Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гартува ння гарт від нім hart твердий можливо через пол hart це зміцнювальна термічна обробка яка полягає в нагріві мате

Загартування

Загартування

Гартува́ння, гарт (від нім. hart — «твердий», можливо, через пол. hart) — це зміцнювальна термічна обробка, яка полягає в нагріві матеріалів (виробів) до температур вище від критичних точок (температури поліморфного перетворення або температури, при якій в матриці розчиняються фази, що існують за низької температури), витримці і подальшому охолодженні зі швидкістю більшою за критичну з метою фіксації високотемпературного стану матеріалу.

image
Нагріті деталі у термопечі перед гартуванням
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гарт.

Гартуванню в основному піддають спла­ви ме­тал­ів (наприклад, сталь, алю­мінієві і ти­та­но­ві спла­ви) і скло. Мета гартування сталей  — одержати мартенситну структуру з рівномірним розподілом вуглецю й підвищити твердість та міцність сталі. Гартування сталі проводять спочатку нагріванням виробу вище від температури фазового перетворення у структуру аустеніту, після чого виріб охолоджують зі швидкістю, достатньою для переходу у нерівноважну структуру (мартенсит), яка виключає можливість дифузійного розпаду аустеніту в перлітній і бейнітній областях. Найменша швидкість охолодження, що забезпечує розвиток мартенситного перетворення, називається критичною і залежить від вмісту у сталі вуглецю та легувальних елементів (чим складнішим є хімічний склад сталі, тим нижчою є критична швидкість охолодження). Мінімальна швидкість охолодження вуглецевих сталей, при якій не відбувається розпад аустеніту (критична швидкість), становить 150…300 °С/с. Мартенситне перетворення відбувається в умовах безперервного охолодження в інтервалі температур початку та кінця перетворення.

Історія

Про гартування заліза у холодній воді згадує Георг Агрікола в своїй роботі De Re Metallica (1556 р.) .

Загальні положення

Головні параметри процесу гартування:

  • температура нагріву;
  • час нагрівання витримування при заданій температурі;
  • середовище, в якому нагрівають виріб;
  • швидкість охолодження.
  • режим відпуску.

Гартування не є остаточною операцією термічного оброблення. Щоб зменшити крихкість і внутрішні напруження в матеріалі, спричинені гартуванням, й отримати потрібних механічних властивостей, сталь після гартування обов'язково піддають відпусканню при 100…650 °C. Інструментальну сталь піддають гартуванню й відпусканню з метою підвищення твердості, зносостійкості та міцності, а конструкційну — для підвищення міцності, твердості, пластичності та ударної в'язкості.

Вибір температури нагрівання

Доевтектоїдні сталі при гартуванні нагрівають до температури на 30…50 °C вище за точку A3 (див. Діаграма стану сплавів залізо-вуглець). У цьому випадку сталь з вихідною структурою перліт-ферит при нагріванні набуває аустенітної структури, яка при подальшому охолодженні зі швидкістю вищою за критичну перетворюється у мартенсит. Гартування від температур, що відповідають інтервалу A1-A3 не застосовують.

Заевтектоїдні сталі під гартування нагрівають дещо вище (на 15…20°) за температуру точки A1. При такому нагріванні утворюється аустеніт при збереженні деякої кількості вторинного цементиту. Після охолодження структура сталі складається з мартенситу й нерозчинних частинок карбідів, що характеризуються високою твердістю. Верхню межу температури гартування для більшості заевтектоїдних сталей обмежують через ріст зерна, що створює умови для крихкого руйнування.

Тривалість нагрівання при гартуванні

Тривалість нагрівання визначається необхідністю забезпечення прогрівання виробу по перерізу й завершення фазових перетворень у матеріалі, але не повинна бути надто великою, щоб не спричинити росту зерна та зневуглецьовування поверхневих шарів сталі. Загальна тривалість нагрівання обумовлюється формою і розміром виробу, типом печі, складом і властивостями сталі тощо і часто підбирається дослідним шляхом. Емпірично можна прогнозувати наступні інтервали нагрівання на 1 мм перерізу деталі: в електропечі 1,5…2 хв; у плазмовій печі 1 хв; у сольовій ванні 0,5 хв; у свинцевій ванні 0,1…0,15 хв.

Тривалість витримування при заданій температурі нагрівання для деталей машин часто приймають у діапазоні 15…25 % від тривалості наскрізного прогрівання.

Середовища нагрівання при гартуванні

Під час нагрівання та витримки при високій температурі внаслідок взаємодії металу з атмосферним середовищем (киснем, воднем, вуглекислим газом) відбуваються окисно-відновні реакції, що призводять до вигоряння вуглецю в поверхневих шарах та утворення оксидів.

Інтенсивність окиснення та зневуглецювання сталі залежить від температури та тривалості нагрівання, складу навколишнього середовища і складу сталі. При температурах, що перевищують 500 °С, сталь починає інтенсивно окислюватись, але при швидкому нагріванні окислення сталі незначне. Наприклад, при нагріванні деталей струмами високої частоти на відкритому повітрі через малу тривалість нагрівання (3…7 с) окиснення практично відсутнє.

Робочий простір нагрівальних печей звичайно заповнюють такі гази: СО2, СО, О2, Н2, Н2О, N2, СН4. Складові пічної атмосфери по-різному впливають на сталь. Так газ СО2 окиснює сталь, О2 і Н2О — окиснюють і зневуглецьовують СО і СН4 — навуглецьовують, Н2 — зневуглецьовує і відновлює оксиди заліза.

За певних температур і співвідношень у пічній атмосфері газів; можна домогтися навуглецювання, окиснення, зневуглецьовування або відновлення сталі.

Нагрівання деталей при термічній обробці проводять в термічних печах (камерних, шахтних, методичних, електричних, печах-ваннах). Щоб зменшити окиснення і зневуглецювання деталей, в печі подають контрольовані атмосфери, які містять значну кількість відновників, наприклад, суміш марки КГ складається з 20 % СО, з 20 % Н2, 60 %N2; атмосфера ПСО-06 містить 10 % CO; 15…16 % H2, 0,05…1,5 % CH4, 68…72 % N2, яка отримується частковим спалюванням природного газу, суміш ПСО-09 — 2 % CO; 2 % H2, 96 % N2, яка отримується майже повним спалюванням природного газу та ін.

Дедалі більше використовують нагрівання у вакуумі (зазвичай 10−2…10−3 мм рт. ст., іноді 10−4…10−6 мм рт. ст.), особливо для корозієстійких, жароміцних, електротехнічних і спеціальних сталей і сплавів.

Ефективним способом захисту деталей та інструментів від окислення є нагрівання у ваннах з розплавленим свинцем або розплавах солей (BaCl2), (NaNO3+KNO3), (NaOH+KOH)).

Способи гартування

  • Загартування в одному охолоджувачі — нагріту до певних температур деталь занурюють у гартівну рідину, де вона залишається до повного охолодження. Цей спосіб застосовується при загартуванні нескладних деталей з вуглецевих і легованих сталей.
  • Переривчасте гартування (у двох середовищах) — цей спосіб застосовують при загартуванні високовуглецевих сталей. Деталь спочатку швидко охолоджують у швидкоохолоджувальному середовищі (наприклад воді) до температури дещо вищої від температури мартенситного перетворення, а після цього в повільно охолоджувальному. У результаті цього зменшуються внутрішні напруження, що виникають при гартуванні. Переривчасте гартування сталі проводять при швидкому охолодженні сталі при температурі 700…400 °С у воді, а потім повільному охолодженні від температури 400…300 °С до кімнатної в оливі або повітрі.
  • Гартування із самовідпуском. У цьому випадку охолодження виробу у гартівному середовищі переривають, з тим щоб у серцевині виробу залишилась ще деяка кількість теплоти. Завдяки теплообміну температура в охолоджених поверхневих шарах підвищується й вирівнюється з температурою серцевини, яка залишилась незагартованою. У результаті відбувається самовідпускання у поверхневих шарах. Застосовують для таких інструментів, як зубила, слюсарні молотки, керни тощо, що працюють з ударними навантаженнями й повинні поєднувати високу твердість на поверхні з підвищеною в'язкістю всередині.
  • Ступінчасте гартування — загартування, при якому деталь охолоджується в гартівному середовищі, що має температуру вище від мартенситної точки (переважно 180…250 °C) для даної сталі. При охолодженні і витримуванні в цьому середовищі деталь, яка гартується повинна досягнути у всіх точках перетину температури гартувальної ванни. Потім проводять остаточне, зазвичай повільне (на повітрі), охолодження, під час якого і відбувається загартування, тобто перетворення аустеніту в мартенсит із збереженням залишкового аустеніту. При ступінчастому загартуванні через присутність значної кількості залишкового аустеніту зменшуються об'ємні зміни, жолоблення та небезпека появи тріщин. У результаті відбувається деяке знеміцнення матеріалу і збільшення його пластичності. Використовується для швидкорізальних сталей та правки виробів, схильних до жолоблення. Ступінчасте гартування вуглецевих сталей може бути застосоване лише для виробів діаметром до 8…10 мм, оскільки швидкість охолодження крупніших виробів у середовищі з температурою вищою за температуру мартенситного перетворення виявляється нижчою за критичну швидкість гартування й відбувається розпад аустеніту при високих температурах.
image
Термокінетична діаграма ізотермічного гартування. Червоним кольором позначена лінія охолодження
  • Ізотермічне гартування. На відміну від ступінчастого загартування при ізотермічному слід витримувати сталь в гартівному середовищі з температурою вищою за температуру мартенситного перетворення стільки часу, щоб встигло закінчитися ізотермічне перетворення аустеніту. За такої витримки відбувається розпад аустеніту з утворенням нижнього бейніту. Для вуглецевих сталей ізотермічне гартування не дає суттєвого покращення механічних властивостей у порівнянні із звичайним гартуванням та відпуском.
  • Поверхневе загартування — термічна обробка гартуванням, при якій гартується лише поверхневий шар виробу на задану глибину, тоді як серцевина виробу залишається незагартованою. В результаті поверхневий шар має високу міцність і твердість, а серцевина виробу залишається пластичною і в'язкою, що забезпечує високу зносостійкість і одночасно стійкість до динамічних навантажень. В промисловості знайшли застосування наступні методи поверхневого гартування:
    • загартування з індукційним нагріванням струмами високої частоти (СВЧ) при масовому обробленні сталевих виробів;
    • загартування з електроконтактним нагріванням;
    • газополуменеве поверхневе загартування з нагріванням полум'ям газових чи ацетилен-кисневих пальників (температура полум'я може перевищувати 3000 °С) для одиничних крупних виробів;
    • загартування в електроліті для невеликих деталей у масовому виробництві;
    • лазерне загартування, що дозволяє суттєво збільшити зносостійкість та контактну міцність.

Усі перелічені способи, якими здійснюється поверхневе загартування сталей мають спільне те, що поверхневий шар деталі нагрівають до температури вищої за критичну точку A3 (див. діаграма стану сплавів залізо-вуглець), а потім швидко охолоджують з отриманням у поверхневому шарі структури мартенситу (загартованої сталі).

Дефекти при гартуванні

При гартуванні сталі можуть виникати такі дефекти:

  • Недостатня твердість загартованої деталі — може бути наслідком занизької температури нагрівання, малої витримки при робочій температурі або недостатньої швидкості охолодження. Виправлення дефекту: нормалізація або відпал з наступним гартуванням; застосування охолоджувального середовища із більшою швидкістю охолодження.
  • Перегрів пов'язаний з нагріванням виробу до температури, що значно перевищує необхідну температуру нагрівання під гартування. Перегрів супроводжується утворенням крупнозернистої структури, в результаті чого підвищується крихкість сталі. Виправлення дефекту: відпал (нормалізація) і наступне гартування з необхідною температурою.
  • Перепал виникає при нагріванні сталі до температур, близьких до температури плавлення (1200…1300 °С) в окиснювальній атмосфері. Кисень проникає всередину сталі, і по границях зерен утворюються оксиди. Така сталь стає крихкою і виправити її неможливо.
  • Окиснення та зневуглецьовування сталі характеризуються утворенням окалини на поверхні деталей та вигоранням вуглецю у поверхневих шарах. Цей вид браку термічної обробки є невиправним. Якщо дозволяє припуск на механічну обробку, окиснений і зневуглецьований шар слід видалити шліфуванням. Щоб уникнути цього виду браку, деталі рекомендується нагрівати в печах із захисною атмосферою.
  • Жолоблення і тріщини — результат внутрішніх механічних напружень. Під час нагрівання і охолоджування сталі спостерігаються об'ємні зміни, які залежать від температури і структурних перетворень (перехід аустеніту у мартенсит супроводжується зростанням об'єму до 3 %). Неодночасність перетворення по об'єму деталі внаслідок різних розмірів її перетинів та швидкостей охолодження по перетину веде до появи значних внутрішніх напружень.

Гартування сплавів кольорових металів

Сплавами кольорових металів, що їх загартовують, є найчастіше алюмінієві, магнієві та нікелеві. Гартування сплавів кольорових металів ґрунтується на явищі змінної розчинності компонентів в основному металі. Різке охолодження сплаву в області максимальної розчинності приводить до отримання пересиченого твердого розчину, що характеризується високою пластичністю і підвищеними (порівняно з рівноважним станом) твердістю й міцністю. При наступному нагріванні до 50…100 °C (старінні) відбувається виділення дрібнодисперсних надлишкових фаз, що супроводжується значним зміцненням та зниженням пластичності.

Гартування скла

Загартоване скло — отримують із звичайного листового скла шляхом нагрівання до температури гартування (650…680 °C) з наступним швидким рівномірним охолодженням холодним повітрям з обох боків. В результаті такої обробки у поверхневих шарах скла утворюються залишкові механічні напруження стиску, що забезпечують його підвищену меанічну міцність, термотривкість та безпечність при руйнуванні.

Див. також

Примітки

  1. Гарт // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  3. Гартування [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. Остапенко Н. Н., Кропивницкий Н. Н. Технология металлов. — Издание 2-е. — М. : Высшая школа, 1970. — 344 с.
  5. Леенсон И. Прочное и безопасное стекло [ 28 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Наука и жизнь. — 2017. — № 3. — С. 48-51.

Джерела

  • Хільчевський В. В. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів: Навчальний посібник.  К.: Либідь, 2002. — 328с. —
  • Лахтин Ю. М. Основы металловедения. — М.: Металлургия, 1988. — 320с.
  • Будник А. Ф. Типове обладнання термічних цехів та дільниць: Навчальний посібник. — Суми: Вид-во СумДУ, 2008. — 212 с. —
  • Седов Ю. Е., Адаскин А. М. Справочник молодого термиста. — М.: Высшая школа, 1986. — 239 с.

Посилання

  • Гартування // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 61. — .
  • Гартування // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
image Це незавершена стаття з технології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (листопад 2017)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gartuva nnya gart vid nim hart tverdij mozhlivo cherez pol hart ce zmicnyuvalna termichna obrobka yaka polyagaye v nagrivi materialiv virobiv do temperatur vishe vid kritichnih tochok temperaturi polimorfnogo peretvorennya abo temperaturi pri yakij v matrici rozchinyayutsya fazi sho isnuyut za nizkoyi temperaturi vitrimci i podalshomu oholodzhenni zi shvidkistyu bilshoyu za kritichnu z metoyu fiksaciyi visokotemperaturnogo stanu materialu Nagriti detali u termopechi pered gartuvannyam U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gart Gartuvannyu v osnovnomu piddayut spla vi me tal iv napriklad stal alyu miniyevi i ti ta no vi spla vi i sklo Meta gartuvannya stalej oderzhati martensitnu strukturu z rivnomirnim rozpodilom vuglecyu j pidvishiti tverdist ta micnist stali Gartuvannya stali provodyat spochatku nagrivannyam virobu vishe vid temperaturi fazovogo peretvorennya u strukturu austenitu pislya chogo virib oholodzhuyut zi shvidkistyu dostatnoyu dlya perehodu u nerivnovazhnu strukturu martensit yaka viklyuchaye mozhlivist difuzijnogo rozpadu austenitu v perlitnij i bejnitnij oblastyah Najmensha shvidkist oholodzhennya sho zabezpechuye rozvitok martensitnogo peretvorennya nazivayetsya kritichnoyu i zalezhit vid vmistu u stali vuglecyu ta leguvalnih elementiv chim skladnishim ye himichnij sklad stali tim nizhchoyu ye kritichna shvidkist oholodzhennya Minimalna shvidkist oholodzhennya vuglecevih stalej pri yakij ne vidbuvayetsya rozpad austenitu kritichna shvidkist stanovit 150 300 S s Martensitne peretvorennya vidbuvayetsya v umovah bezperervnogo oholodzhennya v intervali temperatur pochatku ta kincya peretvorennya IstoriyaPro gartuvannya zaliza u holodnij vodi zgaduye Georg Agrikola v svoyij roboti De Re Metallica 1556 r Zagalni polozhennyaGolovni parametri procesu gartuvannya temperatura nagrivu chas nagrivannya vitrimuvannya pri zadanij temperaturi seredovishe v yakomu nagrivayut virib shvidkist oholodzhennya rezhim vidpusku Gartuvannya ne ye ostatochnoyu operaciyeyu termichnogo obroblennya Shob zmenshiti krihkist i vnutrishni napruzhennya v materiali sprichineni gartuvannyam j otrimati potribnih mehanichnih vlastivostej stal pislya gartuvannya obov yazkovo piddayut vidpuskannyu pri 100 650 C Instrumentalnu stal piddayut gartuvannyu j vidpuskannyu z metoyu pidvishennya tverdosti znosostijkosti ta micnosti a konstrukcijnu dlya pidvishennya micnosti tverdosti plastichnosti ta udarnoyi v yazkosti Vibir temperaturi nagrivannyaDoevtektoyidni stali pri gartuvanni nagrivayut do temperaturi na 30 50 C vishe za tochku A3 div Diagrama stanu splaviv zalizo vuglec U comu vipadku stal z vihidnoyu strukturoyu perlit ferit pri nagrivanni nabuvaye austenitnoyi strukturi yaka pri podalshomu oholodzhenni zi shvidkistyu vishoyu za kritichnu peretvoryuyetsya u martensit Gartuvannya vid temperatur sho vidpovidayut intervalu A1 A3 ne zastosovuyut Zaevtektoyidni stali pid gartuvannya nagrivayut desho vishe na 15 20 za temperaturu tochki A1 Pri takomu nagrivanni utvoryuyetsya austenit pri zberezhenni deyakoyi kilkosti vtorinnogo cementitu Pislya oholodzhennya struktura stali skladayetsya z martensitu j nerozchinnih chastinok karbidiv sho harakterizuyutsya visokoyu tverdistyu Verhnyu mezhu temperaturi gartuvannya dlya bilshosti zaevtektoyidnih stalej obmezhuyut cherez rist zerna sho stvoryuye umovi dlya krihkogo rujnuvannya Trivalist nagrivannya pri gartuvanniTrivalist nagrivannya viznachayetsya neobhidnistyu zabezpechennya progrivannya virobu po pererizu j zavershennya fazovih peretvoren u materiali ale ne povinna buti nadto velikoyu shob ne sprichiniti rostu zerna ta znevuglecovuvannya poverhnevih shariv stali Zagalna trivalist nagrivannya obumovlyuyetsya formoyu i rozmirom virobu tipom pechi skladom i vlastivostyami stali tosho i chasto pidbirayetsya doslidnim shlyahom Empirichno mozhna prognozuvati nastupni intervali nagrivannya na 1 mm pererizu detali v elektropechi 1 5 2 hv u plazmovij pechi 1 hv u solovij vanni 0 5 hv u svincevij vanni 0 1 0 15 hv Trivalist vitrimuvannya pri zadanij temperaturi nagrivannya dlya detalej mashin chasto prijmayut u diapazoni 15 25 vid trivalosti naskriznogo progrivannya Seredovisha nagrivannya pri gartuvanniPid chas nagrivannya ta vitrimki pri visokij temperaturi vnaslidok vzayemodiyi metalu z atmosfernim seredovishem kisnem vodnem vuglekislim gazom vidbuvayutsya okisno vidnovni reakciyi sho prizvodyat do vigoryannya vuglecyu v poverhnevih sharah ta utvorennya oksidiv Intensivnist okisnennya ta znevuglecyuvannya stali zalezhit vid temperaturi ta trivalosti nagrivannya skladu navkolishnogo seredovisha i skladu stali Pri temperaturah sho perevishuyut 500 S stal pochinaye intensivno okislyuvatis ale pri shvidkomu nagrivanni okislennya stali neznachne Napriklad pri nagrivanni detalej strumami visokoyi chastoti na vidkritomu povitri cherez malu trivalist nagrivannya 3 7 s okisnennya praktichno vidsutnye Robochij prostir nagrivalnih pechej zvichajno zapovnyuyut taki gazi SO2 SO O2 N2 N2O N2 SN4 Skladovi pichnoyi atmosferi po riznomu vplivayut na stal Tak gaz SO2 okisnyuye stal O2 i N2O okisnyuyut i znevuglecovuyut SO i SN4 navuglecovuyut N2 znevuglecovuye i vidnovlyuye oksidi zaliza Za pevnih temperatur i spivvidnoshen u pichnij atmosferi gaziv mozhna domogtisya navuglecyuvannya okisnennya znevuglecovuvannya abo vidnovlennya stali Nagrivannya detalej pri termichnij obrobci provodyat v termichnih pechah kamernih shahtnih metodichnih elektrichnih pechah vannah Shob zmenshiti okisnennya i znevuglecyuvannya detalej v pechi podayut kontrolovani atmosferi yaki mistyat znachnu kilkist vidnovnikiv napriklad sumish marki KG skladayetsya z 20 SO z 20 N2 60 N2 atmosfera PSO 06 mistit 10 CO 15 16 H2 0 05 1 5 CH4 68 72 N2 yaka otrimuyetsya chastkovim spalyuvannyam prirodnogo gazu sumish PSO 09 2 CO 2 H2 96 N2 yaka otrimuyetsya majzhe povnim spalyuvannyam prirodnogo gazu ta in Dedali bilshe vikoristovuyut nagrivannya u vakuumi zazvichaj 10 2 10 3 mm rt st inodi 10 4 10 6 mm rt st osoblivo dlya koroziyestijkih zharomicnih elektrotehnichnih i specialnih stalej i splaviv Efektivnim sposobom zahistu detalej ta instrumentiv vid okislennya ye nagrivannya u vannah z rozplavlenim svincem abo rozplavah solej BaCl2 NaNO3 KNO3 NaOH KOH Sposobi gartuvannyaZagartuvannya v odnomu oholodzhuvachi nagritu do pevnih temperatur detal zanuryuyut u gartivnu ridinu de vona zalishayetsya do povnogo oholodzhennya Cej sposib zastosovuyetsya pri zagartuvanni neskladnih detalej z vuglecevih i legovanih stalej Pererivchaste gartuvannya u dvoh seredovishah cej sposib zastosovuyut pri zagartuvanni visokovuglecevih stalej Detal spochatku shvidko oholodzhuyut u shvidkooholodzhuvalnomu seredovishi napriklad vodi do temperaturi desho vishoyi vid temperaturi martensitnogo peretvorennya a pislya cogo v povilno oholodzhuvalnomu U rezultati cogo zmenshuyutsya vnutrishni napruzhennya sho vinikayut pri gartuvanni Pererivchaste gartuvannya stali provodyat pri shvidkomu oholodzhenni stali pri temperaturi 700 400 S u vodi a potim povilnomu oholodzhenni vid temperaturi 400 300 S do kimnatnoyi v olivi abo povitri Gartuvannya iz samovidpuskom U comu vipadku oholodzhennya virobu u gartivnomu seredovishi pererivayut z tim shob u sercevini virobu zalishilas she deyaka kilkist teploti Zavdyaki teploobminu temperatura v oholodzhenih poverhnevih sharah pidvishuyetsya j virivnyuyetsya z temperaturoyu sercevini yaka zalishilas nezagartovanoyu U rezultati vidbuvayetsya samovidpuskannya u poverhnevih sharah Zastosovuyut dlya takih instrumentiv yak zubila slyusarni molotki kerni tosho sho pracyuyut z udarnimi navantazhennyami j povinni poyednuvati visoku tverdist na poverhni z pidvishenoyu v yazkistyu vseredini Stupinchaste gartuvannya zagartuvannya pri yakomu detal oholodzhuyetsya v gartivnomu seredovishi sho maye temperaturu vishe vid martensitnoyi tochki perevazhno 180 250 C dlya danoyi stali Pri oholodzhenni i vitrimuvanni v comu seredovishi detal yaka gartuyetsya povinna dosyagnuti u vsih tochkah peretinu temperaturi gartuvalnoyi vanni Potim provodyat ostatochne zazvichaj povilne na povitri oholodzhennya pid chas yakogo i vidbuvayetsya zagartuvannya tobto peretvorennya austenitu v martensit iz zberezhennyam zalishkovogo austenitu Pri stupinchastomu zagartuvanni cherez prisutnist znachnoyi kilkosti zalishkovogo austenitu zmenshuyutsya ob yemni zmini zholoblennya ta nebezpeka poyavi trishin U rezultati vidbuvayetsya deyake znemicnennya materialu i zbilshennya jogo plastichnosti Vikoristovuyetsya dlya shvidkorizalnih stalej ta pravki virobiv shilnih do zholoblennya Stupinchaste gartuvannya vuglecevih stalej mozhe buti zastosovane lishe dlya virobiv diametrom do 8 10 mm oskilki shvidkist oholodzhennya krupnishih virobiv u seredovishi z temperaturoyu vishoyu za temperaturu martensitnogo peretvorennya viyavlyayetsya nizhchoyu za kritichnu shvidkist gartuvannya j vidbuvayetsya rozpad austenitu pri visokih temperaturah Termokinetichna diagrama izotermichnogo gartuvannya Chervonim kolorom poznachena liniya oholodzhennya Izotermichne gartuvannya Na vidminu vid stupinchastogo zagartuvannya pri izotermichnomu slid vitrimuvati stal v gartivnomu seredovishi z temperaturoyu vishoyu za temperaturu martensitnogo peretvorennya stilki chasu shob vstiglo zakinchitisya izotermichne peretvorennya austenitu Za takoyi vitrimki vidbuvayetsya rozpad austenitu z utvorennyam nizhnogo bejnitu Dlya vuglecevih stalej izotermichne gartuvannya ne daye suttyevogo pokrashennya mehanichnih vlastivostej u porivnyanni iz zvichajnim gartuvannyam ta vidpuskom Poverhneve zagartuvannya termichna obrobka gartuvannyam pri yakij gartuyetsya lishe poverhnevij shar virobu na zadanu glibinu todi yak sercevina virobu zalishayetsya nezagartovanoyu V rezultati poverhnevij shar maye visoku micnist i tverdist a sercevina virobu zalishayetsya plastichnoyu i v yazkoyu sho zabezpechuye visoku znosostijkist i odnochasno stijkist do dinamichnih navantazhen V promislovosti znajshli zastosuvannya nastupni metodi poverhnevogo gartuvannya zagartuvannya z indukcijnim nagrivannyam strumami visokoyi chastoti SVCh pri masovomu obroblenni stalevih virobiv zagartuvannya z elektrokontaktnim nagrivannyam gazopolumeneve poverhneve zagartuvannya z nagrivannyam polum yam gazovih chi acetilen kisnevih palnikiv temperatura polum ya mozhe perevishuvati 3000 S dlya odinichnih krupnih virobiv zagartuvannya v elektroliti dlya nevelikih detalej u masovomu virobnictvi lazerne zagartuvannya sho dozvolyaye suttyevo zbilshiti znosostijkist ta kontaktnu micnist Usi perelicheni sposobi yakimi zdijsnyuyetsya poverhneve zagartuvannya stalej mayut spilne te sho poverhnevij shar detali nagrivayut do temperaturi vishoyi za kritichnu tochku A3 div diagrama stanu splaviv zalizo vuglec a potim shvidko oholodzhuyut z otrimannyam u poverhnevomu shari strukturi martensitu zagartovanoyi stali Defekti pri gartuvanniPri gartuvanni stali mozhut vinikati taki defekti Nedostatnya tverdist zagartovanoyi detali mozhe buti naslidkom zanizkoyi temperaturi nagrivannya maloyi vitrimki pri robochij temperaturi abo nedostatnoyi shvidkosti oholodzhennya Vipravlennya defektu normalizaciya abo vidpal z nastupnim gartuvannyam zastosuvannya oholodzhuvalnogo seredovisha iz bilshoyu shvidkistyu oholodzhennya Peregriv pov yazanij z nagrivannyam virobu do temperaturi sho znachno perevishuye neobhidnu temperaturu nagrivannya pid gartuvannya Peregriv suprovodzhuyetsya utvorennyam krupnozernistoyi strukturi v rezultati chogo pidvishuyetsya krihkist stali Vipravlennya defektu vidpal normalizaciya i nastupne gartuvannya z neobhidnoyu temperaturoyu Perepal vinikaye pri nagrivanni stali do temperatur blizkih do temperaturi plavlennya 1200 1300 S v okisnyuvalnij atmosferi Kisen pronikaye vseredinu stali i po granicyah zeren utvoryuyutsya oksidi Taka stal staye krihkoyu i vipraviti yiyi nemozhlivo Okisnennya ta znevuglecovuvannya stali harakterizuyutsya utvorennyam okalini na poverhni detalej ta vigorannyam vuglecyu u poverhnevih sharah Cej vid braku termichnoyi obrobki ye nevipravnim Yaksho dozvolyaye pripusk na mehanichnu obrobku okisnenij i znevuglecovanij shar slid vidaliti shlifuvannyam Shob uniknuti cogo vidu braku detali rekomenduyetsya nagrivati v pechah iz zahisnoyu atmosferoyu Zholoblennya i trishini rezultat vnutrishnih mehanichnih napruzhen Pid chas nagrivannya i oholodzhuvannya stali sposterigayutsya ob yemni zmini yaki zalezhat vid temperaturi i strukturnih peretvoren perehid austenitu u martensit suprovodzhuyetsya zrostannyam ob yemu do 3 Neodnochasnist peretvorennya po ob yemu detali vnaslidok riznih rozmiriv yiyi peretiniv ta shvidkostej oholodzhennya po peretinu vede do poyavi znachnih vnutrishnih napruzhen Gartuvannya splaviv kolorovih metalivSplavami kolorovih metaliv sho yih zagartovuyut ye najchastishe alyuminiyevi magniyevi ta nikelevi Gartuvannya splaviv kolorovih metaliv gruntuyetsya na yavishi zminnoyi rozchinnosti komponentiv v osnovnomu metali Rizke oholodzhennya splavu v oblasti maksimalnoyi rozchinnosti privodit do otrimannya peresichenogo tverdogo rozchinu sho harakterizuyetsya visokoyu plastichnistyu i pidvishenimi porivnyano z rivnovazhnim stanom tverdistyu j micnistyu Pri nastupnomu nagrivanni do 50 100 C starinni vidbuvayetsya vidilennya dribnodispersnih nadlishkovih faz sho suprovodzhuyetsya znachnim zmicnennyam ta znizhennyam plastichnosti Gartuvannya sklaZagartovane sklo otrimuyut iz zvichajnogo listovogo skla shlyahom nagrivannya do temperaturi gartuvannya 650 680 C z nastupnim shvidkim rivnomirnim oholodzhennyam holodnim povitryam z oboh bokiv V rezultati takoyi obrobki u poverhnevih sharah skla utvoryuyutsya zalishkovi mehanichni napruzhennya stisku sho zabezpechuyut jogo pidvishenu meanichnu micnist termotrivkist ta bezpechnist pri rujnuvanni Div takozhZagartovuvanist Progartovuvanist Termichna obrobka Vidpalyuvannya Vidpalyuvannya stali Vidpusk stalejPrimitkiGart Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Gartuvannya 26 sichnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ostapenko N N Kropivnickij N N Tehnologiya metallov Izdanie 2 e M Vysshaya shkola 1970 344 s Leenson I Prochnoe i bezopasnoe steklo 28 lyutogo 2021 u Wayback Machine Nauka i zhizn 2017 3 S 48 51 DzherelaHilchevskij V V Materialoznavstvo i tehnologiya konstrukcijnih materialiv Navchalnij posibnik K Libid 2002 328s ISBN 966 06 0247 2 Lahtin Yu M Osnovy metallovedeniya M Metallurgiya 1988 320s Budnik A F Tipove obladnannya termichnih cehiv ta dilnic Navchalnij posibnik Sumi Vid vo SumDU 2008 212 s ISBN 978 966 657 185 7 Sedov Yu E Adaskin A M Spravochnik molodogo termista M Vysshaya shkola 1986 239 s PosilannyaGartuvannya Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 61 ISBN 978 966 7407 83 4 Gartuvannya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2017

Дата публікації:
Топ