Жуль Брюне́ (2 січня 1838, Бельфор — 12 серпня 1911, Фонтене-су-Буа) — французький офіцер, який брав участь у військових кампаніях у Мексиці та Японії, а пізніше став генералом і начальником штабу французького військового міністра у 1898 році. Був відправлений до Японії з французькою військовою місією 1867 року, і після поразки сьоґуна, він відіграв важливу роль в останньому етапі війни Босін між військами імператора і армією сьоґуна.
Брюне Жуль | |
---|---|
фр. Jules Brunet | |
Брюне Жуль | |
Ім'я при народженні | Жуль Брюне |
Народження | 2 січня 1838 Бельфор, Франція |
Смерть | 12 серпня 1911 (73 роки) Фонтене-су-Буа |
Поховання | Пер-Лашез і d |
Країна | Франція,Японія |
Рід військ | артилерія |
Освіта | Політехнічна школа |
Роки служби | 1857–1899 |
Звання | генерал-майор |
Війни / битви | Французька інтервенція в Мексику, Війна Босін, Франко-прусська війна |
Нагороди | Кавалер ордену "Почесного легіону". Орден "Сонця, що сходить" 2 класу |
Жуль Брюне у Вікісховищі |
Молодість
Народився в місті Бельфор, у Франш-Конте на сході Франції. Закінчив Політехнічну школа в 1857 році, де він спеціалізувався на артилерії. Брав участь у французькій інтервенції в Мексику (1862–1867), пізніше був членом першої французької місії в Японії у 1867.
Прибуття до Японії
Наполеон III послав групу військових радників до Японії, щоб допомогти модернізувати армію сьоґуна. Брюне був відправлений як артилерійський інструктор. Місія прибула на початку 1867 року й близько року готувала війська сьоґуна. У 1868 році, сьоґун був повалений у війні Босін, влада імператора Мейдзі була відновлена. До французької місії надійшов наказ покинути Японію.
Проте Брюне залишився. Він звільнився з французької армії і виїхав на північ Японії із залишками військ сьоґунату в надії контратакувати. У листі до Наполеона III, Брюне пояснив план Альянсу, а також його роль у ньому:
Революція змушує військову місію повернутися до Франції. Я залишаюсь один, один я хочу продовжувати, в нових умовах: результати, отримані Місією, разом з Партією Півночі, що є стороною прихильною до Франції в Японії. Незабаром реакція пройде, і Дайме Півночі запропонував мені бути його душею. Я прийняв, тому що за допомогою однієї тисячі японських офіцерів і унтерофіцерів, наших учнів, я можу направити 50000 людей Конфедерації — Жюль Брюне, Лист до Наполеона III |
Війна Босін
Жюль Брюне був досить активним у війні Босін. Брюне і капітан Андре Сазенауве були присутні в битві при Тоба-Фусімі (27—31 січня 1868), неподалік від Осаки. Після імператорської перемоги, Брюне, Сезенауве і адмірал сьоґуна — Еномото Момосе, втекли до Едо (нині Токіо) на військовому кораблі «Fujisan». Коли Едо впав під натиском військ імператора, Еномото і Брюне втекли на острів Хоккайдо, де вони проголосили республіку Едзо, з Еномото на чолі (як президента). Брюне допоміг організувати армію Едзо, під змішаним франко-японським керівництвом. Оторі Кейсуке головнокомандувач — з боку японців, і Брюне — з французького боку. Кожною з чотирьох бригад командували французькі офіцери (Фортант, Марлін, Сезенауве, Буф), разом з японськими офіцерами які командували кожною пів-бригадою.
Останній бій сил Сьоґуна/Едзо з імператорськими військами відбувся під Хакодате. Сили Едзо, що налічували 3000 вояків, зазнали поразки від 7 тисячного війська імператора.
Брюне високо оцінив Шінсенгумі віце-командира Хіджіката Тошізо у своїх мемуарах. Високо оцінивши здатність Хіджіката як лідера, він сказав, що якби ця людина була в Європі, вона, безумовно, стала б генералом.
Повернення до Франції
Брюне та інші французькі радники розшукувалися Імператорським урядом. Але вони були евакуйовані з Хоккайдо, французьким військовим кораблем (корвет Coëtlogon під командуванням Дупетіт-Туара), а потім доставлений в Сайгон на «Дюплексі». Після чого Брюне повернувся у Францію. Новий японський уряд просив покарати Брюне за його участь у війні Босін. Але його дії знайшли підтримку у народу Франції і прохання було відхилене. Замість цього, він був швидко реабілітований і повернувся у французьку армію. Під час франко-пруської війни 1870–1871 рр., він був узятий в полон при облозі Меца. Після війни, він зіграв ключову роль як член Версальської армії у придушенні Паризької Комуни в 1871 році.
Реабілітація в Японії
Колишній союзник Брюне адмірал Еномото, приєднався до імператорського уряду і став міністром Імператорського Флоту Японії. Завдяки впливу Еномото в імператорському уряді, не лише пробачили дії Брюне, але й нагородили медалями у травні 1881 року та березні 1885 року. Медалі були представлені в японському посольстві в Парижі.
Пізніша кар'єра
Брюне дослужився до звання генерала у французькій армії за 17 років. У 1898 році Чаноїн, його колишній старший офіцер у місії в Японії, став військовим міністром, і Брюне був призначений начальником штабу («Chef de l'état-major du ministre de la Guerre»).
Малюнки Жуля Брюне
Брюне був талановитим художником, який залишив численні зображення своєї подорожі по Мексиці і Японії.
Персона у культурі
У кінематографі Жуль Брюне став прототипом капітана Натана Олгрена у фільмі «Останній самурай» (2003 р.)
Примітки
- Soie et Lumières, l'Age d'or des échanges Franco-Japonais, p. 81 (in French and Japanese)
- 函館の幕末・維新 p.9
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhul Bryune 2 sichnya 1838 1838 01 02 Belfor 12 serpnya 1911 1911 08 12 Fontene su Bua francuzkij oficer yakij brav uchast u vijskovih kampaniyah u Meksici ta Yaponiyi a piznishe stav generalom i nachalnikom shtabu francuzkogo vijskovogo ministra u 1898 roci Buv vidpravlenij do Yaponiyi z francuzkoyu vijskovoyu misiyeyu 1867 roku i pislya porazki soguna vin vidigrav vazhlivu rol v ostannomu etapi vijni Bosin mizh vijskami imperatora i armiyeyu soguna Bryune Zhulfr Jules BrunetBryune ZhulIm ya pri narodzhenniZhul BryuneNarodzhennya2 sichnya 1838 1838 01 02 Belfor FranciyaSmert12 serpnya 1911 1911 08 12 73 roki Fontene su BuaPohovannyaPer Lashez i dKrayinaFranciya YaponiyaRid vijskartileriyaOsvitaPolitehnichna shkolaRoki sluzhbi1857 1899Zvannyageneral majorVijni bitviFrancuzka intervenciya v Meksiku Vijna Bosin Franko prusska vijnaNagorodiKavaler ordenu Pochesnogo legionu Orden Soncya sho shodit 2 klasu Zhul Bryune u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bryune MolodistNarodivsya v misti Belfor u Fransh Konte na shodi Franciyi Zakinchiv Politehnichnu shkola v 1857 roci de vin specializuvavsya na artileriyi Brav uchast u francuzkij intervenciyi v Meksiku 1862 1867 piznishe buv chlenom pershoyi francuzkoyi misiyi v Yaponiyi u 1867 Pributtya do YaponiyiNapoleon III poslav grupu vijskovih radnikiv do Yaponiyi shob dopomogti modernizuvati armiyu soguna Bryune buv vidpravlenij yak artilerijskij instruktor Misiya pribula na pochatku 1867 roku j blizko roku gotuvala vijska soguna U 1868 roci sogun buv povalenij u vijni Bosin vlada imperatora Mejdzi bula vidnovlena Do francuzkoyi misiyi nadijshov nakaz pokinuti Yaponiyu Prote Bryune zalishivsya Vin zvilnivsya z francuzkoyi armiyi i viyihav na pivnich Yaponiyi iz zalishkami vijsk sogunatu v nadiyi kontratakuvati U listi do Napoleona III Bryune poyasniv plan Alyansu a takozh jogo rol u nomu Revolyuciya zmushuye vijskovu misiyu povernutisya do Franciyi Ya zalishayus odin odin ya hochu prodovzhuvati v novih umovah rezultati otrimani Misiyeyu razom z Partiyeyu Pivnochi sho ye storonoyu prihilnoyu do Franciyi v Yaponiyi Nezabarom reakciya projde i Dajme Pivnochi zaproponuvav meni buti jogo dusheyu Ya prijnyav tomu sho za dopomogoyu odniyeyi tisyachi yaponskih oficeriv i unteroficeriv nashih uchniv ya mozhu napraviti 50000 lyudej Konfederaciyi Zhyul Bryune List do Napoleona IIIVijna BosinZhyul Bryune buv dosit aktivnim u vijni Bosin Bryune i kapitan Andre Sazenauve buli prisutni v bitvi pri Toba Fusimi 27 31 sichnya 1868 nepodalik vid Osaki Pislya imperatorskoyi peremogi Bryune Sezenauve i admiral soguna Enomoto Momose vtekli do Edo nini Tokio na vijskovomu korabli Fujisan Koli Edo vpav pid natiskom vijsk imperatora Enomoto i Bryune vtekli na ostriv Hokkajdo de voni progolosili respubliku Edzo z Enomoto na choli yak prezidenta Bryune dopomig organizuvati armiyu Edzo pid zmishanim franko yaponskim kerivnictvom Otori Kejsuke golovnokomanduvach z boku yaponciv i Bryune z francuzkogo boku Kozhnoyu z chotiroh brigad komanduvali francuzki oficeri Fortant Marlin Sezenauve Buf razom z yaponskimi oficerami yaki komanduvali kozhnoyu piv brigadoyu Ostannij bij sil Soguna Edzo z imperatorskimi vijskami vidbuvsya pid Hakodate Sili Edzo sho nalichuvali 3000 voyakiv zaznali porazki vid 7 tisyachnogo vijska imperatora Bryune visoko ociniv Shinsengumi vice komandira Hidzhikata Toshizo u svoyih memuarah Visoko ocinivshi zdatnist Hidzhikata yak lidera vin skazav sho yakbi cya lyudina bula v Yevropi vona bezumovno stala b generalom Povernennya do FranciyiBryune ta inshi francuzki radniki rozshukuvalisya Imperatorskim uryadom Ale voni buli evakujovani z Hokkajdo francuzkim vijskovim korablem korvet Coetlogon pid komanduvannyam Dupetit Tuara a potim dostavlenij v Sajgon na Dyupleksi Pislya chogo Bryune povernuvsya u Franciyu Novij yaponskij uryad prosiv pokarati Bryune za jogo uchast u vijni Bosin Ale jogo diyi znajshli pidtrimku u narodu Franciyi i prohannya bulo vidhilene Zamist cogo vin buv shvidko reabilitovanij i povernuvsya u francuzku armiyu Pid chas franko pruskoyi vijni 1870 1871 rr vin buv uzyatij v polon pri oblozi Meca Pislya vijni vin zigrav klyuchovu rol yak chlen Versalskoyi armiyi u pridushenni Parizkoyi Komuni v 1871 roci Reabilitaciya v YaponiyiKolishnij soyuznik Bryune admiral Enomoto priyednavsya do imperatorskogo uryadu i stav ministrom Imperatorskogo Flotu Yaponiyi Zavdyaki vplivu Enomoto v imperatorskomu uryadi ne lishe probachili diyi Bryune ale j nagorodili medalyami u travni 1881 roku ta berezni 1885 roku Medali buli predstavleni v yaponskomu posolstvi v Parizhi Piznisha kar yeraBryune dosluzhivsya do zvannya generala u francuzkij armiyi za 17 rokiv U 1898 roci Chanoyin jogo kolishnij starshij oficer u misiyi v Yaponiyi stav vijskovim ministrom i Bryune buv priznachenij nachalnikom shtabu Chef de l etat major du ministre de la Guerre Malyunki Zhulya BryuneBryune buv talanovitim hudozhnikom yakij zalishiv chislenni zobrazhennya svoyeyi podorozhi po Meksici i Yaponiyi Persona u kulturiU kinematografi Zhul Bryune stav prototipom kapitana Natana Olgrena u filmi Ostannij samuraj 2003 r PrimitkiSoie et Lumieres l Age d or des echanges Franco Japonais p 81 in French and Japanese 函館の幕末 維新 p 9