Жу́ль-Елі Делоне́ (фр. Jules-Élie Delaunay 13 червня, 1828, Нант — 5 вересня, 1891) — французький художник XIX ст. Створював картини на , стінописи в Парижі, в останні роки — переважно портрети.
Жуль-Елі Делоне | ||||
---|---|---|---|---|
Jules-Élie Delaunay | ||||
автопортрет | ||||
При народженні | Jules-Élie Delaunay | |||
Народження | 13 червня 1828 Нант, Франція | |||
Смерть | 5 вересня 1891 (63 роки) | |||
IX округ Парижа, Париж, Франція | ||||
Поховання | d | |||
Національність | француз | |||
Країна | Франція | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | Національна вища школа красних мистецтв і Французька академія в Римі (1860)[1] | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | реалізм, академізм | |||
Роки творчості | 1848 — 1890 рр. | |||
Вчитель | d | |||
Відомі учні | d, d і d | |||
Член | Академія красних мистецтв Франції | |||
Твори | картини на біблійні сюжети, стінописи в Парижі, в останні роки — переважно портрети. | |||
Роботи в колекції | d, Художній інститут Чикаго, Нантський музей образотворчого мистецтва, d, Нова гліптотека Карлсберга, Музей д'Орсе, Національний музей образотворчого мистецтва[2], Карнавале, d, d і d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Жуль-Елі Делоне у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився в місті Нант. Став учнем Школи красних мистецтв в Парижі 1748 року, де опановував художню майстерність. Його вчителі — Іпполіт Фландрін (1809—1864) та Луї Ламот (1822—1869). Неодноразово брав участь в конкурсах на Римську премію, що надавала право на перебування в Французькій академії в Римі (в минулому римська віллі Медічі) для удосконалення майстерності. Премію виборов лише в 1856 році.
По перебуванню в Римі повернувся в Париж, де працював художником-монументалістом. Отримував замови від церковних очільників на картини біблійної тематики і стінописи, серед яких твори в церкві Св. Трійці, в церкві Св.Женевьєви тощо. Мав художню манеру, наближену до творів Рафаеля Санті і Домініка Енгра, але скеровану в бік більших теплоти чи драматизму на відміну від холодного, поміркованого в релігійних творах Енгра («Іксіон падає в пекло»,1876). Еклектична художня манера митця розцінювалась як схвальна і художник, як слухняний і лояльний до влади, отримав замову від буржуазного уряду на створення стінописів в Опері Гарньє («Алегорія оперного співу»).
Не мав нічого спільного із бунтівними на той час Густавом Курбе (що пізніше здався на милість буржуазних смаків) чи Едуаром Мане. Його обрали членом Академії красних мистецтв 1879 року. А з 1889 року він працював в Школі красних мистецтв.
В останні роки життя працював переважно портретистом. Помер у Парижі.
Вибрані твори
- «Евхаристія» (або «Причастя апостолів»)
- «Повернення Товії в будинок батьків»
- «Поетеса Сафо цілує власну ліру»
- «Автопортрет»
- «Заколот Брута»
- «Смерть німфи Гесперії»
- «Чума в Римі», 1869
- «Смерть кентавра Несса», 1870
- «Діана», 1872
- «Тріумф Давіда», 1874
- «Портрет Ернеста Лігов'є»,1874
- «Іксіон падає в пекло»,1876
- стінопис «Алегорія перного співу» (або «Тріумф співу»), Опера Гарньє
- стінопис в ратуші Парижа
- стінопис в церкві Св. Трійці, Париж
- стінопис в Пантеоні «Св. Женевьєва та завойовник Атілла»
- «Портрет мадам Жорж Бізе», 1878
- «Портрет мадам Жорж Гвар»
- «Мадемуазель Стефанія Брюссе»
- «Портрет Жана-Луї Тангі»
Портрети роботи Делоне
Див. також
Джерела
- Exposition Virtuelle d'oeuvres de Jules-Elie Delaunay issues de la collection du Musée des Beaux-arts de Nantes (фр)
- Jules-Élie Delaunay sur Artcyclopedia [ 12 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ)
- Les peintures de Jules-Élie Delaunay à l'Opéra Garnier [ 1 грудня 2009 у Wayback Machine.] (фр)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жуль-Елі Делоне
Примітки
- AGORHA — 2009.
- https://www.bellasartes.gob.ar/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhu l Eli Delone fr Jules Elie Delaunay 13 chervnya 1828 Nant 5 veresnya 1891 francuzkij hudozhnik XIX st Stvoryuvav kartini na stinopisi v Parizhi v ostanni roki perevazhno portreti Zhul Eli DeloneJules Elie DelaunayavtoportretPri narodzhenniJules Elie DelaunayNarodzhennya13 chervnya 1828 1828 06 13 Nant FranciyaSmert5 veresnya 1891 1891 09 05 63 roki IX okrug Parizha Parizh FranciyaPohovannyadNacionalnistfrancuzKrayina FranciyaZhanrzhivopisNavchannyaNacionalna visha shkola krasnih mistectv i Francuzka akademiya v Rimi 1860 1 DiyalnisthudozhnikNapryamokrealizm akademizmRoki tvorchosti1848 1890 rr VchiteldVidomi uchnid d i dChlenAkademiya krasnih mistectv FranciyiTvorikartini na biblijni syuzheti stinopisi v Parizhi v ostanni roki perevazhno portreti Roboti v kolekciyid Hudozhnij institut Chikago Nantskij muzej obrazotvorchogo mistectva d Nova gliptoteka Karlsberga Muzej d Orse Nacionalnij muzej obrazotvorchogo mistectva 2 Karnavale d d i dNagorodiRimska premiya Zhul Eli Delone u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v misti Nant Stav uchnem Shkoli krasnih mistectv v Parizhi 1748 roku de opanovuvav hudozhnyu majsternist Jogo vchiteli Ippolit Flandrin 1809 1864 ta Luyi Lamot 1822 1869 Neodnorazovo brav uchast v konkursah na Rimsku premiyu sho nadavala pravo na perebuvannya v Francuzkij akademiyi v Rimi v minulomu rimska villi Medichi dlya udoskonalennya majsternosti Premiyu viborov lishe v 1856 roci Iksion padaye v peklo 1876 Muzej obrazotvorchih mistectv Nant Po perebuvannyu v Rimi povernuvsya v Parizh de pracyuvav hudozhnikom monumentalistom Otrimuvav zamovi vid cerkovnih ochilnikiv na kartini biblijnoyi tematiki i stinopisi sered yakih tvori v cerkvi Sv Trijci v cerkvi Sv Zhenevyevi tosho Mav hudozhnyu maneru nablizhenu do tvoriv Rafaelya Santi i Dominika Engra ale skerovanu v bik bilshih teploti chi dramatizmu na vidminu vid holodnogo pomirkovanogo v religijnih tvorah Engra Iksion padaye v peklo 1876 Eklektichna hudozhnya manera mitcya rozcinyuvalas yak shvalna i hudozhnik yak sluhnyanij i loyalnij do vladi otrimav zamovu vid burzhuaznogo uryadu na stvorennya stinopisiv v Operi Garnye Alegoriya opernogo spivu Ne mav nichogo spilnogo iz buntivnimi na toj chas Gustavom Kurbe sho piznishe zdavsya na milist burzhuaznih smakiv chi Eduarom Mane Jogo obrali chlenom Akademiyi krasnih mistectv 1879 roku A z 1889 roku vin pracyuvav v Shkoli krasnih mistectv V ostanni roki zhittya pracyuvav perevazhno portretistom Pomer u Parizhi Vibrani tvori Portret madam Zhorzh Bize 1878 Muzej d Orse Parizh Evharistiya abo Prichastya apostoliv Povernennya Toviyi v budinok batkiv Poetesa Safo ciluye vlasnu liru Avtoportret Zakolot Bruta Smert nimfi Gesperiyi Chuma v Rimi 1869 Smert kentavra Nessa 1870 Diana 1872 Triumf Davida 1874 Portret Ernesta Ligov ye 1874 Iksion padaye v peklo 1876 stinopis Alegoriya pernogo spivu abo Triumf spivu Opera Garnye stinopis v ratushi Parizha stinopis v cerkvi Sv Trijci Parizh stinopis v Panteoni Sv Zhenevyeva ta zavojovnik Atilla Portret madam Zhorzh Bize 1878 Portret madam Zhorzh Gvar Mademuazel Stefaniya Bryusse Portret Zhana Luyi Tangi Portreti roboti Delone Madam Fanni Guen 1883 Portret Ernesta Ligov ye 1874 Madmuazel Stefaniya Bryusse 1871Div takozhRealizm Akademizm ImpresionizmDzherelaExposition Virtuelle d oeuvres de Jules Elie Delaunay issues de la collection du Musee des Beaux arts de Nantes fr Jules Elie Delaunay sur Artcyclopedia 12 lipnya 2012 u Wayback Machine angl Les peintures de Jules Elie Delaunay a l Opera Garnier 1 grudnya 2009 u Wayback Machine fr PosilannyaPortal Biografiyi Portal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhul Eli DelonePrimitkiAGORHA 2009 d Track Q21994367 https www bellasartes gob ar