Залізнична аварія в Загребі хорв Željeznička nesreća u Zagrebu залізнична аварія біля східного в їзду на Загребський зал

Залізнична аварія в Загребі (хорв. Željeznička nesreća u Zagrebu) — залізнична аварія біля східного в'їзду на Загребський залізничний вокзал, що трапилася 30 серпня 1974 року о 22:40 (22:33), коли всі 9 вагонів міжнародного швидкого поїзда № 10410 сполученням Афіни — Белград — Загреб — Дортмунд зійшли з рейок та перекинулися, внаслідок чого загинули 167 пасажирів і невизначена кількість невстановлених пасажирів. У поїзді, що о 19:45 вирушив від станції Вінковці, тоді було приблизно 400 пасажирів, більшість із яких — гастарбайтери та їхні родини з усієї Югославії, а також Греції, Туреччини і Болгарії, які поверталися з літніх відпусток на роботу в Західну Німеччину.

Залізнична катастрофа в Загребі
Пам'ятник жертвам залізничної аварії на Мирогої
Тип	сходження з рейок
Причина	перевищення швидкості
Країна	СФРЮ
Місце	Загреб Загреб
Дата	30 серпня 1974 22:40 ()
Загиблих	153
Поранених	60
Постраждалих	90 (з ушкодженнями різного ступеня тяжкості)
Географічні координати	45°48′18″ пн. ш. 15°59′21″ сх. д. / 45.80505100002777397° пн. ш. 15.98935600002777946° сх. д.
Загреб

Приблизно за 300 м від місця аварії, яке на 150 м далі, ніж вагони, що видніють на зображенні

Відомий у колишній Югославії як «кеннедіївка» (хорв. *kennedyjevka*) тепловоз серії JŽ 661, який під № 661—216 вів постраждалий поїзд № 10410, нині знаходиться у Хорватському залізничному музеї.

Вважається найбільшою залізничною аварією в історії Хорватії та однією з найбільших у колишній Югославії, а також однією із сімох найтяжчих у Європі. Йосип Броз Тіто оголосив після аварії день жалоби.

Катастрофа сталася за 719 м від в'їзду на колію ІІа. Потяг налетів на пристанційні стрілки зі швидкістю 104 км/год замість дозволених 50 км/год. О 22:33 на колію ІІа зайшов лише локомотив без жодного зі своїх вагонів.

На місці пригоди запанували жах і паніка. Лікарі, поліція, пожежники та військовики намагалися зробити все можливе, щоб допомогти тим, хто вижив. Почалася ще одна важка робота — ідентифікація жертв. Цілими днями поліція порівнювала відбитки пальців, звіряла документи, рилася у своїх картотеках. Деякі зі 167 загиблих пасажирів померли від ураження електрострумом, коли поїзд повалив залізні опори контактної мережі. Ідентифікація спотворених тіл була великою проблемою, тому 41 невстановлену жертву було поховано у спільній могилі на кладовищі Мирогой.

Подальші розслідування виключили можливість технічних помилок, а винуватцями аварії було визнано машиніста Ніколу Кнежевича та його помічника Степана Варгу, які залишилися неушкодженими, як і сам локомотив. Слідчі не дійшли згоди щодо того, чи аварію спричинило вживання алкоголю, чи просто сон і втома звинувачених, але найімовірнішою причиною було їхнє виснаження: вони обоє за останній місяць провели на роботі 300 годин, а перед аварією пропрацювали без відпочинку не менш, ніж 45 годин. Незважаючи на цю пом'якшувальну обставину, машиніста було засуджено на 15 років позбавлення волі, а його помічника — на 8. Не виключено, що поїзд запізнювався через низький рівень залізничної інфраструктури, а тому машиніст хотів надолужити відставання і прибути на загребський вокзал за розкладом.

Уцілілі пасажири свідчили, що поїзд близько години до приїзду в Загреб не гальмував, не сповільнював швидкості, проїжджаючи повз станції Лудина та Новоселець, і небезпечно нахилявся на поворотах.

Одинокими нагадуваннями про ту трагедію залишається виставлений у Хорватському залізничному музеї локомотив поїзда 10410 та пам'ятник на Мирогої.

Примітки

Najveća željeznička nesreća u hrvatskoj povijesti — Crna kronika — Hrvatska — Dalje.com [ 3 квітня 2015 у Wayback Machine.] (хор.)
«Zagrebačka noć užasa»: Obilježava se godišnjica stravične željezničke nesreće na Glavnom kolodvoru — Vijesti.net — Index.hr [ 10 лютого 2014 у Wayback Machine.] (хор.)
. Реконструкція директорки Хорватського залізничного музею Гелени Бунієваць і завідувача фондів Дениса Марохнича. (хорватською) . Jutarnji list. 2 September 2006. Архів оригіналу за 10 February 2014. Процитовано 9 березня 2020.
Prije 35 godina 150 mrtvih na kolodvoru — Jutarnji.hr [ 10 лютого 2014 у Wayback Machine.] (хор.)
HŽ infrastruktura (arhivirana stranica) (хор.)
Najveće željezničke nesreće: U Zagrebu je poginulo 153 ljudi — Jutarnji.hr [ 10 лютого 2014 у Wayback Machine.] (хор.)
Dnevno.hr Najtragičnija željeznička nesreća u čitavoj hrvatskoj povijesti — 1974. — Dnevno News Portal [ 10 лютого 2014 у Wayback Machine.] (хор.)

Посилання

(HŽ infrastruktura, arhivirana stranica) (хор.)
History Channel: This Day in History 1974: Train crashes into station in Yugoslavia (майже дослівно відповідає статті у Вікіпедії англійською). (англ.)
railfan.net: Danger Ahead! Zagreb 1974 [ 1 листопада 2012 у Wayback Machine.] (із зображенням місця аварії). (англ.)
Željeznička nesreća — Zagreb 1974 — YouTube [ 13 березня 2021 у Wayback Machine.]

[dalje-1] Najveća željeznička nesreća u hrvatskoj povijesti — Crna kronika — Hrvatska — Dalje.com [ 3 квітня 2015 у Wayback Machine.] (хор.)

[2] «Zagrebačka noć užasa»: Obilježava se godišnjica stravične željezničke nesreće na Glavnom kolodvoru — Vijesti.net — Index.hr [ 10 лютого 2014 у Wayback Machine.] (хор.)

[jutarnji_2006-3] . Реконструкція директорки Хорватського залізничного музею Гелени Бунієваць і завідувача фондів Дениса Марохнича. (хорватською) . Jutarnji list. 2 September 2006. Архів оригіналу за 10 February 2014. Процитовано 9 березня 2020.

[jutarnji_2009-4] Prije 35 godina 150 mrtvih na kolodvoru — Jutarnji.hr [ 10 лютого 2014 у Wayback Machine.] (хор.)

[5] HŽ infrastruktura (arhivirana stranica) (хор.)

[6] Najveće željezničke nesreće: U Zagrebu je poginulo 153 ljudi — Jutarnji.hr [ 10 лютого 2014 у Wayback Machine.] (хор.)

[7] Dnevno.hr Najtragičnija željeznička nesreća u čitavoj hrvatskoj povijesti — 1974. — Dnevno News Portal [ 10 лютого 2014 у Wayback Machine.] (хор.)