алб. Hekurudha Shqiptare (HSH) | |
---|---|
Тип | публічна |
Галузь | транспорт |
Спеціалізація | залізничний транспорт |
Засновано | 1945 |
Засновник(и) | держава Албанія |
Штаб-квартира | Албанія, м. Дуррес |
Територія діяльності | Албанія |
Послуги | перевезення |
Чистий прибуток | ▼₴ 4 млн. |
Власник(и) | Міністерство транспорту Албанії |
hsh.com.al | |
Залізничний транспорт Албанії у Вікісховищі |
Залізничний транспорт Албанії знаходиться у власності албанської національної залізничної компанії Hekurudha Shqiptare (HSH). Найбільшим залізничним вузлом є портове місто Дуррес. Загальна довжина залізниць Албанії становить 447 км. На залізницях Албанії використовується стандартна європейська колія — 1435 мм.
Історія
Перша вузькоколійна залізниця в Албанії була заснована в 1890 році та була побудована італійцями, для транспортування корисних копалин, що видобуваються поблизу Селеніци на узбережжі Іонічного моря. Пізніше у 1916 році дана залізниця використовувалась для армії Австро-Угорщини, що розміщувалась в Албанії. Нею транспортували військові вантажі до Дурреса та Люшні.
Перша стандартна залізнична лінія була запущена після приходу до влади комуністів. За допомогою фахівців із СРСР та Польщі було створено залізницю, що сполучає Пекіні і Дуррес, довжиною 42,6 км. Вона створена 7 листопада 1947 року. У 1986 році вперше албанські залізниці отримали зв'язок із іншими країнами. Гілка залізниці від Вльорі до Шкодеру зв'язала Албанію із залізницею Чорногорії. Протяжність залізниць в кінці 1980-х років досягла 423 км. Вони перебували у веденні державних албанських залізниць (Hekurudha Shqiptare).
Під час військових дій 1997 року більшу частину залізничної інфраструктури Албанії було знищено. Внутрішні рейси поновилися в 2002—2003 рр. Міжнародне пасажирське сполучення досі не поновлено.
У 2005 році число пасажирів скоротилося на 19 %, в основному через руйнування мосту поблизу Тирани. Пасажирообіг склав 1 420 000 осіб. У 2006 році поновлено міжнародні вантажоперевезення в Чорногорію, потяг між країнами курсує один раз у тиждень до прикордонної станції Байза.
Сучасний стан
Згідно з офіційними даними Міністерства транспорту Албанії, залізниця має у своєму складі — 225 вантажних та 66 пасажирських вагонів, 25 локомотивів типу T699 (більшість чеського виробництва). За допомогою них, відповідно перевозиться близько 1,5-2 млн пасажирів і близько 400—500 тисяч тонн вантажів на рік.
Залізнична мережа
На сьогоднішній день діють наступні маршрути:
- Дуррес — Вора — Кашар
- Вора — до кордону із Чорногорією (від Шкодеру тільки вантажі)
- Шкозат — Поградец (від Лібражди тільки вантажі)
- Рогожина — Фієрі
- Фієрі — Балш (тільки вантажі)
Джерела
- Railway Operators in Albania [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- The Economist [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про залізничний транспорт. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
stil kartki Albanski zaliznicialb Hekurudha Shqiptare HSH LogotipTippublichnaGaluztransportSpecializaciyazaliznichnij transportZasnovano1945 Zasnovnik i derzhava AlbaniyaShtab kvartiraAlbaniya m DurresTeritoriya diyalnostiAlbaniyaPoslugiperevezennyaChistij pributok 4 mln Vlasnik i Ministerstvo transportu Albaniyihsh com al Zaliznichnij transport Albaniyi u Vikishovishi Zaliznichnij transport Albaniyi znahoditsya u vlasnosti albanskoyi nacionalnoyi zaliznichnoyi kompaniyi Hekurudha Shqiptare HSH Najbilshim zaliznichnim vuzlom ye portove misto Durres Zagalna dovzhina zaliznic Albaniyi stanovit 447 km Na zaliznicyah Albaniyi vikoristovuyetsya standartna yevropejska koliya 1435 mm IstoriyaPersha vuzkokolijna zaliznicya v Albaniyi bula zasnovana v 1890 roci ta bula pobudovana italijcyami dlya transportuvannya korisnih kopalin sho vidobuvayutsya poblizu Selenici na uzberezhzhi Ionichnogo morya Piznishe u 1916 roci dana zaliznicya vikoristovuvalas dlya armiyi Avstro Ugorshini sho rozmishuvalas v Albaniyi Neyu transportuvali vijskovi vantazhi do Durresa ta Lyushni Pasazhirskij poyizd iz cheskim lokomotivom T669 ruhayetsya po zaliznici Tirana Durres Persha standartna zaliznichna liniya bula zapushena pislya prihodu do vladi komunistiv Za dopomogoyu fahivciv iz SRSR ta Polshi bulo stvoreno zaliznicyu sho spoluchaye Pekini i Durres dovzhinoyu 42 6 km Vona stvorena 7 listopada 1947 roku U 1986 roci vpershe albanski zaliznici otrimali zv yazok iz inshimi krayinami Gilka zaliznici vid Vlori do Shkoderu zv yazala Albaniyu iz zalizniceyu Chornogoriyi Protyazhnist zaliznic v kinci 1980 h rokiv dosyagla 423 km Voni perebuvali u vedenni derzhavnih albanskih zaliznic Hekurudha Shqiptare Pid chas vijskovih dij 1997 roku bilshu chastinu zaliznichnoyi infrastrukturi Albaniyi bulo znisheno Vnutrishni rejsi ponovilisya v 2002 2003 rr Mizhnarodne pasazhirske spoluchennya dosi ne ponovleno U 2005 roci chislo pasazhiriv skorotilosya na 19 v osnovnomu cherez rujnuvannya mostu poblizu Tirani Pasazhiroobig sklav 1 420 000 osib U 2006 roci ponovleno mizhnarodni vantazhoperevezennya v Chornogoriyu potyag mizh krayinami kursuye odin raz u tizhden do prikordonnoyi stanciyi Bajza Suchasnij stanZgidno z oficijnimi danimi Ministerstva transportu Albaniyi zaliznicya maye u svoyemu skladi 225 vantazhnih ta 66 pasazhirskih vagoniv 25 lokomotiviv tipu T699 bilshist cheskogo virobnictva Za dopomogoyu nih vidpovidno perevozitsya blizko 1 5 2 mln pasazhiriv i blizko 400 500 tisyach tonn vantazhiv na rik Zaliznichna merezhaZaliznichnij viaduk cherez richku Shkumbin v rajoni Librazhdi buv vidkritij v 1973 roci Na sogodnishnij den diyut nastupni marshruti Durres Vora Kashar Vora do kordonu iz Chornogoriyeyu vid Shkoderu tilki vantazhi Shkozat Pogradec vid Librazhdi tilki vantazhi Rogozhina Fiyeri Fiyeri Balsh tilki vantazhi DzherelaRailway Operators in Albania 27 kvitnya 2016 u Wayback Machine The Economist 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro zaliznichnij transport Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi