Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Запові́т Па́пи Ри́мського Іва́на Павла́ II — документ, написаний Папою Римським Іваном Павлом ІІ і опечатаний папською печаткою, у якому він висловив свою останню волю.
Цей заповіт базувався на подібному заповіті Папи Павла VI. Перший запис у заповіті датований 6 березня 1979 року, останній — 18 березня 2000 року. Документ написаний польською мовою і містить, зокрема, розпорядження щодо поховання Понтифіка та його приватних записок. Виконавцем останньої волі Папи мав бути його довголітній особистий секретар (нині — архієпископ Краківський і кардинал).
Після смерті Папи заповіт зачитали Колегії Кардиналів камерлінґ та Йозеф Рацінґер (якого пізніше обрано папою). Опублікований польською та італійською мовами 7 квітня 2005 року.
Зміст заповіту за повідомленням Радіо Ватикан, запис «Gazety Wyborczej», 07.04.05; неофіційний переклад (переклад латинських фрагментів виділений у тексті курсивом).
Заповіт від дня 6.III.1979
Во ім'я Трійці Пресвятої. Амінь.
«Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш» (див. Мт. 24.42) — ці слова нагадують мені останній наказ, який здійсниться тоді, коли Господь зволить. Прагну за ним прямувати і прагну, аби все, з чого складається моє земне життя, приготувало мене до цієї миті. Не знаю, коли вона настане, проте, як і усе, так само і цю мить віддаю до рук Матері мого Майстра: Totus Tuus (цілковито Твій). У тих же ж материних руках зоставляю усе і Усіх, із ким пов'язало мене моє життя і моє покликання. В цих Руках зоставляю насамперед Церкву, а також мою Націю і ціле людство. Дякую усім. В усіх прошу про пробачення. Прошу також про молитву, аби Милосердя Боже виявилося більшим від моєї слабкості та недостойності.
Під час реколекцій я знову перечитав заповіт Святішого Отця Павла VI. Перечитане спонукало мене написати оцей заповіт.
Я не залишаю після себе власності, якою б треба було розпорядитися. Речі щоденного ужитку, якими я користувався, прошу роздати на власний розсуд. Особисті нотатки спалити. Прошу, аби цими справами опікувався о. Станіслав, котрому я дякую за багатолітню чуйну співпрацю та допомогу. Усі ж інші подяки я зоставляю в серці перед Богом Самим, бо важко їх тут висловити.
Щодо похорону, повторюю ті ж розпорядження, які видав Святіший Отець Павло VI (додаток на полях: Могила у землі, без саркофагу, 13.III.1992). Про місце нехай вирішать Колегія Кардиналів і Співвітчизники.
- Apud Dominum Misericordia et copiosa apud Eum redemptio («У Господа Милосердя і багате в Нього ізбавління»).
- Іван Павло II
- Рим, 6.III.1979
Пізніші додатки
5.III.1990
Після смерті прошу про Службу Божу і молитви.
- 5.III.1990
- (без дати)
Висловлюю найглибшу віру, що при усій моїй слабкості Господь уділить мені усякої милості, потрібної, аби сповнити усі завдання, випробування і страждання, які з Його Волі випадуть Його слузі упродовж життя. Вірю також, що Він не допустить, аби я коли б то не було через якісь свої учинки: слова, справи чи недогляд, міг відступитися від моїх обов'язків у цій святій Петровій Столиці.
24.II. — 1.III.1980
Так само під час цих реколекцій я міркував про істину, про Христове пастирство в перспективі того Переходу, яким для кожного з нас є мить нашої смерті. Розставання із цим світом — аби народитися для іншого, для світу прийдешнього, вирішальним, найпромовистішим знаком якого є для нас Воскресіння Христа.
Отож я перечитав торішній запис мого заповіту, зроблений так само під час реколекцій — я порівняв його із заповітом мого великого Попередника і Батька Павла VI, із цим чудовим свідченням смерті християнина і папи — і відновив у собі усвідомлення справ, яких стосується зроблений мною (у спосіб радше тимчасовий) отой запис від
Сьогодні я прагну до нього додати тільки те, що з можливою смертю кожен завжди мусить рахуватися. І завше він мусить бути готовим до того, що постане перед Господом і Суддею — а водночас Спасителем і Отцем. Тож і я зважаю на це неупинно, поручаючи цю вирішальну мить Матері Христа і Церкви — Матері моєї надії.
Часи, в які ми живемо, невимовно важкі та неспокійні. Важкою також і набряклою притаманним для цих часів випробуванням стала дорога Церкви, як Вірних, так і Пастирів. У деяких країнах (як, скажімо, у тій, про яку я читав під час реколекцій) Церква перебуває у добі такого переслідування, яке нічим не поступається першим століттям, ба навіть перевищує їх мірою безоглядності й ненависті. Sanguis Martyrum — semen Christianorum (Кров Мучеників — насіння християн). А поза тим — стільки людей гинуть безневинно, бодай і в тій країні, в якій ми живемо…
Прагну ще раз цілковито покластися на Волю Господню. Він Сам вирішить, коли і як маю завершити моє земне життя і пастирство. В житті і смерті Totus Tuus (цілковито Твій) під покровом Непорочної. Приймаючи уже зараз цю смерть, вірю, що Христос дасть мені ласку отого останнього Переходу або ж Пасхи. Вірю також, що зробить він її корисною для тієї найбільшої справи, якій я намагаюся служити: для спасіння людей, для врятування людської родини, а в ній усіх націй і народів (з-поміж них серце особливим чином звертається до моєї земної Вітчизни), для осіб, яких мені довірено зокрема — для справи Церкви, для слави Бога Самого.
Нічого більше не прагну дописати до того, що я написав минулого року — лише висловити оту готовність і віру водночас, на які цьогорічні реколекції знову мене налаштували.
- Іван Павло II
5.III.1982
Упродовж цьогорічних реколекцій я перечитав (кілька разів) текст заповіту від 6.III.1979. Хоча й надалі я вважаю його тимчасовим (не остаточним), я залишаю його у тій формі, в якій він існує. Нічого (поки що) не міняю, але й нічого не додаю, коли йдеться про розпорядження, які в ньому містяться.
Замах на моє життя 13.V.1981 певним чином підтвердив слушність слів, записаних під час реколекцій 1980 р. (24.II — 1.III).
Тим глибше я відчуваю, що перебуваю цілковито у Божих Руках — і залишаюся надалі у волі Господа мого, віддаючись під Його покров у постаті Його Непорочної Матері (Totus Tuus).
- Іван Павло II
P.S. У зв'язку з останнім реченням заповіту від 6.III.1979 «нехай вирішать Колегія Кардиналів і Співвітчизники» — пояснюю, що маю на думці Митрополита Краківського чи Головну Раду Польського Єпископату. Натомість Колегію Кардиналів прошу, аби можливі прохання вони вдовольнили.
1.III.1985 (під час реколекцій)
Іще — щодо звороту «Колегія Кардиналів і Співвітчизники»: «Колегія Кардиналів» не має жодного обов'язку питати про цю справу у «Співвітчизників»; може проте це вчинити, коли з якоїсь причини вважатиме це за належне.
- JPII (Іван Павло II)
Реколекції ювілейного 2000 року
- (12.-18.III.)
- (до заповіту)
1. Коли у день 16 жовтня 1978-го Конклав кардиналів обрав Івана Павла II, Примас Польщі кард. Стефан Вишиньскі сказав мені: «Завданням нового папи буде увести Церкву в Третє Тисячоліття». Не знаю, чи повторюю я цю фразу дослівно, але таким із певністю був сенс того, що я тоді почув. Але сказала це Людина, яка увійшла в історію як Примас Тисячоліття. Великий Примас. Я був свідком Його посланництва, Його героїчного тривання у вірі. Його змагань і Його перемоги. «Перемога, яка настане, буде перемогою, здобутою завдяки Марії» — зазвичай повторював Примас Тисячоліття слова свого Попередника кард. Авґуста Гльонда.
Таким чином я до певної міри був підготований до завдання, яке постало переді мною в день 16 жовтня 1978 р. В ту мить, коли пишу ці слова, ювілейний 2000 Рік став уже дійсністю, яка триває. У ніч проти 24 грудня 1999 р. була відкрита символічна Брава Великого Ювілею у Базиліці св. Петра, відтак у св. Івана на Латерані, у Матір Божої Більшої (S. Maria Maggiore) — на Новий Рік, а в день 19 січня Брама Базиліки св. Павла «за мурами». Ця остання подія, з огляду на свій екуменічний характер, особливо запала мені у пам'ять.
2. У міру того, як Ювілейний 2000 Рік триває далі, день за днем, місяць за місяцем, за нами замикається двадцяте століття, а відчиняється століття двадцять перше. З волі Провидіння дано мені було жити у це важке століття, яке відходить у минуле, а в році, в якому вік мого життя сягне вісімдесяти літ (Octogesima adveniens), варто було б запитати себе, чи не час повторити за біблійним Симеоном Nunc dimitti" («Нині відпускаєш»)?
У день 13 травня 1981 р., у день замаху на Папу під час авдієнції на площі св. Петра, Провидіння Боже у чудовий спосіб врятувало мене від смерті. Той, хто один лиш є Господом Життя і смерті, сам мені те життя продовжив, неначе подарував знову. Відтоді воно ще більшою мірою належить Йому. Вірю, що Він Сам дозволить мені розпізнати, доки я маю служити цю службу, до якої Він мене покликав у день 16 жовтня 1978. Прошу Його, аби зволив мене покликати тоді, коли Сам забажає. «Бо коли живемо — для Господа живемо, і коли вмираємо — для Господа вмираємо… Ми Господні» (див. Рим. 14, 8). Вірю також, що доки дано мені буде сповнювати Петрове служіння в Церкві, Милосердя Боже ласкаво уділятиме мені сил для цього служіння невідмовного.
3. Як і щороку, під час реколекцій я перечитав мій заповіт від дня 6.III.1979. Розпорядження, які він містить, я й надалі підтримую. Те, що тоді, а також під час наступних реколекцій було дописано, є віддзеркаленням важкої та напруженої загальної ситуації, якими відзначалися вісімдесяті роки. Від осені 1989 року ситуація ця змінилася. Останнє десятиліття минулого століття було вільне від минулих напружень, що не означає, наче воно не принесло із собою нових проблем і труднощів. Хвала Божому Провидінню особливо за те, що період так званої «холодної війни» завершився без збройного ядерного конфлікту, небезпека якого в минулому нависала над світом.
4. Стоячи на порозі третього тисячоліття in medio Ecclesiae («всередині Церкви»), прагну ще раз подякувати Духові Святому за великий дар Другого Ватиканського Собору, боржником якого разом із усією Церквою, зокрема разом із усім Єпископатом, я себе відчуваю. Я переконаний, що довго ще судилося новим поколінням черпати із тих багатств, якими цей Собор XX століття нас обдарував. Як єпископ, який брав участь у подіях Собору від першого до останнього дня, я прагну довірити цю велику спадщину усім, хто є і будуть в майбутньому покликані для її втілення. А сам я дякую Вічному Пастиреві за те, що дозволив мені цій великій справі служити упродовж усіх років мого понтифікату.
In medio Ecclesiae (всередині Церкви) … від наймолодших років єпископського покликання — власне завдяки Соборові — дано мені було спізнати братерську спільноту Єпископату. Як пастир Краківської Архідієцезії я спізнав, чим є братерська спільнота пресвітерію — Собор натомість відкрив мені новий вимір цього досвіду.
5. Скільки ж осіб я мав би тут згадати? Мабуть уже більшість із них Господь Бог покликав до Себе — Тих, хто ще перебуває по той бік, нехай слова цього заповіту згадають, усіх і усюди, де б вони не перебували.
Упродовж більш ніж двадцяти років сповнення Петрової служби in medio Ecclesiae («усередині Церкви») я спізнав зичливої та плідної співпраці із багатьма Князями Церкви, Архієпископами і Єпископами, багатьма священиками, багатьма особами чернечого стану — Братами і Сестрами — врешті з дуже багатьма світськими особами, із куріальним середовищем, із вікаріатом Римської Дієцезії та з-поза цих середовищ.
Як же не огорнути вдячною пам'яттю усіх на світі Єпископатів, з якими я зустрічався у ритмі відвідин ad limina Apostolorum («до порогів апостольських»)? Як же не згадати стількох Братів християн — не католиків? А рабина Рима? І стількох інших представників позахристиянських релігій? А скількох представників світу культури, науки, політики, засобів масової інформації?
6. У міру наближення межі мого земного життя я повертаюся пам'яттю до його початку, до моїх Батьків, Брата і Сестри (котрої я не знав, бо вона померла до мого народження), до вадовицької парафії, де мене охрестили, до цього міста моєї юності, до ровесників, приятельок і приятелів із середньої школи, гімназії, університету, до часів окупації, коли я працював робітником, а потім до парафії в Нєґовіцах, і краківської св. Флоріана, до студентського душпастирства, до середовища… до багатьох середовищ… у Кракові, в Римі… до осіб, яких Господь мені особливо довірив — усім я прагну сказати одне: «Бог Вам віддячить!»
«In manus Tuas, Domine, commendo spiritum meum» («У руки Твої Господи, віддаю дух мій»).
- A.D. (Літа Господнього)
- 17.III.2000. Іван Павло II
Зміст заповіту за повідомленням Радіо Ватикан, запис «Gazety Wyborczej», 07.04.05; неофіційний переклад Андрія Павлишина за участі Петра Гусака (переклад латинських фрагментів виділений у тексті курсивом).
Примітки
- Гасло Папи Івана Павла II
- У Католицькій Церкві молитовні чування і розмисли напередодні Великодня
- Йдеться про особистого секретаря папи о. С. Дзівіша
- Так називають обов'язок європейських єпископів кожні п'ять років навідуватися до Риму
Посилання
- Текст Заповіту [ 13 січня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapovi t Pa pi Ri mskogo Iva na Pavla II dokument napisanij Papoyu Rimskim Ivanom Pavlom II i opechatanij papskoyu pechatkoyu u yakomu vin visloviv svoyu ostannyu volyu Cej zapovit bazuvavsya na podibnomu zapoviti Papi Pavla VI Pershij zapis u zapoviti datovanij 6 bereznya 1979 roku ostannij 18 bereznya 2000 roku Dokument napisanij polskoyu movoyu i mistit zokrema rozporyadzhennya shodo pohovannya Pontifika ta jogo privatnih zapisok Vikonavcem ostannoyi voli Papi mav buti jogo dovgolitnij osobistij sekretar nini arhiyepiskop Krakivskij i kardinal Pislya smerti Papi zapovit zachitali Kolegiyi Kardinaliv kamerling ta Jozef Racinger yakogo piznishe obrano papoyu Opublikovanij polskoyu ta italijskoyu movami 7 kvitnya 2005 roku Zmist zapovitu za povidomlennyam Radio Vatikan zapis Gazety Wyborczej 07 04 05 neoficijnij pereklad pereklad latinskih fragmentiv vidilenij u teksti kursivom Zapovit vid dnya 6 III 1979Vo im ya Trijci Presvyatoyi Amin Tozh pilnujte bo ne znayete kotrogo dnya prijde Gospod vash div Mt 24 42 ci slova nagaduyut meni ostannij nakaz yakij zdijsnitsya todi koli Gospod zvolit Pragnu za nim pryamuvati i pragnu abi vse z chogo skladayetsya moye zemne zhittya prigotuvalo mene do ciyeyi miti Ne znayu koli vona nastane prote yak i use tak samo i cyu mit viddayu do ruk Materi mogo Majstra Totus Tuus cilkovito Tvij U tih zhe zh materinih rukah zostavlyayu use i Usih iz kim pov yazalo mene moye zhittya i moye poklikannya V cih Rukah zostavlyayu nasampered Cerkvu a takozh moyu Naciyu i cile lyudstvo Dyakuyu usim V usih proshu pro probachennya Proshu takozh pro molitvu abi Miloserdya Bozhe viyavilosya bilshim vid moyeyi slabkosti ta nedostojnosti Pid chas rekolekcij ya znovu perechitav zapovit Svyatishogo Otcya Pavla VI Perechitane sponukalo mene napisati ocej zapovit Ya ne zalishayu pislya sebe vlasnosti yakoyu b treba bulo rozporyaditisya Rechi shodennogo uzhitku yakimi ya koristuvavsya proshu rozdati na vlasnij rozsud Osobisti notatki spaliti Proshu abi cimi spravami opikuvavsya o Stanislav kotromu ya dyakuyu za bagatolitnyu chujnu spivpracyu ta dopomogu Usi zh inshi podyaki ya zostavlyayu v serci pered Bogom Samim bo vazhko yih tut visloviti Shodo pohoronu povtoryuyu ti zh rozporyadzhennya yaki vidav Svyatishij Otec Pavlo VI dodatok na polyah Mogila u zemli bez sarkofagu 13 III 1992 Pro misce nehaj virishat Kolegiya Kardinaliv i Spivvitchizniki Apud Dominum Misericordia et copiosa apud Eum redemptio U Gospoda Miloserdya i bagate v Nogo izbavlinnya Ivan Pavlo II Rim 6 III 1979Piznishi dodatki5 III 1990 Pislya smerti proshu pro Sluzhbu Bozhu i molitvi 5 III 1990 bez dati Vislovlyuyu najglibshu viru sho pri usij moyij slabkosti Gospod udilit meni usyakoyi milosti potribnoyi abi spovniti usi zavdannya viprobuvannya i strazhdannya yaki z Jogo Voli vipadut Jogo sluzi uprodovzh zhittya Viryu takozh sho Vin ne dopustit abi ya koli b to ne bulo cherez yakis svoyi uchinki slova spravi chi nedoglyad mig vidstupitisya vid moyih obov yazkiv u cij svyatij Petrovij Stolici 24 II 1 III 1980 Tak samo pid chas cih rekolekcij ya mirkuvav pro istinu pro Hristove pastirstvo v perspektivi togo Perehodu yakim dlya kozhnogo z nas ye mit nashoyi smerti Rozstavannya iz cim svitom abi naroditisya dlya inshogo dlya svitu prijdeshnogo virishalnim najpromovistishim znakom yakogo ye dlya nas Voskresinnya Hrista Otozh ya perechitav torishnij zapis mogo zapovitu zroblenij tak samo pid chas rekolekcij ya porivnyav jogo iz zapovitom mogo velikogo Poperednika i Batka Pavla VI iz cim chudovim svidchennyam smerti hristiyanina i papi i vidnoviv u sobi usvidomlennya sprav yakih stosuyetsya zroblenij mnoyu u sposib radshe timchasovij otoj zapis vid Sogodni ya pragnu do nogo dodati tilki te sho z mozhlivoyu smertyu kozhen zavzhdi musit rahuvatisya I zavshe vin musit buti gotovim do togo sho postane pered Gospodom i Suddeyu a vodnochas Spasitelem i Otcem Tozh i ya zvazhayu na ce neupinno poruchayuchi cyu virishalnu mit Materi Hrista i Cerkvi Materi moyeyi nadiyi Chasi v yaki mi zhivemo nevimovno vazhki ta nespokijni Vazhkoyu takozh i nabryakloyu pritamannim dlya cih chasiv viprobuvannyam stala doroga Cerkvi yak Virnih tak i Pastiriv U deyakih krayinah yak skazhimo u tij pro yaku ya chitav pid chas rekolekcij Cerkva perebuvaye u dobi takogo peresliduvannya yake nichim ne postupayetsya pershim stolittyam ba navit perevishuye yih miroyu bezoglyadnosti j nenavisti Sanguis Martyrum semen Christianorum Krov Muchenikiv nasinnya hristiyan A poza tim stilki lyudej ginut beznevinno bodaj i v tij krayini v yakij mi zhivemo Pragnu she raz cilkovito poklastisya na Volyu Gospodnyu Vin Sam virishit koli i yak mayu zavershiti moye zemne zhittya i pastirstvo V zhitti i smerti Totus Tuus cilkovito Tvij pid pokrovom Neporochnoyi Prijmayuchi uzhe zaraz cyu smert viryu sho Hristos dast meni lasku otogo ostannogo Perehodu abo zh Pashi Viryu takozh sho zrobit vin yiyi korisnoyu dlya tiyeyi najbilshoyi spravi yakij ya namagayusya sluzhiti dlya spasinnya lyudej dlya vryatuvannya lyudskoyi rodini a v nij usih nacij i narodiv z pomizh nih serce osoblivim chinom zvertayetsya do moyeyi zemnoyi Vitchizni dlya osib yakih meni dovireno zokrema dlya spravi Cerkvi dlya slavi Boga Samogo Nichogo bilshe ne pragnu dopisati do togo sho ya napisav minulogo roku lishe visloviti otu gotovnist i viru vodnochas na yaki cogorichni rekolekciyi znovu mene nalashtuvali Ivan Pavlo II5 III 1982 Uprodovzh cogorichnih rekolekcij ya perechitav kilka raziv tekst zapovitu vid 6 III 1979 Hocha j nadali ya vvazhayu jogo timchasovim ne ostatochnim ya zalishayu jogo u tij formi v yakij vin isnuye Nichogo poki sho ne minyayu ale j nichogo ne dodayu koli jdetsya pro rozporyadzhennya yaki v nomu mistyatsya Zamah na moye zhittya 13 V 1981 pevnim chinom pidtverdiv slushnist sliv zapisanih pid chas rekolekcij 1980 r 24 II 1 III Tim glibshe ya vidchuvayu sho perebuvayu cilkovito u Bozhih Rukah i zalishayusya nadali u voli Gospoda mogo viddayuchis pid Jogo pokrov u postati Jogo Neporochnoyi Materi Totus Tuus Ivan Pavlo II P S U zv yazku z ostannim rechennyam zapovitu vid 6 III 1979 nehaj virishat Kolegiya Kardinaliv i Spivvitchizniki poyasnyuyu sho mayu na dumci Mitropolita Krakivskogo chi Golovnu Radu Polskogo Yepiskopatu Natomist Kolegiyu Kardinaliv proshu abi mozhlivi prohannya voni vdovolnili 1 III 1985 pid chas rekolekcij Ishe shodo zvorotu Kolegiya Kardinaliv i Spivvitchizniki Kolegiya Kardinaliv ne maye zhodnogo obov yazku pitati pro cyu spravu u Spivvitchiznikiv mozhe prote ce vchiniti koli z yakoyis prichini vvazhatime ce za nalezhne JPII Ivan Pavlo II Rekolekciyi yuvilejnogo 2000 roku 12 18 III do zapovitu 1 Koli u den 16 zhovtnya 1978 go Konklav kardinaliv obrav Ivana Pavla II Primas Polshi kard Stefan Vishinski skazav meni Zavdannyam novogo papi bude uvesti Cerkvu v Tretye Tisyacholittya Ne znayu chi povtoryuyu ya cyu frazu doslivno ale takim iz pevnistyu buv sens togo sho ya todi pochuv Ale skazala ce Lyudina yaka uvijshla v istoriyu yak Primas Tisyacholittya Velikij Primas Ya buv svidkom Jogo poslannictva Jogo geroyichnogo trivannya u viri Jogo zmagan i Jogo peremogi Peremoga yaka nastane bude peremogoyu zdobutoyu zavdyaki Mariyi zazvichaj povtoryuvav Primas Tisyacholittya slova svogo Poperednika kard Avgusta Glonda Takim chinom ya do pevnoyi miri buv pidgotovanij do zavdannya yake postalo peredi mnoyu v den 16 zhovtnya 1978 r V tu mit koli pishu ci slova yuvilejnij 2000 Rik stav uzhe dijsnistyu yaka trivaye U nich proti 24 grudnya 1999 r bula vidkrita simvolichna Brava Velikogo Yuvileyu u Bazilici sv Petra vidtak u sv Ivana na Laterani u Matir Bozhoyi Bilshoyi S Maria Maggiore na Novij Rik a v den 19 sichnya Brama Baziliki sv Pavla za murami Cya ostannya podiya z oglyadu na svij ekumenichnij harakter osoblivo zapala meni u pam yat 2 U miru togo yak Yuvilejnij 2000 Rik trivaye dali den za dnem misyac za misyacem za nami zamikayetsya dvadcyate stolittya a vidchinyayetsya stolittya dvadcyat pershe Z voli Providinnya dano meni bulo zhiti u ce vazhke stolittya yake vidhodit u minule a v roci v yakomu vik mogo zhittya syagne visimdesyati lit Octogesima adveniens varto bulo b zapitati sebe chi ne chas povtoriti za biblijnim Simeonom Nunc dimitti Nini vidpuskayesh U den 13 travnya 1981 r u den zamahu na Papu pid chas avdiyenciyi na ploshi sv Petra Providinnya Bozhe u chudovij sposib vryatuvalo mene vid smerti Toj hto odin lish ye Gospodom Zhittya i smerti sam meni te zhittya prodovzhiv nenache podaruvav znovu Vidtodi vono she bilshoyu miroyu nalezhit Jomu Viryu sho Vin Sam dozvolit meni rozpiznati doki ya mayu sluzhiti cyu sluzhbu do yakoyi Vin mene poklikav u den 16 zhovtnya 1978 Proshu Jogo abi zvoliv mene poklikati todi koli Sam zabazhaye Bo koli zhivemo dlya Gospoda zhivemo i koli vmirayemo dlya Gospoda vmirayemo Mi Gospodni div Rim 14 8 Viryu takozh sho doki dano meni bude spovnyuvati Petrove sluzhinnya v Cerkvi Miloserdya Bozhe laskavo udilyatime meni sil dlya cogo sluzhinnya nevidmovnogo 3 Yak i shoroku pid chas rekolekcij ya perechitav mij zapovit vid dnya 6 III 1979 Rozporyadzhennya yaki vin mistit ya j nadali pidtrimuyu Te sho todi a takozh pid chas nastupnih rekolekcij bulo dopisano ye viddzerkalennyam vazhkoyi ta napruzhenoyi zagalnoyi situaciyi yakimi vidznachalisya visimdesyati roki Vid oseni 1989 roku situaciya cya zminilasya Ostannye desyatilittya minulogo stolittya bulo vilne vid minulih napruzhen sho ne oznachaye nache vono ne prineslo iz soboyu novih problem i trudnoshiv Hvala Bozhomu Providinnyu osoblivo za te sho period tak zvanoyi holodnoyi vijni zavershivsya bez zbrojnogo yadernogo konfliktu nebezpeka yakogo v minulomu navisala nad svitom 4 Stoyachi na porozi tretogo tisyacholittya in medio Ecclesiae vseredini Cerkvi pragnu she raz podyakuvati Duhovi Svyatomu za velikij dar Drugogo Vatikanskogo Soboru borzhnikom yakogo razom iz usiyeyu Cerkvoyu zokrema razom iz usim Yepiskopatom ya sebe vidchuvayu Ya perekonanij sho dovgo she sudilosya novim pokolinnyam cherpati iz tih bagatstv yakimi cej Sobor XX stolittya nas obdaruvav Yak yepiskop yakij brav uchast u podiyah Soboru vid pershogo do ostannogo dnya ya pragnu doviriti cyu veliku spadshinu usim hto ye i budut v majbutnomu poklikani dlya yiyi vtilennya A sam ya dyakuyu Vichnomu Pastirevi za te sho dozvoliv meni cij velikij spravi sluzhiti uprodovzh usih rokiv mogo pontifikatu In medio Ecclesiae vseredini Cerkvi vid najmolodshih rokiv yepiskopskogo poklikannya vlasne zavdyaki Soborovi dano meni bulo spiznati bratersku spilnotu Yepiskopatu Yak pastir Krakivskoyi Arhidiyeceziyi ya spiznav chim ye braterska spilnota presviteriyu Sobor natomist vidkriv meni novij vimir cogo dosvidu 5 Skilki zh osib ya mav bi tut zgadati Mabut uzhe bilshist iz nih Gospod Bog poklikav do Sebe Tih hto she perebuvaye po toj bik nehaj slova cogo zapovitu zgadayut usih i usyudi de b voni ne perebuvali Uprodovzh bilsh nizh dvadcyati rokiv spovnennya Petrovoyi sluzhbi in medio Ecclesiae useredini Cerkvi ya spiznav zichlivoyi ta plidnoyi spivpraci iz bagatma Knyazyami Cerkvi Arhiyepiskopami i Yepiskopami bagatma svyashenikami bagatma osobami chernechogo stanu Bratami i Sestrami vreshti z duzhe bagatma svitskimi osobami iz kurialnim seredovishem iz vikariatom Rimskoyi Diyeceziyi ta z poza cih seredovish Yak zhe ne ogornuti vdyachnoyu pam yattyu usih na sviti Yepiskopativ z yakimi ya zustrichavsya u ritmi vidvidin ad limina Apostolorum do porogiv apostolskih Yak zhe ne zgadati stilkoh Brativ hristiyan ne katolikiv A rabina Rima I stilkoh inshih predstavnikiv pozahristiyanskih religij A skilkoh predstavnikiv svitu kulturi nauki politiki zasobiv masovoyi informaciyi 6 U miru nablizhennya mezhi mogo zemnogo zhittya ya povertayusya pam yattyu do jogo pochatku do moyih Batkiv Brata i Sestri kotroyi ya ne znav bo vona pomerla do mogo narodzhennya do vadovickoyi parafiyi de mene ohrestili do cogo mista moyeyi yunosti do rovesnikiv priyatelok i priyateliv iz serednoyi shkoli gimnaziyi universitetu do chasiv okupaciyi koli ya pracyuvav robitnikom a potim do parafiyi v Nyegovicah i krakivskoyi sv Floriana do studentskogo dushpastirstva do seredovisha do bagatoh seredovish u Krakovi v Rimi do osib yakih Gospod meni osoblivo doviriv usim ya pragnu skazati odne Bog Vam viddyachit In manus Tuas Domine commendo spiritum meum U ruki Tvoyi Gospodi viddayu duh mij A D Lita Gospodnogo 17 III 2000 Ivan Pavlo II Zmist zapovitu za povidomlennyam Radio Vatikan zapis Gazety Wyborczej 07 04 05 neoficijnij pereklad Andriya Pavlishina za uchasti Petra Gusaka pereklad latinskih fragmentiv vidilenij u teksti kursivom PrimitkiGaslo Papi Ivana Pavla II U Katolickij Cerkvi molitovni chuvannya i rozmisli naperedodni Velikodnya Jdetsya pro osobistogo sekretarya papi o S Dzivisha Tak nazivayut obov yazok yevropejskih yepiskopiv kozhni p yat rokiv naviduvatisya do RimuPosilannyaTekst Zapovitu 13 sichnya 2008 u Wayback Machine angl pol