Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Габріе ля Запо льська пол Gabriela Zapolska Марія Габрієля Стефанія Корвін Пйотровська 30 березня 1857 18570330 Підгайці

Запольська Габріеля

Запольська Габріеля

Габріе́ля Запо́льська (пол. Gabriela Zapolska, Марія Габрієля Стефанія Корвін-Пйотровська; 30 березня 1857(18570330), Підгайці, нині Луцького району, Волинської області — 17 грудня 1921, Львів) — польська письменниця, акторка. Варіанти імені — Ґабрієля, Ґабріеля, Габрієля.

Габріеля Запольська
Ґабрієля Запольська
пол. Gabriela Zapolska
image
Габріеля Запольська
Ім'я при народженніпол. Maria Gabriela Korwin-Piotrowska
Народилася30 березня 1857(1857-03-30)
Підгайці, нині Луцького району, Волинь.
Померла17 грудня 1921(1921-12-17) (64 роки)
Львів
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Країнаimage Республіка Польща
Національністьполька
Діяльністьписьменниця, актриса
Галузьхудожня література[d], драма[2][2], література[2][2] і публіцистика[2][2]
Знання мовпольська[3][2][2]
Magnum opusd
РідQ63531766?
У шлюбі зd
Автографimage
IMDbID 0953250
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Запольська.
image
Вілла «Скіз» на Личакові (тепер вулиця Запольської, 3)

Життєпис

Народилась у с. Підгайці (передмістя Луцька) на Волині в міщанській родині. ЇЇ батько був заможним міщанином, мати — Юзефа з Карських — колишньою танцівницею балету з Варшави. Г. Запольська навчалася у рідному домі, недовгий час — в установі Sacré Coeur, а згодом — у Львівському педагогічно-науковому інституті.

У 1876 році вийшла заміж за лейтенанта царської армії, молодого міщанина із Жемайтії Константа Шнєжко-Блоцкого, проте незадовго пішла від нього, подружжя розлучилось у 1881 році. У 1882 році, після розлучення із сім'єю та чоловіком, стала актрисою, виступала у Кракові, Львові, Познані та в галицьких мандрівних трупах. Їй властива була гостра ворожість до чоловічої статі, чоловіки у її уяві поставали як винуватці усіх нещасть, які можуть трапитися у житті жінок. Прагнула стати актрисою, що привело її до різних роз'їзних провінційних труп, на сцени аматорських театрів Галичини, Польського і Познанського королівств. З 1897 року професійно займалась акторською діяльністю, однак вважала, що її майстерність не була належно оціненою. Через постійні конфлікти із театральним середовищем вона змушена була в 1889 році виїхати у Париж задля вдосконалення акторських талантів та більшої слави. В Парижі працювала у складі відомого «Вільного театру» (фр. Théâtre Libre), а згодом — модерністичного «Théâtre de L'Oeuvre». Перебувала там 5 років, однак суттєвих успіхів Запольська не досягла. Після повернення у Польщу безуспішно намагалась потрапити до Варшавських урядових театрів (пол. Warszawskie Teatry Rządowe), знову виступала в мандрівних і паркових колективах, зрештою потрапила до краківського театру, керівником якого був Тадеуш Павліковскі. Тут Запольська досягла певного успіху, одночасно ставши жертвою гострої критики театральних діячів.

Як письменниця дебютувала у 1883 році під псевдонімом Габріеля Запольська. Дебютувала оповіданням «Один день з життя троянди» (пол. Jeden dzień z życia róży) (1881). Спочатку у львівській, а пізніше у варшавській пресі публікувала новели і повісті. Її твори «Малашка» (1883), повісті «Кашька-Каріатида» (1885–1886) та «Переддень пекла» (1889) стали об'єктом численних дискусій, викликали обурення консервативної критики через яскраво виражений у них натуралізм; у повістях «Про що не говорять» (1909) і «Навіть не хочеться про це думати» (1914) порушила тему проституції і суспільних хвороб. Запольська написала багато новел, повістей і творів драматургії, серед яких найвідомішим є «Мораль пані Дульської», яка не сходить зі сцен до сьогодні. Протягом усього свого життя Запольська конфліктувала із директорами і режисерами театрів, у яких виступала або у яких ставились її твори.

image
Могила Г. Запольської

З 1904 року поселилася у Львові, і разом із другим чоловіком, живописцем Станіславом Яновскім, організувала театральну трупу, з якою мандрувала Галичиною.

У 1912 році у Празі взяла участь у Виставці праці польської жінки; стала членом мистецької комісії Театру Прем'єр, співпрацювала із львівським Незалежним театром. Після окупації російською армією Львова (вересень 1914) протягом певного часу керувала кондитерською. Мешкала у віллі «Скіз» на Личакові, де провела свої останні роки життя.

Померла 17 грудня 1921 року в Львові, похоронена на Алеї Заслужених на Личаківському цвинтарі.

Творчість

Літературні твори Габріелі Запольської дуже нерівнозначні з погляду їхньої художньої майстерності, що зумовлено ефектом їх написання з метою заробітку і зосередженості на акторській кар'єрі. Нерегульований спосіб життя не дозволяв письменниці виробити свій авторський стиль чи поглибити свої загальні знання. Авторка зосереджувала увагу переважно на людських стосунках і рисах окремих людей, чи й усього суспільства — вона сама підкреслювала, що трактує свою творчість як протест проти будь-якого лицемірства.

Під впливом Еміля Золя та інших натуралістів письменниця описувала факти і явища буденного життя. Спостережливість та журналістський талант допомагали їй у цьому. Вона була переконана, що література служить суспільству.

Драматичну творчість Запольської поділяють на два типи:

  • мелодраматична — для популярних на той час «паркових театрів» і комедій чи трагедій для театрів великих міст.
  • другий тип характеризується виразним впливом натуралістичних драм (психологія людини, відмова від неправдоподібної дії — інтриги, аналіз людських характерів тощо). Наголошувала на важливому значенні реквізитів, декорацій, міміки і на мовленнєвих відмінностях створених героїв.

Авторка п'єси «Мораль пані Дульської» (спектаклі у Києві, Львові, Одесі, Сімферополі та інших містах; цю п'єсу екранізував 1957 р. на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка О. Швачко), романів та збірок оповідань. Також відомими були п'єси «Їх четверо» (1912 рік), «Панна Малічевська» (1912 рік). Змальовувала розпад буржуазної родини, потворність людських відносин у повістях «З щоденника молодої дружини» (1899 рік), «Сезонна любов» (1904), «Донька Туськи» (1907), романі «Янка» (1895).

Запольська зверталася до тем, які вважалися «забороненими», таким, як проституція, венеричні захворювання — повісті «Про що не говорять» (1909), «Про що не хочуть навіть думати» (1914), що викликало звинувачення письменниці в «аморальності» . Зображала покалічені жіночі долі, зламані характери у романах «Каська-Каріатида» (1887), «Переддень пекла» (1889), «Жінка кінця століття» (1894–1896), п'єсах «Жабуся» (1896), «Бездоганна жінка» (1912).

Письменниця цікавилася єврейською культурою, виступала проти антисемітизму. У тижневику «Życie» вийшла друком повість «Антисеміт». З гуманістичних позицій зображувала життя єврейського населення в п'єсах «Малка Шварценкопф» (1897), «Йойне Фірулкес» (1899). Зверталася також до теми патріотичної боротьби поляків — п'єси «Той» (1898); «Сибір» (1900). Проявляла інтерес до ідей соціалістів у романі «Зашумить ліс» (1899), п'єсі «В Домброве-Гурнічій» (1899).

Окрім того, є авторкою збірок оповідань «Акварелі» (1885 рік), романів «Вони» (1890 рік), «Людський звіринець» (1893 рік). Сміливе реалістичне викриття суспільних вад поєднується з натуралістичними тенденціями у романі «Райський птах» 1906 року.

Про творчість Г. Запольської писав Іван Франко.

Думки тогочасної критики

Теодор Єске-Хоїнський (консервативний журнал «Нива») говорив про неморальність мистецтва Запольської, а особливо про хтивість та грубість. Такі думки консервативного середовища панували аж до міжвоєнного періоду. Об'єктивно оцінювали її твори Пйотр Хмельовський і Вільгельм Фельдман, проте вони не дотримувалися істотних проблем, які порушувались у творчості авторки. Станіслав Бжозовський натомість вважав, що вона могла б написати одну книжку дуже добре, але елементи цієї книжки розкидані в різних новелах, комедіях і повістях.

Твори

  • 1881 — «Один день із життя троянди» (дебют, новела); оповідання «Малашка».
  • 1885 — «Акварелі» (збірка новел), «Каська-Каріатида» (повість, надрукована у 1886 р.)
  • 1887 — «Малка Шварценкопф» (драматичний твір)
  • 1889 — «Переддень пекла» (повість)
  • 1891 — «В крові» (повість)
  • 1893 — «Людський звіринець»
  • 1895 — Янка (повість)
  • 1896 — «Той» (драматичний твір), «Вожак» (повість у двох томах)
  • 1897 — «Жабуся» (драматичний твір), «Сибір», «Жінка кінця століття» (повість)
  • 1898 — «Йойне Фірулкес» (драматичний твір)
  • 1899 — «Зашумить ліс» (повість), «Антисеміт»(повість)
  • 1902 — «Як веселка» (повість), «Чоловік» (драматичний твір)
  • 1903 — «Непорозуміння» (драматичний твір)
  • 1904 — «Сезонна любов» (повість)
  • 1905 — «Осінній вечір» (драматичний твір, виданий під псевдонімом Юзеф Маскофф)
  • 1907 — «Мораль пані Дульської» (драматичний твір), «Донька Туськи» (повість), «Їх четверо» (драматичний твір)
  • 1908 — «Пані Дульська перед судом» (оповідання)
  • 1909 — «Про що не говорять» (повість), «Скіз» (драматичний твір)
  • 1910 — Панна Малічевська (драматичний твір)
  • 1911 — «Смерть Феліціяна Дульського» (оповідання)
  • 1913 — «Бездоганна жінка» (драматичний твір)
  • 1914 — «Про що не хочуть навіть думати» (повість)
  • 1922 — «Франя Поранек: її подальша доля» (повість)
  • 1923 — «Зі щоденників молодої дружини» (оповідання)

Екранізації

Твори Запольської багато разів екранізувалися.

Українські переклади

На українську мову її твори перекладав Володимир Ґжицький.

Роман «Каська Каріатида» переклала Олександра Лук'яненко у 2007 році (видавництво «Каменяр», Львів). Повість «Малашка» переклав Сергій Гупало. Книжка вийшла у 2016 році в Луцьку. Видавництво «Волинська обласна друкарня».

У 2021 році вперше українською мовою побачив світ роман «Шмат життя» (перекладач Сергій Гупало; видавництво «Сполом», м. Львів).

Примітки

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 101. —
    d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Винничук Ю. Зниклі професії: ліхтарник // Zbruč. — 2023. — 8 лютого.
  5. Мельник І. Ґабріеля Запольська і Львів.

Джерела

  • Абліцов В. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
  • Гупало С. Польський класик родом із Волині [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Досвітня зоря. — 2004. — 25 берез. — С. 5.; 27 берез. — С. 5.; 1 квіт. — С.5.; 3 квіт. — С. 5.
  • Корань І. Дами з вулиці Голомба (ч.1) [ 16 липня 2018 у Wayback Machine.]
  • Мельник І. Ґабріеля Запольська і Львів // Zbruč. — 2017. — 30 березня.
  • Модерністка з Волині. Про творчість Габріелі Запольської: монографія / А. Яніцька ; пер. з пол. І. Шевченко. — К. : Ун- т «Україна», 2017. — 312 с. — (Київські полоністичні студії ; т. 30). — .
  • Ошуркевич О. Ф. Запольська Ґабріеля // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — .
  • Столярчук Б. Митці Рівненщини: Енциклопедичний довідник. — Рівне, 1997. — С. 156.
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999. — С. 517.
  • Литературный энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 604. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gabrie lya Zapo lska pol Gabriela Zapolska Mariya Gabriyelya Stefaniya Korvin Pjotrovska 30 bereznya 1857 18570330 Pidgajci nini Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti 17 grudnya 1921 Lviv polska pismennicya aktorka Varianti imeni Gabriyelya Gabrielya Gabriyelya Gabrielya Zapolska Gabriyelya Zapolskapol Gabriela ZapolskaGabrielya ZapolskaIm ya pri narodzhennipol Maria Gabriela Korwin PiotrowskaNarodilasya30 bereznya 1857 1857 03 30 Pidgajci nini Luckogo rajonu Volin Pomerla17 grudnya 1921 1921 12 17 64 roki LvivPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Krayina Respublika PolshaNacionalnistpolkaDiyalnistpismennicya aktrisaGaluzhudozhnya literatura d drama 2 2 literatura 2 2 i publicistika 2 2 Znannya movpolska 3 2 2 Magnum opusdRidQ63531766 U shlyubi zdAvtografIMDbID 0953250 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zapolska Villa Skiz na Lichakovi teper vulicya Zapolskoyi 3 ZhittyepisNarodilas u s Pidgajci peredmistya Lucka na Volini v mishanskij rodini YiYi batko buv zamozhnim mishaninom mati Yuzefa z Karskih kolishnoyu tancivniceyu baletu z Varshavi G Zapolska navchalasya u ridnomu domi nedovgij chas v ustanovi Sacre Coeur a zgodom u Lvivskomu pedagogichno naukovomu instituti U 1876 roci vijshla zamizh za lejtenanta carskoyi armiyi molodogo mishanina iz Zhemajtiyi Konstanta Shnyezhko Blockogo prote nezadovgo pishla vid nogo podruzhzhya rozluchilos u 1881 roci U 1882 roci pislya rozluchennya iz sim yeyu ta cholovikom stala aktrisoyu vistupala u Krakovi Lvovi Poznani ta v galickih mandrivnih trupah Yij vlastiva bula gostra vorozhist do cholovichoyi stati choloviki u yiyi uyavi postavali yak vinuvatci usih neshast yaki mozhut trapitisya u zhitti zhinok Pragnula stati aktrisoyu sho privelo yiyi do riznih roz yiznih provincijnih trup na sceni amatorskih teatriv Galichini Polskogo i Poznanskogo korolivstv Z 1897 roku profesijno zajmalas aktorskoyu diyalnistyu odnak vvazhala sho yiyi majsternist ne bula nalezhno ocinenoyu Cherez postijni konflikti iz teatralnim seredovishem vona zmushena bula v 1889 roci viyihati u Parizh zadlya vdoskonalennya aktorskih talantiv ta bilshoyi slavi V Parizhi pracyuvala u skladi vidomogo Vilnogo teatru fr Theatre Libre a zgodom modernistichnogo Theatre de L Oeuvre Perebuvala tam 5 rokiv odnak suttyevih uspihiv Zapolska ne dosyagla Pislya povernennya u Polshu bezuspishno namagalas potrapiti do Varshavskih uryadovih teatriv pol Warszawskie Teatry Rzadowe znovu vistupala v mandrivnih i parkovih kolektivah zreshtoyu potrapila do krakivskogo teatru kerivnikom yakogo buv Tadeush Pavlikovski Tut Zapolska dosyagla pevnogo uspihu odnochasno stavshi zhertvoyu gostroyi kritiki teatralnih diyachiv Yak pismennicya debyutuvala u 1883 roci pid psevdonimom Gabrielya Zapolska Debyutuvala opovidannyam Odin den z zhittya troyandi pol Jeden dzien z zycia rozy 1881 Spochatku u lvivskij a piznishe u varshavskij presi publikuvala noveli i povisti Yiyi tvori Malashka 1883 povisti Kashka Kariatida 1885 1886 ta Peredden pekla 1889 stali ob yektom chislennih diskusij viklikali oburennya konservativnoyi kritiki cherez yaskravo virazhenij u nih naturalizm u povistyah Pro sho ne govoryat 1909 i Navit ne hochetsya pro ce dumati 1914 porushila temu prostituciyi i suspilnih hvorob Zapolska napisala bagato novel povistej i tvoriv dramaturgiyi sered yakih najvidomishim ye Moral pani Dulskoyi yaka ne shodit zi scen do sogodni Protyagom usogo svogo zhittya Zapolska konfliktuvala iz direktorami i rezhiserami teatriv u yakih vistupala abo u yakih stavilis yiyi tvori Mogila G Zapolskoyi Z 1904 roku poselilasya u Lvovi i razom iz drugim cholovikom zhivopiscem Stanislavom Yanovskim organizuvala teatralnu trupu z yakoyu mandruvala Galichinoyu U 1912 roci u Prazi vzyala uchast u Vistavci praci polskoyi zhinki stala chlenom misteckoyi komisiyi Teatru Prem yer spivpracyuvala iz lvivskim Nezalezhnim teatrom Pislya okupaciyi rosijskoyu armiyeyu Lvova veresen 1914 protyagom pevnogo chasu keruvala konditerskoyu Meshkala u villi Skiz na Lichakovi de provela svoyi ostanni roki zhittya Pomerla 17 grudnya 1921 roku v Lvovi pohoronena na Aleyi Zasluzhenih na Lichakivskomu cvintari TvorchistLiteraturni tvori Gabrieli Zapolskoyi duzhe nerivnoznachni z poglyadu yihnoyi hudozhnoyi majsternosti sho zumovleno efektom yih napisannya z metoyu zarobitku i zoseredzhenosti na aktorskij kar yeri Neregulovanij sposib zhittya ne dozvolyav pismennici virobiti svij avtorskij stil chi poglibiti svoyi zagalni znannya Avtorka zoseredzhuvala uvagu perevazhno na lyudskih stosunkah i risah okremih lyudej chi j usogo suspilstva vona sama pidkreslyuvala sho traktuye svoyu tvorchist yak protest proti bud yakogo licemirstva Pid vplivom Emilya Zolya ta inshih naturalistiv pismennicya opisuvala fakti i yavisha budennogo zhittya Sposterezhlivist ta zhurnalistskij talant dopomagali yij u comu Vona bula perekonana sho literatura sluzhit suspilstvu Dramatichnu tvorchist Zapolskoyi podilyayut na dva tipi melodramatichna dlya populyarnih na toj chas parkovih teatriv i komedij chi tragedij dlya teatriv velikih mist drugij tip harakterizuyetsya viraznim vplivom naturalistichnih dram psihologiya lyudini vidmova vid nepravdopodibnoyi diyi intrigi analiz lyudskih harakteriv tosho Nagoloshuvala na vazhlivomu znachenni rekvizitiv dekoracij mimiki i na movlennyevih vidminnostyah stvorenih geroyiv Avtorka p yesi Moral pani Dulskoyi spektakli u Kiyevi Lvovi Odesi Simferopoli ta inshih mistah cyu p yesu ekranizuvav 1957 r na Kiyivskij kinostudiyi im O P Dovzhenka O Shvachko romaniv ta zbirok opovidan Takozh vidomimi buli p yesi Yih chetvero 1912 rik Panna Malichevska 1912 rik Zmalovuvala rozpad burzhuaznoyi rodini potvornist lyudskih vidnosin u povistyah Z shodennika molodoyi druzhini 1899 rik Sezonna lyubov 1904 Donka Tuski 1907 romani Yanka 1895 Zapolska zvertalasya do tem yaki vvazhalisya zaboronenimi takim yak prostituciya venerichni zahvoryuvannya povisti Pro sho ne govoryat 1909 Pro sho ne hochut navit dumati 1914 sho viklikalo zvinuvachennya pismennici v amoralnosti Zobrazhala pokalicheni zhinochi doli zlamani harakteri u romanah Kaska Kariatida 1887 Peredden pekla 1889 Zhinka kincya stolittya 1894 1896 p yesah Zhabusya 1896 Bezdoganna zhinka 1912 Pismennicya cikavilasya yevrejskoyu kulturoyu vistupala proti antisemitizmu U tizhneviku Zycie vijshla drukom povist Antisemit Z gumanistichnih pozicij zobrazhuvala zhittya yevrejskogo naselennya v p yesah Malka Shvarcenkopf 1897 Jojne Firulkes 1899 Zvertalasya takozh do temi patriotichnoyi borotbi polyakiv p yesi Toj 1898 Sibir 1900 Proyavlyala interes do idej socialistiv u romani Zashumit lis 1899 p yesi V Dombrove Gurnichij 1899 Okrim togo ye avtorkoyu zbirok opovidan Akvareli 1885 rik romaniv Voni 1890 rik Lyudskij zvirinec 1893 rik Smilive realistichne vikrittya suspilnih vad poyednuyetsya z naturalistichnimi tendenciyami u romani Rajskij ptah 1906 roku Pro tvorchist G Zapolskoyi pisav Ivan Franko Dumki togochasnoyi kritikiTeodor Yeske Hoyinskij konservativnij zhurnal Niva govoriv pro nemoralnist mistectva Zapolskoyi a osoblivo pro htivist ta grubist Taki dumki konservativnogo seredovisha panuvali azh do mizhvoyennogo periodu Ob yektivno ocinyuvali yiyi tvori Pjotr Hmelovskij i Vilgelm Feldman prote voni ne dotrimuvalisya istotnih problem yaki porushuvalis u tvorchosti avtorki Stanislav Bzhozovskij natomist vvazhav sho vona mogla b napisati odnu knizhku duzhe dobre ale elementi ciyeyi knizhki rozkidani v riznih novelah komediyah i povistyah Tvori1881 Odin den iz zhittya troyandi debyut novela opovidannya Malashka 1885 Akvareli zbirka novel Kaska Kariatida povist nadrukovana u 1886 r 1887 Malka Shvarcenkopf dramatichnij tvir 1889 Peredden pekla povist 1891 V krovi povist 1893 Lyudskij zvirinec 1895 Yanka povist 1896 Toj dramatichnij tvir Vozhak povist u dvoh tomah 1897 Zhabusya dramatichnij tvir Sibir Zhinka kincya stolittya povist 1898 Jojne Firulkes dramatichnij tvir 1899 Zashumit lis povist Antisemit povist 1902 Yak veselka povist Cholovik dramatichnij tvir 1903 Neporozuminnya dramatichnij tvir 1904 Sezonna lyubov povist 1905 Osinnij vechir dramatichnij tvir vidanij pid psevdonimom Yuzef Maskoff 1907 Moral pani Dulskoyi dramatichnij tvir Donka Tuski povist Yih chetvero dramatichnij tvir 1908 Pani Dulska pered sudom opovidannya 1909 Pro sho ne govoryat povist Skiz dramatichnij tvir 1910 Panna Malichevska dramatichnij tvir 1911 Smert Feliciyana Dulskogo opovidannya 1913 Bezdoganna zhinka dramatichnij tvir 1914 Pro sho ne hochut navit dumati povist 1922 Franya Poranek yiyi podalsha dolya povist 1923 Zi shodennikiv molodoyi druzhini opovidannya EkranizaciyiTvori Zapolskoyi bagato raziv ekranizuvalisya Ukrayinski perekladiNa ukrayinsku movu yiyi tvori perekladav Volodimir Gzhickij Roman Kaska Kariatida pereklala Oleksandra Luk yanenko u 2007 roci vidavnictvo Kamenyar Lviv Povist Malashka pereklav Sergij Gupalo Knizhka vijshla u 2016 roci v Lucku Vidavnictvo Volinska oblasna drukarnya U 2021 roci vpershe ukrayinskoyu movoyu pobachiv svit roman Shmat zhittya perekladach Sergij Gupalo vidavnictvo Spolom m Lviv PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 101 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Vinnichuk Yu Znikli profesiyi lihtarnik Zbruc 2023 8 lyutogo Melnik I Gabrielya Zapolska i Lviv DzherelaAblicov V Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Gupalo S Polskij klasik rodom iz Volini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Dosvitnya zorya 2004 25 berez S 5 27 berez S 5 1 kvit S 5 3 kvit S 5 Koran I Dami z vulici Golomba ch 1 16 lipnya 2018 u Wayback Machine Melnik I Gabrielya Zapolska i Lviv Zbruc 2017 30 bereznya Modernistka z Volini Pro tvorchist Gabrieli Zapolskoyi monografiya A Yanicka per z pol I Shevchenko K Un t Ukrayina 2017 312 s Kiyivski polonistichni studiyi t 30 ISBN 966 388 548 3 Oshurkevich O F Zapolska Gabrielya Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2010 T 10 Z Zor 712 s ISBN 978 966 02 5721 4 Stolyarchuk B Mitci Rivnenshini Enciklopedichnij dovidnik Rivne 1997 S 156 USE Universalnij slovnik enciklopediya K 1999 S 517 Literaturnyj enciklopedicheskij slovar M 1987 S 604 ros

Дата публікації:
Топ