Закон про переселення індіанців (англ. Indian Removal Act) — прийнятий конгресом США і підписаний президентом Ендрю Джексоном закон про переселення індіанців з південно-східних штатів на необжиті землі на захід від річки Міссісіпі. Закон набув чинності 28 травня 1830 року.
Положення
На перший погляд, закон був складений цілком доброзичливо стосовно індіанців. Передбачалося добровільне переселення для тих, хто побажає зробити «обмін землями», згідно з формулюванням закону. Уряд США зобов'язувався навічно закріпити нові землі за переселенцями та їхніми нащадками. Якщо індіанці покинуть землю, яку вони покращили, їм гарантувалась грошова компенсація за ці покращення і додана вартість. Конгрес виділив асигнування на допомогу переселенцям при переїзді та облаштуванні на новому місці, допомогу в перший рік після переселення, а також військовий захист від інших, вороже налаштованих, племен.
Насправді реалізація закону призвела до численних людських жертв на Дорозі сліз навіть серед тих індіанських племен, які погодилися на депортацію в «добровільно-примусовому» порядку. А втрати племені черокі, яке армія США , склали близько чверті його чисельності.
Історичний контекст
Вперше ідею переселення індіанців висловив президент Томас Джефферсон після купівлі Луїзіани 1803 року. На його думку, воно вирішило б два питання: американці європейського походження отримали б жадані землі східних штатів, а корінні жителі — збереження традиційного способу життя та захист від згубного контакту з білою людиною, поки вони захочуть і зможуть асимілюватися в американське суспільство.
У першій половині XIX століття Верховний суд США визначив так звану , згідно з якою європейці отримали право на володіння землями, які вони «відкрили», а корінні американці, що їх займали, зберігали право проживати на теренах, але не володіти ними (подібно орендарям). До середини 1820-х років швидке освоєння земель на схід від Міссісіпі в штатах Теннессі, Джорджія, Алабама, Північна і Південна Кароліна ясно показало, що біла людина не має наміру терпіти сусідство навіть мирно налаштованих племен і миритися з індіанськими домаганнями на право володіти своїми споконвічними землями.
Президент Джексон енергійно проводив у життя аграрну політику Демократичної партії, а саме витіснення індіанців, в яких бачив перешкоду на шляху до «цивілізованого суспільства», і полегшення доступу до земельного фонду білим поселенцям. Вперше він закликав прийняти Закон про переселення індіанців у промові після обрання 1829 року і чітко окреслив свою політику в індіанському питанні у другому щорічному посланні до Конгресу 6 грудня 1830 року, в якому сказав: «Я радий оголосити Конгресу, що великодушна політика уряду, яка неухильно велася майже тридцять років стосовно переселення індіанців, наближається до свого щасливого завершення».
Дебати
Закон мав значну підтримку на американському Півдні, який прагнув отримати багаті землі п'яти цивілізованих племен. Зокрема Джорджія, найбільший штат тодішніх США, вела багаторічну земельну тяганину з племенем черокі. Джексон розраховував, що переселення покладе їй край.
Прихильники закону заявляли, що переселення буде гуманним заходом щодо захисту індіанської культури і традиційного способу життя. Їм зручно було вважати індіанців «дітьми лісу», нездатними влитися в «білу» цивілізацію, контакт з якою для них згубний. На тлі цих заяв привертає увагу той факт, що переселення перш за все стосувалося тих племен, які більше від інших перейняли культуру білої людини.
Однак закон викликав багато суперечок. Протягом кількох років між пропозицією і підписанням закону його супротивники — християнські місіонери, північні віги, помірні і федеральні судді — заявляли, що він одночасно несправедливий і незаконний, оскільки порушував земельні угоди, давно укладені з південними племенами. Також висловлювалися побоювання, що фактично він буде означати не добровільне переселення, а неминучу депортацію більшості індіанців із зазначених штатів, за якої неможливо буде уникнути зловживань.
Відомими противниками закону були місіонер [en], сенатор від Нью-Джерсі і конгресмен Деві Крокет.
Джон Ендрю пише: «Він [Евартс] планував організувати фалангу однодумців-конгресменів, щоб виступити проти переселення перед Палатою представників і Сенатом, сподіваючись переконати прихильників Джексона, що аморальність переселення вимагає від них проголосувати проти біллю. Разом з тим він мав намір і далі бомбардувати публіку листами, статтями і памфлетами з індіанського питання та іншою інформацією, яка могла б створити хвилю громадського протесту проти переселення».
6 квітня 1830 року сенатор Теодор Фрелінгойзен виступив із заключною частиною своєї шестигодинної промови проти закону, в якій сказав: «Стережіться, аби деспотичним посяганням на священні права наших індіанських сусідів нам не накликати майбутніх мук совісті».
Примітки
- Andrew, John A., III. From Revivals to Removal: Jeremiah Evarts, the Cherokee Nation, and the Search for the Soul of America. Athens: University of Georgia Press, 1992.
- . Архів оригіналу за 29 травня 2010. Процитовано 4 лютого 2009.
Посилання
- Закон про переселення індіанців і пов'язані матеріали [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.] в Бібліотеці Конгресу США (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakon pro pereselennya indianciv angl Indian Removal Act prijnyatij kongresom SShA i pidpisanij prezidentom Endryu Dzheksonom zakon pro pereselennya indianciv z pivdenno shidnih shtativ na neobzhiti zemli na zahid vid richki Missisipi Zakon nabuv chinnosti 28 travnya 1830 roku Pereselennya p yati indianskih plemenPolozhennyaNa pershij poglyad zakon buv skladenij cilkom dobrozichlivo stosovno indianciv Peredbachalosya dobrovilne pereselennya dlya tih hto pobazhaye zrobiti obmin zemlyami zgidno z formulyuvannyam zakonu Uryad SShA zobov yazuvavsya navichno zakripiti novi zemli za pereselencyami ta yihnimi nashadkami Yaksho indianci pokinut zemlyu yaku voni pokrashili yim garantuvalas groshova kompensaciya za ci pokrashennya i dodana vartist Kongres vidiliv asignuvannya na dopomogu pereselencyam pri pereyizdi ta oblashtuvanni na novomu misci dopomogu v pershij rik pislya pereselennya a takozh vijskovij zahist vid inshih vorozhe nalashtovanih plemen Naspravdi realizaciya zakonu prizvela do chislennih lyudskih zhertv na Dorozi sliz navit sered tih indianskih plemen yaki pogodilisya na deportaciyu v dobrovilno primusovomu poryadku A vtrati plemeni cheroki yake armiya SShA sklali blizko chverti jogo chiselnosti Istorichnij kontekstVpershe ideyu pereselennya indianciv visloviv prezident Tomas Dzhefferson pislya kupivli Luyiziani 1803 roku Na jogo dumku vono virishilo b dva pitannya amerikanci yevropejskogo pohodzhennya otrimali b zhadani zemli shidnih shtativ a korinni zhiteli zberezhennya tradicijnogo sposobu zhittya ta zahist vid zgubnogo kontaktu z biloyu lyudinoyu poki voni zahochut i zmozhut asimilyuvatisya v amerikanske suspilstvo U pershij polovini XIX stolittya Verhovnij sud SShA viznachiv tak zvanu zgidno z yakoyu yevropejci otrimali pravo na volodinnya zemlyami yaki voni vidkrili a korinni amerikanci sho yih zajmali zberigali pravo prozhivati na terenah ale ne voloditi nimi podibno orendaryam Do seredini 1820 h rokiv shvidke osvoyennya zemel na shid vid Missisipi v shtatah Tennessi Dzhordzhiya Alabama Pivnichna i Pivdenna Karolina yasno pokazalo sho bila lyudina ne maye namiru terpiti susidstvo navit mirno nalashtovanih plemen i miritisya z indianskimi domagannyami na pravo voloditi svoyimi spokonvichnimi zemlyami Prezident Dzhekson energijno provodiv u zhittya agrarnu politiku Demokratichnoyi partiyi a same vitisnennya indianciv v yakih bachiv pereshkodu na shlyahu do civilizovanogo suspilstva i polegshennya dostupu do zemelnogo fondu bilim poselencyam Vpershe vin zaklikav prijnyati Zakon pro pereselennya indianciv u promovi pislya obrannya 1829 roku i chitko okresliv svoyu politiku v indianskomu pitanni u drugomu shorichnomu poslanni do Kongresu 6 grudnya 1830 roku v yakomu skazav Ya radij ogolositi Kongresu sho velikodushna politika uryadu yaka neuhilno velasya majzhe tridcyat rokiv stosovno pereselennya indianciv nablizhayetsya do svogo shaslivogo zavershennya DebatiZakon mav znachnu pidtrimku na amerikanskomu Pivdni yakij pragnuv otrimati bagati zemli p yati civilizovanih plemen Zokrema Dzhordzhiya najbilshij shtat todishnih SShA vela bagatorichnu zemelnu tyaganinu z plemenem cheroki Dzhekson rozrahovuvav sho pereselennya poklade yij kraj Prihilniki zakonu zayavlyali sho pereselennya bude gumannim zahodom shodo zahistu indianskoyi kulturi i tradicijnogo sposobu zhittya Yim zruchno bulo vvazhati indianciv ditmi lisu nezdatnimi vlitisya v bilu civilizaciyu kontakt z yakoyu dlya nih zgubnij Na tli cih zayav privertaye uvagu toj fakt sho pereselennya persh za vse stosuvalosya tih plemen yaki bilshe vid inshih perejnyali kulturu biloyi lyudini Odnak zakon viklikav bagato superechok Protyagom kilkoh rokiv mizh propoziciyeyu i pidpisannyam zakonu jogo suprotivniki hristiyanski misioneri pivnichni vigi pomirni i federalni suddi zayavlyali sho vin odnochasno nespravedlivij i nezakonnij oskilki porushuvav zemelni ugodi davno ukladeni z pivdennimi plemenami Takozh vislovlyuvalisya poboyuvannya sho faktichno vin bude oznachati ne dobrovilne pereselennya a neminuchu deportaciyu bilshosti indianciv iz zaznachenih shtativ za yakoyi nemozhlivo bude uniknuti zlovzhivan Vidomimi protivnikami zakonu buli misioner en senator vid Nyu Dzhersi i kongresmen Devi Kroket Dzhon Endryu pishe Vin Evarts planuvav organizuvati falangu odnodumciv kongresmeniv shob vistupiti proti pereselennya pered Palatoyu predstavnikiv i Senatom spodivayuchis perekonati prihilnikiv Dzheksona sho amoralnist pereselennya vimagaye vid nih progolosuvati proti billyu Razom z tim vin mav namir i dali bombarduvati publiku listami stattyami i pamfletami z indianskogo pitannya ta inshoyu informaciyeyu yaka mogla b stvoriti hvilyu gromadskogo protestu proti pereselennya 6 kvitnya 1830 roku senator Teodor Frelingojzen vistupiv iz zaklyuchnoyu chastinoyu svoyeyi shestigodinnoyi promovi proti zakonu v yakij skazav Sterezhitsya abi despotichnim posyagannyam na svyashenni prava nashih indianskih susidiv nam ne naklikati majbutnih muk sovisti PrimitkiAndrew John A III From Revivals to Removal Jeremiah Evarts the Cherokee Nation and the Search for the Soul of America Athens University of Georgia Press 1992 Arhiv originalu za 29 travnya 2010 Procitovano 4 lyutogo 2009 PosilannyaZakon pro pereselennya indianciv i pov yazani materiali 4 lyutogo 2019 u Wayback Machine v Biblioteci Kongresu SShA angl angl