З'їзди гірничопромисловців Півдня Росії — представницька організація ділових кіл Російської імперії.
Загальна характеристика
До її складу входили власники найбільших механічних і металургійних заводів, шахт та рудників у Харківській губернії, Катеринославській губернії і Херсонській губернії. Створена 1874 у Харкові за ініціативи М.Авдакова та О.Алчевського, статут було затверджено царським урядом 1885. З часом набула відверто монополістичного характеру. Вищим органом З.г. П. Р. вважався загальний форум його учасників, який збирався раз на рік. Поточні справи вирішувалися Радою з'їздів (найвідоміші постійні чл. — О.Ауербах, І.Ясюкович, О.Міненков) на чолі з головою, питання фінансової звітності — Ревізійною комісією в складі 15 осіб. Діяли також: Товариство взаємного кредиту, Біржовий комітет, Статистичне бюро. Під егідою з'їздів у Харкові виходили: 1880–87 — «Южно-русский горный листок» (ред. і видавець М.Яшевський), 1888—1902 — «Горнозаводской листок» (ред. С.Сучков). Від 1903 офіційним друкованим органом З.г. П. Р. став журнал «Горно-заводское дело» (наклад — 1,5 тис. прим.). Здійснювалося також видання «Трудов съездов горнопромышленников Юга России», до 1910 побачили світ 65 томів. Через власний фонд ім. М.Авдакова (10 тис. рублів) З.г. П. Р. спонсорували навчання місцевих гірничих робітників та кращих студентів Гірничого інституту в Санкт-Петербурзі, створили Катеринославське вище гірниче училище (з 1913 — Гірничий інститут у Катеринославі; нині м. Дніпро), утримували низку т. зв. рятувальних станцій у Макіївці, Олександрівці, Грушівці (нині м. Шахти Ростовської обл., РФ) та павільйони гірничої промисловості на загальноросійських виставках, Гірничопромисловий музей, фінансували заходи щодо боротьби з епідеміями, експерименти та дослідження в Донецькому вугільному басейні. З.г. П. Р. користувалися авторитетом серед фінансово-політичної еліти Російської імперії, що давало членам організації змогу мати доступ до торгово-промислової курії Державної ради, впливати на діяльність таких синдикатів, як «Продвугілля» та «Продамет». В 20 ст. головами Ради з'їздів були: 1900–05 — М.Авдаков, 1907–14 — М. фон Дітмар. Під час Першої світової війни активність з'їздів ослабла. В січні 1918 вони були ліквідовані більшовиками.
Ідея з'їзду передбачала об'єднання всіх промисловців вугільної, залізорудної, соляної промисловості, а також металургії й за-лізничного транспорту. Основними питаннями роботи з'їздів (перший розпочав роботу у Таганрозі 10 листопада 1874 р.) були: можливості й порядок перевезення вантажів на південних залізницях та їх розвиток; залучення робітників до гірничих промислів; збільшення виробництва заліза; експорт вугілля, податки, науково-технічні досягнення, профе-сійна освіта тощо. Очолювали роботу з'їздів Є. Іваницький, А. Мевіус та ін., особливий вплив мали О. Ауербах, П. Горлов, за яким стояли інтереси "залізничного короля" С. Полякова, а пізніше – наближений до фінансово-промислових товариств О. Алчевського інженер А. Мевіус.
Саме рішенням З'їзду гірничопромисловців Півдня Росії 1899 р. було створене Катеринославське вище гірниче училище (нині – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»), будівництво й фінансування якого значною мірою взяли на себе гірничопромисловці (найбільші внески зробили О. Алчевський, М. Копилов, М. Кар-пас). Гроно видатних науковців цього інституту створило добру славу вітчизняній гірничій науці, забезпечило промисловість кваліфікованими спеціалістами, вдалими технічними ідеями та проектами. Ще одним важливим рішенням з'їзду стало відкриття Макіївської гірничорятувальної станції з дослідною лабораторією (1907 р.), діяльність якої також фінансувалася приватним коштом.
Див. також
Джерела та література
- Машкін О. М. З'їзди гірничопромисловців Півдня Росії 1874—1918 [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Z yizdi girnichopromislovciv Pivdnya Rosiyi predstavnicka organizaciya dilovih kil Rosijskoyi imperiyi Zagalna harakteristikaDo yiyi skladu vhodili vlasniki najbilshih mehanichnih i metalurgijnih zavodiv shaht ta rudnikiv u Harkivskij guberniyi Katerinoslavskij guberniyi i Hersonskij guberniyi Stvorena 1874 u Harkovi za iniciativi M Avdakova ta O Alchevskogo statut bulo zatverdzheno carskim uryadom 1885 Z chasom nabula vidverto monopolistichnogo harakteru Vishim organom Z g P R vvazhavsya zagalnij forum jogo uchasnikiv yakij zbiravsya raz na rik Potochni spravi virishuvalisya Radoyu z yizdiv najvidomishi postijni chl O Auerbah I Yasyukovich O Minenkov na choli z golovoyu pitannya finansovoyi zvitnosti Revizijnoyu komisiyeyu v skladi 15 osib Diyali takozh Tovaristvo vzayemnogo kreditu Birzhovij komitet Statistichne byuro Pid egidoyu z yizdiv u Harkovi vihodili 1880 87 Yuzhno russkij gornyj listok red i vidavec M Yashevskij 1888 1902 Gornozavodskoj listok red S Suchkov Vid 1903 oficijnim drukovanim organom Z g P R stav zhurnal Gorno zavodskoe delo naklad 1 5 tis prim Zdijsnyuvalosya takozh vidannya Trudov sezdov gornopromyshlennikov Yuga Rossii do 1910 pobachili svit 65 tomiv Cherez vlasnij fond im M Avdakova 10 tis rubliv Z g P R sponsoruvali navchannya miscevih girnichih robitnikiv ta krashih studentiv Girnichogo institutu v Sankt Peterburzi stvorili Katerinoslavske vishe girniche uchilishe z 1913 Girnichij institut u Katerinoslavi nini m Dnipro utrimuvali nizku t zv ryatuvalnih stancij u Makiyivci Oleksandrivci Grushivci nini m Shahti Rostovskoyi obl RF ta paviljoni girnichoyi promislovosti na zagalnorosijskih vistavkah Girnichopromislovij muzej finansuvali zahodi shodo borotbi z epidemiyami eksperimenti ta doslidzhennya v Doneckomu vugilnomu basejni Z g P R koristuvalisya avtoritetom sered finansovo politichnoyi eliti Rosijskoyi imperiyi sho davalo chlenam organizaciyi zmogu mati dostup do torgovo promislovoyi kuriyi Derzhavnoyi radi vplivati na diyalnist takih sindikativ yak Prodvugillya ta Prodamet V 20 st golovami Radi z yizdiv buli 1900 05 M Avdakov 1907 14 M fon Ditmar Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni aktivnist z yizdiv oslabla V sichni 1918 voni buli likvidovani bilshovikami Ideya z yizdu peredbachala ob yednannya vsih promislovciv vugilnoyi zalizorudnoyi solyanoyi promislovosti a takozh metalurgiyi j za liznichnogo transportu Osnovnimi pitannyami roboti z yizdiv pershij rozpochav robotu u Taganrozi 10 listopada 1874 r buli mozhlivosti j poryadok perevezennya vantazhiv na pivdennih zaliznicyah ta yih rozvitok zaluchennya robitnikiv do girnichih promisliv zbilshennya virobnictva zaliza eksport vugillya podatki naukovo tehnichni dosyagnennya profe sijna osvita tosho Ocholyuvali robotu z yizdiv Ye Ivanickij A Mevius ta in osoblivij vpliv mali O Auerbah P Gorlov za yakim stoyali interesi zaliznichnogo korolya S Polyakova a piznishe nablizhenij do finansovo promislovih tovaristv O Alchevskogo inzhener A Mevius Same rishennyam Z yizdu girnichopromislovciv Pivdnya Rosiyi 1899 r bulo stvorene Katerinoslavske vishe girniche uchilishe nini Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika budivnictvo j finansuvannya yakogo znachnoyu miroyu vzyali na sebe girnichopromislovci najbilshi vneski zrobili O Alchevskij M Kopilov M Kar pas Grono vidatnih naukovciv cogo institutu stvorilo dobru slavu vitchiznyanij girnichij nauci zabezpechilo promislovist kvalifikovanimi specialistami vdalimi tehnichnimi ideyami ta proektami She odnim vazhlivim rishennyam z yizdu stalo vidkrittya Makiyivskoyi girnichoryatuvalnoyi stanciyi z doslidnoyu laboratoriyeyu 1907 r diyalnist yakoyi takozh finansuvalasya privatnim koshtom Div takozhTimchasovij komitet Doneckogo basejnuDzherela ta literaturaMashkin O M Z yizdi girnichopromislovciv Pivdnya Rosiyi 1874 1918 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1