Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жу ківка село в Україні у Конотопському районі Сумської області Населення становить 594 осіб До 2017 орган місцевого сам

Жуківка (Буринський район)

Жуківка (Буринський район)

Жу́ківка — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Населення становить 594 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Жуківська сільська рада.

село Жуківка
Країна image Україна
Область Сумська область
Район Конотопський район
Рада Жуківська сільська рада
Облікова картка Жуківка 
Основні дані
Населення 594
Поштовий індекс 41750
Телефонний код +380 5454
Географічні дані
Географічні координати 51°03′15″ пн. ш. 33°49′48″ сх. д. / 51.05417° пн. ш. 33.83000° сх. д. / 51.05417; 33.83000Координати: 51°03′15″ пн. ш. 33°49′48″ сх. д. / 51.05417° пн. ш. 33.83000° сх. д. / 51.05417; 33.83000
Середня висота
над рівнем моря 		159 м
Водойми річка Жучиха, Терн
Місцева влада
Адреса ради 41750, Сумська обл., Буринський р-н, с. Жуківка, вул. Сарничева, 3
Карта
image
image
Жуківка
image
image
Жуківка
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жуківка.


Географія

Селом протікає річка Жучиха, яка впадає у річку Терн. Вище за течією примикає село Нотаріусівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Кубракове, на протилежному березі — села Верхня Сагарівка та Єрчиха (село ліквідовано у 2006 році).

Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

В селі 3 ставки: Заводський, Фермерський, Шкільний.

Історія

Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (червень 2019)
image
Братська могила радянських воїнів та пам'ятник воїнам-землякам
  • Село відоме з першої половини XVIII ст. Раніше воно мало назву Троїцьке.
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках, встановлено смерті не менше 12 людей.
  • Уродженцем Жуківки є знаний радянський історик-славіст та педагог, кандидат історичних наук Анатолій Овсійович Москаленко (1909—1984), який викладав у Воронезькому та Московському державних університетах.

Він народився 21 березня (3 квітня за н. ст.) 1909 р. Школу закінчив у Києві. У 1936—1940 рр. навчався на історичному факультеті Московського державного педагогічного інституту ім. К.Лібкнехта, після закінчення якого вступив до аспірантури інституту, де спеціалізувався з історії середніх віків під керівництвом Н.Граціанського. У 1941 р. у складі народного ополчення Анатолій Овсійович пішов на фронт, воював, а з 1943 р. навчався в офіцерській школі в м. Саратові. Там, у Саратовському університеті він одним з перших почав викладати історію південних та західних слов'ян, брав участь у закладенні основи історико-славістичного напрямку у діяльності воронезьких славістів. На історичному факультеті Воронезького університету А. О. Москаленко працював з 1947 по 1973 рік. Тут він став висококваліфікованим спеціалістом з історії середніх віків, зосередивши головну увагу на дослідженні проблем славістичної медієвістики. Кандидатська дисертація А. О. Москаленка, захищена 1954 р., та його дослідження середини 1950-х — початку 1960-х рр. про суспільно-економічний устрій та класову боротьбу в далматинських містах у ХІІ-ХУ ст., заклавши підвалини радянській далматистиці як особливому напряму у вивченні середньовічної історії слов'янських народів. У 1961—1965 рр. А. О. Москаленко працював деканом історичного факультету Воронезького університету. На цій посаді у повній мірі проявилися його організаторські здібності. З ініціативи Анатолія Овсійовича у м. Воронежі з 1963 р. почало виходити єдине в країні видання з історії зарубіжних слов'янських народів — міжвузівська наукова збірка «Проблеми історії слов'ян», науковим редактором, а з 1977 р. членом редколегії якого він був до кінця життя. На кафедрі загальної історії ВДУ завдяки зусиллям А. О. Москаленка розгорнулася широка дослідницька робота з проблем славістики. У ній узяла участь ціла група славістів, які займалися як середньовічною, так і новою і новітньою історією західних та південних слов'ян. Деякі з них були учнями Анатолія Овсійовича. Успіхи розробки історико-славістичної проблематики у ВДУ дозволили провести на його базі ІІІ Всесоюзну конференцію істориків-славістів, а в 1968 р. створити на історичному факультеті ВДУ славістичну кафедру, яку очолив наш земляк. З початку 1960-х рр., не полишаючи занять далматистикою, А. О. Москаленко з захопленням вивчав історію вітчизняної славістики та медієвістики. Результати його праці отримали відображення у статтях про І.Бороздіна, М.Бречкевича, В.Піскорського, Г.Раєвського, А.Рейця, В.Семенова, П.Яковенка та інших істориків. Поряд з тим А. О. Москаленко активно досліджував наукову творчість Н.Граціанського. З 1973 р. А. О. Москаленко працював на кафедрі історії південних та західних слов'ян Московського університету. Він читав курс історіографії Югославії, вів семінари з проблем розвитку феодальних стосунків у зарубіжних слов'янських народів та історії хрестових походів, керував дипломними та аспірантськими роботами, науковим студентським товариством кафедри. Анатолія Овсійовича як педагога відзначало уміння терпляче та систематично допомагати своїм учням та молодшим колегам, виключно уважне ставлення до студентів. Важливе місце у педагогічній діяльності А. О. Москаленка займала науково-методична робота. Він брав участь у підготовці навчальних програм та методичних розробок, став автором навчального посібника «Виникнення феодалізму у південних слов'ян», окремих розділів з югославського середньовіччя у підручнику з історії південних та західних слов'ян, брав активну участь у підготовці підручника з історіографії зарубіжних слов'янських народів. Свою наукову діяльність у московський період А. О. Москаленко підкорив одній меті — розробці історіографічних проблем. Особливий інтерес у нього викликала історія слов'янознавства у МДУ. Він був відповідальним редактором та одним з авторів та укладачів двох спеціальних збірок на цю тему — «Історики-славісти Московського університету», виданого до 40-ліття кафедри історії південних та західних слов'ян МДУ та «З історії університетського слов'янознавства у СРСР (до 80-ліття С.Нікітіна). Продовжуючи заняття історією вітчизняної славістики та медієвістики, наш земляк написав низку статей для біобібліографічного словника „Слов'янознавство“ у дореволюційній Росії», опублікував статті про А.Конокотіна, А.Корсунського, В.Самаркіна тощо. Нерідко Анатолій Овсійович свої виступи на засіданнях кафедри історії південних та західних слов'ян присвячував складним проблемам історіографії. Незадовго до смерті А. О. Москаленко виступив з доповіддю про термінологічні проблеми на Ломоносовських читаннях у Московському держуніверситеті. Понад тридцять років тому, 8 жовтня 1984 р., відійшов у вічність А. О. Москаленко, однак він залишається у пам'яті земляків вдумливим дослідником, уважним та доброзичливим педагогом, який вніс свій помітний вклад в історичну науку. Похований у м. Пущине Серпухівського району Московської області, Росія. Його дружина Москаленко Ганна Миколаївна, археолог за фахом, була основоположником воронезької школи археологів, досліджувала стоянку первісної людини доби верхнього палеоліту на городищі Титчиха.

https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=5380714604490813679#allposts http://www.litmir.net/br/?b=214012&p=16 [ 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

  • 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Буринської міської громади.
  • 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Буринського району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району.

Економіка

  • Молочно-товарна та свино-товарна ферми.
  • «Жуковська», агрофірма, ПП.

Соціальна сфера

  • Дитячий садок.
  • Школа.
  • Будинок культури.

Див. також

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2015. Процитовано 2 липня 2015.
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhu kivka selo v Ukrayini u Konotopskomu rajoni Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 594 osib Do 2017 organ miscevogo samovryaduvannya Zhukivska silska rada selo Zhukivka Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Konotopskij rajon Rada Zhukivska silska rada Oblikova kartka Zhukivka Osnovni dani Naselennya 594 Poshtovij indeks 41750 Telefonnij kod 380 5454 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 03 15 pn sh 33 49 48 sh d 51 05417 pn sh 33 83000 sh d 51 05417 33 83000 Koordinati 51 03 15 pn sh 33 49 48 sh d 51 05417 pn sh 33 83000 sh d 51 05417 33 83000 Serednya visota nad rivnem morya 159 m Vodojmi richka Zhuchiha Tern Misceva vlada Adresa radi 41750 Sumska obl Burinskij r n s Zhukivka vul Sarnicheva 3 Karta Zhukivka Zhukivka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhukivka GeografiyaSelom protikaye richka Zhuchiha yaka vpadaye u richku Tern Vishe za techiyeyu primikaye selo Notariusivka nizhche za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovane selo Kubrakove na protilezhnomu berezi sela Verhnya Sagarivka ta Yerchiha selo likvidovano u 2006 roci Richka u comu misci zvivista utvoryuye limani starici ta zabolocheni ozera V seli 3 stavki Zavodskij Fermerskij Shkilnij IstoriyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2019 Bratska mogila radyanskih voyiniv ta pam yatnik voyinam zemlyakam Selo vidome z pershoyi polovini XVIII st Ranishe vono malo nazvu Troyicke Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SSSR 1932 1933 ta 1946 1947 rokah vstanovleno smerti ne menshe 12 lyudej Urodzhencem Zhukivki ye znanij radyanskij istorik slavist ta pedagog kandidat istorichnih nauk Anatolij Ovsijovich Moskalenko 1909 1984 yakij vikladav u Voronezkomu ta Moskovskomu derzhavnih universitetah Vin narodivsya 21 bereznya 3 kvitnya za n st 1909 r Shkolu zakinchiv u Kiyevi U 1936 1940 rr navchavsya na istorichnomu fakulteti Moskovskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu im K Libknehta pislya zakinchennya yakogo vstupiv do aspiranturi institutu de specializuvavsya z istoriyi serednih vikiv pid kerivnictvom N Gracianskogo U 1941 r u skladi narodnogo opolchennya Anatolij Ovsijovich pishov na front voyuvav a z 1943 r navchavsya v oficerskij shkoli v m Saratovi Tam u Saratovskomu universiteti vin odnim z pershih pochav vikladati istoriyu pivdennih ta zahidnih slov yan brav uchast u zakladenni osnovi istoriko slavistichnogo napryamku u diyalnosti voronezkih slavistiv Na istorichnomu fakulteti Voronezkogo universitetu A O Moskalenko pracyuvav z 1947 po 1973 rik Tut vin stav visokokvalifikovanim specialistom z istoriyi serednih vikiv zoseredivshi golovnu uvagu na doslidzhenni problem slavistichnoyi mediyevistiki Kandidatska disertaciya A O Moskalenka zahishena 1954 r ta jogo doslidzhennya seredini 1950 h pochatku 1960 h rr pro suspilno ekonomichnij ustrij ta klasovu borotbu v dalmatinskih mistah u HII HU st zaklavshi pidvalini radyanskij dalmatistici yak osoblivomu napryamu u vivchenni serednovichnoyi istoriyi slov yanskih narodiv U 1961 1965 rr A O Moskalenko pracyuvav dekanom istorichnogo fakultetu Voronezkogo universitetu Na cij posadi u povnij miri proyavilisya jogo organizatorski zdibnosti Z iniciativi Anatoliya Ovsijovicha u m Voronezhi z 1963 r pochalo vihoditi yedine v krayini vidannya z istoriyi zarubizhnih slov yanskih narodiv mizhvuzivska naukova zbirka Problemi istoriyi slov yan naukovim redaktorom a z 1977 r chlenom redkolegiyi yakogo vin buv do kincya zhittya Na kafedri zagalnoyi istoriyi VDU zavdyaki zusillyam A O Moskalenka rozgornulasya shiroka doslidnicka robota z problem slavistiki U nij uzyala uchast cila grupa slavistiv yaki zajmalisya yak serednovichnoyu tak i novoyu i novitnoyu istoriyeyu zahidnih ta pivdennih slov yan Deyaki z nih buli uchnyami Anatoliya Ovsijovicha Uspihi rozrobki istoriko slavistichnoyi problematiki u VDU dozvolili provesti na jogo bazi III Vsesoyuznu konferenciyu istorikiv slavistiv a v 1968 r stvoriti na istorichnomu fakulteti VDU slavistichnu kafedru yaku ocholiv nash zemlyak Z pochatku 1960 h rr ne polishayuchi zanyat dalmatistikoyu A O Moskalenko z zahoplennyam vivchav istoriyu vitchiznyanoyi slavistiki ta mediyevistiki Rezultati jogo praci otrimali vidobrazhennya u stattyah pro I Borozdina M Brechkevicha V Piskorskogo G Rayevskogo A Rejcya V Semenova P Yakovenka ta inshih istorikiv Poryad z tim A O Moskalenko aktivno doslidzhuvav naukovu tvorchist N Gracianskogo Z 1973 r A O Moskalenko pracyuvav na kafedri istoriyi pivdennih ta zahidnih slov yan Moskovskogo universitetu Vin chitav kurs istoriografiyi Yugoslaviyi viv seminari z problem rozvitku feodalnih stosunkiv u zarubizhnih slov yanskih narodiv ta istoriyi hrestovih pohodiv keruvav diplomnimi ta aspirantskimi robotami naukovim studentskim tovaristvom kafedri Anatoliya Ovsijovicha yak pedagoga vidznachalo uminnya terplyache ta sistematichno dopomagati svoyim uchnyam ta molodshim kolegam viklyuchno uvazhne stavlennya do studentiv Vazhlive misce u pedagogichnij diyalnosti A O Moskalenka zajmala naukovo metodichna robota Vin brav uchast u pidgotovci navchalnih program ta metodichnih rozrobok stav avtorom navchalnogo posibnika Viniknennya feodalizmu u pivdennih slov yan okremih rozdiliv z yugoslavskogo serednovichchya u pidruchniku z istoriyi pivdennih ta zahidnih slov yan brav aktivnu uchast u pidgotovci pidruchnika z istoriografiyi zarubizhnih slov yanskih narodiv Svoyu naukovu diyalnist u moskovskij period A O Moskalenko pidkoriv odnij meti rozrobci istoriografichnih problem Osoblivij interes u nogo viklikala istoriya slov yanoznavstva u MDU Vin buv vidpovidalnim redaktorom ta odnim z avtoriv ta ukladachiv dvoh specialnih zbirok na cyu temu Istoriki slavisti Moskovskogo universitetu vidanogo do 40 littya kafedri istoriyi pivdennih ta zahidnih slov yan MDU ta Z istoriyi universitetskogo slov yanoznavstva u SRSR do 80 littya S Nikitina Prodovzhuyuchi zanyattya istoriyeyu vitchiznyanoyi slavistiki ta mediyevistiki nash zemlyak napisav nizku statej dlya biobibliografichnogo slovnika Slov yanoznavstvo u dorevolyucijnij Rosiyi opublikuvav statti pro A Konokotina A Korsunskogo V Samarkina tosho Neridko Anatolij Ovsijovich svoyi vistupi na zasidannyah kafedri istoriyi pivdennih ta zahidnih slov yan prisvyachuvav skladnim problemam istoriografiyi Nezadovgo do smerti A O Moskalenko vistupiv z dopoviddyu pro terminologichni problemi na Lomonosovskih chitannyah u Moskovskomu derzhuniversiteti Ponad tridcyat rokiv tomu 8 zhovtnya 1984 r vidijshov u vichnist A O Moskalenko odnak vin zalishayetsya u pam yati zemlyakiv vdumlivim doslidnikom uvazhnim ta dobrozichlivim pedagogom yakij vnis svij pomitnij vklad v istorichnu nauku Pohovanij u m Pushine Serpuhivskogo rajonu Moskovskoyi oblasti Rosiya Jogo druzhina Moskalenko Ganna Mikolayivna arheolog za fahom bula osnovopolozhnikom voronezkoyi shkoli arheologiv doslidzhuvala stoyanku pervisnoyi lyudini dobi verhnogo paleolitu na gorodishi Titchiha https www blogger com blogger g blogID 5380714604490813679 allposts http www litmir net br b 214012 amp p 16 20 zhovtnya 2014 u Wayback Machine 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Burinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Burinskogo rajonu uvijshlo do skladu novoutvorenogo Konotopskogo rajonu EkonomikaMolochno tovarna ta svino tovarna fermi Zhukovska agrofirma PP Socialna sferaDityachij sadok Shkola Budinok kulturi Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Sumska oblast Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 27 travnya 2015 Procitovano 2 lipnya 2015 Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti kmu gov ua Procitovano 25 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Zhukivka 19 grudnya 2011 u Wayback Machine https www blogger com blogger g blogID 5380714604490813679 allposts

Дата публікації:
Топ