Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Засеймські сотні — так звана особиста гвардія гетьмана Ніжинського полку Гетьманщини.
Історія
Засеймські сотні й Ніжинського полку - це Воронізька, Глухівська, Коропська, Кролевецька, Новомлинська і Янпільська. Особливий статус їх полягав у тому, що вони підпорядковувалися особисто гетьману. Правда, це остаточно утвердилося вже у XVIII столітті, уже за Данила Апостола (1654 - 1734), який таким чином намагався послабити залежність від призначених Москвою полковників Петра Толстого й Івана Хрущова. Ці сотні не брали участі у військових походах, а коли й траплялося - ставали на рубежах уздовж Дніпра, тобто у глибокому тилу. Основне завдання гетьманських сотень - охорона гетьмана, гетьманської резиденції, супровід почесних гостей, обслуговування урочистих заходів тощо. Наприклад, 30 травня 1730 р. із Генеральної канцелярії кролевецькому, воронізькому та ямпільському сотникам надійшов наказ відрядити козаків для зустрічі гетьмана Данила Апостола, який повертався із Москви.
17 листопада 1728 р. гетьман видав універсал, який підтвердив належність засеймських сотень до гетьманського бунчука: "Повелеваем, дабы оные сотни засеймские, Глуховская, Воронежская, Кролевецкая, Новомлинская, Ямпольская и Короповская до полку Нежинского не належали". Керівництво засеймськими сотнями мав надалі здійснювати глухівський сотник І.Мануйлович. Відтоді козаки засеймських сотень залучались до служби при гетьманській резиденції та урядових установах у Глухові. 10 січня 1728 р. гетьман наказав коропському сотнику відправити козаків до Глухова для несення служби при Генеральній військовій канцелярії. 18 травня 1729 р. Д.Апостол заборонив ніжинському полковнику І.Хрущову притягати козаків засеймських сотень до ремонту Полтавської фортеці. У 1731 р. коропський сотник Г. Трофимович подав прохання до гетьмана про звільнення місцевих козаків від несення служби на форпостах, оскільки козаки Коропської сотні "прийшли в крайнюю нужду" [18]. 10 березня 1731 р. Д.Апостол надіслав указ ніжинському полковнику І.Хрущову щодо звільнення коропських козаків від несення служби на форпостах, оскільки вони залучені до служби при урядових установах у Глухові. Засеймські сотні залучались також для обслуговування різноманітних урочистих заходів. 30 травня 1730 р. з Генеральної військової канцелярії надійшов ордер до кролевецького, воронізького і ямпільського сотників із вимогою вирушити до Глухова для зустрічі Д.Апостола, який повертався з Москви. Під час приїзду в Україну імператриці Єлизавети в 1744 р. на кордоні її зустрічали козаки Глухівської сотні. Засеймські сотні залучались також до прикордонної служби на терені Приазов'я. У травні 1728 р. стало відомо про загрозу нападу на Азов кримського хана з ордою і турецького паші Абдули. Згідно указу Генеральної військової канцелярії й універсалу ніжинского полковника І.Хрущова від 14 травня 1728 р. козаки засеймських сотень мали бути готовими виступити для відсічі можливому ворожому нападу з достатньою кількістю зброї, боєприпасів і провіанту. 12 травня 1733 р. гетьман наказав козакам засеймських сотень у триденний термін виступити у похід до кордону з Польщею. Того року в похід мали вирушити 1127 козаків, у тому числі з Глухівської сотні - 550, з Воронізької - 168, з Коропської - 149, з Кролевецької - 163, з Новомлинської - 21, з Ямпільської - 16 козаків. За часів гетьманування К.Розумовського козаки засеймських сотень особливо часто залучались до внутрішніх відряджень. Так, виявилось, що в 1754 р. Глухівська сотня не змогла взяти участь у військовому огляді, оскільки ледь не всі виборні козаки були виряджені на форпости, для охорони установ, потреб "Експедиції Батуринського і Глухівського будівництва". Козаки-підпомічники залучались до будівельних робіт. Унаслідок залучення глухівського сотника С.Уманця до діяльності Економічної канцелярії гетьмана К.Розумовського його було звільнено від виправки на форпости у 1764 р. Засеймські сотні також залучались до кампаній Семирічної війни 1756-1763 рр. У 1757 р. у похід на Правобережну Україну в складі п'ятитисячної команди лівобережних козаків виступив глухівський сотник Д.Турянський. Засеймські сотні як окрема територіальна й військова спільнота сформувались наприкінці століття й використовувались переважно для несення прикордонної служби. Упродовж XVIII ст. козаки засеймських сотень залучалась до військових походів під гетьманським бунчуком. Проте за урядування в Ніжинському полку росіян П.Толстого та І.Хрущова засеймські сотні були переведені під їхню юрисдикцію. Гетьману Д.Апостолу вдалося повернути засеймські сотні у своє підпорядкування, що можна розцінити як локальний успіх гетьмана у протистоянні з російською владою в умовах її подальшого наступу на державні інституції Гетьманщини. Відтоді основним обов'язком козаків засеймських сотень стали несення служби при Генеральній військовій канцелярії та інших урядових установах, охорона гетьманської резиденції тощо. За гетьманування К.Розумовського частина козаків засеймських сотень залучалась до внутрішніх відряджень, зокрема перебувала у підпорядкуванні "Експедиції Батуринського і Глухівського будівництва", але переважна їх більшість і надалі постійно брала участь у військових походах.
Сотні
Воронізька
На сучасній карті Сумської області є селище Вороніж, на залізничній - це станція Терещенська. Достовірних матеріалів про минувшину селища, зокрема про XVII-XVIII ст., зовсім мало. Першим сотником тут був Супрун, за правління якого в центрі збудовано «малий городок», який називався Замком. Під час сотникування Сави Прокоповича Вороніж обнесено валом, у якому були Клишківська та Глухівська брами. У 1661 р. селище спустошили кримчаки, через три роки поблизу відбувся бій із військом польського короля Яна-Казимира. Тоді ж Вороніж і згорів дощенту. Погорільців уряд на десять літ звільнив від сплати податків, тому містечко швидко відродилося. Вороніж у XVIII ст. мав чітко виражений центр із Ярмарковим майданом. На прилеглих до нього вулицях стояли крамниці - понад сорок, із яких двадцять торгували рибою. У ті роки Вороніж передали «на армату» - козаки і посполиті мали утримувати генеральну артилерію. До речі, вельми скромну. Як зазначає Олександр Лазаревський, у 1738 р. гетьманська батарея нараховувала шість гармат - чотири трифунтових і дві чотирифунтових (фунт - це тогочасна міра ваги - 0,454 кг - авт.).
Коропська
Ця сотня вважалася базовою для такої «грізної армати». Першим сотником у ній став Ничипір Ковалевський (1658 р.). У той час містечко над Десною ніяк не бажало визнавати московський протекторат - Короп не складав присяги на вірність цареві.
Історія Коропської сотні коротка. Після Полтавської битви генеральну артилерію ліквідовано, і містечко поступово утрачає статус адміністративно-територіального центру.
Новомлинська
Недалеко від Коропа - село Нові Млини. Мальовничий край, саме тут Сейм впадає у Десну. Новомлинська сотня, створена у 1654 р., була «віддана на військову музику», тобто утримувала гетьманський оркестр. Скромний оркестр - п’ять трубачів, два сурмачі й один довбиш (барабанщик по-новому - авт.). Військовою музикою керував спеціальний отаман. Музикантам платили одягом, борошном, давали і трохи грошей. Правда, у 1722 р. музичний отаман скаржився гетьману Павлу Полуботку на затримку зарплати. Коли оркестр прийшов до Андрія Кондзеровського - у скарзі він значиться екс-управителем маєтків гетьмана Івана Скоропадського, то замість грошей отримав «конфузію». І на додачу - «товариша нашого Остапа у щоку ударено».
Новомлинські сотники нічим особливим в історії не відзначилися. Хіба що дивує тривалість урядування сотника Григорія Самойловича - із 1688 р. по 1708 р., значне, як на той неспокійний час. Із посади він пішов начебто через підтримку гетьмана Мазепи, хоч ніхто не підтвердив цей зв’язок. Скоріш за все, його посаду у той момент пообіцяли іншому - Григорію Шишкевичу, колишньому цирульнику Войнаровського. Цей Шишкевич зробив «пересторогу» князеві Меньшикову. І настільки важливу, що сподвижник Петра віддячив йому сотницьким званням.
А ще тут сотникував Кирило Троцький. Його нащадки вважали себе шляхтичами, які прибули до Нових Млинів із польського воєводства Троков. Тільки все було прозаїчніше. Предок Троцьких - новомлинський міщанин Трохим, Троць по-українськи. Той Троць на торгівлі розбагатів. Сини його називалися Тротченками, але потім переінакшилися на Троцьких. До речі, і самі Лазаревські в Конотопі були спершу Лазаренками. Але згодом, коли домагалися дворянства, записалися Лазаревськими. У Кролевці ж помічена ще цікавіша трансформація. Тут нащадки козака Бугая стали Богаєвськими.
Кролевецька
Ця сотня спеціалізувалася на забезпеченні безперебійного руху державних кур’єрів і транспортів вздовж тракту Київ - Москва. Першим сотником був Мисько (Михайло - авт.) Дуля. Цікаво, що й понині у місті живуть люди із цим оригінальним прізвищем. Найчастіше ж і найдовше тут урядували Огієнки-Огієвські. Один із нащадків сотників Огієвських породичається із Лазаревськими. У Кролевці в будинку Огієвських зупинявся Тарас Шевченко, коли востаннє їхав з України.
Чим ще пам’ятний козацький Кролевець? У 1664 р. містечко привітало польського короля Яна-Казимира, але коли основне польське військо вирушило під Глухів, відразу ж звернулося до гетьмана Івана Брюховецького, щоб прислав козаків на допомогу. У Кролевці відбувалися великі ярмарки, на які з’їжджалися купці з Ніжина, переважно греки, московські, польські і навіть пруські купці, тобто торгівля в Кролевці йшла не на жарт.
Янпільська
Селище міського типу Ямпіль і райцентр Сумської області спершу мав назву Клин. Гетьман Самойлович маленький Клин віддав полковнику Іванію, і той відразу ж узявся його заселяти. Заселення велося інтенсивно, тому сільце швидко перетворилося на містечко. На честь батька полковник Іваній називає містечко Янполем. До речі, ця стара назва закріпилася у найменуванні залізничної станції. Для гетьманського господарства Янпіль і Янпільщина мали важливе економічне значення - непоганий прибуток давали млини, а навколишні ліси - селітру. Тільки козацтва в Янполі було мало, і вже наприкінці XVII ст. Янпільська сотня ліквідована.
Сотня Древнього Глухова
Глухівська сотня відома із 1648 р. як структурна одиниця Борзнянського полку. Але за Зборівською угодою вже наступного року вона припинила існування. Відроджується сотня під роком 1654 у складі Ніжинського полку. На той час місто мало певну вагу у державі, тому гетьманом Брюховецьким Глухів перетворено на полковий центр. До Глухівського полку увійшли всі засеймські сотні. Глухівський полк проіснував два роки й одним із його очільників був Кирило Гуляницький, брат захисника Конотопа Григорія Гуляницького. Щодо Глухівської сотні, то після 1709 р. вона перетворюється на столичну. А це вже близькість до гетьмана, особливий статус і, звичайно ж, забезпечення. До речі, саме Глухівська сотня мала найбільшу територію у Ніжинському полку.
Сотники
- Іван Мануйлович;
- С. Уманець;
- Д. Турянський;
Джерела
- Модзалевский В. Судьбы малороссийских пушкарей. - Чернигов, 1915.
- http://swrailway.gov.ua/rabslovo/?aid=3706 [ 19 березня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.bo0k.net/index.php?p=chapter&bid=3299&chapter=1
Посилання
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zasejmski sotni tak zvana osobista gvardiya getmana Nizhinskogo polku Getmanshini IstoriyaZasejmski sotni j Nizhinskogo polku ce Voronizka Gluhivska Koropska Krolevecka Novomlinska i Yanpilska Osoblivij status yih polyagav u tomu sho voni pidporyadkovuvalisya osobisto getmanu Pravda ce ostatochno utverdilosya vzhe u XVIII stolitti uzhe za Danila Apostola 1654 1734 yakij takim chinom namagavsya poslabiti zalezhnist vid priznachenih Moskvoyu polkovnikiv Petra Tolstogo j Ivana Hrushova Ci sotni ne brali uchasti u vijskovih pohodah a koli j traplyalosya stavali na rubezhah uzdovzh Dnipra tobto u glibokomu tilu Osnovne zavdannya getmanskih soten ohorona getmana getmanskoyi rezidenciyi suprovid pochesnih gostej obslugovuvannya urochistih zahodiv tosho Napriklad 30 travnya 1730 r iz Generalnoyi kancelyariyi kroleveckomu voronizkomu ta yampilskomu sotnikam nadijshov nakaz vidryaditi kozakiv dlya zustrichi getmana Danila Apostola yakij povertavsya iz Moskvi 17 listopada 1728 r getman vidav universal yakij pidtverdiv nalezhnist zasejmskih soten do getmanskogo bunchuka Povelevaem daby onye sotni zasejmskie Gluhovskaya Voronezhskaya Kroleveckaya Novomlinskaya Yampolskaya i Koropovskaya do polku Nezhinskogo ne nalezhali Kerivnictvo zasejmskimi sotnyami mav nadali zdijsnyuvati gluhivskij sotnik I Manujlovich Vidtodi kozaki zasejmskih soten zaluchalis do sluzhbi pri getmanskij rezidenciyi ta uryadovih ustanovah u Gluhovi 10 sichnya 1728 r getman nakazav koropskomu sotniku vidpraviti kozakiv do Gluhova dlya nesennya sluzhbi pri Generalnij vijskovij kancelyariyi 18 travnya 1729 r D Apostol zaboroniv nizhinskomu polkovniku I Hrushovu prityagati kozakiv zasejmskih soten do remontu Poltavskoyi forteci U 1731 r koropskij sotnik G Trofimovich podav prohannya do getmana pro zvilnennya miscevih kozakiv vid nesennya sluzhbi na forpostah oskilki kozaki Koropskoyi sotni prijshli v krajnyuyu nuzhdu 18 10 bereznya 1731 r D Apostol nadislav ukaz nizhinskomu polkovniku I Hrushovu shodo zvilnennya koropskih kozakiv vid nesennya sluzhbi na forpostah oskilki voni zalucheni do sluzhbi pri uryadovih ustanovah u Gluhovi Zasejmski sotni zaluchalis takozh dlya obslugovuvannya riznomanitnih urochistih zahodiv 30 travnya 1730 r z Generalnoyi vijskovoyi kancelyariyi nadijshov order do kroleveckogo voronizkogo i yampilskogo sotnikiv iz vimogoyu virushiti do Gluhova dlya zustrichi D Apostola yakij povertavsya z Moskvi Pid chas priyizdu v Ukrayinu imperatrici Yelizaveti v 1744 r na kordoni yiyi zustrichali kozaki Gluhivskoyi sotni Zasejmski sotni zaluchalis takozh do prikordonnoyi sluzhbi na tereni Priazov ya U travni 1728 r stalo vidomo pro zagrozu napadu na Azov krimskogo hana z ordoyu i tureckogo pashi Abduli Zgidno ukazu Generalnoyi vijskovoyi kancelyariyi j universalu nizhinskogo polkovnika I Hrushova vid 14 travnya 1728 r kozaki zasejmskih soten mali buti gotovimi vistupiti dlya vidsichi mozhlivomu vorozhomu napadu z dostatnoyu kilkistyu zbroyi boyepripasiv i proviantu 12 travnya 1733 r getman nakazav kozakam zasejmskih soten u tridennij termin vistupiti u pohid do kordonu z Polsheyu Togo roku v pohid mali virushiti 1127 kozakiv u tomu chisli z Gluhivskoyi sotni 550 z Voronizkoyi 168 z Koropskoyi 149 z Kroleveckoyi 163 z Novomlinskoyi 21 z Yampilskoyi 16 kozakiv Za chasiv getmanuvannya K Rozumovskogo kozaki zasejmskih soten osoblivo chasto zaluchalis do vnutrishnih vidryadzhen Tak viyavilos sho v 1754 r Gluhivska sotnya ne zmogla vzyati uchast u vijskovomu oglyadi oskilki led ne vsi viborni kozaki buli viryadzheni na forposti dlya ohoroni ustanov potreb Ekspediciyi Baturinskogo i Gluhivskogo budivnictva Kozaki pidpomichniki zaluchalis do budivelnih robit Unaslidok zaluchennya gluhivskogo sotnika S Umancya do diyalnosti Ekonomichnoyi kancelyariyi getmana K Rozumovskogo jogo bulo zvilneno vid vipravki na forposti u 1764 r Zasejmski sotni takozh zaluchalis do kampanij Semirichnoyi vijni 1756 1763 rr U 1757 r u pohid na Pravoberezhnu Ukrayinu v skladi p yatitisyachnoyi komandi livoberezhnih kozakiv vistupiv gluhivskij sotnik D Turyanskij Zasejmski sotni yak okrema teritorialna j vijskova spilnota sformuvalis naprikinci stolittya j vikoristovuvalis perevazhno dlya nesennya prikordonnoyi sluzhbi Uprodovzh XVIII st kozaki zasejmskih soten zaluchalas do vijskovih pohodiv pid getmanskim bunchukom Prote za uryaduvannya v Nizhinskomu polku rosiyan P Tolstogo ta I Hrushova zasejmski sotni buli perevedeni pid yihnyu yurisdikciyu Getmanu D Apostolu vdalosya povernuti zasejmski sotni u svoye pidporyadkuvannya sho mozhna rozciniti yak lokalnij uspih getmana u protistoyanni z rosijskoyu vladoyu v umovah yiyi podalshogo nastupu na derzhavni instituciyi Getmanshini Vidtodi osnovnim obov yazkom kozakiv zasejmskih soten stali nesennya sluzhbi pri Generalnij vijskovij kancelyariyi ta inshih uryadovih ustanovah ohorona getmanskoyi rezidenciyi tosho Za getmanuvannya K Rozumovskogo chastina kozakiv zasejmskih soten zaluchalas do vnutrishnih vidryadzhen zokrema perebuvala u pidporyadkuvanni Ekspediciyi Baturinskogo i Gluhivskogo budivnictva ale perevazhna yih bilshist i nadali postijno brala uchast u vijskovih pohodah SotniVoronizka Na suchasnij karti Sumskoyi oblasti ye selishe Voronizh na zaliznichnij ce stanciya Tereshenska Dostovirnih materialiv pro minuvshinu selisha zokrema pro XVII XVIII st zovsim malo Pershim sotnikom tut buv Suprun za pravlinnya yakogo v centri zbudovano malij gorodok yakij nazivavsya Zamkom Pid chas sotnikuvannya Savi Prokopovicha Voronizh obneseno valom u yakomu buli Klishkivska ta Gluhivska brami U 1661 r selishe spustoshili krimchaki cherez tri roki poblizu vidbuvsya bij iz vijskom polskogo korolya Yana Kazimira Todi zh Voronizh i zgoriv doshentu Pogorilciv uryad na desyat lit zvilniv vid splati podatkiv tomu mistechko shvidko vidrodilosya Voronizh u XVIII st mav chitko virazhenij centr iz Yarmarkovim majdanom Na prileglih do nogo vulicyah stoyali kramnici ponad sorok iz yakih dvadcyat torguvali riboyu U ti roki Voronizh peredali na armatu kozaki i pospoliti mali utrimuvati generalnu artileriyu Do rechi velmi skromnu Yak zaznachaye Oleksandr Lazarevskij u 1738 r getmanska batareya narahovuvala shist garmat chotiri trifuntovih i dvi chotirifuntovih funt ce togochasna mira vagi 0 454 kg avt Koropska Cya sotnya vvazhalasya bazovoyu dlya takoyi griznoyi armati Pershim sotnikom u nij stav Nichipir Kovalevskij 1658 r U toj chas mistechko nad Desnoyu niyak ne bazhalo viznavati moskovskij protektorat Korop ne skladav prisyagi na virnist carevi Istoriya Koropskoyi sotni korotka Pislya Poltavskoyi bitvi generalnu artileriyu likvidovano i mistechko postupovo utrachaye status administrativno teritorialnogo centru Novomlinska Nedaleko vid Koropa selo Novi Mlini Malovnichij kraj same tut Sejm vpadaye u Desnu Novomlinska sotnya stvorena u 1654 r bula viddana na vijskovu muziku tobto utrimuvala getmanskij orkestr Skromnij orkestr p yat trubachiv dva surmachi j odin dovbish barabanshik po novomu avt Vijskovoyu muzikoyu keruvav specialnij otaman Muzikantam platili odyagom boroshnom davali i trohi groshej Pravda u 1722 r muzichnij otaman skarzhivsya getmanu Pavlu Polubotku na zatrimku zarplati Koli orkestr prijshov do Andriya Kondzerovskogo u skarzi vin znachitsya eks upravitelem mayetkiv getmana Ivana Skoropadskogo to zamist groshej otrimav konfuziyu I na dodachu tovarisha nashogo Ostapa u shoku udareno Novomlinski sotniki nichim osoblivim v istoriyi ne vidznachilisya Hiba sho divuye trivalist uryaduvannya sotnika Grigoriya Samojlovicha iz 1688 r po 1708 r znachne yak na toj nespokijnij chas Iz posadi vin pishov nachebto cherez pidtrimku getmana Mazepi hoch nihto ne pidtverdiv cej zv yazok Skorish za vse jogo posadu u toj moment poobicyali inshomu Grigoriyu Shishkevichu kolishnomu cirulniku Vojnarovskogo Cej Shishkevich zrobiv perestorogu knyazevi Menshikovu I nastilki vazhlivu sho spodvizhnik Petra viddyachiv jomu sotnickim zvannyam A she tut sotnikuvav Kirilo Trockij Jogo nashadki vvazhali sebe shlyahtichami yaki pribuli do Novih Mliniv iz polskogo voyevodstva Trokov Tilki vse bulo prozayichnishe Predok Trockih novomlinskij mishanin Trohim Troc po ukrayinski Toj Troc na torgivli rozbagativ Sini jogo nazivalisya Trotchenkami ale potim pereinakshilisya na Trockih Do rechi i sami Lazarevski v Konotopi buli spershu Lazarenkami Ale zgodom koli domagalisya dvoryanstva zapisalisya Lazarevskimi U Krolevci zh pomichena she cikavisha transformaciya Tut nashadki kozaka Bugaya stali Bogayevskimi Krolevecka Cya sotnya specializuvalasya na zabezpechenni bezperebijnogo ruhu derzhavnih kur yeriv i transportiv vzdovzh traktu Kiyiv Moskva Pershim sotnikom buv Misko Mihajlo avt Dulya Cikavo sho j ponini u misti zhivut lyudi iz cim originalnim prizvishem Najchastishe zh i najdovshe tut uryaduvali Ogiyenki Ogiyevski Odin iz nashadkiv sotnikiv Ogiyevskih porodichayetsya iz Lazarevskimi U Krolevci v budinku Ogiyevskih zupinyavsya Taras Shevchenko koli vostannye yihav z Ukrayini Chim she pam yatnij kozackij Krolevec U 1664 r mistechko privitalo polskogo korolya Yana Kazimira ale koli osnovne polske vijsko virushilo pid Gluhiv vidrazu zh zvernulosya do getmana Ivana Bryuhoveckogo shob prislav kozakiv na dopomogu U Krolevci vidbuvalisya veliki yarmarki na yaki z yizhdzhalisya kupci z Nizhina perevazhno greki moskovski polski i navit pruski kupci tobto torgivlya v Krolevci jshla ne na zhart Yanpilska Selishe miskogo tipu Yampil i rajcentr Sumskoyi oblasti spershu mav nazvu Klin Getman Samojlovich malenkij Klin viddav polkovniku Ivaniyu i toj vidrazu zh uzyavsya jogo zaselyati Zaselennya velosya intensivno tomu silce shvidko peretvorilosya na mistechko Na chest batka polkovnik Ivanij nazivaye mistechko Yanpolem Do rechi cya stara nazva zakripilasya u najmenuvanni zaliznichnoyi stanciyi Dlya getmanskogo gospodarstva Yanpil i Yanpilshina mali vazhlive ekonomichne znachennya nepoganij pributok davali mlini a navkolishni lisi selitru Tilki kozactva v Yanpoli bulo malo i vzhe naprikinci XVII st Yanpilska sotnya likvidovana Sotnya Drevnogo Gluhova Gluhivska sotnya vidoma iz 1648 r yak strukturna odinicya Borznyanskogo polku Ale za Zborivskoyu ugodoyu vzhe nastupnogo roku vona pripinila isnuvannya Vidrodzhuyetsya sotnya pid rokom 1654 u skladi Nizhinskogo polku Na toj chas misto malo pevnu vagu u derzhavi tomu getmanom Bryuhoveckim Gluhiv peretvoreno na polkovij centr Do Gluhivskogo polku uvijshli vsi zasejmski sotni Gluhivskij polk proisnuvav dva roki j odnim iz jogo ochilnikiv buv Kirilo Gulyanickij brat zahisnika Konotopa Grigoriya Gulyanickogo Shodo Gluhivskoyi sotni to pislya 1709 r vona peretvoryuyetsya na stolichnu A ce vzhe blizkist do getmana osoblivij status i zvichajno zh zabezpechennya Do rechi same Gluhivska sotnya mala najbilshu teritoriyu u Nizhinskomu polku SotnikiIvan Manujlovich S Umanec D Turyanskij DzherelaModzalevskij V Sudby malorossijskih pushkarej Chernigov 1915 http swrailway gov ua rabslovo aid 3706 19 bereznya 2015 u Wayback Machine http www bo0k net index php p chapter amp bid 3299 amp chapter 1PosilannyaNa cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij