Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Григо́рій Соломо́нович За́йдель (рос. Григорий Соломонович Зайдель; 15 червня 1893, Біла Церква, Київська губернія — 11 травня 1937, Ленінград, РРФСР) — радянський історик, революційний і партійний діяч. Випускник Інституту червоної професури, викладав у різних навчальних закладах, зокрема став першим деканом Історичного факультету Ленінградського університету (1934-1935). Брав участь у розгромі дореволюційних істориків.
| Зайдель Григорій Соломонович | |
|---|---|
| Народився | 15 червня 1893 Біла Церква, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 11 травня 1937 (43 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Інститут червоної професури |
| Заклад | d |
| Вчителі | Покровський Михайло Миколайович |
| Партія | Бунд |
Біографія
Ранні роки та революційна діяльність
Народився в Білій Церкві в багатодітній єврейській родині. Батько — Соломон Зайдель — був шкільним учителем.
У 1913 році значився студентом Історико-філологічного факультету Київського університету, але невідомо, чи закінчив його. У 1913-1917 роках був членом єврейської соціалістичної партії «Бунд». У 1916 році був мобілізований в армію і направлений на фронт. Лютневу революцію 1917 року зустрів солдатом 170-го піхотного полку. Після лютневих подій відбув до Києва, вступив до РСДРП(б). Брав участь у революційній діяльності після Жовтневого перевороту.
Був призначений «народним слідчим» Київського губернського ревтрибуналу, брав участь у репресивних процесах, що становили Червоний терор. У серпні 1919 року після взяття Києва військами ЗСПР залишає місто, але вже за тиждень стає слідчим московського губревтрибуналу. У травні 1920 року призначений виконувачем обов'язків голови Юридичного відділу Кримського ревкому. Однак цього ж місяця отримує призначення заступником голови Подільського губернського революційного комітету.
Пізніше стає завідувачем агітпроп-відділу Подільського губкому ЦК Компартії України у Вінниці.
Науково-адміністративна діяльність
У листопаді 1922 року відправлений на навчання до Інституту червоної професури. У 1925 році після закінчення інституту поїхав у наукове відрядження до Німеччини та Франції. Після повернення наказом ЦК ВКП(б) його направили в Ленінград, де призначили професором Військово-політичної академії ім. М. Г. Толмачова (на той час ще не переведеної до Москви). Також призначений відповідальним секретарем секції науковців Ленінграда і Ленінградської області.
У 1927 році під час вибуху в Партійному клубі був поранений, отримавши важкі каліцтва: втратив майже всі зуби, а також протягом півтора року не міг нормально пересуватися (ходив за допомогою милиць). У 1929 році його призначили головою колегії Історичної секції Ленінградського відділу Комакадемії, а в 1930 році він став директором Інституту Історії, що було «вершиною його кар'єри».
Брав участь у розгромі наукових шкіл академіків С. Ф. Платонова та Є. В. Тарле. У 1931 році став організатором проведення в Ленінграді спільного засідання співробітників Комуністичної академії та Товариства істориків-марксистів. На засіданні (29 січня-16 лютого) відбувалося обговорення дій «буржуазних» істориків. Сам Зайдель зачитав доповідь під назвою «Тарле як історик», яку присвятив викриттю «шкідництва на історичному фронті». Результатом засідання стало видання Г. С. Зайделем спільно з професором ЛІФЛІ та співробітником ДАІМК М. М. Цвібаком збірки, що містила «зречення» учнів С. Ф. Платонова та Є. М. Цвібака. Ф. Платонова і Є. В. Тарле від своїх учителів. В. С. Брачов пояснює настільки «несамовитий» напад на «буржуазних істориків» з боку Г. С. Зайделя тим, що він сам кількома роками раніше зіткнувся з проблемою протистояння «суворого і несуворого марксизму», коли 1923 року на одному із засідань проголосував не за резолюцію ЦК ВКП(б), а за т. зв. «буферну» резолюцію К. Б. Радека. За це був виключений з партії та відновлений лише після втручання ЦККК.
З 1930 року був відповідальним секретарем журналу «Проблемы марксизма», органу ленінградського НДІ марксизму.
16 травня 1934 року було опубліковано постанову ЦК ВКП(б) і РНК СРСР «Про викладання цивільної історії в школах СРСР», було ухвалено рішення про те, що з 1 вересня історичні факультети відкриються в МДУ і ЛДУ. Деканом Історичного факультету ЛДУ призначили Григорія Зайделя. Після вбивства 1 грудня 1934 року С. М. Кірова в Ленінграді почалися масові репресивні процеси. 10 січня 1935 року Зайделя було знято з посади декана (його змінив С. М. Дубровський), 6 січня - за звинуваченням в участі в «зинов'євській контрреволюційній групі» виключено з партії, а 11 лютого - звільнено з Ленінградського відділення Комуністичної академії.
8 лютого 1935 року надіслав до КПК Ленінградського обкому і міськкому ВКП(б) заяву з текстом:
З великою партією Леніна-Сталіна, з Радянською владою, з пролетарською революцією я пов'язаний кров'ю... Життя поза партією для мене — це тортури й жах. Я заслужив суворе покарання, але залиште мене в лавах партії.
Ця заява не мала очікуваного ефекту. 15 квітня 1935 року Зайделя заарештували, але 22 травня за постановою НКВС СРСР його звільнили та заслали в Саратов.
Останні роки. Репресії та загибель
У Саратові проживав за адресою: Ленінська вул., буд. 134, кв. 1. Був призначений професором кафедри історії Нового часу історичного факультету Саратовського педагогічного інституту.
6 травня 1936 року його заарештували знову і доставили в Ленінград. Звинувачений у керівництві «троцькістсько-зинов'євською терористичною організацією», яка нібито брала участь у замаху на діячів ВКП(б) і вбивстві С. М. Кірова. Сам Зайдель був звинувачений у причетності до вбивства Кірова. На слідстві пережив низку виснажливих допитів і, можливо, тортур. «Зламався», зізнавшись в інкримінованих йому діяннях, а також обмовив низку колег.
У квітні 1937 року за поданням заступника начальника 4-го (Секретно-політичного) відділу ГУДБ С. Г. Гендіна було визначено до репресії за I категорією (смертна кара через розстріл), фігурував під №46 у розстрільному списку «Ленінград». 11 травня 1937 року на закритому засіданні виїзної комісії Військової колегії ВС СРСР повністю визнав свою провину. Був визнаний винним за статтею 58-8 КК РРФСР «Організація в контрреволюційних цілях терористичних актів, спрямованих проти представників Радянської влади» і засуджений до найвищої міри покарання — розстрілу. В останньому слові просив про поблажливість, але безуспішно. Того ж дня вирок було приведено у виконання.
Згідно з даними, опублікованими 1993 року, виявився агентом ОДПУ на прізвисько «Буревісник».
Наукова діяльність
За власними словами, був типовим «ікапістом», відданим ідеям ІКП (Інститут Червоної Професури). Був одним із перших учнів першого ватажка радянської історичної науки М. М. Покровського. Сам характеризував свою спеціальність як «історика робітничого руху і соціалізму».
Нині мало хто навіть із фахівців пам'ятає Г. С. Зайделя як ученого. Найбільшою його роботою стала випущена 1930 року праця «Нариси з історії Другого Інтернаціоналу, 1889-1914». Вона хоча і становила на той час певний інтерес для радянського читача, але на будь-які відкриття явно не претендувала. У роботі Г. С. Зайделя було дано характеристику основних етапів розвитку II Інтернаціоналу, а також його організаційних і теоретичних принципів. Значне місце автор відводив історії німецької соціал-демократії. При цьому він принижував міжнародну роль більшовизму і перебільшував зрілість лівих угруповань у західноєвропейських соціал-демократичних партіях. Помилки Зайделя були піддані критиці.
Основні роботи
- Зайдель Г. Х пленум ИККИ в борьбе за массы. Л.: Прибой, 1929. 36 с.
- Зайдель Г. С. Очерки по истории Второго Интернационала, 1889—1914. Л.: Прибой, 1930.
- Зайдель Г., Цвибак М. М. Классовый враг на историческом фронте: Тарле и Платонов и их школы. М.—Л.: Соцэкгиз, 1931., 232 с.
- Революционное движение в капиталистических странах во время и после мировой войны / Под ред. Г. С. Зайделя. Л.: Ленпартиздат, 1933.
- Завьялов С., Позерн Б. П., Зайдель Г. С., Баклайкин М. К. История Ижорского завода. М.: История заводов, 1934. 410 с.
- Зайдель Г. С. Австрия в огне. Л.: Ленпартиздат, 1934. 72 с.
Сім'я
Його молодший брат — ректор МІСіС і МАІ Наум Соломонович Зайдель — також був репресований.
Був одружений. Дружина — Гіта Леонтіївна Зайдель (до шлюбу Фрідгут). Син — Лев Григорович Зайдель (нар. 1924). Відомо, що 1935 року сім'я пішла за Г. С. Зайделем до Саратова. Подальша доля невідома.
Примітки
- Брачев В. С. Первый декан истфака ЛГУ Григорий Соломонович Зайдель (1893—1937 гг.) [ 2021-07-25 у Wayback Machine.]
- Сироткин В. Г. Академик Тарле (окончание) [ 2020-11-05 у Wayback Machine.] // . 1997. № 6.
- Зайдель Григорий Соломонович — сайт Института истории естествознания и техники им. С. И. Вавилова РАН (ИИЕТ РАН) (рос.). оригіналу за 11 жовтня 2010. Процитовано 23 вересня 2012.
- От проблем исторического образования к новому облику исторической науки [ 2013-11-12 у Wayback Machine.]
- Становление и рост научной историографии в СССР / Историография. М., 1982. Разд. IV. Гл. 1.[недоступне посилання з Июнь 2018]
Література
- Артизов А. Н. Судьбы историков школы М. Н. Покровского (середина 1930-х годов) // Вопросы истории. 1994. № 7. С. 34—48.
- Брачев В. С. Первый декан истфака ЛГУ Григорий Соломонович Зайдель (1893—1937) // Мавродинские чтения-2004. Актуальные проблемы историографии и исторической науки. Материалы юбилейной конференции, посвящённой 70-летию исторического факультета Санкт-Петербургского государственного университета / Под ред. А. Ю. Дворниченко. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. С. 96—98.
- Igal Halfin. Stalinist Confessions: Messianism and Terror at the Leningrad Communist University (стр. 78—82). University of Pittsburgh Press, 2009.
- Кривоноженко А. Ф., Ростовцев Е. А. Зайдель Григорий Соломонович // Биографика СПбГУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigo rij Solomo novich Za jdel ros Grigorij Solomonovich Zajdel 15 chervnya 1893 Bila Cerkva Kiyivska guberniya 11 travnya 1937 Leningrad RRFSR radyanskij istorik revolyucijnij i partijnij diyach Vipusknik Institutu chervonoyi profesuri vikladav u riznih navchalnih zakladah zokrema stav pershim dekanom Istorichnogo fakultetu Leningradskogo universitetu 1934 1935 Brav uchast u rozgromi dorevolyucijnih istorikiv Zajdel Grigorij SolomonovichNarodivsya15 chervnya 1893 1893 06 15 Bila Cerkva Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer11 travnya 1937 1937 05 11 43 roki Leningrad RRFSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistnaukovecAlma materInstitut chervonoyi profesuriZakladdVchiteliPokrovskij Mihajlo MikolajovichPartiyaBundBiografiyaRanni roki ta revolyucijna diyalnist Narodivsya v Bilij Cerkvi v bagatoditnij yevrejskij rodini Batko Solomon Zajdel buv shkilnim uchitelem U 1913 roci znachivsya studentom Istoriko filologichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu ale nevidomo chi zakinchiv jogo U 1913 1917 rokah buv chlenom yevrejskoyi socialistichnoyi partiyi Bund U 1916 roci buv mobilizovanij v armiyu i napravlenij na front Lyutnevu revolyuciyu 1917 roku zustriv soldatom 170 go pihotnogo polku Pislya lyutnevih podij vidbuv do Kiyeva vstupiv do RSDRP b Brav uchast u revolyucijnij diyalnosti pislya Zhovtnevogo perevorotu Buv priznachenij narodnim slidchim Kiyivskogo gubernskogo revtribunalu brav uchast u represivnih procesah sho stanovili Chervonij teror U serpni 1919 roku pislya vzyattya Kiyeva vijskami ZSPR zalishaye misto ale vzhe za tizhden staye slidchim moskovskogo gubrevtribunalu U travni 1920 roku priznachenij vikonuvachem obov yazkiv golovi Yuridichnogo viddilu Krimskogo revkomu Odnak cogo zh misyacya otrimuye priznachennya zastupnikom golovi Podilskogo gubernskogo revolyucijnogo komitetu Piznishe staye zaviduvachem agitprop viddilu Podilskogo gubkomu CK Kompartiyi Ukrayini u Vinnici Naukovo administrativna diyalnist U listopadi 1922 roku vidpravlenij na navchannya do Institutu chervonoyi profesuri U 1925 roci pislya zakinchennya institutu poyihav u naukove vidryadzhennya do Nimechchini ta Franciyi Pislya povernennya nakazom CK VKP b jogo napravili v Leningrad de priznachili profesorom Vijskovo politichnoyi akademiyi im M G Tolmachova na toj chas she ne perevedenoyi do Moskvi Takozh priznachenij vidpovidalnim sekretarem sekciyi naukovciv Leningrada i Leningradskoyi oblasti U 1927 roci pid chas vibuhu v Partijnomu klubi buv poranenij otrimavshi vazhki kalictva vtrativ majzhe vsi zubi a takozh protyagom pivtora roku ne mig normalno peresuvatisya hodiv za dopomogoyu milic U 1929 roci jogo priznachili golovoyu kolegiyi Istorichnoyi sekciyi Leningradskogo viddilu Komakademiyi a v 1930 roci vin stav direktorom Institutu Istoriyi sho bulo vershinoyu jogo kar yeri Brav uchast u rozgromi naukovih shkil akademikiv S F Platonova ta Ye V Tarle U 1931 roci stav organizatorom provedennya v Leningradi spilnogo zasidannya spivrobitnikiv Komunistichnoyi akademiyi ta Tovaristva istorikiv marksistiv Na zasidanni 29 sichnya 16 lyutogo vidbuvalosya obgovorennya dij burzhuaznih istorikiv Sam Zajdel zachitav dopovid pid nazvoyu Tarle yak istorik yaku prisvyativ vikrittyu shkidnictva na istorichnomu fronti Rezultatom zasidannya stalo vidannya G S Zajdelem spilno z profesorom LIFLI ta spivrobitnikom DAIMK M M Cvibakom zbirki sho mistila zrechennya uchniv S F Platonova ta Ye M Cvibaka F Platonova i Ye V Tarle vid svoyih uchiteliv V S Brachov poyasnyuye nastilki nesamovitij napad na burzhuaznih istorikiv z boku G S Zajdelya tim sho vin sam kilkoma rokami ranishe zitknuvsya z problemoyu protistoyannya suvorogo i nesuvorogo marksizmu koli 1923 roku na odnomu iz zasidan progolosuvav ne za rezolyuciyu CK VKP b a za t zv bufernu rezolyuciyu K B Radeka Za ce buv viklyuchenij z partiyi ta vidnovlenij lishe pislya vtruchannya CKKK Z 1930 roku buv vidpovidalnim sekretarem zhurnalu Problemy marksizma organu leningradskogo NDI marksizmu 16 travnya 1934 roku bulo opublikovano postanovu CK VKP b i RNK SRSR Pro vikladannya civilnoyi istoriyi v shkolah SRSR bulo uhvaleno rishennya pro te sho z 1 veresnya istorichni fakulteti vidkriyutsya v MDU i LDU Dekanom Istorichnogo fakultetu LDU priznachili Grigoriya Zajdelya Pislya vbivstva 1 grudnya 1934 roku S M Kirova v Leningradi pochalisya masovi represivni procesi 10 sichnya 1935 roku Zajdelya bulo znyato z posadi dekana jogo zminiv S M Dubrovskij 6 sichnya za zvinuvachennyam v uchasti v zinov yevskij kontrrevolyucijnij grupi viklyucheno z partiyi a 11 lyutogo zvilneno z Leningradskogo viddilennya Komunistichnoyi akademiyi 8 lyutogo 1935 roku nadislav do KPK Leningradskogo obkomu i miskkomu VKP b zayavu z tekstom Z velikoyu partiyeyu Lenina Stalina z Radyanskoyu vladoyu z proletarskoyu revolyuciyeyu ya pov yazanij krov yu Zhittya poza partiyeyu dlya mene ce torturi j zhah Ya zasluzhiv suvore pokarannya ale zalishte mene v lavah partiyi Cya zayava ne mala ochikuvanogo efektu 15 kvitnya 1935 roku Zajdelya zaareshtuvali ale 22 travnya za postanovoyu NKVS SRSR jogo zvilnili ta zaslali v Saratov Ostanni roki Represiyi ta zagibel U Saratovi prozhivav za adresoyu Leninska vul bud 134 kv 1 Buv priznachenij profesorom kafedri istoriyi Novogo chasu istorichnogo fakultetu Saratovskogo pedagogichnogo institutu 6 travnya 1936 roku jogo zaareshtuvali znovu i dostavili v Leningrad Zvinuvachenij u kerivnictvi trockistsko zinov yevskoyu teroristichnoyu organizaciyeyu yaka nibito brala uchast u zamahu na diyachiv VKP b i vbivstvi S M Kirova Sam Zajdel buv zvinuvachenij u prichetnosti do vbivstva Kirova Na slidstvi perezhiv nizku visnazhlivih dopitiv i mozhlivo tortur Zlamavsya ziznavshis v inkriminovanih jomu diyannyah a takozh obmoviv nizku koleg U kvitni 1937 roku za podannyam zastupnika nachalnika 4 go Sekretno politichnogo viddilu GUDB S G Gendina bulo viznacheno do represiyi za I kategoriyeyu smertna kara cherez rozstril figuruvav pid 46 u rozstrilnomu spisku Leningrad 11 travnya 1937 roku na zakritomu zasidanni viyiznoyi komisiyi Vijskovoyi kolegiyi VS SRSR povnistyu viznav svoyu provinu Buv viznanij vinnim za statteyu 58 8 KK RRFSR Organizaciya v kontrrevolyucijnih cilyah teroristichnih aktiv spryamovanih proti predstavnikiv Radyanskoyi vladi i zasudzhenij do najvishoyi miri pokarannya rozstrilu V ostannomu slovi prosiv pro poblazhlivist ale bezuspishno Togo zh dnya virok bulo privedeno u vikonannya Zgidno z danimi opublikovanimi 1993 roku viyavivsya agentom ODPU na prizvisko Burevisnik Naukova diyalnistZa vlasnimi slovami buv tipovim ikapistom viddanim ideyam IKP Institut Chervonoyi Profesuri Buv odnim iz pershih uchniv pershogo vatazhka radyanskoyi istorichnoyi nauki M M Pokrovskogo Sam harakterizuvav svoyu specialnist yak istorika robitnichogo ruhu i socializmu Nini malo hto navit iz fahivciv pam yataye G S Zajdelya yak uchenogo Najbilshoyu jogo robotoyu stala vipushena 1930 roku pracya Narisi z istoriyi Drugogo Internacionalu 1889 1914 Vona hocha i stanovila na toj chas pevnij interes dlya radyanskogo chitacha ale na bud yaki vidkrittya yavno ne pretenduvala U roboti G S Zajdelya bulo dano harakteristiku osnovnih etapiv rozvitku II Internacionalu a takozh jogo organizacijnih i teoretichnih principiv Znachne misce avtor vidvodiv istoriyi nimeckoyi social demokratiyi Pri comu vin prinizhuvav mizhnarodnu rol bilshovizmu i perebilshuvav zrilist livih ugrupovan u zahidnoyevropejskih social demokratichnih partiyah Pomilki Zajdelya buli piddani kritici Osnovni robotiZajdel G H plenum IKKI v borbe za massy L Priboj 1929 36 s Zajdel G S Ocherki po istorii Vtorogo Internacionala 1889 1914 L Priboj 1930 Zajdel G Cvibak M M Klassovyj vrag na istoricheskom fronte Tarle i Platonov i ih shkoly M L Socekgiz 1931 232 s Revolyucionnoe dvizhenie v kapitalisticheskih stranah vo vremya i posle mirovoj vojny Pod red G S Zajdelya L Lenpartizdat 1933 Zavyalov S Pozern B P Zajdel G S Baklajkin M K Istoriya Izhorskogo zavoda M Istoriya zavodov 1934 410 s Zajdel G S Avstriya v ogne L Lenpartizdat 1934 72 s Sim yaJogo molodshij brat rektor MISiS i MAI Naum Solomonovich Zajdel takozh buv represovanij Buv odruzhenij Druzhina Gita Leontiyivna Zajdel do shlyubu Fridgut Sin Lev Grigorovich Zajdel nar 1924 Vidomo sho 1935 roku sim ya pishla za G S Zajdelem do Saratova Podalsha dolya nevidoma PrimitkiBrachev V S Pervyj dekan istfaka LGU Grigorij Solomonovich Zajdel 1893 1937 gg 2021 07 25 u Wayback Machine Sirotkin V G Akademik Tarle okonchanie 2020 11 05 u Wayback Machine 1997 6 Zajdel Grigorij Solomonovich sajt Instituta istorii estestvoznaniya i tehniki im S I Vavilova RAN IIET RAN ros originalu za 11 zhovtnya 2010 Procitovano 23 veresnya 2012 Ot problem istoricheskogo obrazovaniya k novomu obliku istoricheskoj nauki 2013 11 12 u Wayback Machine Stanovlenie i rost nauchnoj istoriografii v SSSR Istoriografiya M 1982 Razd IV Gl 1 nedostupne posilannya z Iyun 2018 LiteraturaArtizov A N Sudby istorikov shkoly M N Pokrovskogo seredina 1930 h godov Voprosy istorii 1994 7 S 34 48 Brachev V S Pervyj dekan istfaka LGU Grigorij Solomonovich Zajdel 1893 1937 Mavrodinskie chteniya 2004 Aktualnye problemy istoriografii i istoricheskoj nauki Materialy yubilejnoj konferencii posvyashyonnoj 70 letiyu istoricheskogo fakulteta Sankt Peterburgskogo gosudarstvennogo universiteta Pod red A Yu Dvornichenko SPb Izd vo S Peterb un ta 2004 S 96 98 Igal Halfin Stalinist Confessions Messianism and Terror at the Leningrad Communist University str 78 82 University of Pittsburgh Press 2009 Krivonozhenko A F Rostovcev E A Zajdel Grigorij Solomonovich Biografika SPbGU