Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жорж Матьє (фр. Georges Mathieu; 27 січня 1921, Булонь-сюр-Мер — 10 червня 2012, Париж) — французький художник школи ташизм .
| Жорж Матьє | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Georges Mathieu | ||||
 | ||||
| При народженні | фр. Georges Victor Adolphe Mathieu[1] | |||
| Народження | 27 січня 1921[2][3][…] Булонь-сюр-Мер[2][1] | |||
| Смерть | 10 червня 2012[5][2][…](91 рік) | |||
| Булонь-Біянкур[1] | ||||
| Поховання | Цвинтар Монмартр | |||
| Країна |  Франція[6][7] | |||
| Жанр | Ташизм | |||
| Діяльність | художник, дизайнер поштових марок, медальєр, рисувальник, art theorist, кераміст, митець | |||
| Напрямок | абстрактний експресіонізм і Лірична абстракція | |||
| Член | Академія красних мистецтв Франції | |||
| Твори | d[8] | |||
| Роботи в колекції | Художній інститут Чикаго, d, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[9], Національна галерея Канади, d, d[10], d, d, Музей Соломона Гуггенгайма, d, Музей образотворчих мистецтв, d, Художня галерея Єльського університету, d, Художній музей Мілвокі, d, Художній музей Сієтла, d, Королівські музеї витончених мистецтв[11], d, Музей Унтерлінден, d, Паризький міський музей сучасного мистецтва і Національний музей сучасного мистецтва | |||
| Нагороди |    | |||
| Сайт | georges-mathieu.fr | |||
| | ||||
 Жорж Матьє у Вікісховищі | ||||
Творчість
Виходець із знатного роду, один з представників так званого «живопису дії». Вважається засновником історичного абстрактного живопису. Своїми роботами намагався висловити своє ставлення до найважливіших історичних процесів. Серед характерних для художника тим — боротьба династій, народні рухи, державне будівництво («Битва при Бувіні», «Капетинги всюди»).
Матьє вивчав право, філософію та англійську мову, а в 1942 році звернувся до живопису. Книга Едварда Кренкшоу «Ремесло Конрада» спонукає його в 1944 році «вступити в нефігуративне мистецтво не шляхом форми, а шляхом духу». У 1947 році Матьє переїжджає в Париж; до цього часу він вже створив абстрактні роботи, наповнені неформальним ліризмом («Скороминуще», 1945), що дозволили йому, поряд з Атланом, Хартунг, Вольсом і Бреєном, протистояти панівній в той період геометричній абстракції. Він організовує перші виставки нової ліричної абстракції. З 1949 року Матьє бере участь у багатьох виставках в Парижі (галерея Рене Друєна). У 1950 році проходить його перша персональна виставка. Наступного року разом з критиком Мішелем Тап'є він організовує першу виставку головних представників ліричної абстракції під назвою «Протиборчі пориви» (галерея Ніни Доссе), слідом за якою були дві виставки «Знаки неформального», показані Тап'є в студії Поля Факкетті, де Матьє в 1952 році виставив свої перші історичні картини («Пам'яті маршала Тюренна», 1952). З 1954 року Матьє виставляв свої роботи в Парижі в галереї «Рів друат» Мішеля Тап'є («Капетинги всюди», 1954, Париж, Національний музей сучасного мистецтва, Центр Помпіду; «Коронація Карла Великого», 1956; гуаші та малюнки, 1958). У 1957 році в галереї «Клебер» він виставляє «Церемонії на честь другого вироку Сігера Брабантського», в 1959 році в Міжнародній галереї сучасного мистецтва — вісім монументальних робіт, а в 1960 році — твори про «пишність і випробування старої Франції». Матьє рано став відомий в Нью Йорку (виставка в галереї Куц, 1954) і його діяльність набула міжнародного розмаху. У 1963 році в Міському музеї сучасного мистецтва в Парижі відкривається ретроспективна виставка його робіт, а в 1965 році в галереї Шарпантьє експонуються 140 картин, створених в попередньому році.
Уже близько 1948—1949 Матьє зумів звільнити свою ранню імпульсивну манеру від показної виразності каліграфії, яку він довів до такої досконалості, що часом йому вдавалося з'єднати з нею декоративну красу, якою відзначені його великі пластичні твори. Нерідко художник накладає свої «письмена» за допомогою чистої фарби, взятої прямо з тюбика, але також використовує щітку, кисть або руку, щоб покрити більш широкі поверхні. Характерними особливостями його живопису є «відсутність навмисності форм і жестів і пріоритет швидкості виконання». Ці умови дозволяють художнику публічно створювати свої величезні полотна в рекордно короткий термін (наприклад, в 1956 на сцені театру Сари Бернар всього за 20 хвилин він написав картину розміром 24×4 м., а в 1957 на своїй виставці в Токіо, яка включала в себе 21 твір, він за три дні виконав 15-метрову фреску). Матьє прагне замінити інертні замкнуті форми на сили, звільнені самим мальовничим актом. Він висловлює себе словом і пером, організовуючи конференції, публікуючи статті, роблячи заяви і маніфести. Так, в 1963 він публікує свій історичне дослідження розвитку західного живопису в 1944—1962 під назвою «За межами ташизм»; він проявляє тут рідкісну інтелектуальну чесність, незважаючи на деякий полемічний запал.
З 1966 Матьє присвячує себе декоративному мистецтву (плакати для авіакомпанії «Ер Франс», 1967; картони для шпалер, 1968—1969; медалі, 1971; монета 10 франків, 1974). У 1976 Матьє обирається членом Академії витончених мистецтв. Його виставки, зібрані зі старих і нових робіт, пройшли в 1978 році в Парижі (Гран Пале) і в 1985 в Авіньйоні (Папський палац).
Визнання
Кавалер Ордена Почесного легіону, командор Ордена літератури і мистецтва. Йому присвячений повнометражний документальний фільм «Жорж Матьє, або Лють буття» (1971)
Смерть
Матьє помер у неділю, 10 червня 2012 року в лікарні в одному з передмість Парижа. Причини смерті не уточнюються. Перше повідомлення було в Франс Прес з посиланням на родичів.
Література
- Harambourg L. Georges Mathieu. Neuchâtel: Ides et Calendes, 2001.
- Georges Mathieu: retrospettiva = rétrospective. Cinisello Balsamo (Milano): Silvana; Paris: Jeu de Paume, 2003
- Aimé J.L'aventure prométhéenne de Georges Mathieu. Paris: Garde-temps, 2005
Примітки
- Fichier des personnes décédées
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118937332 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Georges Mathieu
- Mort du peintre Georges Mathieu
- Museum of Modern Art online collection
- RKDartists
- http://bcc.lib.hkbu.edu.hk/artcollection/91512504h757t47/
- http://www.moma.org/collection/works/37575
- http://bcc.lib.hkbu.edu.hk/artcollection/collection/travel-poster/?_sft_category=georges-mathieu
- https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/mathieu-georges-1
- Модернизм. Анализ и критика основных направлений. Под редакцией В. В. Васланова и Ю. Д. Колпинского. М.: Искусство, 1980. Издание третье, дополненное. Страница 183
Посилання
- Georges MATHIEU [ 22 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- роботи online [ 1 лютого 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Georges Mathieu ou la fureur d'etre [ 3 грудня 2020 у Wayback Machine.](фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhorzh Matye fr Georges Mathieu 27 sichnya 1921 Bulon syur Mer 10 chervnya 2012 Parizh francuzkij hudozhnik shkoli tashizm Zhorzh Matyefr Georges MathieuPri narodzhennifr Georges Victor Adolphe Mathieu 1 Narodzhennya27 sichnya 1921 1921 01 27 2 3 Bulon syur Mer 2 1 Smert10 chervnya 2012 2012 06 10 5 2 91 rik Bulon Biyankur 1 PohovannyaCvintar MonmartrKrayina Franciya 6 7 ZhanrTashizmDiyalnisthudozhnik dizajner poshtovih marok medalyer risuvalnik art theorist keramist mitecNapryamokabstraktnij ekspresionizm i Lirichna abstrakciyaChlenAkademiya krasnih mistectv FranciyiTvorid 8 Roboti v kolekciyiHudozhnij institut Chikago d Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 9 Nacionalna galereya Kanadi d d 10 d d Muzej Solomona Guggengajma d Muzej obrazotvorchih mistectv d Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu d Hudozhnij muzej Milvoki d Hudozhnij muzej Siyetla d Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv 11 d Muzej Unterlinden d Parizkij miskij muzej suchasnogo mistectva i Nacionalnij muzej suchasnogo mistectvaNagorodiSajtgeorges mathieu fr Zhorzh Matye u VikishovishiTvorchistVihodec iz znatnogo rodu odin z predstavnikiv tak zvanogo zhivopisu diyi Vvazhayetsya zasnovnikom istorichnogo abstraktnogo zhivopisu Svoyimi robotami namagavsya visloviti svoye stavlennya do najvazhlivishih istorichnih procesiv Sered harakternih dlya hudozhnika tim borotba dinastij narodni ruhi derzhavne budivnictvo Bitva pri Buvini Kapetingi vsyudi Matye vivchav pravo filosofiyu ta anglijsku movu a v 1942 roci zvernuvsya do zhivopisu Kniga Edvarda Krenkshou Remeslo Konrada sponukaye jogo v 1944 roci vstupiti v nefigurativne mistectvo ne shlyahom formi a shlyahom duhu U 1947 roci Matye pereyizhdzhaye v Parizh do cogo chasu vin vzhe stvoriv abstraktni roboti napovneni neformalnim lirizmom Skorominushe 1945 sho dozvolili jomu poryad z Atlanom Hartung Volsom i Breyenom protistoyati panivnij v toj period geometrichnij abstrakciyi Vin organizovuye pershi vistavki novoyi lirichnoyi abstrakciyi Z 1949 roku Matye bere uchast u bagatoh vistavkah v Parizhi galereya Rene Druyena U 1950 roci prohodit jogo persha personalna vistavka Nastupnogo roku razom z kritikom Mishelem Tap ye vin organizovuye pershu vistavku golovnih predstavnikiv lirichnoyi abstrakciyi pid nazvoyu Protiborchi porivi galereya Nini Dosse slidom za yakoyu buli dvi vistavki Znaki neformalnogo pokazani Tap ye v studiyi Polya Fakketti de Matye v 1952 roci vistaviv svoyi pershi istorichni kartini Pam yati marshala Tyurenna 1952 Z 1954 roku Matye vistavlyav svoyi roboti v Parizhi v galereyi Riv druat Mishelya Tap ye Kapetingi vsyudi 1954 Parizh Nacionalnij muzej suchasnogo mistectva Centr Pompidu Koronaciya Karla Velikogo 1956 guashi ta malyunki 1958 U 1957 roci v galereyi Kleber vin vistavlyaye Ceremoniyi na chest drugogo viroku Sigera Brabantskogo v 1959 roci v Mizhnarodnij galereyi suchasnogo mistectva visim monumentalnih robit a v 1960 roci tvori pro pishnist i viprobuvannya staroyi Franciyi Matye rano stav vidomij v Nyu Jorku vistavka v galereyi Kuc 1954 i jogo diyalnist nabula mizhnarodnogo rozmahu U 1963 roci v Miskomu muzeyi suchasnogo mistectva v Parizhi vidkrivayetsya retrospektivna vistavka jogo robit a v 1965 roci v galereyi Sharpantye eksponuyutsya 140 kartin stvorenih v poperednomu roci Uzhe blizko 1948 1949 Matye zumiv zvilniti svoyu rannyu impulsivnu maneru vid pokaznoyi viraznosti kaligrafiyi yaku vin doviv do takoyi doskonalosti sho chasom jomu vdavalosya z yednati z neyu dekorativnu krasu yakoyu vidznacheni jogo veliki plastichni tvori Neridko hudozhnik nakladaye svoyi pismena za dopomogoyu chistoyi farbi vzyatoyi pryamo z tyubika ale takozh vikoristovuye shitku kist abo ruku shob pokriti bilsh shiroki poverhni Harakternimi osoblivostyami jogo zhivopisu ye vidsutnist navmisnosti form i zhestiv i prioritet shvidkosti vikonannya Ci umovi dozvolyayut hudozhniku publichno stvoryuvati svoyi velichezni polotna v rekordno korotkij termin napriklad v 1956 na sceni teatru Sari Bernar vsogo za 20 hvilin vin napisav kartinu rozmirom 24 4 m a v 1957 na svoyij vistavci v Tokio yaka vklyuchala v sebe 21 tvir vin za tri dni vikonav 15 metrovu fresku Matye pragne zaminiti inertni zamknuti formi na sili zvilneni samim malovnichim aktom Vin vislovlyuye sebe slovom i perom organizovuyuchi konferenciyi publikuyuchi statti roblyachi zayavi i manifesti Tak v 1963 vin publikuye svij istorichne doslidzhennya rozvitku zahidnogo zhivopisu v 1944 1962 pid nazvoyu Za mezhami tashizm vin proyavlyaye tut ridkisnu intelektualnu chesnist nezvazhayuchi na deyakij polemichnij zapal Z 1966 Matye prisvyachuye sebe dekorativnomu mistectvu plakati dlya aviakompaniyi Er Frans 1967 kartoni dlya shpaler 1968 1969 medali 1971 moneta 10 frankiv 1974 U 1976 Matye obirayetsya chlenom Akademiyi vitonchenih mistectv Jogo vistavki zibrani zi starih i novih robit projshli v 1978 roci v Parizhi Gran Pale i v 1985 v Avinjoni Papskij palac ViznannyaKavaler Ordena Pochesnogo legionu komandor Ordena literaturi i mistectva Jomu prisvyachenij povnometrazhnij dokumentalnij film Zhorzh Matye abo Lyut buttya 1971 SmertMatye pomer u nedilyu 10 chervnya 2012 roku v likarni v odnomu z peredmist Parizha Prichini smerti ne utochnyuyutsya Pershe povidomlennya bulo v Frans Pres z posilannyam na rodichiv LiteraturaHarambourg L Georges Mathieu Neuchatel Ides et Calendes 2001 Georges Mathieu retrospettiva retrospective Cinisello Balsamo Milano Silvana Paris Jeu de Paume 2003 Aime J L aventure prometheenne de Georges Mathieu Paris Garde temps 2005PrimitkiFichier des personnes decedees d Track Q80900474 Deutsche Nationalbibliothek Record 118937332 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Georges Mathieu d Track Q17299517 Mort du peintre Georges Mathieu Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 RKDartists d Track Q17299517 http bcc lib hkbu edu hk artcollection 91512504h757t47 http www moma org collection works 37575 http bcc lib hkbu edu hk artcollection collection travel poster sft category georges mathieu https www fine arts museum be nl de collectie artist mathieu georges 1 Modernizm Analiz i kritika osnovnyh napravlenij Pod redakciej V V Vaslanova i Yu D Kolpinskogo M Iskusstvo 1980 Izdanie trete dopolnennoe Stranica 183PosilannyaGeorges MATHIEU 22 listopada 2020 u Wayback Machine roboti online 1 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl Georges Mathieu ou la fureur d etre 3 grudnya 2020 u Wayback Machine fr