Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Батько Посада Діти Мати Дружина Чоловік Тетяна Іванівна ЗаславськаТетя

Заславська Тетяна Іванівна

Заславська Тетяна Іванівна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Тетяна Іванівна Заславська
image
Тетяна Заславська 15 березня 2011 року
Тетяна Заславська 15 березня 2011 року
Народилася9 вересня 1927(1927-09-09)
Київ, Українська РСР
Померла23 серпня 2013(2013-08-23) (85 років)
Москва, Росія
ПохованняДаниловський цвинтар
КраїнаСРСР, Росія
Діяльністьекономістка, соціолог, викладачка університету
Alma materМДУ
Галузьекономіка, політологія, соціологія
ЗакладНовосибірський державний університет
Вчене званняАкадемік АН СРСР (1981), Академік РАН (1991)
Науковий ступіньдоктор економічних наук
Аспіранти, докторантиd
ЧленствоРосійська академія наук
Академія наук СРСР
Європейська академія[1]
ПартіяКПРС
Відома завдяки:Засновник Новосибірської економіко-соціологічної наукової школи
МатиQ122705333?
Брати, сестриЧеремісіна Майя Іванівна
Нагороди
image image image image
image Заславська Тетяна Іванівна у Вікісховищі

Тетяна Іванівна Заславська (до шлюбу Карпова; 9 вересня 1927, Київ — 23 серпня 2013, Москва) — радянський соціолог, економіст та політолог, академік РАН, доктор економічних наук.

Освіта

1943 року вступила на фізичний факультет МДУ. Успішно закінчивши три курси, перейшла на економічний факультет, який закінчила 1950 року, 1955 року отримала ступінь кандидата наук, а 1965 — доктора наук. 1968 року була обрана членом-кореспондентом по відділенню економіки та , а з 1981 — дійсний член Академії наук СРСР по секції економіки. Звання академіка у той час у СРСР мали всього 200 осіб, серед яких — 5 жінок. У 1988 обрана членом Польської академії, з 1992 — член ВАСГНІЛ. 1986 отримала премію ім. Карпінського (Німеччина).

Наукова діяльність до 1988

З 1950 по 1963 роки працювала в . 1963 на запрошення переїхала до , щоб працювати е команді молодих та талановитих вчених, які зібралися на той час там в . 1967 очолила відділ соціальних проблем у цьому інституті. Під її керівництвом цей відділ з часом став одним з провідних соціологічних колективів країни та отримав широку популярність за кордоном.

Створена Тетяною Заславською Новосибірська економіко-соціологічна школа (НЕСШ) визнана однією з впливових течій в російській громадської науці 1960-90-х, що зробив істотний вплив на розвиток соціології в радянський період, і, зокрема, на інституціоналізацію економічної соціології як самостійної наукової дисципліни. Цей імпульс сприяв кількісному та якісному зростанню економіко-соціологічних досліджень у 90-роки. У цей час НЕСШ стає загальновизнаною «батьківщиною» російської економічної соціології, а виникнення та функціонування цієї школи визнано важливою віхою у розвитку російської соціологічної думки. Вже до початку нового століття школа об'єднала кілька поколінь вчених, які проживають у Новосибірську, Москві, Барнаулі та ін. Багато хто з них пройшли шлях від студентів та аспірантів Т. І. Заславської та до докторів наук — авторів нових концепцій, теорій, наукових напрямів.

У квітні 1983 року Т. Заславська підготувала доповідь «Про вдосконалення соціалістичних виробничих відносин та завданнях економічної соціології», який одразу викликав відторгнення цензурою. Друкувати його відкрито заборонили, але директор інституту академік А. Г. Аганбегян зважився під свою відповідальність розіслати цю доповідь під грифом «для службового користування» до 10 провідних академічних інститутів, а потім роздрукувати його у 100 примірниках. Конференцією, що зібрала провідних економістів та соціологів, доповідь була оцінена як принциповий прорив у науці, викликала бурхливі дебати. У зв'язку з недостатнім тиражем (100 примірників) деякі учасники навіть переписували його від руки. Незабаром як всі номерні примірники, так і підготовчі матеріали автора, були вилучені КДБ. Проте, вже у серпні доповідь, що потрапила до США та ФРН без обкладинки, була опублікована під назвою «Новосибірський маніфест». Захід сприйняв його як першу ластівку, яка сповіщала про початок у СРСР «весни» і став передавати на СРСР його текст своїми радіостанціям. У Росії ж цей документ був опублікований лише на початку 1990-х.

Наукова діяльність після 1988 року

1987 року Заславська була призначена директором-організатором Всесоюзного центру вивчення суспільної думки (ВЦВГД) та обрана Президентом радянської соціологічної асоціації (ССА), у зв'язку з чим повернулася до Москви. У 1992 році, коли ВЦВГД стійко запрацював, вона повернулася до дослідницької роботи, ставши со-президентом Міждисциплінарного академічного центру соціальних наук (Интерцентр), організованого англійським професором за допомогою Дж. Сороса. Після відходу з ВЦВГД близької їй команди Юрія Левади та організації самостійного Левада-Центру, вона була обрана його почесним президентом (з 2010 року — головою правління) та головою редакційної ради журналу .

З 1993 до 2004 рік — професор, завідувачка кафедри методології суспільних наук Московської вищої школи соціальних та економічних наук (), а також співпрезидент Міждисциплінарного центру соціальних та економічних наук (Інтерцентр), організованого відомим англійським професором за допомогою Джорджа Сороса, А. Г. Аганбегяна та ін. Важливим напрямком діяльності Інтерцентру було проведення (з 1993) щорічних сесій міжнародного симпозіуму , постійним Президентом якого до 2003 року була Т. І. Заславська. Участь у цьому симпозіумі представників різних наук (істориків, соціологів, економістів, правознавців, політологів, культурологів, філософів та ін.) сприяло інтеграції суспільних наук, формуванню міждисциплінарного, більш глибокого осмислення посткомуністичних трансформаційних процесів. Виходили під редакцією Т. І. Заславської міждисциплінарні наукові збірники «Куди йде Росія ?..» стали за 20 років свого роду хрестоматією з сучасним проблемам та перспективам розвитку російського суспільства. З 2006 р. Т. І. Заславська — декан факультету школи.

Область наукових інтересів: методологія соціальних наук, загальна та економічна соціологія, інституційна та соціальна економіка, теорії та «механізми» посткомуністичних трансформаційних процесів.

Член установчої ради газети «Московські новини».

Наукові регалії

Громадські нагороди

Політична діяльність

З 1954 по 1991 рік, була кандидатом та членом КПРС. Працюючи у Сибіру, співпрацювала з працівниками новосибірського обкому КПРС і двох відділів ЦК КПРС — науки та сільського господарства. 1983 року отримала партійну догану за «Новосибірський маніфест». У 1991 році разом з усіма членами КПРС і працівниками ВЦВГД добровільно вийшла з партії.

У 1989 році була обрана від народним депутатом СРСР. Як депутатка Верховної Ради СРСР працювала в комісії із праці, цін та соціальних питань. 1991 року була активним членом опозиційної Міжрегіональної групи депутатів, очолюваної А. Д. Сахаровим, Б. Єльциним, А. Собчак та ін. політичними лідерами. У 1991 — 1992 роках Заславська була членом Вищої консультативно-координаційної Ради при президенті Росії, але у зв'язку з незадоволеністю його діяльністю за власним бажанням вийшла з Ради.

Праці

  • Принцип матеріальної зацікавленості та оплата праці в колгоспах, Госпланіздат, 1958
  • Розподіл по праці в колгоспах, вид-во «Економіка», 1966
  • Розпізнавання образів у соціальних дослідженнях (у співавторстві з Н. Г. Загоруйко), 1968
  • Міграція сільського населення (керівник колективу, автор, редактор) вид-во «Думка», 1970
  • Комплексна програма дослідження перспектив соціально-демографічного розвитку села, СВ АН, ІЕіОПП, д.с.п., 1974)
  • Методологічні проблеми соціологічного дослідження мобільності трудових ресурсів (редактор, автор), 1974
  • Розвиток сільських поселень: Лінгвістичний метод типологічного аналізу соціальних об'єктів (керівник колективу, автор, редактор), М. Думка,1977
  • Методологічні проблеми системного вивчення села (керівник колективу, автор, редактор), Новосибірськ, Наука, 1977
  • Соціально-демографічний розвиток сибірського села: Регіональний аналіз (керівник колективу, автор, редактор), 1980
  • Методологія та методика системного вивчення радянського села (керівник колективу, автор, редактор), 1980
  • Соціально-економічний розвиток західно-сибірського села (керівник колективу, автор, редактор) 1987
  • A estrategia social da perestroika, Rio de Janeiro, переклад на іспанську Paulo Dezerra, 1988
  • "A voice of Reforms. Essays By Tatiana I. Zaslavskaya edited with an introduction by Murrey Yanowitch. M.E. Sharpe, Armonk, New-York — London, England, 1989
  • The Second Socialist Revolution. An Alternative Soviet Strategy, Foreword by Teodor Shanin. I. Tauri,.London, 1990
  • Соціологія економічного життя: нариси теорії (у співавторстві з ), Новосибірськ, Наука, 1991
  • Російське суспільство на соціальному зламі: погляд зсередини. Москва, 1997
  • Соціальна траєкторія реформованої Росії: Дослідження Новосибірської економіко-соціологічної школи (керівник колективу, автор, редактор), М., вид-во «Справа», 1999)
  • Соцієтальна трансформація російського суспільства: Деятельностно-структурна концепція. М., вид-во «Справа», 2002
  • Сучасне російське суспільство. Соціальний механізм трансформації, вид-во «Справа», 2004
  • Вибрані твори: У 3-х тт. М.: Економіка, 2007: Т. 1. Соціальна економіка та економічна соціологія; Т. 2. трансформаційний процес в Росії. У пошуках нової методології; Т. 4. Моє життя. Спогади та роздуми.

Примітки

  1. https://www.ae-info.org/ae/User/Zaslavskaia_Tatiana
  2. Социолог Татьяна Заславская. Два пика в ее жизненной траектории. Радіо Свобода (російська служба). 20 липня 2011. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2023. (рос.)
  3. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2013. Процитовано 28 серпня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  4. Заславская Т. Как рождался ВЦИОМ/Общественный разлом и рождение новой социологии: двадцать лет мониторинга. — С. 11 — 17.
  5. Грушин Б. На дальних и ближних подступах к созданию ВЦИОМа/Общественный разлом и рождение новой социологии: двадцать лет мониторинга. — М.: Новое издательство, 2008. — С. 18 — 22.
  6. Заславская Т. ВЦИОМ/Левада-центр: 20 лет в первопроходцах [ 21 вересня 2008 у Wayback Machine.] — интервью радио Свобода, февраль 2007 года.
  7. Официальный сайт Левада-Центра [ 8 липня 2015 у Wayback Machine.]
  8. . Архів оригіналу за 17 грудня 2007. Процитовано 17 грудня 2007.
  9. . Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 23 березня 2022.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Tetyana Ivanivna ZaslavskaTetyana Zaslavska 15 bereznya 2011 roku Tetyana Zaslavska 15 bereznya 2011 rokuNarodilasya9 veresnya 1927 1927 09 09 Kiyiv Ukrayinska RSRPomerla23 serpnya 2013 2013 08 23 85 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaDanilovskij cvintarKrayinaSRSR RosiyaDiyalnistekonomistka sociolog vikladachka universitetuAlma materMDUGaluzekonomika politologiya sociologiyaZakladNovosibirskij derzhavnij universitetVchene zvannyaAkademik AN SRSR 1981 Akademik RAN 1991 Naukovij stupindoktor ekonomichnih naukAspiranti doktorantidChlenstvoRosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Yevropejska akademiya 1 PartiyaKPRSVidoma zavdyaki Zasnovnik Novosibirskoyi ekonomiko sociologichnoyi naukovoyi shkoliMatiQ122705333 Brati sestriCheremisina Majya IvanivnaNagorodi Zaslavska Tetyana Ivanivna u Vikishovishi Tetyana Ivanivna Zaslavska do shlyubu Karpova 9 veresnya 1927 Kiyiv 23 serpnya 2013 Moskva radyanskij sociolog ekonomist ta politolog akademik RAN doktor ekonomichnih nauk Osvita1943 roku vstupila na fizichnij fakultet MDU Uspishno zakinchivshi tri kursi perejshla na ekonomichnij fakultet yakij zakinchila 1950 roku 1955 roku otrimala stupin kandidata nauk a 1965 doktora nauk 1968 roku bula obrana chlenom korespondentom po viddilennyu ekonomiki ta a z 1981 dijsnij chlen Akademiyi nauk SRSR po sekciyi ekonomiki Zvannya akademika u toj chas u SRSR mali vsogo 200 osib sered yakih 5 zhinok U 1988 obrana chlenom Polskoyi akademiyi z 1992 chlen VASGNIL 1986 otrimala premiyu im Karpinskogo Nimechchina Naukova diyalnist do 1988Z 1950 po 1963 roki pracyuvala v 1963 na zaproshennya pereyihala do shob pracyuvati e komandi molodih ta talanovitih vchenih yaki zibralisya na toj chas tam v 1967 ocholila viddil socialnih problem u comu instituti Pid yiyi kerivnictvom cej viddil z chasom stav odnim z providnih sociologichnih kolektiviv krayini ta otrimav shiroku populyarnist za kordonom Stvorena Tetyanoyu Zaslavskoyu Novosibirska ekonomiko sociologichna shkola NESSh viznana odniyeyu z vplivovih techij v rosijskij gromadskoyi nauci 1960 90 h sho zrobiv istotnij vpliv na rozvitok sociologiyi v radyanskij period i zokrema na institucionalizaciyu ekonomichnoyi sociologiyi yak samostijnoyi naukovoyi disciplini Cej impuls spriyav kilkisnomu ta yakisnomu zrostannyu ekonomiko sociologichnih doslidzhen u 90 roki U cej chas NESSh staye zagalnoviznanoyu batkivshinoyu rosijskoyi ekonomichnoyi sociologiyi a viniknennya ta funkcionuvannya ciyeyi shkoli viznano vazhlivoyu vihoyu u rozvitku rosijskoyi sociologichnoyi dumki Vzhe do pochatku novogo stolittya shkola ob yednala kilka pokolin vchenih yaki prozhivayut u Novosibirsku Moskvi Barnauli ta in Bagato hto z nih projshli shlyah vid studentiv ta aspirantiv T I Zaslavskoyi ta do doktoriv nauk avtoriv novih koncepcij teorij naukovih napryamiv U kvitni 1983 roku T Zaslavska pidgotuvala dopovid Pro vdoskonalennya socialistichnih virobnichih vidnosin ta zavdannyah ekonomichnoyi sociologiyi yakij odrazu viklikav vidtorgnennya cenzuroyu Drukuvati jogo vidkrito zaboronili ale direktor institutu akademik A G Aganbegyan zvazhivsya pid svoyu vidpovidalnist rozislati cyu dopovid pid grifom dlya sluzhbovogo koristuvannya do 10 providnih akademichnih institutiv a potim rozdrukuvati jogo u 100 primirnikah Konferenciyeyu sho zibrala providnih ekonomistiv ta sociologiv dopovid bula ocinena yak principovij proriv u nauci viklikala burhlivi debati U zv yazku z nedostatnim tirazhem 100 primirnikiv deyaki uchasniki navit perepisuvali jogo vid ruki Nezabarom yak vsi nomerni primirniki tak i pidgotovchi materiali avtora buli vilucheni KDB Prote vzhe u serpni dopovid sho potrapila do SShA ta FRN bez obkladinki bula opublikovana pid nazvoyu Novosibirskij manifest Zahid sprijnyav jogo yak pershu lastivku yaka spovishala pro pochatok u SRSR vesni i stav peredavati na SRSR jogo tekst svoyimi radiostanciyam U Rosiyi zh cej dokument buv opublikovanij lishe na pochatku 1990 h Naukova diyalnist pislya 1988 roku1987 roku Zaslavska bula priznachena direktorom organizatorom Vsesoyuznogo centru vivchennya suspilnoyi dumki VCVGD ta obrana Prezidentom radyanskoyi sociologichnoyi asociaciyi SSA u zv yazku z chim povernulasya do Moskvi U 1992 roci koli VCVGD stijko zapracyuvav vona povernulasya do doslidnickoyi roboti stavshi so prezidentom Mizhdisciplinarnogo akademichnogo centru socialnih nauk Intercentr organizovanogo anglijskim profesorom za dopomogoyu Dzh Sorosa Pislya vidhodu z VCVGD blizkoyi yij komandi Yuriya Levadi ta organizaciyi samostijnogo Levada Centru vona bula obrana jogo pochesnim prezidentom z 2010 roku golovoyu pravlinnya ta golovoyu redakcijnoyi radi zhurnalu Z 1993 do 2004 rik profesor zaviduvachka kafedri metodologiyi suspilnih nauk Moskovskoyi vishoyi shkoli socialnih ta ekonomichnih nauk a takozh spivprezident Mizhdisciplinarnogo centru socialnih ta ekonomichnih nauk Intercentr organizovanogo vidomim anglijskim profesorom za dopomogoyu Dzhordzha Sorosa A G Aganbegyana ta in Vazhlivim napryamkom diyalnosti Intercentru bulo provedennya z 1993 shorichnih sesij mizhnarodnogo simpoziumu postijnim Prezidentom yakogo do 2003 roku bula T I Zaslavska Uchast u comu simpoziumi predstavnikiv riznih nauk istorikiv sociologiv ekonomistiv pravoznavciv politologiv kulturologiv filosofiv ta in spriyalo integraciyi suspilnih nauk formuvannyu mizhdisciplinarnogo bilsh glibokogo osmislennya postkomunistichnih transformacijnih procesiv Vihodili pid redakciyeyu T I Zaslavskoyi mizhdisciplinarni naukovi zbirniki Kudi jde Rosiya stali za 20 rokiv svogo rodu hrestomatiyeyu z suchasnim problemam ta perspektivam rozvitku rosijskogo suspilstva Z 2006 r T I Zaslavska dekan fakultetu shkoli Oblast naukovih interesiv metodologiya socialnih nauk zagalna ta ekonomichna sociologiya institucijna ta socialna ekonomika teoriyi ta mehanizmi postkomunistichnih transformacijnih procesiv Chlen ustanovchoyi radi gazeti Moskovski novini Naukovi regaliyiDoktor ekonomichnih nauk 1965 profesor Chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR 1968 Dijsnij chlen akademik Rosijskoyi akademiyi nauk 1981 Zasnovnik Novosibirskoyi ekonomiko sociologichnoyi shkoli 1970 1985 Chlen yevropejskoyi sociologichnoyi asociaciyi 1987 Laureatka premiyi A P Karpinskogo NDR 1988 Pochesnij chlen Polskoyi Akademiyi nauk 1990 Prezident Rosijskoyi sociologichnoyi asociaciyi 1987 1991 Doktor prava Dzhordzhtaunskogo ta Pensilvanskogo universitetiv SShA 1991 92 Pochesnij chlen Akademiyi Yevropi doktor politologiyi Gelsinskogo universitetu Finlyandiya 1993 pochesnij chlen Akademiyi Yevropejskogo Seredzemnomor ya 1993 chlen Mizhnarodnogo institutu sociologiyi pochesnij profesor Harkivskogo universitetu 2004 Pochesnij chlen Nacionalnoyi Asambleyi fahivciv u oblasti praci ta socialnoyi politiki NASTiS Gromadski nagorodiOrden Znak Poshani 1972 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1975 Orden Druzhbi narodiv 1981 Orden Zhovtnevoyi revolyuciyi 1987 Medal ta Premiya im Karpinskogo Fond Tepfera Gamburg FRN 1989 Medal ta Premiya Demidivskogo fondu 2000 Yekaterinburg Medal Mizhnarodnogo Akademichnogo Rejtingu Zolota fortuna Chest Slava Trud 2006 Nacionalna Premiya Fondu suspilnogo viznannya dosyagnen zhinok Olimpiya 2007 Sribna medal im Pitirima Sorokina 2008 Politichna diyalnistZ 1954 po 1991 rik bula kandidatom ta chlenom KPRS Pracyuyuchi u Sibiru spivpracyuvala z pracivnikami novosibirskogo obkomu KPRS i dvoh viddiliv CK KPRS nauki ta silskogo gospodarstva 1983 roku otrimala partijnu doganu za Novosibirskij manifest U 1991 roci razom z usima chlenami KPRS i pracivnikami VCVGD dobrovilno vijshla z partiyi U 1989 roci bula obrana vid narodnim deputatom SRSR Yak deputatka Verhovnoyi Radi SRSR pracyuvala v komisiyi iz praci cin ta socialnih pitan 1991 roku bula aktivnim chlenom opozicijnoyi Mizhregionalnoyi grupi deputativ ocholyuvanoyi A D Saharovim B Yelcinim A Sobchak ta in politichnimi liderami U 1991 1992 rokah Zaslavska bula chlenom Vishoyi konsultativno koordinacijnoyi Radi pri prezidenti Rosiyi ale u zv yazku z nezadovolenistyu jogo diyalnistyu za vlasnim bazhannyam vijshla z Radi PraciPrincip materialnoyi zacikavlenosti ta oplata praci v kolgospah Gosplanizdat 1958 Rozpodil po praci v kolgospah vid vo Ekonomika 1966 Rozpiznavannya obraziv u socialnih doslidzhennyah u spivavtorstvi z N G Zagorujko 1968 Migraciya silskogo naselennya kerivnik kolektivu avtor redaktor vid vo Dumka 1970 Kompleksna programa doslidzhennya perspektiv socialno demografichnogo rozvitku sela SV AN IEiOPP d s p 1974 Metodologichni problemi sociologichnogo doslidzhennya mobilnosti trudovih resursiv redaktor avtor 1974 Rozvitok silskih poselen Lingvistichnij metod tipologichnogo analizu socialnih ob yektiv kerivnik kolektivu avtor redaktor M Dumka 1977 Metodologichni problemi sistemnogo vivchennya sela kerivnik kolektivu avtor redaktor Novosibirsk Nauka 1977 Socialno demografichnij rozvitok sibirskogo sela Regionalnij analiz kerivnik kolektivu avtor redaktor 1980 Metodologiya ta metodika sistemnogo vivchennya radyanskogo sela kerivnik kolektivu avtor redaktor 1980 Socialno ekonomichnij rozvitok zahidno sibirskogo sela kerivnik kolektivu avtor redaktor 1987 A estrategia social da perestroika Rio de Janeiro pereklad na ispansku Paulo Dezerra 1988 A voice of Reforms Essays By Tatiana I Zaslavskaya edited with an introduction by Murrey Yanowitch M E Sharpe Armonk New York London England 1989 The Second Socialist Revolution An Alternative Soviet Strategy Foreword by Teodor Shanin I Tauri London 1990 Sociologiya ekonomichnogo zhittya narisi teoriyi u spivavtorstvi z Novosibirsk Nauka 1991 Rosijske suspilstvo na socialnomu zlami poglyad zseredini Moskva 1997 Socialna trayektoriya reformovanoyi Rosiyi Doslidzhennya Novosibirskoyi ekonomiko sociologichnoyi shkoli kerivnik kolektivu avtor redaktor M vid vo Sprava 1999 Sociyetalna transformaciya rosijskogo suspilstva Deyatelnostno strukturna koncepciya M vid vo Sprava 2002 Suchasne rosijske suspilstvo Socialnij mehanizm transformaciyi vid vo Sprava 2004 Vibrani tvori U 3 h tt M Ekonomika 2007 T 1 Socialna ekonomika ta ekonomichna sociologiya T 2 transformacijnij proces v Rosiyi U poshukah novoyi metodologiyi T 4 Moye zhittya Spogadi ta rozdumi Primitkihttps www ae info org ae User Zaslavskaia Tatiana Sociolog Tatyana Zaslavskaya Dva pika v ee zhiznennoj traektorii Radio Svoboda rosijska sluzhba 20 lipnya 2011 originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 lyutogo 2023 ros Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2013 Procitovano 28 serpnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Zaslavskaya T Kak rozhdalsya VCIOM Obshestvennyj razlom i rozhdenie novoj sociologii dvadcat let monitoringa S 11 17 Grushin B Na dalnih i blizhnih podstupah k sozdaniyu VCIOMa Obshestvennyj razlom i rozhdenie novoj sociologii dvadcat let monitoringa M Novoe izdatelstvo 2008 S 18 22 Zaslavskaya T VCIOM Levada centr 20 let v pervoprohodcah 21 veresnya 2008 u Wayback Machine intervyu radio Svoboda fevral 2007 goda Oficialnyj sajt Levada Centra 8 lipnya 2015 u Wayback Machine Arhiv originalu za 17 grudnya 2007 Procitovano 17 grudnya 2007 Arhiv originalu za 28 lipnya 2021 Procitovano 23 bereznya 2022 PosilannyaInterv yu 28 veresnya 2007 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ