnem morya 126 m Vodojmi r Novij Batar Misceva vlada Adresa radi 90361 s Chepa vul Fogoroshi 33 Karta Zatisivka Zatisivka MapaIstoriyaVpershe zgaduyetsya v 1323 roci pid nazvoyu Chamafalva Same slovo Choma nevidomogo pohodzhennya Mozhlivo htos iz pershoposelenciv mav im ya Choma i na jogo chest nazvali selo Ye she odna versiya sho naselenij punkt nazvali tak zhinki u yakih pomerli choloviki pid chas epidemiyi chumi bo v chehoslovackij chas selo nazivali Chuma za Tisoyu a potim vono transformuvalos v Chomu Ukrayinska nazva pishla vid jogo geografichnogo rozmishennya za richkoyu Tisa Naselennya bulo duzhe bidnim a pislya epidemiyi holeri v 1893 roci yaka vinishila bilshist cholovikiv Chomu stali nazivati selom vdiv Perejmenuvannya naselenogo punktu Chuma za Tisoyu provedeno ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 25 chervnya 1946 roku U pershij polovini XVIII stolittya korolivska fiskalna sluzhba vidsudila u pomishikiv yaki ne mogli nadati dokaziv vlasnosti selo yake todi povnistyu vpalo u kripactvo Iz Zatisivkoyu pov yazanij odin cikavij epizod cerkovnogo zhittya Urodzhenec sela o Ivan Sokol v 1949 1954 h rokah perebuvav u taborah GULAGu za principovu vidmovu prijnyati pravoslav ya Povernuvshis u ridne selo hvorim pochav organizovuvati greko katolicku gromadu vidnoviv bogosluzhinnya zgidno z greko katolickimi kanonami Zokrema 6 travnya 1956 roku posvyativ paski 23 i 24 chervnya proviv liturgiyi v seli Chepa 29 chervnya 1956 roku pohoroniv 92 h richnogo M Yevchaka za zvichayem greko katolickoyi cerkvi V grudni 1956 roku jogo viklikali u vinogradivske viddilennya KDB i poperedili pro nezakonni diyi pri provedeni cerkovnih sluzhb i treb Pislya cogo vin zibrav 500 pidpisiv z prohannyam zareyestruvati gromadu i poyihav do Moskvi ale prirodno nichogo ne domigsya Bilshe togo 4 lyutogo 1957 roku jogo zaareshtuvali i v uzhgorodskij tyurmi 1 proveli psihiatrichnu ekspertizu 20 lyutogo sud zasudiv jogo do primusovogo likuvannya v specialnij psihiatrichnij likarni de vin probuv do lita 1959 roku Povernuvshis dodomu zmushenij buv yihati v Rosiyu pomer v Uzhgorodi v 1979 roci Cerkva Uspinnya pr bogorodici 1910 U 1775 roci cerkvi v seli ne bulo U 1847 r vzhe ye derev yana cerkva V 1923 r zgaduyut derev yanu cerkvu hoch vzhe bulo zbudovano murovanu cerkvu bazilichnoyi formi Zberigsya opis derev yanoyi cerkvi visota stin 2 m dovzhina navi 9 m shirina 6 m vidkritij ganok zavshirshki 2 m V seli pobutuye legenda pro dzvin kotrij pid chas navali pesigolovciv znyali z derev yanoyi cerkvi i shovali v krinici ale potim ne zmogli znajti Zgidno z napisom ugorskoyu u vivtari murovanu cerkvu zbuduvali i prikrasili u 1910 1914 rokah za slavnogo caryuvannya apostolskogo carya Franca Jozefa I visokodostojnogo yepiskopa Mukachivskoyi yeparhiyi Antona Pappa dekana Vasilya Koflanovicha svyashenika Avgustina Sheregiya kuratora Ivana Sokula Cerkvu j ikonostas rozmalyuvav hudozhnik Vasil Lisovskij v inshih dzherelah Volodimir Lisovskij Garni rozpisi she ne peremalovani Freska na plafoni bilya horiv pidpisana inicialami WL Centralna maye povnij pidpis U 1933 r cerkvu remontuvav budivelnik I Tivadar KlimatKlimat Zatisivki Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 0 8 3 4 9 5 16 1 21 3 24 1 25 9 25 5 21 5 15 7 8 1 3 0 14 6 Serednya temperatura C 2 5 0 2 4 8 10 6 15 5 18 5 20 1 19 5 15 8 10 4 4 6 0 2 9 8 Serednij minimum C 5 8 3 8 0 1 5 1 9 7 12 9 14 3 13 6 10 1 5 1 1 2 2 6 5 0 Norma opadiv mm 45 38 39 48 70 89 75 69 45 43 51 58 670 Dzherelo climate data orgNaselennya1910 1921 2001 391 329 528 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 528 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 86 55 ugorska 12 12 rosijska 1 33 Vidomi urodzhenci Andrij Voron ukrayinskij gromadskij politichnij ta osvitnij diyach Zakarpattya pismennik zhurnalist ta perekladach generalnij sekretar Ukrayinskogo Nacionalnogo Ob yednannya Turistichni miscya hram Uspinnya pr bogorodici 1910 V seli pobutuye legenda pro dzvin kotrij pid chas navali pesigolovciv znyali z derev yanoyi cerkvi i shovali v krinici ale potim ne zmogli znajti Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi