Засульська волость (Роменський повіт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Засульська волость.

Засульська волость — адміністративно-територіальна одиниця Роменського повіту Полтавської губернії з центром у селі Засулля.

Засульська волость
Центр	Засулля
Площа	12 035 (1885)
Населення	8642 осіб (1885)
Густота	65.7 осіб / км²

Станом на 1885 рік складалася з 63 поселень, 26 сільських громад. Населення — 8642 особи (4211 чоловічої статі та 4431 — жіночої), 1610 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	5978	4830
Приватної власності	5883	4483
Іншої власності	174	167
Загалом	12035	9480

Основні поселення волості:

• Засулля — колишнє державне та власницьке село при річці Сула за 2 версти від повітового міста, 2800 осіб, 590 дворів, 3 православні церкви, школа, 2 постоялих двори, 10 постоялих будинків, 11 лавок, 10 вітряних млинів, маслобійний і цегельний заводи, кузня, крупорушка, 3 ярмарки на рік.
• Аксютинці — колишнє державне та власницьке село при річці Сула, 1200 осіб, 211 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, 8 вітряних млинів, маслобійний завод.
• Герасимівка — колишнє державне село при річці Сула, 396 осіб, 108 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, 2 вітряних млини.
• Пустовійтівка — колишнє державне та власницьке село при річці Сула, 1550 осіб, 257 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, 24 вітряних млини, 2 маслобійних заводи.

Старшинами волості були:

• 1900 року — козак Феоктист Фомич Скрипаль;
• 1904—1915 роках — козак Степан Семенович Сердюк,,,,;
• 1916 року — Корнило Артемович Правдюк.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Примітки

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
3. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
4. рос. дореф. Справочная книжка по Полтавской губерніи на 1906. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія, аренд. Д. Н. Подземскимъ. 1906
5. рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
6. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
7. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
8. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1916 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1916