Ця стаття містить інформацію, яку треба на наявність недостовірних фактів і хибних даних. (жовтень 2020) |
За́ліси — село в Україні, у Заболоттівській селищній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 1427 осіб.
село Заліси | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Ковельський район |
Громада | Заболоттівська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1499 |
Населення | 1427 |
Площа | 3,771 км² |
Густота населення | 378,41 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44144 |
Телефонний код | +380 3366 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°37′16″ пн. ш. 24°17′20″ сх. д. / 51.62111° пн. ш. 24.28889° сх. д.Координати: 51°37′16″ пн. ш. 24°17′20″ сх. д. / 51.62111° пн. ш. 24.28889° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 155 м |
Водойми | Турське, Туріченське |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Незалежності, 6, смт Заболоття, Ратнівський р-н, Волинська обл., 44142; староста — с. Заліси, Ратнівський р-н, Волинська обл., 44144 |
Карта | |
Заліси | |
Заліси | |
Мапа | |
Заліси у Вікісховищі |
Географія
За кілометр на північ від села знаходиться озеро Турське. На заході — меліоровані землі колись непрохідного болота. Зі сходу і півдня — лісові масиви, серед яких за 4 кілометри від села розташоване озеро Туречно. До залізничної станції Заболоття дорогу з твердим покриттям довжиною 3,5 км побудовано у 1962 р.
До селища Ратне шосейний шлях довжиною 18 км.
Історія
У люстрації платників податків за 1500 рік сказано, що село звільняється від збору податків, бо його спалили татари й забрали людей у полон у тому самому році, коли вони спустошили Берестьє (Брест), тобто у 1499 р. Отже, перша писемна згадка про Заліси відноситься до 1499 року. Уже в 1501 році у селі налічувалось 11 дворищ, тобто великих господарств.
У люстрації-реєстрі 1501 р. говориться про Старі Заліси й інше поселення — Нові Заліси. Нове село знаходилося за болотом (Великим Болотом), згодом за ним закріпилася назва Заболоття.
У документах 1565 року відзначено, що в Залісах є двадцять осілих дворищ: Денисове, Івана, Олиська Куцевича, Бобровське. Зазначено також, що в 1565 році мешканці сіл Заліси і Тур спільно володіли млином, який приносив прибуток в двадцять золотих.
Село у ХІХ ст. мало значну кількість населення. Згідно з переписом 1898 року, тут проживала 1751 особа. Окрім православних мешкали особи, котрі сповідували римо-католицьку віру, а також 18 євреїв.
Мирне життя селян у ХХ ст. перервали Перша і Друга світові війни. У вересні 1939 року ряд мешканців воювали у польській армії. У червні 1941 року тут уже діяла німецька влада. За роки німецької влади розстріляно понад тридцять жителів села. Масові розстріли людей чинилися за селом на так званій гірці Вовківня. 103 юнаків і дівчат були вивезенні із села на примусові роботи в Німеччину.
Після закінчення Другої світової війни у село повернулись демобілізовані воїни. Серед них знаходився капітан медичної служби Денисюк Тимофій Іванович. Згодом він працював у лікарні Заболоття, завідував медичним пунктом у Залісах.
Частина мешканців брала участь у визвольних змаганнях за незалежність України. Багато з них репресовано. Вивезена на поселення в Сибір із трьома дітьми Мельничук Марія Григорівна, чоловік якої, Гордій Тихонович, знаходився в УПА. Репресовано на багато літ та вивезено сімʼю Козловського Володимира Юстиновича. Також були вивезені сімʼї Кіпеня Зінька, Кіпеня Дениса, Корецького Дементія, Корецького Павла. У роки демократизації й незалежної України реабілітовано понад десять осіб, як тих, що невинно потерпіли від тоталітарного режиму.[]
До 22 вересня 2016 року — адміністративний центр Заліської сільської ради Ратнівського району Волинської області.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1540 осіб, з яких 706 чоловіків та 834 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1421 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,58 % |
білоруська | 0,28 % |
російська | 0,14 % |
Відомі люди
- Денисюк Іван Овксентійович (1924—2009) — літературознавець, доктор філологічних наук, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка.
- Круглій Микола Панасович — уродженець села, упродовж багатьох років очолював Ратнівську районну державну адміністрацію.[]
- Кіпень Сергій Панасович — після закінчення навчання на юридичному факультеті Львівського держуніверситету, працював суддею в Локачах, з 1967 року обраний членом обласного суду. З 2001 року, після реформування судової системи, — голова Апеляційного суду Волинської області. У 1997 році удостоєний звання Заслуженого юриста України.[]
Примітки
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Посилання
- Погода в селі Заліси [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit informaciyu yaku treba pereviriti na nayavnist nedostovirnih faktiv i hibnih danih Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta dopomozhit vipraviti nedoliki zhovten 2020 Za lisi selo v Ukrayini u Zabolottivskij selishnij gromadi Kovelskogo rajonu Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 1427 osib selo ZalisiKrayina UkrayinaOblast Volinska oblastRajon Kovelskij rajonGromada Zabolottivska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1499Naselennya 1427Plosha 3 771 km Gustota naselennya 378 41 osib km Poshtovij indeks 44144Telefonnij kod 380 3366Geografichni daniGeografichni koordinati 51 37 16 pn sh 24 17 20 sh d 51 62111 pn sh 24 28889 sh d 51 62111 24 28889 Koordinati 51 37 16 pn sh 24 17 20 sh d 51 62111 pn sh 24 28889 sh d 51 62111 24 28889Serednya visota nad rivnem morya 155 mVodojmi Turske TurichenskeMisceva vladaAdresa radi vul Nezalezhnosti 6 smt Zabolottya Ratnivskij r n Volinska obl 44142 starosta s Zalisi Ratnivskij r n Volinska obl 44144KartaZalisiZalisiMapa Zalisi u VikishovishiGeografiyaZa kilometr na pivnich vid sela znahoditsya ozero Turske Na zahodi meliorovani zemli kolis neprohidnogo bolota Zi shodu i pivdnya lisovi masivi sered yakih za 4 kilometri vid sela roztashovane ozero Turechno Do zaliznichnoyi stanciyi Zabolottya dorogu z tverdim pokrittyam dovzhinoyu 3 5 km pobudovano u 1962 r Do selisha Ratne shosejnij shlyah dovzhinoyu 18 km IstoriyaU lyustraciyi platnikiv podatkiv za 1500 rik skazano sho selo zvilnyayetsya vid zboru podatkiv bo jogo spalili tatari j zabrali lyudej u polon u tomu samomu roci koli voni spustoshili Berestye Brest tobto u 1499 r Otzhe persha pisemna zgadka pro Zalisi vidnositsya do 1499 roku Uzhe v 1501 roci u seli nalichuvalos 11 dvorish tobto velikih gospodarstv U lyustraciyi reyestri 1501 r govoritsya pro Stari Zalisi j inshe poselennya Novi Zalisi Nove selo znahodilosya za bolotom Velikim Bolotom zgodom za nim zakripilasya nazva Zabolottya U dokumentah 1565 roku vidznacheno sho v Zalisah ye dvadcyat osilih dvorish Denisove Ivana Oliska Kucevicha Bobrovske Zaznacheno takozh sho v 1565 roci meshkanci sil Zalisi i Tur spilno volodili mlinom yakij prinosiv pributok v dvadcyat zolotih Selo u HIH st malo znachnu kilkist naselennya Zgidno z perepisom 1898 roku tut prozhivala 1751 osoba Okrim pravoslavnih meshkali osobi kotri spoviduvali rimo katolicku viru a takozh 18 yevreyiv Mirne zhittya selyan u HH st perervali Persha i Druga svitovi vijni U veresni 1939 roku ryad meshkanciv voyuvali u polskij armiyi U chervni 1941 roku tut uzhe diyala nimecka vlada Za roki nimeckoyi vladi rozstrilyano ponad tridcyat zhiteliv sela Masovi rozstrili lyudej chinilisya za selom na tak zvanij girci Vovkivnya 103 yunakiv i divchat buli vivezenni iz sela na primusovi roboti v Nimechchinu Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni u selo povernulis demobilizovani voyini Sered nih znahodivsya kapitan medichnoyi sluzhbi Denisyuk Timofij Ivanovich Zgodom vin pracyuvav u likarni Zabolottya zaviduvav medichnim punktom u Zalisah Chastina meshkanciv brala uchast u vizvolnih zmagannyah za nezalezhnist Ukrayini Bagato z nih represovano Vivezena na poselennya v Sibir iz troma ditmi Melnichuk Mariya Grigorivna cholovik yakoyi Gordij Tihonovich znahodivsya v UPA Represovano na bagato lit ta vivezeno simʼyu Kozlovskogo Volodimira Yustinovicha Takozh buli vivezeni simʼyi Kipenya Zinka Kipenya Denisa Koreckogo Dementiya Koreckogo Pavla U roki demokratizaciyi j nezalezhnoyi Ukrayini reabilitovano ponad desyat osib yak tih sho nevinno poterpili vid totalitarnogo rezhimu dzherelo Do 22 veresnya 2016 roku administrativnij centr Zaliskoyi silskoyi radi Ratnivskogo rajonu Volinskoyi oblasti NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1540 osib z yakih 706 cholovikiv ta 834 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 1421 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 58 biloruska 0 28 rosijska 0 14 Vidomi lyudiDenisyuk Ivan Ovksentijovich 1924 2009 literaturoznavec doktor filologichnih nauk zasluzhenij profesor Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Kruglij Mikola Panasovich urodzhenec sela uprodovzh bagatoh rokiv ocholyuvav Ratnivsku rajonnu derzhavnu administraciyu dzherelo Kipen Sergij Panasovich pislya zakinchennya navchannya na yuridichnomu fakulteti Lvivskogo derzhuniversitetu pracyuvav suddeyu v Lokachah z 1967 roku obranij chlenom oblasnogo sudu Z 2001 roku pislya reformuvannya sudovoyi sistemi golova Apelyacijnogo sudu Volinskoyi oblasti U 1997 roci udostoyenij zvannya Zasluzhenogo yurista Ukrayini dzherelo Primitki Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2020 Procitovano 4 zhovtnya 2020 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 PosilannyaPogoda v seli Zalisi 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi