Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андрі́й Сергі́йович Жук (3 травня 1984, Запоріжжя — 27 травня 2016, Богданівка, Волноваський район, Донецька область) — український військовик, майор Збройних сил України, командир 3-го батальйону 72 ОМБр. Учасник війни на сході України. Позивний «Мауглі». Герой України (посмертно).
| Андрій Жук Андрій Сергійович Жук | |||
|---|---|---|---|
 Майор (посмертно) | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 3 травня 1984 Запоріжжя | ||
| Смерть | 27 травня 2016 (32 роки) Богданівка, Донецька область (Загинув у бою) | ||
| Alma Mater | НА ДПСУ | ||
| Псевдо | Мауглі | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | Війна на сході України | ||
| Командування | |||
| Командир 3-го батальйону | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис
Виріс у селі Кам'янка Городоцького району на Хмельниччині. Батьки розійшлись, коли Андрію було 3 роки, тож його із сестрою виховувала мама. З 1990 по 1999 рік навчався у Кам'янській школі, далі продовжив навчання у Сатанівській ЗОШ І—ІІІ ступенів. 2005 року закінчив Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.
Після закінчення академії за розподілом потрапив на Закарпаття, де був призначений начальником прикордонної застави Західного регіонального управління ДПСУ, де служив до 2010 року. На своїй посаді Андрій одразу ж стикнувся з корупцією, намагався боротися, отримував погрози, урешті-решт звільнився. Переїхав до дядька в Одесу і пішов працювати. У 2013—2014 роках Андрій — командир взводу охорони роти Регіонального центру радіоелектронної розвідки «Південь» Сухопутних військ ЗСУ. Після трагічних травневих подій у 2014 році пішов добровольцем на фронт.
Андрій Жук служив у 3-му батальйоні 72-ї окремої гвардійської механізованої бригади з серпня 2014 року, на посадах командира взводу, командира роти, начальника штабу батальйону, командира батальйону. Брав участь у боях під Старобешевим, Петрівським, Старогнатівкою, в секторі «М» у Волноваському районі, проявив себе як сильний, мужній та рішучий командир, якого поважали і якому довіряли. Був представлений командуванням бригади до нагородження орденом Богдана Хмельницького. Мав бажання й надалі служити в армії та навчатись, планував вступити у Національний університет оборони України імені Івана Черняховського.
У зоні відповідальності 3-го батальйону була 20-кілометрова частина лінії оборони у Волноваському районі на Донеччині.
Увечері 27 травня 2016 року бійці батальйону помітили біля лісопосадки поблизу села Богданівка ворожу диверсійно-розвідувальну групу, про що доповіли на командний пункт. Комбат Жук з двома військовослужбовцями виїхав на автомобілі ГАЗ-66 на допомогу. Оберігаючи менш досвідчених бійців комбат сам пішов уперед для розвідки місця просування ДРГ. Але за цей час диверсанти вже підійшли близько й влаштували засідку. Автоматною чергою противника було поранено трьох українських військовослужбовців, бійці батальйону відкрили вогонь у відповідь, сусідні підрозділи надали вогневу підтримку, ДРГ відійшла. Андрій дістав шість кульових поранень, одне з яких виявилось смертельним, він помер під час евакуації до шпиталю. Надалі зав'язався бій, що тривав кілька годин, відхід своєї ДРГ противник прикривав мінометами та артилерією, а також використав установку «Град».
«Для комбата Жука це було абсолютно природною поведінкою. Він завжди ішов попереду свого підрозділу, як найдосвідченіший. Йому, знаєте, чому довіряли? До нього все порядне тягнулось. Навколо нього завжди творилась команда морально здорових і духовно сильних людей. Ніколи не вибивав собі які-небудь привілеї. Їв із солдатами. Вів спартанський спосіб життя. Ділився всім, що було у нього. Комбат не переносив ніякого „підхалімства“. Він сам ніколи не пробував нікому угодити, та й іншим не дозволяв цього по відношенню до себе», — говорять його друзі і колеги.
29 травня з Андрієм Жуком попрощалися у Києві на вулиці Інститутський, наступного дня його з військовими почестями поховали у Хмельницькому на Алеї Героїв кладовища Ракове.
За виявлені мужність і героїзм капітану Андрію Жуку, який загинув на сході України, присвоєно чергове військове звання майора посмертно.
Залишилися мати й сестра.
Нагороди та відзнаки
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (4 грудня 2019, посмертно) — за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
- Орден Богдана Хмельницького I ст. (3 червня 2016, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.
Вшанування пам'яті
13 жовтня 2016 року в Кам'янській ЗОШ І—ІІ ст., де навчався Андрій Жук, відкрито меморіальну дошку.
Примітки
- Комбату 72-ї окремої механізованої бригади Андрію Жуку присвоєно військове звання «майор» посмертно [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт Міністерства оборони України
- Указ Президента України від 4 грудня 2019 року № 880/2019 «Про присвоєння А.Жуку звання Герой України»
- Указ Президента України від 3 червня 2016 року № 233/2016 «Про нагородження А.Жука орденом Богдана Хмельницького»
- Президент нагородив посмертно майора Андрія Жука [ 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 4 червня 2016 р.
- На Городоччині встановили меморіальну дошку майору Жуку, який загинув у зоні АТО // «Є», 18 жовтня 2016
Джерела
- Жук Андрій Сергійович («Мауглі») [ 24 травня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Комбат Андрій Жук (Альбом) // facebook Оксани Трапезун.
- Смерть в АТО. В бою загинув комбат з 72 бригади [ 7 червня 2016 у Wayback Machine.] // «НВ», 28 травня 2016.
- Прес-офіцер розповів, за яких обставин загинув комбат 72-ї бригади [ 31 травня 2016 у Wayback Machine.] // «5 канал», 28 травня 2016.
- Як загинув комбат 3-го батальйону 72-ї бригади Андрій Жук [ 12 червня 2016 у Wayback Machine.] // «Цензор. НЕТ», 31 травня 2016
- Комбат, який не вернувся із бою… // Facebook 72 Гвардійська ОМБР, 29 травня 2016.
- Андюхи більше немає… // Facebook Устінової Олександри, 28 травня 2016.
- Прощання з комбатом 72 бригади Андрієм Жуком // Facebook Біла Церква. Час змін. Допомога Армії, 29 травня 2016.
- Прощання з комбатом «Мауглі» [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // «Український погляд», 30 травня 2016.
- У Хмельницькому попрощалися з легендарним комбатом «Мауглі» Андрій Жук героїчно загинув на Сході [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // «Depo.Хмельницький», 30 травня 2016.
- Україна втратила героя: Фото і спогади про комбата 72-ї бригади, якого вбили бойовики [ 8 червня 2016 у Wayback Machine.] // «НВ», 31 травня 2016.
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 196 4 грудня 2019 | Наступник: |
| Каплунов Дмитро Віталійович | Матвієць Роман Михайлович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhuk Andri j Sergi jovich Zhuk 3 travnya 1984 Zaporizhzhya 27 travnya 2016 Bogdanivka Volnovaskij rajon Donecka oblast ukrayinskij vijskovik major Zbrojnih sil Ukrayini komandir 3 go bataljonu 72 OMBr Uchasnik vijni na shodi Ukrayini Pozivnij Maugli Geroj Ukrayini posmertno Andrij Zhuk Andrij Sergijovich Zhuk Major posmertno Zagalna informaciyaNarodzhennya3 travnya 1984 1984 05 03 ZaporizhzhyaSmert27 travnya 2016 2016 05 27 32 roki Bogdanivka Donecka oblast Zaginuv u boyu Alma MaterNA DPSUPsevdoMaugliVijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaVid ZSSuhoputni vijskaFormuvannya 72 OMBrVijni bitviVijna na shodi UkrayiniKomanduvannyaKomandir 3 go bataljonuNagorodi ta vidznakiZhittyepisViris u seli Kam yanka Gorodockogo rajonu na Hmelnichchini Batki rozijshlis koli Andriyu bulo 3 roki tozh jogo iz sestroyu vihovuvala mama Z 1990 po 1999 rik navchavsya u Kam yanskij shkoli dali prodovzhiv navchannya u Satanivskij ZOSh I III stupeniv 2005 roku zakinchiv Nacionalnu akademiyu Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini imeni Bogdana Hmelnickogo Pislya zakinchennya akademiyi za rozpodilom potrapiv na Zakarpattya de buv priznachenij nachalnikom prikordonnoyi zastavi Zahidnogo regionalnogo upravlinnya DPSU de sluzhiv do 2010 roku Na svoyij posadi Andrij odrazu zh stiknuvsya z korupciyeyu namagavsya borotisya otrimuvav pogrozi ureshti resht zvilnivsya Pereyihav do dyadka v Odesu i pishov pracyuvati U 2013 2014 rokah Andrij komandir vzvodu ohoroni roti Regionalnogo centru radioelektronnoyi rozvidki Pivden Suhoputnih vijsk ZSU Pislya tragichnih travnevih podij u 2014 roci pishov dobrovolcem na front Andrij Zhuk sluzhiv u 3 mu bataljoni 72 yi okremoyi gvardijskoyi mehanizovanoyi brigadi z serpnya 2014 roku na posadah komandira vzvodu komandira roti nachalnika shtabu bataljonu komandira bataljonu Brav uchast u boyah pid Starobeshevim Petrivskim Starognativkoyu v sektori M u Volnovaskomu rajoni proyaviv sebe yak silnij muzhnij ta rishuchij komandir yakogo povazhali i yakomu doviryali Buv predstavlenij komanduvannyam brigadi do nagorodzhennya ordenom Bogdana Hmelnickogo Mav bazhannya j nadali sluzhiti v armiyi ta navchatis planuvav vstupiti u Nacionalnij universitet oboroni Ukrayini imeni Ivana Chernyahovskogo U zoni vidpovidalnosti 3 go bataljonu bula 20 kilometrova chastina liniyi oboroni u Volnovaskomu rajoni na Donechchini Uvecheri 27 travnya 2016 roku bijci bataljonu pomitili bilya lisoposadki poblizu sela Bogdanivka vorozhu diversijno rozviduvalnu grupu pro sho dopovili na komandnij punkt Kombat Zhuk z dvoma vijskovosluzhbovcyami viyihav na avtomobili GAZ 66 na dopomogu Oberigayuchi mensh dosvidchenih bijciv kombat sam pishov upered dlya rozvidki miscya prosuvannya DRG Ale za cej chas diversanti vzhe pidijshli blizko j vlashtuvali zasidku Avtomatnoyu chergoyu protivnika bulo poraneno troh ukrayinskih vijskovosluzhbovciv bijci bataljonu vidkrili vogon u vidpovid susidni pidrozdili nadali vognevu pidtrimku DRG vidijshla Andrij distav shist kulovih poranen odne z yakih viyavilos smertelnim vin pomer pid chas evakuaciyi do shpitalyu Nadali zav yazavsya bij sho trivav kilka godin vidhid svoyeyi DRG protivnik prikrivav minometami ta artileriyeyu a takozh vikoristav ustanovku Grad Dlya kombata Zhuka ce bulo absolyutno prirodnoyu povedinkoyu Vin zavzhdi ishov poperedu svogo pidrozdilu yak najdosvidchenishij Jomu znayete chomu doviryali Do nogo vse poryadne tyagnulos Navkolo nogo zavzhdi tvorilas komanda moralno zdorovih i duhovno silnih lyudej Nikoli ne vibivav sobi yaki nebud privileyi Yiv iz soldatami Viv spartanskij sposib zhittya Dilivsya vsim sho bulo u nogo Kombat ne perenosiv niyakogo pidhalimstva Vin sam nikoli ne probuvav nikomu ugoditi ta j inshim ne dozvolyav cogo po vidnoshennyu do sebe govoryat jogo druzi i kolegi 29 travnya z Andriyem Zhukom poproshalisya u Kiyevi na vulici Institutskij nastupnogo dnya jogo z vijskovimi pochestyami pohovali u Hmelnickomu na Aleyi Geroyiv kladovisha Rakove Za viyavleni muzhnist i geroyizm kapitanu Andriyu Zhuku yakij zaginuv na shodi Ukrayini prisvoyeno chergove vijskove zvannya majora posmertno Zalishilisya mati j sestra Nagorodi ta vidznakiZvannya Geroj Ukrayini z udostoyennyam ordena Zolota Zirka 4 grudnya 2019 posmertno za vinyatkovu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi Orden Bogdana Hmelnickogo I st 3 chervnya 2016 posmertno za osobistu muzhnist i visokij profesionalizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini samoviddane sluzhinnya Ukrayinskomu narodovi Vshanuvannya pam yati13 zhovtnya 2016 roku v Kam yanskij ZOSh I II st de navchavsya Andrij Zhuk vidkrito memorialnu doshku PrimitkiKombatu 72 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi Andriyu Zhuku prisvoyeno vijskove zvannya major posmertno 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Sajt Ministerstva oboroni Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 4 grudnya 2019 roku 880 2019 Pro prisvoyennya A Zhuku zvannya Geroj Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 3 chervnya 2016 roku 233 2016 Pro nagorodzhennya A Zhuka ordenom Bogdana Hmelnickogo Prezident nagorodiv posmertno majora Andriya Zhuka 5 chervnya 2016 u Wayback Machine Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini 4 chervnya 2016 r Na Gorodochchini vstanovili memorialnu doshku majoru Zhuku yakij zaginuv u zoni ATO Ye 18 zhovtnya 2016DzherelaZhuk Andrij Sergijovich Maugli 24 travnya 2017 u Wayback Machine Kniga pam yati poleglih za Ukrayinu Kombat Andrij Zhuk Albom facebook Oksani Trapezun Smert v ATO V boyu zaginuv kombat z 72 brigadi 7 chervnya 2016 u Wayback Machine NV 28 travnya 2016 Pres oficer rozpoviv za yakih obstavin zaginuv kombat 72 yi brigadi 31 travnya 2016 u Wayback Machine 5 kanal 28 travnya 2016 Yak zaginuv kombat 3 go bataljonu 72 yi brigadi Andrij Zhuk 12 chervnya 2016 u Wayback Machine Cenzor NET 31 travnya 2016 Kombat yakij ne vernuvsya iz boyu Facebook 72 Gvardijska OMBR 29 travnya 2016 Andyuhi bilshe nemaye Facebook Ustinovoyi Oleksandri 28 travnya 2016 Proshannya z kombatom 72 brigadi Andriyem Zhukom Facebook Bila Cerkva Chas zmin Dopomoga Armiyi 29 travnya 2016 Proshannya z kombatom Maugli 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij poglyad 30 travnya 2016 U Hmelnickomu poproshalisya z legendarnim kombatom Maugli Andrij Zhuk geroyichno zaginuv na Shodi 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Depo Hmelnickij 30 travnya 2016 Ukrayina vtratila geroya Foto i spogadi pro kombata 72 yi brigadi yakogo vbili bojoviki 8 chervnya 2016 u Wayback Machine NV 31 travnya 2016 Poperednik Geroj Ukrayini kavaler ordena Zolota Zirka 196 4 grudnya 2019 Nastupnik Kaplunov Dmitro Vitalijovich Matviyec Roman Mihajlovich