Жуков Роман Ваніфатієвич (8.11.1924 — 24.08.1994) — радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, стрілець-снайпер 1-го батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії сержант, пізніше — гвардії капітан.
Жуков Роман Ваніфатієвич | |
---|---|
Народження | 8 листопада 1924 с. Строкове, зараз Гаврилів-Ямський район, Ярославська область, РФ |
Смерть | 24 серпня 1994 (69 років) м. Гаврилів-Ям, Ярославська область,РФ |
Поховання | Ярославська область |
Країна | СРСР |
Рід військ | стрілецькі війська |
Роки служби | 1942–1956 |
Звання | гвардії капітан |
Командування | стрілець-снайпер 1-го батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонопрапорної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії |
Війни / битви | Радянсько-німецька війна Чернігівсько-Прип'ятська операція Битва за Дніпро Битва за Київ (1943) |
Нагороди |
Біографія
Народився 8 грудня 1924 року в с. Строкове, зараз Гаврилів-Ямський район, Ярославська область, РФ. Закінчив початкову школу і школу ФЗУ, працював на льнокомбінаті у м. Гаврилів-Ям.
Призваний до Червоної Армії у лютому 1942 року. З квітня 1943 року стрілець-снайпер 1-го батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії.
Р. В. Жуков особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). Командир 241-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Бударін М. П. в наградному листі написав, що 23.09.1943 року Жуков у складі передової групи форсував ріку Дніпро під вогнем противника. Напвроздягненим вступив у бій і закріпився на правому березі. В обороні працював снайпером, постійно висуваючись попереду бойових порядків піхоти. Знищив 37 гітлерівців. 27.09.1943 року підібрася до станкового кулемету противника, який заважав просуванню піхоти, і знищив його гранатами разом із розрахунком. Постійно буває у розвідці, здобуваючи важливі дані.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії сержанту Жукову Роману Ваніфатієвичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
В 1944 році був направлений на навчання до Пермського піхотного училища, яке закінчив у лютому 1945 року із присвоєнням звання лейтенант. Був направлений на Далекий Схід, брав участь у Радянсько-японській війні.
З 1956 року капітан Жуков у запасі. Жив у м. Гаврилів-Ям, працював на льнокомбінаті. У 1962 році був обраний головою міського комітету ДССААФ, був начальником штабу Цивільної оборони Гаврилів-Ямського району.
Помер 24 серпня 1994 року.
Нагороди
- медаль «Золота Зірка» № 1556 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- Орден Вітчизняної війни 1 ступеня
- Орден Червоної Зірки
- Медалі
Пам'ять
- У навчальному центрі Сухопутних військ Збройних сил України «Десна» встановлено бюст Героя
Посилання
Жуков Роман Ваніфатієвич. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- (рос.)
- (рос.)
- [ru] (рос.)
Примітки
- В книзі «Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)» вказано «Маніфатьєвич»
- сайт «Герои страны» [ 19 січня 2019 у Wayback Machine.]: «Дата народження за документами і довідниками, а також вказана на могильній плиті — 8 листопада. В автобіографії та споминах, що записані зі слів самого Жукова — 22 листопада»
- Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- http://www.podvignaroda.mil.ru/-[недоступне посилання з травня 2019] ЦАМО, фонд 33, оп.793756, д. 16, запись 793756, стр. 265 (рос.)
- http://www.podvignaroda.mil.ru/ [ 9 жовтня 2015 у Wayback Machine.] ЦАМО — фонд 33, опись 68252,5 ед. хран 48, запись 12057300 (рос.)
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — (рос.)
- Андреев С. А. Совершённое ими бессмертно. Кн. 1. — М.: Высшая школа, 1976 (рос.)
- Герои огненных лет. — Ярославль: Верхне-Волжское кн. изд., 1985 (рос.)
- Сидоров И. И. Поколение огненных лет. — Ярославль, 1980 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhukov Roman Vanifatiyevich 8 11 1924 24 08 1994 radyanskij oficer uchasnik Radyansko nimeckoyi vijni strilec snajper 1 go bataljonu 241 go gvardijskogo strileckogo polku 75 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 30 go strileckogo korpusu 60 yi Armiyi Centralnogo frontu Geroj Radyanskogo Soyuzu 17 10 1943 gvardiyi serzhant piznishe gvardiyi kapitan Zhukov Roman VanifatiyevichNarodzhennya8 listopada 1924 1924 11 08 s Strokove zaraz Gavriliv Yamskij rajon Yaroslavska oblast RFSmert24 serpnya 1994 1994 08 24 69 rokiv m Gavriliv Yam Yaroslavska oblast RFPohovannyaYaroslavska oblastKrayina SRSRRid vijskstrilecki vijskaRoki sluzhbi1942 1956Zvannyagvardiyi kapitanKomanduvannyastrilec snajper 1 go bataljonu 241 go gvardijskogo strileckogo polku 75 yi Bahmackoyi dvichi Chervonoprapornoyi ordena Suvorova gvardijskoyi strileckoyi diviziyiVijni bitviRadyansko nimecka vijna Chernigivsko Prip yatska operaciya Bitva za Dnipro Bitva za Kiyiv 1943 NagorodiMedaliU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhukov BiografiyaNarodivsya 8 grudnya 1924 roku v s Strokove zaraz Gavriliv Yamskij rajon Yaroslavska oblast RF Zakinchiv pochatkovu shkolu i shkolu FZU pracyuvav na lnokombinati u m Gavriliv Yam Prizvanij do Chervonoyi Armiyi u lyutomu 1942 roku Z kvitnya 1943 roku strilec snajper 1 go bataljonu 241 go gvardijskogo strileckogo polku 75 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi R V Zhukov osoblivo vidznachivsya pri forsuvanni riki Dnipro pivnichnishe Kiyeva voseni 1943 roku u boyah pri zahoplenni ta utrimanni placdarmu na pravomu berezi Dnipra v rajoni sil Glibivka ta Yasnogorodka Vishgorodskij rajon Kiyivskoyi oblasti Komandir 241 go gvardijskogo strileckogo polku gvardiyi pidpolkovnik Budarin M P v nagradnomu listi napisav sho 23 09 1943 roku Zhukov u skladi peredovoyi grupi forsuvav riku Dnipro pid vognem protivnika Napvrozdyagnenim vstupiv u bij i zakripivsya na pravomu berezi V oboroni pracyuvav snajperom postijno visuvayuchis poperedu bojovih poryadkiv pihoti Znishiv 37 gitlerivciv 27 09 1943 roku pidibrasya do stankovogo kulemetu protivnika yakij zavazhav prosuvannyu pihoti i znishiv jogo granatami razom iz rozrahunkom Postijno buvaye u rozvidci zdobuvayuchi vazhlivi dani Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 zhovtnya 1943 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnipra i utrimanni placdarmu gvardiyi serzhantu Zhukovu Romanu Vanifatiyevichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka V 1944 roci buv napravlenij na navchannya do Permskogo pihotnogo uchilisha yake zakinchiv u lyutomu 1945 roku iz prisvoyennyam zvannya lejtenant Buv napravlenij na Dalekij Shid brav uchast u Radyansko yaponskij vijni Z 1956 roku kapitan Zhukov u zapasi Zhiv u m Gavriliv Yam pracyuvav na lnokombinati U 1962 roci buv obranij golovoyu miskogo komitetu DSSAAF buv nachalnikom shtabu Civilnoyi oboroni Gavriliv Yamskogo rajonu Pomer 24 serpnya 1994 roku Nagorodimedal Zolota Zirka 1556 Geroya Radyanskogo Soyuzu 17 zhovtnya 1943 Orden Lenina Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya Orden Chervonoyi Zirki MedaliPam yatU navchalnomu centri Suhoputnih vijsk Zbrojnih sil Ukrayini Desna vstanovleno byust GeroyaPosilannyaZhukov Roman Vanifatiyevich Sajt Geroi strany ros ros ros ru ros PrimitkiV knizi Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 Abaev Lyubichev 911 s 100 000 ekz ISBN ots Reg v RKP 87 95382 ros vkazano Manifatyevich sajt Geroi strany 19 sichnya 2019 u Wayback Machine Data narodzhennya za dokumentami i dovidnikami a takozh vkazana na mogilnij pliti 8 listopada V avtobiografiyi ta spominah sho zapisani zi sliv samogo Zhukova 22 listopada Posada ta vijskove zvannya podani na datu zdijsnennya podvigu http www podvignaroda mil ru nedostupne posilannya z travnya 2019 CAMO fond 33 op 793756 d 16 zapis 793756 str 265 ros http www podvignaroda mil ru 9 zhovtnya 2015 u Wayback Machine CAMO fond 33 opis 68252 5 ed hran 48 zapis 12057300 ros LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 Abaev Lyubichev 911 s 100 000 ekz ISBN ots Reg v RKP 87 95382 ros Dnepr reka geroev 2 e izd dop Kiev Izd polit lit Ukrainy 1988 ISBN 5 319 00085 5 ros Andreev S A Sovershyonnoe imi bessmertno Kn 1 M Vysshaya shkola 1976 ros Geroi ognennyh let Yaroslavl Verhne Volzhskoe kn izd 1985 ros Sidorov I I Pokolenie ognennyh let Yaroslavl 1980 ros