Замок Боґесунд (швед. Bogesunds slott, раніше Bogösund ) — замок і колишня садиба, розташована в комуні Ваксгольм недалеко від Стокгольма. Будівля була зведена в 1640-х з ініціативи Пер Брага Молодшого, а потім кілька разів перебудовувалася. Крім родини Браге, Боґесунд належав членам родин Ґамільтон, фон Розен, фон Лантінґсгаузен та фон Гепкен.
Замок Боґесунд | |
---|---|
59°23′35.99998809999″ пн. ш. 18°17′3.9999841000053″ сх. д. / 59.39333° пн. ш. 18.28444° сх. д. | |
Тип | шато |
Статус спадщини | d |
Країна | Швеція |
Розташування | комуна Ваксгольм |
Засновник | Пер Браге Молодший |
Засновано | 1640-ві |
Перша згадка | 1640-ві |
Сайт | bogesundsslott.se |
Замок Боґесунд (Швеція) (Швеція) | |
Замок Боґесунд у Вікісховищі |
Нинішній вигляд будівлі – лицарський замок з вежами та готичними вікнами – з'явився у 1860-х за малюнками архітекторів Фредріка Вільгельма Шоландера та Тора Медельплана.
Боґесунд був безлюдним з 1906 і шведська влада примусово викупила його у власників. Для цього у 1946 ухвалили спеціальний закон під назвою «Лекс Боґесунд». З 1993 будівля належить Управлінню державної власності. 1996 розпочалися масштабні реставраційні роботи. Замок був відкритий для відвідувачів 11 серпня 2012 принцесою Крістіною та її чоловіком Тордом Маґнусоном.
Замок розташований у центрі природного заповідника Боґесунд, утвореного в 2015.
Історія
Перші письмові згадки про садибу під назвою Боґосунд відносяться до 1367.
Ранній період
Граф Пер Браге Молодший (1602 – 1680) успадкував маєток Боґесунд від свого батька Абрагама Педерсона Браге. На оброблюваних землях та тваринницьких фермах працювало близько 50 працівників. Основні будівлі знаходилися на той час на схід від нинішнього замку.
Після подорожей Південною Європою Браге надихнувся чудовою архітектурою Італії. Повернувшись, він вирішив збудувати собі гарну резиденцію. Вибір розташування на Ваксгольмі був пов'язаний з тим, що Браге був одним з найближчих радників короля, хотів перебувати ближче до Стокгольма. Весною 1642 почалося розчищення землі під будівництво замку. За кілька років роботи було закінчено.
Будівля мала в основі квадратну форму. Спочатку було чотири основні і ще два мансардні поверхи. На даху був влаштований оглядовий майданчик, звідки відкривалися краєвиди на Стокгольм та мальовничі околиці. Перший поверх і підвал використовувалися у господарських цілях. На другому поверсі розмістили житлові кімнати для наближених господаря. Сам власник мешкав на третьому поверсі. На четвертому було влаштовано залу прийомів. Ще вище, мабуть, були кімнати для гостей.
У 1652 у замку пишно відсвяткували весілля Браге з Беатою Делагарді, представницею знаменитого роду.
Після смерті Пера Браге Молодшого замок перейшов у володіння його племінника Нільса Браге. З 1699 новим господарем резиденції став його син Абрагам Браге. На початку XVIII століття тут часто зупинявся король Фредерік I, який використовував Боґесунд як мисливський замок. Останньою власницею замку з роду Брага стала Ганна Крістіна, яка померла у 1739. Після смерті її чоловіка, Карла Фредріка Ґамільтона аф Гаґебю, будинок надовго залишився безлюдним.
Перебудова замку
З 1767 замком володів Фредерік фон Розен, представник баронського роду Розен. А в 1774 маєток перейшов у дар Альбрегту фон Лантинґсгаузену, близькому другові короля Густава III. Новий власник провів реконструкцію будівлі. Серед іншого він додав балкони. Після смерті Апьбрегта замок у 1821 успадкувала його донька Йоґанна Кароліна фон Лантинґсгаузен, дружина Нільса фон Гепкена, представника шляхетського роду фон Гепкен. Наступними власниками Боґесунда стали їхні нащадки, які мали прізвище фон Лантинґсгаузен фон Гепкен. У 1863 – 1867 Нільс Альбрегт фон Лантинґсгаузен фон Гепкен провів масштабну реконструкцію. З того часу замок набув свого сучасного вигляду.
Занепад та відродження
З 1906 власником Боґесунда був лейтенант Ліберіан Нільс фон Лантинґсгаузен фон Гепкен, який в замку бував рідко. Будівля на початку XX століття була застарілою. Там не вистачало водопроводу, каналізації та не було проведено електрику. Після 1916 замок виявився майже занедбаним. Частина цінних предметів інтер'єру зникла внаслідок крадіжки.
Наприкінці 1930-х влада Стокгольма намагалася придбати Боґесунд, але покупка зірвалася. Нарешті 1944 було прийнято особливий закон «Про обов'язковий викуп незатребуваної сільськогосподарської власності», названий «Lex Bogesund». Цей закон використовувався лише один раз!
Держава експропріювала замок у 1946, а Нільс фон Лантинґсгаузен фон Гепкен отримав 11,6 млн шведських крон як компенсацію за будівлю, 3364 га землі та лісів. 22 квітня 1949 Боґесунд оголосили національною пам'яткою.
Досить довго влада не могла знайти коштів на повноцінну реставрацію замку. Серйозний ремонт фасаду відбувся лише у 1969. А повноцінні реставраційні роботи розпочалися лише 1996. Була проведена величезна робота і нарешті у 2012 Боґесунд прийняв перших відвідувачів.
Галерея
- Вигляд замку з боку навколишнього парку
- Верхня частина замку, що височіє над лісом
- Фасад замку та каплиця
- Один із еркерів замку
- Бібліотека замку
Література
- Selling, Gösta. Säterier och gamla gårdar i Stockholmstrakten. — Bonniers förlag, 1977. — С. 190-194. — .
Посилання
- Про замок Боґесунд на сайті slottsguiden.info [Архівовано 12 січня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Zamok Bogesund shved Bogesunds slott ranishe Bogosund zamok i kolishnya sadiba roztashovana v komuni Vaksgolm nedaleko vid Stokgolma Budivlya bula zvedena v 1640 h z iniciativi Per Braga Molodshogo a potim kilka raziv perebudovuvalasya Krim rodini Brage Bogesund nalezhav chlenam rodin Gamilton fon Rozen fon Lantingsgauzen ta fon Gepken Zamok Bogesund59 23 35 99998809999 pn sh 18 17 3 9999841000053 sh d 59 39333 pn sh 18 28444 sh d 59 39333 18 28444TipshatoStatus spadshinigovernmental listed buildingdKrayina Shveciya ISO3166 1 alpha 3 SWE ISO3166 1 cifrovij 752 Roztashuvannyakomuna VaksgolmZasnovnikPer Brage MolodshijZasnovano1640 viPersha zgadka1640 viSajtbogesundsslott seZamok Bogesund Shveciya Shveciya Zamok Bogesund u Vikishovishi Ninishnij viglyad budivli licarskij zamok z vezhami ta gotichnimi viknami z yavivsya u 1860 h za malyunkami arhitektoriv Fredrika Vilgelma Sholandera ta Tora Medelplana Bogesund buv bezlyudnim z 1906 i shvedska vlada primusovo vikupila jogo u vlasnikiv Dlya cogo u 1946 uhvalili specialnij zakon pid nazvoyu Leks Bogesund Z 1993 budivlya nalezhit Upravlinnyu derzhavnoyi vlasnosti 1996 rozpochalisya masshtabni restavracijni roboti Zamok buv vidkritij dlya vidviduvachiv 11 serpnya 2012 princesoyu Kristinoyu ta yiyi cholovikom Tordom Magnusonom Zamok roztashovanij u centri prirodnogo zapovidnika Bogesund utvorenogo v 2015 Zmist 1 Istoriya 1 1 Rannij period 1 2 Perebudova zamku 1 3 Zanepad ta vidrodzhennya 2 Galereya 3 Literatura 4 PosilannyaIstoriyared Pershi pismovi zgadki pro sadibu pid nazvoyu Bogosund vidnosyatsya do 1367 Rannij periodred nbsp Piter Brage pershij vlasnik zamku Graf Per Brage Molodshij 1602 1680 uspadkuvav mayetok Bogesund vid svogo batka Abragama Pedersona Brage Na obroblyuvanih zemlyah ta tvarinnickih fermah pracyuvalo blizko 50 pracivnikiv Osnovni budivli znahodilisya na toj chas na shid vid ninishnogo zamku Pislya podorozhej Pivdennoyu Yevropoyu Brage nadihnuvsya chudovoyu arhitekturoyu Italiyi Povernuvshis vin virishiv zbuduvati sobi garnu rezidenciyu Vibir roztashuvannya na Vaksgolmi buv pov yazanij z tim sho Brage buv odnim z najblizhchih radnikiv korolya hotiv perebuvati blizhche do Stokgolma Vesnoyu 1642 pochalosya rozchishennya zemli pid budivnictvo zamku Za kilka rokiv roboti bulo zakincheno Budivlya mala v osnovi kvadratnu formu Spochatku bulo chotiri osnovni i she dva mansardni poverhi Na dahu buv vlashtovanij oglyadovij majdanchik zvidki vidkrivalisya krayevidi na Stokgolm ta malovnichi okolici Pershij poverh i pidval vikoristovuvalisya u gospodarskih cilyah Na drugomu poversi rozmistili zhitlovi kimnati dlya nablizhenih gospodarya Sam vlasnik meshkav na tretomu poversi Na chetvertomu bulo vlashtovano zalu prijomiv She vishe mabut buli kimnati dlya gostej U 1652 u zamku pishno vidsvyatkuvali vesillya Brage z Beatoyu Delagardi predstavniceyu znamenitogo rodu Pislya smerti Pera Brage Molodshogo zamok perejshov u volodinnya jogo pleminnika Nilsa Brage Z 1699 novim gospodarem rezidenciyi stav jogo sin Abragam Brage Na pochatku XVIII stolittya tut chasto zupinyavsya korol Frederik I yakij vikoristovuvav Bogesund yak mislivskij zamok Ostannoyu vlasniceyu zamku z rodu Braga stala Ganna Kristina yaka pomerla u 1739 Pislya smerti yiyi cholovika Karla Fredrika Gamiltona af Gagebyu budinok nadovgo zalishivsya bezlyudnim Perebudova zamkured Z 1767 zamkom volodiv Frederik fon Rozen predstavnik baronskogo rodu Rozen A v 1774 mayetok perejshov u dar Albregtu fon Lantingsgauzenu blizkomu drugovi korolya Gustava III Novij vlasnik proviv rekonstrukciyu budivli Sered inshogo vin dodav balkoni Pislya smerti Apbregta zamok u 1821 uspadkuvala jogo donka Joganna Karolina fon Lantingsgauzen druzhina Nilsa fon Gepkena predstavnika shlyahetskogo rodu fon Gepken Nastupnimi vlasnikami Bogesunda stali yihni nashadki yaki mali prizvishe fon Lantingsgauzen fon Gepken U 1863 1867 Nils Albregt fon Lantingsgauzen fon Gepken proviv masshtabnu rekonstrukciyu Z togo chasu zamok nabuv svogo suchasnogo viglyadu Zanepad ta vidrodzhennyared nbsp Nils fon Lantingsgauzen fon Gepken ostannij privatnij vlasnik zamku Z 1906 vlasnikom Bogesunda buv lejtenant Liberian Nils fon Lantingsgauzen fon Gepken yakij v zamku buvav ridko Budivlya na pochatku XX stolittya bula zastariloyu Tam ne vistachalo vodoprovodu kanalizaciyi ta ne bulo provedeno elektriku Pislya 1916 zamok viyavivsya majzhe zanedbanim Chastina cinnih predmetiv inter yeru znikla vnaslidok kradizhki Naprikinci 1930 h vlada Stokgolma namagalasya pridbati Bogesund ale pokupka zirvalasya Nareshti 1944 bulo prijnyato osoblivij zakon Pro obov yazkovij vikup nezatrebuvanoyi silskogospodarskoyi vlasnosti nazvanij Lex Bogesund Cej zakon vikoristovuvavsya lishe odin raz Derzhava ekspropriyuvala zamok u 1946 a Nils fon Lantingsgauzen fon Gepken otrimav 11 6 mln shvedskih kron yak kompensaciyu za budivlyu 3364 ga zemli ta lisiv 22 kvitnya 1949 Bogesund ogolosili nacionalnoyu pam yatkoyu Dosit dovgo vlada ne mogla znajti koshtiv na povnocinnu restavraciyu zamku Serjoznij remont fasadu vidbuvsya lishe u 1969 A povnocinni restavracijni roboti rozpochalisya lishe 1996 Bula provedena velichezna robota i nareshti u 2012 Bogesund prijnyav pershih vidviduvachiv Galereyared nbsp Viglyad zamku z boku navkolishnogo parku nbsp Verhnya chastina zamku sho visochiye nad lisom nbsp Fasad zamku ta kaplicya nbsp Odin iz erkeriv zamku nbsp Biblioteka zamkuLiteraturared Selling Gosta Saterier och gamla gardar i Stockholmstrakten Bonniers forlag 1977 S 190 194 ISBN 91 0 039434 3 Posilannyared Pro zamok Bogesund na sajti slottsguiden info Arhivovano 12 sichnya 2022 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Zamok Bogesund Shveciya