Заковський Леонід Михайлович

Леоні́д Миха́йлович Зако́вський (справжнє ім'я Ге́нріх Ерне́стович Шту́біс латис. Henriks Štubis, нар. *1894, садиба Рудбаржі, Курляндська губ. — 29.08.1938, полігон «Комунарка», Москва) — діяч ВЧК—ОГПУ—НКВС, комісар державної безпеки 1 рангу.

Заковський Леонід Михайлович
латис. Henriks Štubis
Народився	1894^[1]^[2] ^d, Латвія
Помер	29 серпня 1938(1938-08-29)^[1]^[2] Розстрільний полігон «Комунарка», Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання	Розстрільний полігон «Комунарка»
Країна	СРСР
Діяльність	політик
Галузь	політика^[3] і комунізм^[3]
Знання мов	російська^[3]
Заклад	Народний комісаріат внутрішніх справ Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки
Посада	депутат Верховної ради СРСР^[d]
Військове звання	комісар державної безпеки 1-го рангу і комісар державної безпеки 2-го рангу
Партія	КПРС і Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)
Нагороди
два ордена Червоного Прапора (1922, 20.12.1932) Орден Червоної Зірки (14.02.1936) Ювілейна медаль «XX років Робітничо-Селянської Червоної Армії» (22.02.38) «Почесний працівник ВЧК-ГПУ (V)» (№ 14) «Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)» (26.05.1933) В органах ВЧК—ОГПУ—НКВС 12.17-03.18 — розвідник, начальник розвідки і комендант ВЧК; 03.18-1918 — уповноважений президії ВЧК на Західному, Південному та Східному фронтах; 1918-01.19 — нач. Особливого відділу (ОВ) Каспійсько-Кавказького фронту; 02.19-12.19 — нач. інформаційного (рос. осведомительного) відділення ОВ МЧК; 01.20-1921 — нач. ОВ Одеської губ. ЧК; член колегії Одеської губ. ЧК; нач. секретно-оперативної частини Одеської губ. ЧК; 03.21-03.23 — голова Подільської губ. ЧК; нач. Подільського губ. від. ГПУ; 06.03.23-01.08.25 — нач. Одеського губ. від. ГПУ; 27.11.24-04.25 — уповн. ГПУ УРСР по Молдавській АРСР; 01.08.25-27.10.25 — нач. Одеського окр. від. ГПУ; 06.02.26-16.08.30 — повпред ОГПУ по Сибірському краю; нач. ОВ Сибірського ВО; 01.08.30-10.04.32 — повпред ОГПУ по Західно-Сибірському краю; 10.04.32-10.07.34 — повпред ОГПУ по БРСР — голова ГПУ БРСР; 11.05.32-10.12.34 — нач. ОВ ОГПУ-НКВД БВО; 15.07.34-10.12.34 — нарком внутр. справ БРСР; 10.12.34-20.01.38 — нач. УНКВС Ленінградської обл.; 12.34-17.11.35 — нач. ОВ ГУГБ НКВС ЛВО; 20.01.38-28.03.38 — нач. УНКВС Московської обл.; 29.01.38-16.04.38 — заст. наркома внутр. справ СРСР (Єжова); 28.03.38-20.04.38 — нач. Упр. ОВ НКВС СРСР; 20.04.38-30.04.38 — нач. будівництва Куйбишевського гідровузла НКВС СРСР; 30.04.38 — арешт; засуджений ВКВС СРСР 29.08.38 за ст. 58-6, 58-8, 58-11 КК РРФСР до ВМН. Розстріляний. Див. також Великий терор Справа Ленінградського товариства глухонімих Примітки Who led the NKVD d:Track:Q125566566 Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. — d:Track:Q4253570d:Track:Q883d:Track:Q113559915 Czech National Authority Database d:Track:Q13550863 . territaland.ru. Архів оригіналу за 11 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018. Атаман Федорченко Ч. 5/7 Операция "Сеть" (1923) | Аресты украинцев в Румынии | Петлюра в опасности (укр.), процитовано 19 травня 2023 Політбюро і селянство: висилка, спецпоселення.1930-1940. М., 2006. Кн. 2. С. 1042. Посилання Заковський на сайті «protivpytok.org» [ 20 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.) Заковський на сайті «Меморіал» [ 3 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.) Шаповал Ю.І., Пристайко В.І., Золотарьов В.А. ЧК – ГПУ – НКВД в Україні: особи, факти, документи. – К.: Абрис, 1997. – С. 475 – 476. Бажан О., Золотарьов В. Улюбленець "залізного Фелікса" (сторінки біографії комісара державної безпеки 1-го рангу Л.М. Заковського). // Південний Захід. Одесика. Історико-краєзнавчий науковий альманах. - Вип. 7. - Одеса: Друкарський дім, 2009.с. 148 – 163; Вип.8. - Одеса: Друкарський дім, 2009.с. 62 – 75;