Замок Святого Андрія (грец. Κάστρο του Αγίου Ανδρέα) або замок у Кіпарисі (грец. κάστρο στο Κυπαρίσσι) — замок, побудований османами в XVIII столітті в місті Превеза, Греція.
Замок святого Андрія | |
---|---|
38°57′36″ пн. ш. 20°45′12″ сх. д. / 38.96022000002777474° пн. ш. 20.75354000002777966° сх. д.Координати: 38°57′36″ пн. ш. 20°45′12″ сх. д. / 38.96022000002777474° пн. ш. 20.75354000002777966° сх. д. | |
Тип | замок |
Країна | Греція |
Розташування | Превеза |
Замок святого Андрія (Греція) | |
Замок святого Андрія у Вікісховищі |
Історія
Замок будувався протягом трьох фаз в три різні історичні періоди Превези.
Перша фаза (1702-1718)
Відповідно до умов мирного договору, укладеного під час Карловицького конгресу, в 1701 році венеційці покинули Превезу, передавши її османам. При цьому попередньо вони під наглядом османів підірвали замок Бука. Дотримуючись умов Карловицького договору, османи не могли зміцнити Амвракійську затоку, будуючи замок на місці зруйнованого попередника. Замок як і інший замок міста — Замок Святого Георгія були побудовані з використанням матеріалів зруйнованого замку.
Відразу після здачі Превези османи укріпили місто, побудувавши великий квадратний земляний замок з кам'яними бастіонами на чотирьох кінцях. Замок згадується у венеційських документах як "замок у Кіпарисі", а його будівництво було завершене у серпні 1702 року. З південного, західного та північного боків замок був оточений оборонним ровом. Через замок протікала річка, яка впадала в протоку та рухала колесо водяного млина, розташованого в укріпленні.
Другий етап (1718-1797)
З підписанням Пожаревацького миру Превеза, яка фактично була захоплена венеційцями з 1717 р., була де-юре передана їм. У перші роки другого венеційського володіння Превезою (1718-1797) замок був вдосконалений відповідно до нових фортифікаційних вимог. Його площа зменшилася майже наполовину, а земляні стіни викладені каменем, частина якого збереглася донині. До центральної частини західної сторони замку було додано п'ятий бастіон. Захисний рів, що його оточував, поглиблювався і розширювався. Османська мечеть у центрі замку була перетворена на католицьку церкву імені Святого Андрія на честь венеційського адмірала Андреа Пізані (1662-1718), який брав участь і сприяв захопленню Превези в 1717 році та помер наступного року.
Третя фаза (1807-1820)
З поверненням Алі-паші Тепелєнського в Превезу наприкінці листопада 1806 р. розпочались широкомасштабні фортифікаційні роботи. Значні зміни були внесені в бастіони замку, а його площу було розширено за рахунок будівництва зовнішньої огорожі на схід від замку, яке було завершено восени 1808 року. Таким чином, замок включив будинки визначних містян, які проживали в його районі на схід від місця де розташовувався Замок Бука. Католицьку церкву Святого Андрія перетворили на пороховий склад, а на місці православної церкви Святого Андрія побудували велику мечеть. Доступ до замку здійснювався через новий вхід, побудований для укріплення зовнішньої ділянки замку. На фасаді південно-східного бастіону замку був розміщений мармуровий напис, здійснений староосманською мовою, де вказана дата завершення Алі-пашею благоустрою замку та побажання "Слава Аллаху". Рік Гіджри 1223 (١٢٢٣ у староосманському). Згаданий у написі період, відповідає проміжку з лютого 1808 до лютого 1809 року за григоріанським календарем.
Замок після 1912 року
З визволенням Превези грецькою армією 21 жовтня 1912 року замок потрапив до неї як власність османської армії під час окупації міста. Далі в замку розташовувались підрозділи грецької армії, які підтримували триваючі військові дії в Першій Балканській війні.
У 1921 році східна стіна зовнішньої огорожі замку була зруйнована армією. Приблизно в 1949 р. більшість південної стіни зовнішнього подвір’я було зруйновано, а також зруйновано велику браму. Близько 1955 р. було зруйновано решту зовнішньої стіни замку.
З грудня 1948 року в замку розташовувався підрозділ грецької армії 660 PAVP (Advanced War Material Warehouse), названий на честь Адамантіоса Дукаса лейтенанта грецької армії, який загинув у Першій Балканській війні.
У північно-східному бастіоні замку, у приміщенні, яке Армія віддала Церкві, був побудована нава Андрія, яка була урочисто відкритий в 1956 році.
У 1965 році замок за рішенням прем'єр-міністра Греції був оголошений пам'яткою історії.
У 1980 році замок знову був оголошений історичною пам'яткою за рішенням міністра культури та науки Греції.
У березні 2005 року військова частина покинула замок.
У квітні 2015 року замок віднесено до ному Превези.
Архітектура
Першочергово замок площею 44 000 кв. м побудований на відстані гарматного пострілу від місця старого замку на місцевості з м'ягкою землею, що дозволило зробити земляні стіни та швидко викопати оборонний рів. Довжина сторони замку складала приблизно 260 метрів з яких по 25 метрів довжина кожної із зовнішніх сторін бастіонів. Конструкція укріплення була простою та складалась з невеликої кам'яної стіни заввишки 1,04 м. 1,74 м в ширину. В стіну були вмуровані дерев'яні стовпи, висотою 2,78 м, розташовані за 1,74 м від кам’яної стіни. Земляний контрфорс перед кам’яною стіною побудований з ґрунту, викопаного із рову мав 1,74 м. в ширину і стільки ж у висоту. Отже, між контрафорсом та стовпами створено коридор, який пролягав по стіні. За межами укріплення був викопаний та заповнений водою рів глибиною 2,09 м шириною 1,74 м у верхній частині та 1,04 м внизу.
Різьба по каменю
У кладці замку Святого Андрія збереглися шість кам'яних різьблень та два написи. В 1914 році археолог Олександр Філаделфевс писав, що на кладці замку збереглися ще п’ять кам’яних різьблень (два біля головного входу в замок і три біля східної стіни зовнішнього подвір’я). Археолог вирішує, що всі приклади різьби по каменю, крім однієї, належать до османського періоду.
З шести вцілілих різьблень на кладці одна розташована в південно-західному бастіоні і зображає жахливу перелякану тварину (з хвостом під ногами) і чоловіка з піднятими руками. Друга розташована у південно-східному бастіоні, на ній зображені дві тварини у формі собаки, які стоять на задніх лапах і тримаються передніми лапами, а вгорі є короткий напис, написаний османською мовою. Інші чотири розташовані в північно-східному бастіоні і зображують мисливця, який стріляє у велику тварину, жахливу тварину, прикуту до кипариса (загальна тема в замках періоду Алі-паші), фігури гвинтоподібної форми та невизначеної форми, вписаної в коло.
Фотогалерея
- Різьблення на північно-східному бастіоні
- Різьблення на північно-східному бастіоні
- Нажаханий звір та людина з піднятими руками
- Різьблення. Дві собаки.
- Різьблення. Фігура гвинтоподібної форми.
- Побажання "Слава Аллаху" із зазначенням року 1223.
Див також
Примітки
- Νίκος Δ. Καράμπελας, Μάιος 2012, Το νέο κάστρο "στο Κυπαρίσσι". Το σημερινό κάστρο του Αγίου Αντρέα. [ 21 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Σεραφείμ Ξενόπουλος, 1888, Δοκίμιον Ιστορικόν περί Άρτης και Πρεβέζης [ 14 жовтня 2020 у Wayback Machine.], σελ. 223-225.
- Papathanassiou, Manolis. . Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
- Νίκος Δ. Καράμπελας, Σεπτέμβριος 2012, Ottoman Fortifications in Preveza in 1702. The First Phase of the Castle of Iç Kale [ 25 жовтня 2021 у Wayback Machine.], σελ. 49-50.
- Nikos D., KARABELAS (2012). Ottoman Fortifications in Preveza in 1702 the first phase of the Castle of Ic Kale (PDF). OTAM(Ankara. Т. 0, № 32. с. 47—66. doi:10.1501/otam_0000000602. ISSN 1019-469X. Процитовано 5 жовтня 2020.
- Νίκος Δ. Καράμπελας, Σεπτέμβριος 2012, Ottoman Fortifications in Preveza in 1702. The First Phase of the Castle of Iç Kale [ 25 жовтня 2021 у Wayback Machine.], σελ. 53-55.
- Claude Frégnac, 1968, Merveilles des palais italiens [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Εκδ. Hachette, σελ. 53.
- Βλ. Σ. Σκλαβενίτης & Χ. Νικολάου, Η δεύτερη κατάληψη της Πρέβεζας (1806) μέσα από τις αναφορές του προξένου της Επτανήσου Πολιτείας Νικολάου Ζαμπέλη, σελ. 4-6, 12.
- Βλ. Νίκος Δ. Καράμπελας, 2015, Η οχύρωση του εξωτερικού περιβόλου του κάστρου του αγίου Αντρέα της Πρέβεζας, Πρεβεζάνικα Χρονικά, τχ. 51-52, σελ. 134-178.
- Νίκος Δ. Καράμπελας & Σταύρος Β. Μαμαλούκος, 1994, Νικόπολις-Πρέβεζα. Συλλεκτικό αρχείο Νίκου Δ. Καράμπελα και άλλα ιδιωτικά αρχεία, Εκδόσεις Έργον, Πρέβεζα 1994, εισαγωγικό κείμενο, σελ. [15-16], και εικ. 100.
- Νίκος Δ. Καράμπελας & Σταύρος Β. Μαμαλούκος, 1994, Νικόπολις-Πρέβεζα. Συλλεκτικό αρχείο Νίκου Δ. Καράμπελα και άλλα ιδιωτικά αρχεία, Εκδόσεις Έργον, Πρέβεζα 1994, εικ. 98.
- Φιλαδελφεύς 1922, "Μουσείον Πρεβέζης", Αρχαιολογική Εφημερίς 1922, Αθήνα, σελ. 78.
- Νίκος Δ. Καράμπελας, 2015, Η οχύρωση του εξωτερικού περιβόλου του κάστρου του αγίου Αντρέα της Πρέβεζας, Πρεβεζάνικα Χρονικά, τχ. 51-52, σελ. 141.
- Γενικό Επιτελείο Στρατού, Διεύθυνση Υλικού Πολέμου, Ιστορικά Στοιχεία, Συγκρότηση ΔΥΠ. [ 28 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Νίκος Δ. Καράμπελας, Μάιος 2012, Το νέο κάστρο "στο Κυπαρίσσι". Το σημερινό κάστρο του Αγίου Αντρέα., σελ. 13.
- Η απόφαση δημοσιεύθηκε στο Φ.Ε.Κ. 404, Τεύχος Δεύτερον, 6.7.1965 [ 13 жовтня 2020 у Wayback Machine.], σελ. 3009.
- Η απόφαση δημοσιεύθηκε στο Φ.Ε.Κ. 1195, Τεύχος Δεύτερον, 25.11.1980, σελ. 10373.
- Ανακοίνωση Ταμείου Εθνικής Άμυνας Παραχώρηση της Χρήσης του στρατοπέδου Δούκα, στην Περιφερειακή Ενότητα Πρέβεζας [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.].
- Φιλαδελφεύς 1914, "Ανασκαφαί Νικοπόλεως - Χριστιανικά μνημεία Πρεβέζης", Πρακτικά της εν Αθήναις Αρχαιολογικής Εταιρείας του έτους 1914, ΑΘήνα, 1914, σελ. 234-235.
- Φιλαδελφεύς 1922, "Μουσείον Πρεβέζης", Αρχαιολογική Εφημερίς 1922, ΑΘήνα, σελ. 77-78.
- Βλ. Νίκος Δ. Καράμπελας, Οι οχυρώσεις ενός στρατηγικού Περάσματος, 53-54, σελ. 115-116.
- Νίκος Δ. Καράμπελας, Μάιος 2012, Το νέο κάστρο "στο Κυπαρίσσι". Το σημερινό κάστρο του Αγίου Αντρέα. [ 21 квітня 2019 у Wayback Machine.], σελ. 10-13.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zamok Svyatogo Andriya grec Kastro toy Agioy Andrea abo zamok u Kiparisi grec kastro sto Kyparissi zamok pobudovanij osmanami v XVIII stolitti v misti Preveza Greciya Zamok svyatogo Andriya38 57 36 pn sh 20 45 12 sh d 38 96022000002777474 pn sh 20 75354000002777966 sh d 38 96022000002777474 20 75354000002777966 Koordinati 38 57 36 pn sh 20 45 12 sh d 38 96022000002777474 pn sh 20 75354000002777966 sh d 38 96022000002777474 20 75354000002777966TipzamokKrayina Greciya ISO3166 1 alpha 3 GRC ISO3166 1 cifrovij 300 RoztashuvannyaPrevezaZamok svyatogo Andriya Greciya Zamok svyatogo Andriya u VikishovishiIstoriyaZamok buduvavsya protyagom troh faz v tri rizni istorichni periodi Prevezi Persha faza 1702 1718 Vidpovidno do umov mirnogo dogovoru ukladenogo pid chas Karlovickogo kongresu v 1701 roci venecijci pokinuli Prevezu peredavshi yiyi osmanam Pri comu poperedno voni pid naglyadom osmaniv pidirvali zamok Buka Dotrimuyuchis umov Karlovickogo dogovoru osmani ne mogli zmicniti Amvrakijsku zatoku buduyuchi zamok na misci zrujnovanogo poperednika Zamok yak i inshij zamok mista Zamok Svyatogo Georgiya buli pobudovani z vikoristannyam materialiv zrujnovanogo zamku Vidrazu pislya zdachi Prevezi osmani ukripili misto pobuduvavshi velikij kvadratnij zemlyanij zamok z kam yanimi bastionami na chotiroh kincyah Zamok zgaduyetsya u venecijskih dokumentah yak zamok u Kiparisi a jogo budivnictvo bulo zavershene u serpni 1702 roku Z pivdennogo zahidnogo ta pivnichnogo bokiv zamok buv otochenij oboronnim rovom Cherez zamok protikala richka yaka vpadala v protoku ta ruhala koleso vodyanogo mlina roztashovanogo v ukriplenni Drugij etap 1718 1797 Z pidpisannyam Pozharevackogo miru Preveza yaka faktichno bula zahoplena venecijcyami z 1717 r bula de yure peredana yim U pershi roki drugogo venecijskogo volodinnya Prevezoyu 1718 1797 zamok buv vdoskonalenij vidpovidno do novih fortifikacijnih vimog Jogo plosha zmenshilasya majzhe napolovinu a zemlyani stini vikladeni kamenem chastina yakogo zbereglasya donini Do centralnoyi chastini zahidnoyi storoni zamku bulo dodano p yatij bastion Zahisnij riv sho jogo otochuvav pogliblyuvavsya i rozshiryuvavsya Osmanska mechet u centri zamku bula peretvorena na katolicku cerkvu imeni Svyatogo Andriya na chest venecijskogo admirala Andrea Pizani 1662 1718 yakij brav uchast i spriyav zahoplennyu Prevezi v 1717 roci ta pomer nastupnogo roku Tretya faza 1807 1820 Z povernennyam Ali pashi Tepelyenskogo v Prevezu naprikinci listopada 1806 r rozpochalis shirokomasshtabni fortifikacijni roboti Znachni zmini buli vneseni v bastioni zamku a jogo ploshu bulo rozshireno za rahunok budivnictva zovnishnoyi ogorozhi na shid vid zamku yake bulo zaversheno voseni 1808 roku Takim chinom zamok vklyuchiv budinki viznachnih mistyan yaki prozhivali v jogo rajoni na shid vid miscya de roztashovuvavsya Zamok Buka Katolicku cerkvu Svyatogo Andriya peretvorili na porohovij sklad a na misci pravoslavnoyi cerkvi Svyatogo Andriya pobuduvali veliku mechet Dostup do zamku zdijsnyuvavsya cherez novij vhid pobudovanij dlya ukriplennya zovnishnoyi dilyanki zamku Na fasadi pivdenno shidnogo bastionu zamku buv rozmishenij marmurovij napis zdijsnenij staroosmanskoyu movoyu de vkazana data zavershennya Ali pasheyu blagoustroyu zamku ta pobazhannya Slava Allahu Rik Gidzhri 1223 ١٢٢٣ u staroosmanskomu Zgadanij u napisi period vidpovidaye promizhku z lyutogo 1808 do lyutogo 1809 roku za grigorianskim kalendarem Zamok v 1913 rociPlan zamkuZamok pislya 1912 roku Z vizvolennyam Prevezi greckoyu armiyeyu 21 zhovtnya 1912 roku zamok potrapiv do neyi yak vlasnist osmanskoyi armiyi pid chas okupaciyi mista Dali v zamku roztashovuvalis pidrozdili greckoyi armiyi yaki pidtrimuvali trivayuchi vijskovi diyi v Pershij Balkanskij vijni U 1921 roci shidna stina zovnishnoyi ogorozhi zamku bula zrujnovana armiyeyu Priblizno v 1949 r bilshist pivdennoyi stini zovnishnogo podvir ya bulo zrujnovano a takozh zrujnovano veliku bramu Blizko 1955 r bulo zrujnovano reshtu zovnishnoyi stini zamku Z grudnya 1948 roku v zamku roztashovuvavsya pidrozdil greckoyi armiyi 660 PAVP Advanced War Material Warehouse nazvanij na chest Adamantiosa Dukasa lejtenanta greckoyi armiyi yakij zaginuv u Pershij Balkanskij vijni U pivnichno shidnomu bastioni zamku u primishenni yake Armiya viddala Cerkvi buv pobudovana nava Andriya yaka bula urochisto vidkritij v 1956 roci U 1965 roci zamok za rishennyam prem yer ministra Greciyi buv ogoloshenij pam yatkoyu istoriyi U 1980 roci zamok znovu buv ogoloshenij istorichnoyu pam yatkoyu za rishennyam ministra kulturi ta nauki Greciyi U berezni 2005 roku vijskova chastina pokinula zamok U kvitni 2015 roku zamok vidneseno do nomu Prevezi Stini zamkuArhitekturaPershochergovo zamok plosheyu 44 000 kv m pobudovanij na vidstani garmatnogo postrilu vid miscya starogo zamku na miscevosti z m yagkoyu zemleyu sho dozvolilo zrobiti zemlyani stini ta shvidko vikopati oboronnij riv Dovzhina storoni zamku skladala priblizno 260 metriv z yakih po 25 metriv dovzhina kozhnoyi iz zovnishnih storin bastioniv Konstrukciya ukriplennya bula prostoyu ta skladalas z nevelikoyi kam yanoyi stini zavvishki 1 04 m 1 74 m v shirinu V stinu buli vmurovani derev yani stovpi visotoyu 2 78 m roztashovani za 1 74 m vid kam yanoyi stini Zemlyanij kontrfors pered kam yanoyu stinoyu pobudovanij z gruntu vikopanogo iz rovu mav 1 74 m v shirinu i stilki zh u visotu Otzhe mizh kontraforsom ta stovpami stvoreno koridor yakij prolyagav po stini Za mezhami ukriplennya buv vikopanij ta zapovnenij vodoyu riv glibinoyu 2 09 m shirinoyu 1 74 m u verhnij chastini ta 1 04 m vnizu Rizba po kamenyuU kladci zamku Svyatogo Andriya zbereglisya shist kam yanih rizblen ta dva napisi V 1914 roci arheolog Oleksandr Filadelfevs pisav sho na kladci zamku zbereglisya she p yat kam yanih rizblen dva bilya golovnogo vhodu v zamok i tri bilya shidnoyi stini zovnishnogo podvir ya Arheolog virishuye sho vsi prikladi rizbi po kamenyu krim odniyeyi nalezhat do osmanskogo periodu Z shesti vcililih rizblen na kladci odna roztashovana v pivdenno zahidnomu bastioni i zobrazhaye zhahlivu perelyakanu tvarinu z hvostom pid nogami i cholovika z pidnyatimi rukami Druga roztashovana u pivdenno shidnomu bastioni na nij zobrazheni dvi tvarini u formi sobaki yaki stoyat na zadnih lapah i trimayutsya perednimi lapami a vgori ye korotkij napis napisanij osmanskoyu movoyu Inshi chotiri roztashovani v pivnichno shidnomu bastioni i zobrazhuyut mislivcya yakij strilyaye u veliku tvarinu zhahlivu tvarinu prikutu do kiparisa zagalna tema v zamkah periodu Ali pashi figuri gvintopodibnoyi formi ta neviznachenoyi formi vpisanoyi v kolo FotogalereyaRizblennya na pivnichno shidnomu bastioni Rizblennya na pivnichno shidnomu bastioni Nazhahanij zvir ta lyudina z pidnyatimi rukami Rizblennya Dvi sobaki Rizblennya Figura gvintopodibnoyi formi Pobazhannya Slava Allahu iz zaznachennyam roku 1223 Div takozhZamok Arta Zamok Buka Zamok Rogoj Zamok Svyatogo Georgiya PrimitkiNikos D Karampelas Maios 2012 To neo kastro sto Kyparissi To shmerino kastro toy Agioy Antrea 21 kvitnya 2019 u Wayback Machine Serafeim 3enopoylos 1888 Dokimion Istorikon peri Arths kai Prebezhs 14 zhovtnya 2020 u Wayback Machine sel 223 225 Papathanassiou Manolis Kastrologos angl Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2020 Procitovano 5 zhovtnya 2020 Nikos D Karampelas Septembrios 2012 Ottoman Fortifications in Preveza in 1702 The First Phase of the Castle of Ic Kale 25 zhovtnya 2021 u Wayback Machine sel 49 50 Nikos D KARABELAS 2012 Ottoman Fortifications in Preveza in 1702 the first phase of the Castle of Ic Kale PDF OTAM Ankara T 0 32 s 47 66 doi 10 1501 otam 0000000602 ISSN 1019 469X Procitovano 5 zhovtnya 2020 Nikos D Karampelas Septembrios 2012 Ottoman Fortifications in Preveza in 1702 The First Phase of the Castle of Ic Kale 25 zhovtnya 2021 u Wayback Machine sel 53 55 Claude Fregnac 1968 Merveilles des palais italiens 8 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ekd Hachette sel 53 Bl S Sklabeniths amp X Nikolaoy H deyterh katalhpsh ths Prebezas 1806 mesa apo tis anafores toy pro3enoy ths Eptanhsoy Politeias Nikolaoy Zampelh sel 4 6 12 Bl Nikos D Karampelas 2015 H oxyrwsh toy e3wterikoy periboloy toy kastroy toy agioy Antrea ths Prebezas Prebezanika Xronika tx 51 52 sel 134 178 Nikos D Karampelas amp Stayros B Mamaloykos 1994 Nikopolis Prebeza Syllektiko arxeio Nikoy D Karampela kai alla idiwtika arxeia Ekdoseis Ergon Prebeza 1994 eisagwgiko keimeno sel 15 16 kai eik 100 Nikos D Karampelas amp Stayros B Mamaloykos 1994 Nikopolis Prebeza Syllektiko arxeio Nikoy D Karampela kai alla idiwtika arxeia Ekdoseis Ergon Prebeza 1994 eik 98 Filadelfeys 1922 Moyseion Prebezhs Arxaiologikh Efhmeris 1922 A8hna sel 78 Nikos D Karampelas 2015 H oxyrwsh toy e3wterikoy periboloy toy kastroy toy agioy Antrea ths Prebezas Prebezanika Xronika tx 51 52 sel 141 Geniko Epiteleio Stratoy Diey8ynsh Ylikoy Polemoy Istorika Stoixeia Sygkrothsh DYP 28 chervnya 2015 u Wayback Machine Nikos D Karampelas Maios 2012 To neo kastro sto Kyparissi To shmerino kastro toy Agioy Antrea sel 13 H apofash dhmosiey8hke sto F E K 404 Teyxos Deyteron 6 7 1965 13 zhovtnya 2020 u Wayback Machine sel 3009 H apofash dhmosiey8hke sto F E K 1195 Teyxos Deyteron 25 11 1980 sel 10373 Anakoinwsh Tameioy E8nikhs Amynas Paraxwrhsh ths Xrhshs toy stratopedoy Doyka sthn Perifereiakh Enothta Prebezas 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Filadelfeys 1914 Anaskafai Nikopolews Xristianika mnhmeia Prebezhs Praktika ths en A8hnais Arxaiologikhs Etaireias toy etoys 1914 A8hna 1914 sel 234 235 Filadelfeys 1922 Moyseion Prebezhs Arxaiologikh Efhmeris 1922 A8hna sel 77 78 Bl Nikos D Karampelas Oi oxyrwseis enos strathgikoy Perasmatos 53 54 sel 115 116 Nikos D Karampelas Maios 2012 To neo kastro sto Kyparissi To shmerino kastro toy Agioy Antrea 21 kvitnya 2019 u Wayback Machine sel 10 13