Натан Ілліч Забара нар. 27 грудня 1908, (Рогачів), Волинська губернія, Російська імперія — пом. 19 лютого 1975, Київ, УРСР) — єврейський письменник, писав мовою їдиш.
Натан Забара | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 27 грудня 1908 (Рогачів), Волинська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 19 лютого 1975 (66 років) Київ, УРСР | |||
Країна | СРСР | |||
Національність | єврей | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | їдиш | |||
| ||||
Біографія
Письменник Натан Забара народився 27 грудня 1908 року у волинському селі (Рогачів) у сім'ї гончара. У 1925 році він переїхав до Києва, закінчивши того року [ru] у місті Новоград-Волинський. Там він вступив в (Інститут єврейської культури), працюючи водночас на київських будівництвах. У 1931 році був призваний до Червоної Армії.
Натан Забара навчався у аспірантурі (Інституту єврейської культури) АН УРСР піля демобілізації. З 1941 по 1947 рік служив у діючій армії, а вже пізніше — на території НДР, у Центральній групі військ. Був нагороджений орденом Червоної Зірки і численними медалями.
У 1951 році, як і деяких інших єврейських письменників, його було заарештовано за «націоналістичну пропаганду». Зважаючи на те, що Забара свого часу служив у радянській армії на території Німеччини, йому приписали ще й «підривну діяльність» та «контакти з іноземними розвідками». Попри абсурдність звинувачень, Особлива судова колегія при МДБ УРСР визнала письменника винним і засудила до 10 років заслання в Магаданські табори. Перебуваючи на засланні, Натан Забара влаштовував для єврейської молоді на Колимі пасхальні седери, залучав її до національних традицій і культури.
6 липня 1956 Комісія з перегляду прав безпідставно репресованих радянських громадян реабілітувала Натана Забару і дозволила йому повернутися до Києва. Вийшовши на волю, він став одним з перших нелегальних викладачів івриту у Києві.
19 лютого 1975 року він помер, тяжко хворіючи внаслідок перебування у сталінських таборах.
Творчий шлях
У 1930 році він почав друкуватися — його повісті й оповідання з'являлися в газетах Києва, Москви, Мінська, Біробіджана, в журналах «Советіш літератур», «Штерн» та ін. Окремими книжками вийшли «Радіороман» про оволодіння новою військовою технікою (1932), роман «Ніловка» про зміни в житті євреїв СРСР (1934), «З країни в країну» (1938), «Тато» (1940), книга нарисів «Люди і часи» (1938).
У 1965 році з'явився на світ роман «Сьогодні народжується світ», який був навіяний його фронтовим життям в роки Другої світової війни та службою кореспондентом радянської преси в післявоєнній Східній Німеччині і ще декілька повістей.
Роман-хроніка «Звичайна мама», про першого радянського коменданта Зимового палацу і червоного комісара Києва Григорія Чудновського, вийшов у 1967 році.
Твори
Джерела
- Шломо Громан. Дважды исторический роман Натана Забары [ 19 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про літератора. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет