За́соби вимі́рювань — технічні засоби, що використовуються при вимірюваннях і мають нормовані метрологічні властивості.
До засобів вимірювань належать міри, вимірювальні перетворювачі, прилади, установки і системи.
Види
За конструктивним виконанням засоби вимірювань поділяються на:
Класифікація
Засоби вимірювань поділяють на групи за такими ознаками:
- за принципом дії та видом використаної енергії: механічні, електричні, рідинні, пневматичні, гідравлічні, хімічні, ультразвукові, інфрачервоні, радіоізотопні тощо;
- формою показів вимірюваної величини: аналогові та цифрові;
- характером відображення результату вимірювання: показуючі, самописні, реєструючі, інтегруючі;
- призначенням: промислові (технічні), лабораторні, зразкові, еталонні;
- місцем розташування при експлуатації: щитові, місцеві, дистанційні;
- габаритними розмірами: мініатюрні, малогабаритні, нормальні та великогабаритні.
Засіб вимірювань (ЗВ) — технічний засіб, що використовується при вимірах і має нормовані метрологічні характеристики.
Метрологічними називаються характеристики, що впливають на результат і похибку вимірювання. Вони входять до складу технічних характеристик, що визначають інші властивості засобів вимірювань (діапазони частот, габаритні розміри, вид елементів живлення).
Під нормуванням метрологічних характеристик розуміється кількісне задання певних номінальних значень і допустимих відхилень від цих значень.
За технічним призначенням засоби вимірювань поділяються на шість видів: міри, вимірювальні перетворювачі, вимірювальні прилади, допоміжні засоби вимірювань, вимірювальні установки та вимірювальні системи. Найбільш численною групою засобів вимірювань є вимірювальні прилади і перетворювачі, які узагальнено називаються вимірювальними пристроями (ВП).
Міра — засіб вимірювань, призначений для відтворення фізичної величини заданого розміру. Міра, яка відтворює ряд однойменних величин різного розміру, називається багатозначною. Часто використовується набір мір — спеціально підібраний комплект мір, що застосовуються не тільки окремо, але і в різних поєднаннях для відтворення ряду однойменних величин різного розміру.
Вимірювальний прилад — засіб вимірювань, призначений для формування сигналу вимірювальної інформації у формі, доступній для безпосереднього сприйняття спостерігачем. Вимірювальні прилади бувають аналогові і цифрові, що показують і реєструють.
Вимірювальний перетворювач — засіб вимірювань, призначений для вироблення сигналу вимірювальної інформації, зручного для передачі, подальшого перетворення, обробки та зберігання, але не піддається безпосередньому сприйняттю спостерігачем. Первинним називається перетворювач, який є першим в електричному ланцюзі і до якого безпосередньо підводиться вимірювана величина. Передавальний вимірювальний перетворювач призначений для дистанційної передачі сигналу вимірювальної інформації; масштабний вимірювальний перетворювач — для зміни вимірюваної величини в задане число раз.
Допоміжний засіб вимірювань — засіб вимірювання величин, що впливає на метрологічні властивості іншого засобу вимірювань при його застосуванні.
Вимірювальна установка — сукупність функціонально об'єднаних засобів вимірювань (мір, вимірювальних перетворювачів) і допоміжних пристроїв, призначена для вироблення сигналів вимірювальної інформації у формі, зручній (для автоматичної обробки, передачі і використання в АСУ) для безпосереднього сприйняття спостерігачем і розташована в одному місці .
Вимірювальна система — сукупність засобів вимірювань (мір, вимірювальних приладів, вимірювальних перетворювачів) і допоміжних пристроїв з'єднаних між собою каналами зв'язку, призначена для вироблення сигналів вимірювальної інформації у формі зручній для автоматичної обробки, передачі і використання в АСУ.
В силу великої різноманітності ЗВ класифікують за різними ознаками:
- за використовуваними фізичними процесами ЗВ поділяють на механічні, електромеханічні, електронні, оптоелектронні і т.п .;
- за фізичною природою вимірюваної величини розрізняють вольтметри, амперметри, термометри, манометри, рівнеміри, вологоміри і т.д .;
- за видом вимірюваної величини або сигналу вимірювальної інформації, а також за способом обробки сигналу прилади поділяються на аналогові і цифрові.
В аналогових ЗВ показання є безперервною функцією вимірюваної величини, тобто можуть так само, як і вимірювана величина, приймати нескінченну безліч значень. При цьому вони бувають неперервними або перервними, тобто розрізняють ЗВ безперервної і дискретної дії.
У цифровому ЗВ безперервна за розміром і в часі величина перетворюється в дискретну, квантується, кодується і цифровий код відображається на цифровому відліковому пристрої. В результаті показання цифрового ЗВ є дискретними в часі і квантованими за розміром, тобто можуть приймати лише кінцеве число значень.
У самописних ЗВ (що є аналоговими) показання вимірюваних значень величини записуються у вигляді графіка осцилограми, що показує зміну значення величини в часі. У друкуючих ЗВ (що є цифровими) результати вимірювань друкуються в цифровій формі.
Аналогові показуючі пристрої електронних приладів зазвичай являють собою електромеханічний перетворювач і аналоговий кінцевий пристрій. Як покажчик використовуються або стрілка, або промінь світла.
За структурним принципом розрізняють ЗВ прямої дії (перетворення); в яких реалізується метод безпосередньої оцінки, вимірювальні пристрої, робота яких заснована на методі порівняння.
За структурними ознаками ЗВ також можна класифікувати за кількістю каналів і з темпоральною послідовністю перетворень вхідних сигналів.
За точністю ЗВ ділять на зразкові, використовувані для повірки інших ЗВ і затверджені як зразкові, і робочі, використовувані безпосередньо в практичних вимірах.
За частотним діапазоном ЗВ ділять на низькочастотні (НЧ), високочастотні (ВЧ) і надвисокочастотні (НВЧ), по ширині смуги частот - на широкосмугові і вибіркові (селективні)ю
За місцем використання ЗВ ділять на лабораторні та виробничі, які різко відрізняються за умовами експлуатації, за технічними і метрологічними характеристиками.
Див. також
Джерела
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — . — []
Посилання
- // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — .
- Фальсифікація засобів вимірювання [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Za sobi vimi ryuvan tehnichni zasobi sho vikoristovuyutsya pri vimiryuvannyah i mayut normovani metrologichni vlastivosti Do zasobiv vimiryuvan nalezhat miri vimiryuvalni peretvoryuvachi priladi ustanovki i sistemi VidiZa konstruktivnim vikonannyam zasobi vimiryuvan podilyayutsya na miri fizichnih velichin vimiryuvalni priladi vimiryuvalni peretvoryuvachi vimiryuvalne ustatkuvannya informacijno vimiryuvalni sistemi vimiryuvalno obchislyuvalni kompleksi KlasifikaciyaZasobi vimiryuvan podilyayut na grupi za takimi oznakami za principom diyi ta vidom vikoristanoyi energiyi mehanichni elektrichni ridinni pnevmatichni gidravlichni himichni ultrazvukovi infrachervoni radioizotopni tosho formoyu pokaziv vimiryuvanoyi velichini analogovi ta cifrovi harakterom vidobrazhennya rezultatu vimiryuvannya pokazuyuchi samopisni reyestruyuchi integruyuchi priznachennyam promislovi tehnichni laboratorni zrazkovi etalonni miscem roztashuvannya pri ekspluataciyi shitovi miscevi distancijni gabaritnimi rozmirami miniatyurni malogabaritni normalni ta velikogabaritni Zasib vimiryuvan ZV tehnichnij zasib sho vikoristovuyetsya pri vimirah i maye normovani metrologichni harakteristiki Metrologichnimi nazivayutsya harakteristiki sho vplivayut na rezultat i pohibku vimiryuvannya Voni vhodyat do skladu tehnichnih harakteristik sho viznachayut inshi vlastivosti zasobiv vimiryuvan diapazoni chastot gabaritni rozmiri vid elementiv zhivlennya Pid normuvannyam metrologichnih harakteristik rozumiyetsya kilkisne zadannya pevnih nominalnih znachen i dopustimih vidhilen vid cih znachen Za tehnichnim priznachennyam zasobi vimiryuvan podilyayutsya na shist vidiv miri vimiryuvalni peretvoryuvachi vimiryuvalni priladi dopomizhni zasobi vimiryuvan vimiryuvalni ustanovki ta vimiryuvalni sistemi Najbilsh chislennoyu grupoyu zasobiv vimiryuvan ye vimiryuvalni priladi i peretvoryuvachi yaki uzagalneno nazivayutsya vimiryuvalnimi pristroyami VP Mira zasib vimiryuvan priznachenij dlya vidtvorennya fizichnoyi velichini zadanogo rozmiru Mira yaka vidtvoryuye ryad odnojmennih velichin riznogo rozmiru nazivayetsya bagatoznachnoyu Chasto vikoristovuyetsya nabir mir specialno pidibranij komplekt mir sho zastosovuyutsya ne tilki okremo ale i v riznih poyednannyah dlya vidtvorennya ryadu odnojmennih velichin riznogo rozmiru Vimiryuvalnij prilad zasib vimiryuvan priznachenij dlya formuvannya signalu vimiryuvalnoyi informaciyi u formi dostupnij dlya bezposerednogo sprijnyattya sposterigachem Vimiryuvalni priladi buvayut analogovi i cifrovi sho pokazuyut i reyestruyut Vimiryuvalnij peretvoryuvach zasib vimiryuvan priznachenij dlya viroblennya signalu vimiryuvalnoyi informaciyi zruchnogo dlya peredachi podalshogo peretvorennya obrobki ta zberigannya ale ne piddayetsya bezposerednomu sprijnyattyu sposterigachem Pervinnim nazivayetsya peretvoryuvach yakij ye pershim v elektrichnomu lancyuzi i do yakogo bezposeredno pidvoditsya vimiryuvana velichina Peredavalnij vimiryuvalnij peretvoryuvach priznachenij dlya distancijnoyi peredachi signalu vimiryuvalnoyi informaciyi masshtabnij vimiryuvalnij peretvoryuvach dlya zmini vimiryuvanoyi velichini v zadane chislo raz Dopomizhnij zasib vimiryuvan zasib vimiryuvannya velichin sho vplivaye na metrologichni vlastivosti inshogo zasobu vimiryuvan pri jogo zastosuvanni Vimiryuvalna ustanovka sukupnist funkcionalno ob yednanih zasobiv vimiryuvan mir vimiryuvalnih peretvoryuvachiv i dopomizhnih pristroyiv priznachena dlya viroblennya signaliv vimiryuvalnoyi informaciyi u formi zruchnij dlya avtomatichnoyi obrobki peredachi i vikoristannya v ASU dlya bezposerednogo sprijnyattya sposterigachem i roztashovana v odnomu misci Vimiryuvalna sistema sukupnist zasobiv vimiryuvan mir vimiryuvalnih priladiv vimiryuvalnih peretvoryuvachiv i dopomizhnih pristroyiv z yednanih mizh soboyu kanalami zv yazku priznachena dlya viroblennya signaliv vimiryuvalnoyi informaciyi u formi zruchnij dlya avtomatichnoyi obrobki peredachi i vikoristannya v ASU V silu velikoyi riznomanitnosti ZV klasifikuyut za riznimi oznakami za vikoristovuvanimi fizichnimi procesami ZV podilyayut na mehanichni elektromehanichni elektronni optoelektronni i t p za fizichnoyu prirodoyu vimiryuvanoyi velichini rozriznyayut voltmetri ampermetri termometri manometri rivnemiri vologomiri i t d za vidom vimiryuvanoyi velichini abo signalu vimiryuvalnoyi informaciyi a takozh za sposobom obrobki signalu priladi podilyayutsya na analogovi i cifrovi V analogovih ZV pokazannya ye bezperervnoyu funkciyeyu vimiryuvanoyi velichini tobto mozhut tak samo yak i vimiryuvana velichina prijmati neskinchennu bezlich znachen Pri comu voni buvayut neperervnimi abo perervnimi tobto rozriznyayut ZV bezperervnoyi i diskretnoyi diyi U cifrovomu ZV bezperervna za rozmirom i v chasi velichina peretvoryuyetsya v diskretnu kvantuyetsya koduyetsya i cifrovij kod vidobrazhayetsya na cifrovomu vidlikovomu pristroyi V rezultati pokazannya cifrovogo ZV ye diskretnimi v chasi i kvantovanimi za rozmirom tobto mozhut prijmati lishe kinceve chislo znachen U samopisnih ZV sho ye analogovimi pokazannya vimiryuvanih znachen velichini zapisuyutsya u viglyadi grafika oscilogrami sho pokazuye zminu znachennya velichini v chasi U drukuyuchih ZV sho ye cifrovimi rezultati vimiryuvan drukuyutsya v cifrovij formi Analogovi pokazuyuchi pristroyi elektronnih priladiv zazvichaj yavlyayut soboyu elektromehanichnij peretvoryuvach i analogovij kincevij pristrij Yak pokazhchik vikoristovuyutsya abo strilka abo promin svitla Za strukturnim principom rozriznyayut ZV pryamoyi diyi peretvorennya v yakih realizuyetsya metod bezposerednoyi ocinki vimiryuvalni pristroyi robota yakih zasnovana na metodi porivnyannya Za strukturnimi oznakami ZV takozh mozhna klasifikuvati za kilkistyu kanaliv i z temporalnoyu poslidovnistyu peretvoren vhidnih signaliv Za tochnistyu ZV dilyat na zrazkovi vikoristovuvani dlya povirki inshih ZV i zatverdzheni yak zrazkovi i robochi vikoristovuvani bezposeredno v praktichnih vimirah Za chastotnim diapazonom ZV dilyat na nizkochastotni NCh visokochastotni VCh i nadvisokochastotni NVCh po shirini smugi chastot na shirokosmugovi i vibirkovi selektivni yu Za miscem vikoristannya ZV dilyat na laboratorni ta virobnichi yaki rizko vidriznyayutsya za umovami ekspluataciyi za tehnichnimi i metrologichnimi harakteristikami Div takozhVimiryuvalnij pristrijDzherelaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 storinka Posilannya Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 1 A L 472 s ISBN 978 617 7094 09 7 Falsifikaciya zasobiv vimiryuvannya 21 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0