Залізниця Львів — Белжець (нім. Eisenbahn Lemberg-Bełzec (Tomaszów)) була локальною залізницею Австро-Угорського коронного краю Галичини, що вела з столиці краю Львова до кордону з Російською імперією, де з Томашова розпочиналась нова залізниця.
Історія
Одноколійну залізницю довжиною 88,42 км було відкрито 23 жовтня 1887 після року будівництва. Вона мала 12 станцій, 3 зупинки.
Концесію на будівництво залізниці Львів — Жовква — Рава-Руська — Белжець було видано 8 січня 1886. Для будівництва 15 травня 1886 було створено товариство «Eisenbahn Lemberg-Bełzec (Tomaszów)», яке уклало 23 червня 1886 на 20 років угоду з Львівсько-Чернівецько-Ясською залізницею (ЛЧЯЗ). На 1 липня 1889 ЛЧЯЗ перейшла у власність Ц. К. Державної залізниці (нім. k.k. österreichische Staatsbahnen), яка заклала у Жовкві управління ділянкою Львів — Белжець. З 1 січня 1909 введено фіксовану плату за оренду складів. Після завершення війни вся залізниця опинилась на території Польщі, її керівництво увійшло до Польської і державної залізниці (PKP) і 4 лютого 1932 вона була націоналізована. Після 1945 залізниця поділена на 73 км поміж СРСР і Польщею, а колія до Рави-Руської поміняна на 1520 мм.
Джерела
- E. A. Ziffer: Die Lokalbahnen in Galizien und der Bukowina. Band 1, Spielhagen & Schurich Verlagsbuchhandlung, Wien 1891.
- E. A. Ziffer: Die Lokalbahnen in Galizien und der Bukowina. Band 2, Lehmann & Wentzel Verlagsbuchhandlung, Wien 1908.
- Bernhard Neuner: Bibliographie der österreichischen Eisenbahnen von den Anfängen bis 1918. Band 2, Walter Drews Verlag, Wien 2002, .
Посилання
- Wiener Zeitung, 25. Oktober 1887 [Архівовано 24 січня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Zaliznicya Lviv Belzhec nim Eisenbahn Lemberg Belzec Tomaszow bula lokalnoyu zalizniceyu Avstro Ugorskogo koronnogo krayu Galichini sho vela z stolici krayu Lvova do kordonu z Rosijskoyu imperiyeyu de z Tomashova rozpochinalas nova zaliznicya Istoriyared Odnokolijnu zaliznicyu dovzhinoyu 88 42 km bulo vidkrito 23 zhovtnya 1887 pislya roku budivnictva Vona mala 12 stancij 3 zupinki Koncesiyu na budivnictvo zaliznici Lviv Zhovkva Rava Ruska Belzhec bulo vidano 8 sichnya 1886 Dlya budivnictva 15 travnya 1886 bulo stvoreno tovaristvo Eisenbahn Lemberg Belzec Tomaszow yake uklalo 23 chervnya 1886 na 20 rokiv ugodu z Lvivsko Chernivecko Yasskoyu zalizniceyu LChYaZ Na 1 lipnya 1889 LChYaZ perejshla u vlasnist C K Derzhavnoyi zaliznici nim k k osterreichische Staatsbahnen yaka zaklala u Zhovkvi upravlinnya dilyankoyu Lviv Belzhec Z 1 sichnya 1909 vvedeno fiksovanu platu za orendu skladiv Pislya zavershennya vijni vsya zaliznicya opinilas na teritoriyi Polshi yiyi kerivnictvo uvijshlo do Polskoyi i derzhavnoyi zaliznici PKP i 4 lyutogo 1932 vona bula nacionalizovana Pislya 1945 zaliznicya podilena na 73 km pomizh SRSR i Polsheyu a koliya do Ravi Ruskoyi pominyana na 1520 mm Dzherelared E A Ziffer Die Lokalbahnen in Galizien und der Bukowina Band 1 Spielhagen amp Schurich Verlagsbuchhandlung Wien 1891 E A Ziffer Die Lokalbahnen in Galizien und der Bukowina Band 2 Lehmann amp Wentzel Verlagsbuchhandlung Wien 1908 Bernhard Neuner Bibliographie der osterreichischen Eisenbahnen von den Anfangen bis 1918 Band 2 Walter Drews Verlag Wien 2002 ISBN 3 901949 00 3 Posilannyared Wiener Zeitung 25 Oktober 1887 Arhivovano 24 sichnya 2016 u Wayback Machine nim Otrimano z https uk wikipedia org wiki Zaliznicya Lviv Belzhec