Заслу́ччя — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області. До 2020 підпорядковувалося Колківській сільській раді. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.
село Заслуччя | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Сарненський район |
Громада | Дубровицька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA56080070150096446 |
Облікова картка | с Заслуччя |
Основні дані | |
Засноване | 1617 |
Населення | 850 (01.01.2011) |
Площа | 1,02 км² |
Густота населення | 849,02 осіб/км² |
Поштовий індекс | 34144 |
Телефонний код | +380 3658 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 140[] м |
Водойми | річка Случ |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16 |
Карта | |
Заслуччя | |
Заслуччя | |
Мапа | |
Населення становить 850 осіб (2011).
В селі 256 дворів та проживає 861 особа. В центрі села магазини, кафе-бар, будинок культури, акушерський пункт, школа і довгоочікувана церква Пресвятої великомучениці Параскеви. Жителі села працюють на лісодільницях району, на районних підприємствах, багато заслучан є працівниками сезонних робіт. Село має вигідне сполучення з центром громади, обласним центром, Білоруссю.[]
Село знаходиться за 7 км від центру громади, автомобільне та залізничне сполучення. Туристичні об'єкти та об'єкти культурної спадщини: стоянка пізньопалеолітична, ІХ тис. до н. е. (300 м на північний захід, заплава правого берега р. Случ), поселення багатошарові (2 км на північ від села, ур. Ситичек, правий берег р. Случ), загальноосвітня школа. Народні промисли: вишивка, різьба по дереву. Заклад харчування — кафе.[]
Географія
Розташоване на відстані 12,5 км від центру територіальної громади м. Дубровиця та 134 км від обласного центру м. Рівне. До 2020 року Заслуччя належало до Колківської сільської ради і розташовано в межиріччі Случа і Горині Дубровицького району, у центральній його частині. На території сільської ради розташовані три населені пункти — Заслуччя, Колки, Порубка.[]
Площа села — 1,02 км². Поблизу села — річка Случ. До сучасного села Заслуччя, яке розташоване за 11 км від районного центру, тягнеться асфальтована, прикрашена з обох боків ошатною зеленню дорога.[]
Один із чудових куточків природи в селі — берег річки Случ, який став улюбленим місцем відпочинку для багатьох місцевих жителів, насправді виявився унікальною історичною пам'яткою, що вражає глибиною етнічної пам'яті. Це урочище Горинка з матеріалами мезоліту, неоліту, бронзи. (8 000 — 6 000 років до нашої ери). Місце знаходження — 4 км на північ від с. Заслуччя, близько впадання р. Случ у Горинь, над старицею Случа, на підвищеному до двох метрів березі, вкритому посадкою. Площа пам'ятки 100x50метрів. Вчені зібрали більше 1000 кременів та кілька десятків фрагментів кераміки раннього неолітичного періоду.[]
Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «конфліктна».
Клімат
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 614 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 29 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.
Клімат Заслуччя | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,6 | −1,3 | 3,4 | 12,4 | 19,3 | 22,9 | 23,9 | 23,1 | 18,3 | 11,9 | 4,8 | 0,0 | 11,3 |
Середня температура, °C | −5,6 | −4,5 | −0,3 | 7,5 | 13,7 | 17,5 | 18,6 | 17,7 | 13,3 | 7,9 | 2,3 | −2,5 | 7,1 |
Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,7 | 8,2 | 12,1 | 13,3 | 12,3 | 8,4 | 3,9 | −0,2 | −5 | 3,0 |
Норма опадів, мм | 36 | 30 | 29 | 42 | 57 | 89 | 82 | 64 | 57 | 45 | 41 | 42 | 614 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Історія
Село вперше згадується 1617 року.
Перша письмова згадка про село належить до кінця ХІХ — початку ХХ століття. Перші поселення на території села з'явилися в 1918 р. До цього часу тут будувалися господарські будівлі (хліви), де утримувалася худоба. Люди жили в с. Колки, а худобу випасали за річкою Случ. Щоб не гонити її кожен день через річку, залишали на ніч у хлівах, збудованих на піщаних горбах, за луками. Так тривало, напевне, кілька століть, якщо врахувати, що с. Колки досить давнє поселення. Перша згадка про нього датується 1576 р. Враховуючи усі незручності догляду за худобою, яка знаходилася за 3-4 км від дому, з с. Колок почали переселятися перші сім'ї . Зрозуміло, що це були заможніші сім'ї, які тримали більше худоби і які мали кошти на побудову хоч і маленьких, але зручних для ведення господарства будиночків. В перших таких будинках жили тільки влітку. Найпершими переселилися 5 сімей: Ґалєсь, Калюхи, Саки, Калюші, Терешки.[]
У 1918 р. утворився невеличкий хутір. Його так і назвали Хлівці або Кольківські Хлівці (до 1960-х рр.). З одного боку хутір оточувало болото, з іншого — річкова заплава, на якій косили сіно, орали горби, сіяли льон, коноплі. Через невисоку врожайність люди весь час шукали прибутку у лісах. Взимку заготовляли дрова, а влітку збирали щедрі дари лісів: чорниці, малину брусниці, гриби, журавлину, ожину. Селяни розорювали нові землі, відвойовані у болота. Доводилося платити високі податки, в основному натуроплатою. Працювати доводилося важко на великому господарстві: одна з сімей мала 12га землі, 60 овець, 8 корів, 2 пари волів, пару коней, багато кролів. Ніхто із старожилів не пам'ятає, щоб у селі хтось колись тяжко голодував. Завжди можна було найнятися на роботу до заможнішої родини. За їжу допомогти доглядати худобу, обробляти поля, заготовляти дрова чи сіно. Ходили в найми і до пана, який жив у Воробино. Пан платив у кінці кожного робочого дня грішми або продуктами.[]
У 30-х роках утворилося невеличке село із назвою Хлівці. Будинки стояли далеко один від одного, огорожі навколо хат не ставили, вулиць не було. До сьогодні збереглися назви урочищ: Бродки, Ріг, Велика Гряда. Так називаються три сучасні красиві великі вулиці.[]
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки. У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби у лавах УПА та ОУН. Загалом встановлено 8 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 4 загинуло, 2 було репресовано.
Після війни в селі відкрили медпункт в одній з селянських хат в центрі села, у якому працював фельдшер. Почали організовувати колгоспи. Люди неохоче вступали до нього, здаючи туди все своє майно: коней, корів, упряж, плуги, борони, вози, зерно. Дехто за непокору був вивезений до Сибіру.[]
В 1960–х роках збудували сільський клуб, магазин, у приміщенні клубу відкрили бібліотеку, працював абонемент. Провели лінію електропередач, з'явилися радіоприймачі та телевізори. Село розбудовувалосята розквітло. Вирішили покращити назву: рішенням обласної ради в 1968 р. село перейменували в Заслуччя. Назва говорить сама за себе: розташоване за річкою Случ. Спочатку назву прийняли неохоче, але згодом селяни звикли.[]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,41 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 7,1 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,55 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 202 мбер, з якої: зовнішнього — 31 мбер, загальна від радіонуклідів — 171 мбер (з них Cs — 165 мбер).
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1989 | 930 | — |
1993 | 875 | −5.9% |
2001 | 863 | −1.4% |
2011 | 850 | −1.5% |
2017 | 804 | −5.4% |
Динаміка населення |
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 850 осіб. Густота населення — 849,02 особи/км².
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 930 осіб, з яких 445 чоловіків та 485 жінок. На кінець 1993 року в селі мешкало 875 жителів, з них 281 — дітей.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 863 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,54 % |
білоруська | 0,23 % |
російська | 0,23 % |
Вікова і статева структура
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 103 | 117 | 220 |
18-39 | 157 | 155 | 312 |
40-59 | 120 | 113 | 233 |
60+ | 40 | 45 | 85 |
Разом | 420 | 430 | 850 |
Соціально-економічні показники
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 850 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
229 | 27 | 226 | 26 | 455 | 53 | 80 | 9 | 98 | 11 | 178 | 20 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 850 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
49 | 17 | 54 | 18 | 103 | 35 | 37 | 13 | 24 | 8 | 61 | 21 |
Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
607 | 237 | 266 | - | - | 83 | 13 | 4 | 6 | 22 | 72 | - | - | 2 |
Політика
Органи влади
Місцеві органи влади представлені Колківською сільською радою.
Вибори
Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560266. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 627 осіб.
Культура
У селі працює Заслуцький сільський клуб на 132 місць.
Релігія
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
Назва громади | Релігійна організація | Дата реєстрації | Орієнтовна кількість парафіян | Тип ритуальної будівлі | Джерела | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Релігійна громада Свято-Параскевської парафії Сарненської єпархії УПЦ | УПЦ (МП) | 12 квітня 2007 | 200 | Церква | |||||||
Релігійна громада ХВЄ | ХВЄ | 29 жовтня 1991 | 45 | Молитовний будинок | |||||||
— православні, — протестантські. |
Освіта
У селі діє Заслуцька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. У 2011 році в ній навчалося 112 учнів (із 260 розрахованих) та викладало 17 учителів.
Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Заслуцький дошкільний навчальний заклад „Сонечко“», у якому станом на 2011 рік навчалося 18 дітей і працювало 1 вихователь.
Першу школу в селі відкрили в 1937році. Навчання велося польською мовою. Учнями одного класу були діти різного віку. Вчителем був поляк Міндак Луціан. Школа розмістилася в селянській хаті на місці теперішнього медпункту. Вчителеві платила громада. У 1939 р. в результаті приєднання західно-українських земель до складу Радянського Союзу в селі розбудовувалася радянська влада. Школа майже рік не працювала. І лише в кінці 40-х років діти знову почали вчитися. У роки війни школу не закрили. З Польщі приїхала вчителька, яка навчала дітей німецької мови. Після війни школа розмістилася в трьох селянських хатах на різних вулицях села. Називалася Хлівецька початкова школа. Усі діти ходили до школи, але дехто, провчившись 1-2 роки закінчував освіту.[]
У 1958 р. збудували нове приміщення школи, розібравши кілька старих селянських хат. Так 1-3 класи були окремою Хлівецькою початковою школою, а 4-7 класи філіалом Колківської середньої школи. Після зміни назви села школа називалася Заслуцька. Перший директор Заслуцької восьмирічної школи — Пасічник Петро Олексійович. До 2001 р. діти навчалися в приміщенні тієї школи. У вересні 2001 р. завдяки старанням місцевих керівників, району і області, багатьох людей села і всього району, які брали участь у будівництві школи, відкрила двері нова, довгоочікувана школа. На сьогоднішній день у школі навчається 100 дітей, працює 17 вчителів. У вересні 2009 року на базі школи відкрили дошкільну групу «Сонечко» для п'ятирічних дітей. На сьогоднішній день у групі займається 15 діток.[]
Історія вулиць та видатних місць села Заслуччя
Цей розділ не містить . (жовтень 2019) |
Вулиця Велика Гряда
Проходячи через територію України, льодовик залишив болота та піщані горби або, так звані, гряди. Саме через Заслуччя проходить велика волинська гряда, на якій і розмістилися будівлі. За селом є ще озеро, яке теж називається Велика Гряда.
Вулиця Бродки
Вулиця починається в центрі села від магазину і побудована вздовж шосейної дороги, яка веде до села Милячі. В давнину там було велике і непрохідне болото. Люди ходили по вузенькій небезпечній стежці по воді та купинах. Поступово утворився бродок з твердим дном, по якому сміливо можна було брести, а влітку він пересихав. Йшли роки, болото пересихало. На місці бродка утворилась дорога, а з обох боків розорали поля. Пізніше на цих полях стали будувати будинки, вулицю так і назвали — Бродки.
Вулиця Ріг
В давнину наші предки помітили, що вулиця має форму рогу: розширена на початку і поступово звужується до кінця. В минулому вона була оточена з одного боку луками, а з іншого — болотом, загнутим рогом впиралася теж у болото. В 60-х роках болота осушили і зараз там колгоспні поля. Це урочище називають «Ольос». Колись болото було вкрите зарослями вільхи. Його називали «Панським ольоском», а коли пана не стало — просто «ольоском».
Московська долина
Так називаетъся велика долина на луках біля села. Старожили розповідають, що колись на місці долини було поле, яке належало молодій ciм'ї. Сталося так, що чоловіка забрали в солдати на 25 років. Biн став москалем та так i не повернувся більше додому. Його дружину в селі називали московкою, а поле — московчине. Йшли роки, після чергової повені поле перетворипося на долину.
Майстрове озеро
Колись на березі Случа поселився майстер. Він викопав біля свого будинку криницю, у якій була дуже смачна і холодна вода. Майстер помер, а його діти переселилися в інше місце, бо річка почала щороку виходити з берегів. Одного року на місці криниці утворилося справжнє озеро. Його так і назвали — Майстрове озеро.
Відомі люди
Рожко С. М. — директора Заслуцького НВК, який приклав безліч зусиль до будівництва нашої школи; вишивальницями — Яцута Марія Федорівна, Таборовець Олександра Павлівна, Тверда Єфросинія Іванівна, столярами — Субот Олексій Миколайович.
Примітки
Коментарі
- «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»
Джерела
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- с Заслуччя // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
- Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). . Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Zasluchchia climate: Average Temperature, weather by month, Zasluchchia weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.) - ІАУ, 1980, с. 55.
- Ukrainia [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
- ІАУ, 1980, с. 57.
- . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 121. — .
- Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
- Паспорт Дубровицького району, 2011.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 53.
Офіційні дані та нормативно-правові акти
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
Мапи
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
Посилання
- с. Заслуччя // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaslu chchya selo v Ukrayini u Dubrovickij miskij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Do 2020 pidporyadkovuvalosya Kolkivskij silskij radi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 722 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Dubrovickoyi miskoyi gromadi selo Zasluchchya Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Sarnenskij rajon Gromada Dubrovicka miska gromada Kod KATOTTG UA56080070150096446 Oblikova kartka s Zasluchchya Osnovni dani Zasnovane 1617 Naselennya 850 01 01 2011 Plosha 1 02 km Gustota naselennya 849 02 osib km Poshtovij indeks 34144 Telefonnij kod 380 3658 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 35 40 pn sh 26 40 09 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 140 dzherelo m Vodojmi richka Sluch Misceva vlada Adresa radi 34100 Rivnenska obl Sarnenskij r n m Dubrovicya vul Vorobinska bud 16 Karta Zasluchchya Zasluchchya Mapa Naselennya stanovit 850 osib 2011 V seli 256 dvoriv ta prozhivaye 861 osoba V centri sela magazini kafe bar budinok kulturi akusherskij punkt shkola i dovgoochikuvana cerkva Presvyatoyi velikomuchenici Paraskevi Zhiteli sela pracyuyut na lisodilnicyah rajonu na rajonnih pidpriyemstvah bagato zasluchan ye pracivnikami sezonnih robit Selo maye vigidne spoluchennya z centrom gromadi oblasnim centrom Bilorussyu dzherelo Selo znahoditsya za 7 km vid centru gromadi avtomobilne ta zaliznichne spoluchennya Turistichni ob yekti ta ob yekti kulturnoyi spadshini stoyanka piznopaleolitichna IH tis do n e 300 m na pivnichnij zahid zaplava pravogo berega r Sluch poselennya bagatosharovi 2 km na pivnich vid sela ur Sitichek pravij bereg r Sluch zagalnoosvitnya shkola Narodni promisli vishivka rizba po derevu Zaklad harchuvannya kafe dzherelo GeografiyaRoztashovane na vidstani 12 5 km vid centru teritorialnoyi gromadi m Dubrovicya ta 134 km vid oblasnogo centru m Rivne Do 2020 roku Zasluchchya nalezhalo do Kolkivskoyi silskoyi radi i roztashovano v mezhirichchi Slucha i Gorini Dubrovickogo rajonu u centralnij jogo chastini Na teritoriyi silskoyi radi roztashovani tri naseleni punkti Zasluchchya Kolki Porubka dzherelo Plosha sela 1 02 km Poblizu sela richka Sluch Do suchasnogo sela Zasluchchya yake roztashovane za 11 km vid rajonnogo centru tyagnetsya asfaltovana prikrashena z oboh bokiv oshatnoyu zelennyu doroga dzherelo Odin iz chudovih kutochkiv prirodi v seli bereg richki Sluch yakij stav ulyublenim miscem vidpochinku dlya bagatoh miscevih zhiteliv naspravdi viyavivsya unikalnoyu istorichnoyu pam yatkoyu sho vrazhaye glibinoyu etnichnoyi pam yati Ce urochishe Gorinka z materialami mezolitu neolitu bronzi 8 000 6 000 rokiv do nashoyi eri Misce znahodzhennya 4 km na pivnich vid s Zasluchchya blizko vpadannya r Sluch u Gorin nad stariceyu Slucha na pidvishenomu do dvoh metriv berezi vkritomu posadkoyu Plosha pam yatki 100x50metriv Vcheni zibrali bilshe 1000 kremeniv ta kilka desyatkiv fragmentiv keramiki rannogo neolitichnogo periodu dzherelo Zgidno z doslidzhennyam 2017 roku za yakim ocinyuvalisya masshtabi antropogennoyi transformaciyi teritoriyi Dubrovickogo rajonu vnaslidok nesankcionovanogo vidobutku burshtinu ekologichna situaciya sela harakterizuvalasya yak konfliktna Klimat Klimat u seli vologij kontinentalnij Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Opadiv 614 mm na rik Najmensha kilkist opadiv sposterigayetsya v berezni j syagaye u serednomu 29 mm Najbilsha kilkist opadiv vipadaye v chervni blizko 89 mm Riznicya v opadah mizh suhimi ta vologimi misyacyami stanovit 60 mm Peresichna temperatura sichnya 5 6 C lipnya 18 6 C Richna amplituda temperatur stanovit 24 2 C Klimat Zasluchchya Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 2 6 1 3 3 4 12 4 19 3 22 9 23 9 23 1 18 3 11 9 4 8 0 0 11 3 Serednya temperatura C 5 6 4 5 0 3 7 5 13 7 17 5 18 6 17 7 13 3 7 9 2 3 2 5 7 1 Serednij minimum C 8 5 7 7 3 9 2 7 8 2 12 1 13 3 12 3 8 4 3 9 0 2 5 3 0 Norma opadiv mm 36 30 29 42 57 89 82 64 57 45 41 42 614 Dzherelo Climate Data org angl IstoriyaSelo vpershe zgaduyetsya 1617 roku Persha pismova zgadka pro selo nalezhit do kincya HIH pochatku HH stolittya Pershi poselennya na teritoriyi sela z yavilisya v 1918 r Do cogo chasu tut buduvalisya gospodarski budivli hlivi de utrimuvalasya hudoba Lyudi zhili v s Kolki a hudobu vipasali za richkoyu Sluch Shob ne goniti yiyi kozhen den cherez richku zalishali na nich u hlivah zbudovanih na pishanih gorbah za lukami Tak trivalo napevne kilka stolit yaksho vrahuvati sho s Kolki dosit davnye poselennya Persha zgadka pro nogo datuyetsya 1576 r Vrahovuyuchi usi nezruchnosti doglyadu za hudoboyu yaka znahodilasya za 3 4 km vid domu z s Kolok pochali pereselyatisya pershi sim yi Zrozumilo sho ce buli zamozhnishi sim yi yaki trimali bilshe hudobi i yaki mali koshti na pobudovu hoch i malenkih ale zruchnih dlya vedennya gospodarstva budinochkiv V pershih takih budinkah zhili tilki vlitku Najpershimi pereselilisya 5 simej Galyes Kalyuhi Saki Kalyushi Tereshki dzherelo U 1918 r utvorivsya nevelichkij hutir Jogo tak i nazvali Hlivci abo Kolkivski Hlivci do 1960 h rr Z odnogo boku hutir otochuvalo boloto z inshogo richkova zaplava na yakij kosili sino orali gorbi siyali lon konopli Cherez nevisoku vrozhajnist lyudi ves chas shukali pributku u lisah Vzimku zagotovlyali drova a vlitku zbirali shedri dari lisiv chornici malinu brusnici gribi zhuravlinu ozhinu Selyani rozoryuvali novi zemli vidvojovani u bolota Dovodilosya platiti visoki podatki v osnovnomu naturoplatoyu Pracyuvati dovodilosya vazhko na velikomu gospodarstvi odna z simej mala 12ga zemli 60 ovec 8 koriv 2 pari voliv paru konej bagato kroliv Nihto iz starozhiliv ne pam yataye shob u seli htos kolis tyazhko goloduvav Zavzhdi mozhna bulo najnyatisya na robotu do zamozhnishoyi rodini Za yizhu dopomogti doglyadati hudobu obroblyati polya zagotovlyati drova chi sino Hodili v najmi i do pana yakij zhiv u Vorobino Pan plativ u kinci kozhnogo robochogo dnya grishmi abo produktami dzherelo U 30 h rokah utvorilosya nevelichke selo iz nazvoyu Hlivci Budinki stoyali daleko odin vid odnogo ogorozhi navkolo hat ne stavili vulic ne bulo Do sogodni zbereglisya nazvi urochish Brodki Rig Velika Gryada Tak nazivayutsya tri suchasni krasivi veliki vulici dzherelo Do 1917 roku selo vhodilo do skladu Rosijskoyi imperiyi U 1918 1920 roki netrivalij chas perebuvalo v skladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U 1921 1939 roki vhodilo do skladu Polshi Z 1939 roku u skladi Dubrovickogo rajonu Rivnenskoyi oblasti URSR U roki Drugoyi svitovoyi vijni deyaki meshkanci sela doluchilisya do nacionalno vizvolnoyi borotbi u lavah UPA ta OUN Zagalom vstanovleno 8 zhiteliv sela yaki brali uchast u vizvolnih zmagannyah z nih 4 zaginulo 2 bulo represovano Pislya vijni v seli vidkrili medpunkt v odnij z selyanskih hat v centri sela u yakomu pracyuvav feldsher Pochali organizovuvati kolgospi Lyudi neohoche vstupali do nogo zdayuchi tudi vse svoye majno konej koriv upryazh plugi boroni vozi zerno Dehto za nepokoru buv vivezenij do Sibiru dzherelo V 1960 h rokah zbuduvali silskij klub magazin u primishenni klubu vidkrili biblioteku pracyuvav abonement Proveli liniyu elektroperedach z yavilisya radioprijmachi ta televizori Selo rozbudovuvalosyata rozkvitlo Virishili pokrashiti nazvu rishennyam oblasnoyi radi v 1968 r selo perejmenuvali v Zasluchchya Nazva govorit sama za sebe roztashovane za richkoyu Sluch Spochatku nazvu prijnyali neohoche ale zgodom selyani zvikli dzherelo Vidpovidno do prijnyatoyi v grudni 1989 roku postanovi Radi Ministriv URSR selo zanesene do pereliku naselenih punktiv yaki zaznali radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok avariyi na Chornobilskij AES zhitelyam viplachuvalasya groshova dopomoga Zgidno z postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayinskoyi RSR uhvalenoyu v lipni 1991 roku selo nalezhalo do zoni garantovanogo dobrovilnogo vidselennya Na kinec 1993 roku zabrudnennya gruntiv stanovilo 2 41 Ki km 137Cs 134Cs moloka 7 1 mKi l 137Cs 134Cs kartopli 0 55 mKi kg 137Cs 134Cs sumarna doza oprominennya 202 mber z yakoyi zovnishnogo 31 mber zagalna vid radionuklidiv 171 mber z nih Cs 165 mber NaselennyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1989 930 1993 875 5 9 2001 863 1 4 2011 850 1 5 2017 804 5 4 Dinamika naselennya Stanom na 1 sichnya 2011 roku naselennya sela stanovit 850 osib Gustota naselennya 849 02 osobi km Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 930 osib z yakih 445 cholovikiv ta 485 zhinok Na kinec 1993 roku v seli meshkalo 875 zhiteliv z nih 281 ditej Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 863 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 54 biloruska 0 23 rosijska 0 23 Vikova i stateva struktura Struktura zhiteliv sela za vikom i stattyu stanom na 2011 rik Statevij sklad sered osnovnih vikovih grup Vik Cholovikiv Zhinok Razom 0 17 103 117 220 18 39 157 155 312 40 59 120 113 233 60 40 45 85 Razom 420 430 850 Socialno ekonomichni pokazniki Pracezdatnist stanom na 2011 rik Pracezdatne naselennya Nepracezdatne naselennya Vse naselennya Choloviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 850 os os os os os os 229 27 226 26 455 53 80 9 98 11 178 20 Zajnyatist stanom na 2011 rik Zajnyati Bezrobitni Vse naselennya Choloviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 850 os os os os os os 49 17 54 18 103 35 37 13 24 8 61 21 Kontingent organiv socialnogo zahistu stanom na 2011 rik Dorosli Diti Pensioneri Invalidi Nimecko radyanskoyi vijni Uchasniki bojovih dij Invalidi vsih grup i kategorij Lyudi yaki obslugovuyutsya sluzhb soc dopom na domu Nepovni sim yi Diti z nepovnih simej Bagatoditni sim yi Diti z bagatoditnih simej Diti invalidi Diti siroti Odinoki bagatoditni materi 607 237 266 83 13 4 6 22 72 2PolitikaOrgani vladi Miscevi organi vladi predstavleni Kolkivskoyu silskoyu radoyu Vibori Selo vhodit do viborchogo okrugu 155 U seli roztashovana viborcha dilnicya 560266 Stanom na 2011 rik kilkist viborciv stanovila 627 osib KulturaU seli pracyuye Zasluckij silskij klub na 132 misc ReligiyaSpisok konfesijnih gromad stanom na 2011 rik Nazva gromadi Religijna organizaciya Data reyestraciyi Oriyentovna kilkist parafiyan Tip ritualnoyi budivli Dzherela Religijna gromada Svyato Paraskevskoyi parafiyi Sarnenskoyi yeparhiyi UPC UPC MP 12 kvitnya 2007 200 Cerkva Religijna gromada HVYe HVYe 29 zhovtnya 1991 45 Molitovnij budinok pravoslavni protestantski OsvitaU seli diye Zaslucka zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv U 2011 roci v nij navchalosya 112 uchniv iz 260 rozrahovanih ta vikladalo 17 uchiteliv Doshkilna osvita predstavlena dityachim sadkom Zasluckij doshkilnij navchalnij zaklad Sonechko u yakomu stanom na 2011 rik navchalosya 18 ditej i pracyuvalo 1 vihovatel Pershu shkolu v seli vidkrili v 1937roci Navchannya velosya polskoyu movoyu Uchnyami odnogo klasu buli diti riznogo viku Vchitelem buv polyak Mindak Lucian Shkola rozmistilasya v selyanskij hati na misci teperishnogo medpunktu Vchitelevi platila gromada U 1939 r v rezultati priyednannya zahidno ukrayinskih zemel do skladu Radyanskogo Soyuzu v seli rozbudovuvalasya radyanska vlada Shkola majzhe rik ne pracyuvala I lishe v kinci 40 h rokiv diti znovu pochali vchitisya U roki vijni shkolu ne zakrili Z Polshi priyihala vchitelka yaka navchala ditej nimeckoyi movi Pislya vijni shkola rozmistilasya v troh selyanskih hatah na riznih vulicyah sela Nazivalasya Hlivecka pochatkova shkola Usi diti hodili do shkoli ale dehto provchivshis 1 2 roki zakinchuvav osvitu dzherelo U 1958 r zbuduvali nove primishennya shkoli rozibravshi kilka starih selyanskih hat Tak 1 3 klasi buli okremoyu Hliveckoyu pochatkovoyu shkoloyu a 4 7 klasi filialom Kolkivskoyi serednoyi shkoli Pislya zmini nazvi sela shkola nazivalasya Zaslucka Pershij direktor Zasluckoyi vosmirichnoyi shkoli Pasichnik Petro Oleksijovich Do 2001 r diti navchalisya v primishenni tiyeyi shkoli U veresni 2001 r zavdyaki starannyam miscevih kerivnikiv rajonu i oblasti bagatoh lyudej sela i vsogo rajonu yaki brali uchast u budivnictvi shkoli vidkrila dveri nova dovgoochikuvana shkola Na sogodnishnij den u shkoli navchayetsya 100 ditej pracyuye 17 vchiteliv U veresni 2009 roku na bazi shkoli vidkrili doshkilnu grupu Sonechko dlya p yatirichnih ditej Na sogodnishnij den u grupi zajmayetsya 15 ditok dzherelo Istoriya vulic ta vidatnih misc sela ZasluchchyaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Vulicya Velika Gryada Prohodyachi cherez teritoriyu Ukrayini lodovik zalishiv bolota ta pishani gorbi abo tak zvani gryadi Same cherez Zasluchchya prohodit velika volinska gryada na yakij i rozmistilisya budivli Za selom ye she ozero yake tezh nazivayetsya Velika Gryada Vulicya Brodki Vulicya pochinayetsya v centri sela vid magazinu i pobudovana vzdovzh shosejnoyi dorogi yaka vede do sela Milyachi V davninu tam bulo velike i neprohidne boloto Lyudi hodili po vuzenkij nebezpechnij stezhci po vodi ta kupinah Postupovo utvorivsya brodok z tverdim dnom po yakomu smilivo mozhna bulo bresti a vlitku vin peresihav Jshli roki boloto peresihalo Na misci brodka utvorilas doroga a z oboh bokiv rozorali polya Piznishe na cih polyah stali buduvati budinki vulicyu tak i nazvali Brodki Vulicya Rig V davninu nashi predki pomitili sho vulicya maye formu rogu rozshirena na pochatku i postupovo zvuzhuyetsya do kincya V minulomu vona bula otochena z odnogo boku lukami a z inshogo bolotom zagnutim rogom vpiralasya tezh u boloto V 60 h rokah bolota osushili i zaraz tam kolgospni polya Ce urochishe nazivayut Olos Kolis boloto bulo vkrite zaroslyami vilhi Jogo nazivali Panskim oloskom a koli pana ne stalo prosto oloskom Moskovska dolina Tak nazivaetsya velika dolina na lukah bilya sela Starozhili rozpovidayut sho kolis na misci dolini bulo pole yake nalezhalo molodij cim yi Stalosya tak sho cholovika zabrali v soldati na 25 rokiv Bin stav moskalem ta tak i ne povernuvsya bilshe dodomu Jogo druzhinu v seli nazivali moskovkoyu a pole moskovchine Jshli roki pislya chergovoyi poveni pole peretvoriposya na dolinu Majstrove ozero Kolis na berezi Slucha poselivsya majster Vin vikopav bilya svogo budinku krinicyu u yakij bula duzhe smachna i holodna voda Majster pomer a jogo diti pereselilisya v inshe misce bo richka pochala shoroku vihoditi z beregiv Odnogo roku na misci krinici utvorilosya spravzhnye ozero Jogo tak i nazvali Majstrove ozero Vidomi lyudiRozhko S M direktora Zasluckogo NVK yakij priklav bezlich zusil do budivnictva nashoyi shkoli vishivalnicyami Yacuta Mariya Fedorivna Taborovec Oleksandra Pavlivna Tverda Yefrosiniya Ivanivna stolyarami Subot Oleksij Mikolajovich PrimitkiKomentari Zona garantovanogo dobrovilnogo vidselennya teritoriya zi shilnistyu zabrudnennya gruntu ponad doavarijnij riven izotopami ceziyu vid 5 0 do 15 Ki km abo stronciyu vid 0 15 do 3 0 Ki km abo plutoniyu vid 0 01 do 0 1 Ki km de rozrahunkova efektivna ekvivalentna doza oprominennya lyudini z urahuvannyam koeficiyentiv migraciyi radionuklidiv u roslini ta inshih faktoriv mozhe perevishuvati 1 0 mZv 0 1 ber za rik ponad dozu yaku vona oderzhuvala u doavarijnij period Dzherela Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 4 s Zasluchchya Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 2 zhovtnya 2021 Kovalevskij S B Legkij V V 30 listopada 2017 Naukovij visnik NLTU Ukrayini ukr 27 9 52 55 doi 10 15421 40270911 ISSN 2519 2477 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Zasluchchia climate Average Temperature weather by month Zasluchchia weather averages Climate Data org Procitovano 16 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl IAU 1980 s 55 Ukrainia 5 grudnya 2019 u Wayback Machine The London Geographic Institute 1919 IAU 1980 s 57 dubrlibr rv ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Denishuk O S Kniga Pam yati i Slavi Volini 2007 T 14 Rivnenska oblast Dubrovickij rajon S 121 ISBN 978 966 8424 79 3 Postanova vid 14 grudnya 1989 g N 315 Pro dodatkovi zahodi shodo posilennya ohoroni zdorov ya ta polipshennya materialnogo stanovisha naselennya yake prozhivaye na teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya v rezultati avariyi na Chornobilskij AES zakon rada gov ua originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 zakon rada gov ua Arhiv originalu za 5 sichnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pro organizaciyu vikonannya postanov Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR pro poryadok vvedennya v diyu zakoniv Ukrayinskoyi RSR Pro pravovij rezhim teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi ta Pro status i socialnij zahist gromadyan yaki postrazhdali vnaslidok chornobilskoyi katastrofi zakon rada gov ua originalu za 10 grudnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Korotun I M Korotun L K Geografiya Rivnenskoyi oblasti v 3 h chastinah Rivne 1996 S 270 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Dubrovicka rajonna derzhavna administraciya Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 5 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 10 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 13 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 42 Rivnenska oblast odnomandatnij viborchij okrug 155 originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 55 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 51 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 53 Oficijni dani ta normativno pravovi akti Pasport Dubrovickogo rajonu stanom na 1 sichnya 2011 roku doc Dubrovicka rajonna rada originalu za 10 lyutij 2015 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Mapi Istorichnij Atlas Ukrayini Gol red L Vinar Uporyadn I Teslya E Tyutko Ukrayinske istorichne tovaristvo Monreal Nyu Jork Myunhen 1980 182 s Posilannyas Zasluchchya Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini