Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гіла чорновола | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець  Самка | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Melanerpes formicivorus (Swainson, 1827) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Гіла чорновола (Melanerpes formicivorus) — птах із родини дятлових (Picidae). Відомий своєю здібністю створювати запаси жолудів, розміщуючи їх у створених ним отворах у корі дерева.
Зовнішній вигляд
Доросла особина має бурувато-чорну голову, спину, крила і хвіст та живіт. Очі білі. Існує невелика частина спини де можливе зелене пір'я. Дорослий самець має червону «шапочку», яка починається з лоба, в той час, як у самиці між лобом та «шапкою» існує чорне пір'я. Розмір дорослого птаха близько 20 см при вазі 85 г.
Ареал
Віддають перевагу лісовим масивам з присутністю дубів. Зустрічаються на пагорбах прибережних районів Каліфорнії, на Сполучених Штатів, Південній Колумбії. Цей вид може проживати на низьких висотах північної частини свого ареалу, але рідко нижче ніж 1000 м у Південній Америці.
Поведінка
Характерною особливістю цього дятла є його спосіб заготівлі жолудів на зиму. Птахи видовбують отвори в стовбурах дерев і складають туди жолуді. Трапляються випадки, коли дятли створювали отвори у телеграфних стовпах, в стінах дерев'яних будинків. В одній жовтій сосні було нараховано 60 тис. отворів з жолудями. Крім жолудів раціон цих птахів складають комахи, горіхи і плоди.
Гіла чорновола живуть групами-сім'ями від трьох до дванадцяти особин. Кожна така група-сім'я має спільну територію, в межах якої знаходяться комірки з жолудями, місця гніздування та збору їжі. В захисті своєї території беруть участь всі дорослі члени сім'ї. Вони ж беруть участь у створені запасів та подальшому їх використанню.
Розмноження
У Каліфорнії період розмноження приходить у травні-липні. В період розмноження від одного до семи самців спарюються з одною — трьома самками, при цьому вони не розбиваються на пари. Самиці відкладають яйця у одне спільне гніздо, де позмінно висиджують пташенят, як у висиджуванні так і надалі догляді за пташенятами беруть участь усі члени зграї.
Гніздяться у дуплах мертвих і живих дерев, які використовуються неодноразово, а протягом багатьох років. Самики відкладають 5 яєць які висиджують протягом від 11-14 днів. Пташенята залишають гніздо і вирушають у перший політ приблизно через 30-32 днів після вилуплення. У догляді за пташенятами можуть брати участь і не статевозрілі особини які були народжені раніше.
Підвиди
- Melanerpes formicivorus albeolus (Todd, 1910)
- Melanerpes formicivorus angustifrons (S. F. Baird, 1870)
- Melanerpes formicivorus bairdi (Ridgway, 1881)
- Melanerpes formicivorus flavigula (Malherbe, 1849)
- Melanerpes formicivorus formicivorus (Swainson, 1827)
- Melanerpes formicivorus lineatus (Dickey & Van Rossem, 1927)
- Melanerpes formicivorus striatipectus (Ridgway, 1874)
Примітки
- BirdLife International (2016). Melanerpes formicivorus: інформація на сайті МСОП (версія 2016.3) (англ.) 01 October 2016
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gila chornovola Samec Samka Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Gila Melanerpes Vid Gila chornovola Binomialna nazva Melanerpes formicivorus Swainson 1827 Areal vidu Posilannya Vikishovishe Melanerpes formicivorus Vikividi Melanerpes formicivorus ITIS 178189 MSOP 22680813 NCBI 211600 Gila chornovola Melanerpes formicivorus ptah iz rodini dyatlovih Picidae Vidomij svoyeyu zdibnistyu stvoryuvati zapasi zholudiv rozmishuyuchi yih u stvorenih nim otvorah u kori dereva Zovnishnij viglyadDorosla osobina maye buruvato chornu golovu spinu krila i hvist ta zhivit Ochi bili Isnuye nevelika chastina spini de mozhlive zelene pir ya Doroslij samec maye chervonu shapochku yaka pochinayetsya z loba v toj chas yak u samici mizh lobom ta shapkoyu isnuye chorne pir ya Rozmir doroslogo ptaha blizko 20 sm pri vazi 85 g ArealViddayut perevagu lisovim masivam z prisutnistyu dubiv Zustrichayutsya na pagorbah priberezhnih rajoniv Kaliforniyi na Spoluchenih Shtativ Pivdennij Kolumbiyi Cej vid mozhe prozhivati na nizkih visotah pivnichnoyi chastini svogo arealu ale ridko nizhche nizh 1000 m u Pivdennij Americi PovedinkaSamec murashinogo dyatla bilya komirok z zholudyami Harakternoyu osoblivistyu cogo dyatla ye jogo sposib zagotivli zholudiv na zimu Ptahi vidovbuyut otvori v stovburah derev i skladayut tudi zholudi Traplyayutsya vipadki koli dyatli stvoryuvali otvori u telegrafnih stovpah v stinah derev yanih budinkiv V odnij zhovtij sosni bulo narahovano 60 tis otvoriv z zholudyami Krim zholudiv racion cih ptahiv skladayut komahi gorihi i plodi Gila chornovola zhivut grupami sim yami vid troh do dvanadcyati osobin Kozhna taka grupa sim ya maye spilnu teritoriyu v mezhah yakoyi znahodyatsya komirki z zholudyami miscya gnizduvannya ta zboru yizhi V zahisti svoyeyi teritoriyi berut uchast vsi dorosli chleni sim yi Voni zh berut uchast u stvoreni zapasiv ta podalshomu yih vikoristannyu RozmnozhennyaSamec murashinogo dyatla goduye ptashenya U Kaliforniyi period rozmnozhennya prihodit u travni lipni V period rozmnozhennya vid odnogo do semi samciv sparyuyutsya z odnoyu troma samkami pri comu voni ne rozbivayutsya na pari Samici vidkladayut yajcya u odne spilne gnizdo de pozminno visidzhuyut ptashenyat yak u visidzhuvanni tak i nadali doglyadi za ptashenyatami berut uchast usi chleni zgrayi Gnizdyatsya u duplah mertvih i zhivih derev yaki vikoristovuyutsya neodnorazovo a protyagom bagatoh rokiv Samiki vidkladayut 5 yayec yaki visidzhuyut protyagom vid 11 14 dniv Ptashenyata zalishayut gnizdo i virushayut u pershij polit priblizno cherez 30 32 dniv pislya viluplennya U doglyadi za ptashenyatami mozhut brati uchast i ne statevozrili osobini yaki buli narodzheni ranishe PidvidiMelanerpes formicivorus albeolus Todd 1910 Melanerpes formicivorus angustifrons S F Baird 1870 Melanerpes formicivorus bairdi Ridgway 1881 Melanerpes formicivorus flavigula Malherbe 1849 Melanerpes formicivorus formicivorus Swainson 1827 Melanerpes formicivorus lineatus Dickey amp Van Rossem 1927 Melanerpes formicivorus striatipectus Ridgway 1874 PrimitkiBirdLife International 2016 Melanerpes formicivorus informaciya na sajti MSOP versiya 2016 3 angl 01 October 2016 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi