Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гіла Гіла каролінська Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хордові Chordata Клас

Гіла

Гіла
Гіла
image
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Рід: Гіла (Melanerpes)
Swainson, 1832
Посилання
image Вікісховище: Melanerpes
image Віківиди: Picus
image ITIS: 178185
image NCBI: 56082
Fossilworks: 129810

Гіла (Melanerpes) — рід дятлів родини дятлових (Picidae), поширених у Новому Світі. 24 представники роду - це переважно яскраві птахи, з помітним чорно-білим забарвленням, з домішкою червоного та жовтого.

Таксономія

Рід гіла був запроваджений англійським орнітологом Вільямом Джоном Свенсоном у 1832 році, щоб класифікувати гілу червоновголову (Melanerpes erythrocephalus). Узагальнена назва поєднує давньогрецьке melas, що означає "чорний", та herpes, що означає "плазун". Рід утворює частину великої триби Melanerpini, куди входять також північноамериканські смоктуни з роду та монотипний рід , що містить лише кубинського дятла (Xiphidiopicus percussus).

Характеристика

Члени роду гіла — це малі та середні дятли, що зустрічаються виключно в Новому Світі. Деякі є ендеміками Вест-Індії і включають види з Іспаньйоли, Пуерто-Рико, Ямайки та Гваделупи; один підвид, вестіндський дятел з Великого Багама (M. superciliaris bahamensis) вимер у 1950-х роках. Більшість видів походять з Центральної та Південної Америки. Більшість видів мають яскраві чорно-білі узори, з окремими червоними та жовтими ознаками . Дзьоби довгі і загострені, а іноді вигнуті. Статі У багатьох видів статі відрізняються, як за кольором, так і за розміром.

Деякі види, такі як гіла чорновола та - товариські, шукають поживу зграями, перегукуються голосом та гніздяться спільно. Вони мають складні системи розмноження і виведення пташенят, як наприклад залучення деяких молодих птахів як помічників, які допомагають у вихованні молодняку. Як і в інших дятлів, значну частину раціону складають комахи, яких деякі види дятлів ловлять комах на льоту; фрукти також становлять велику частину їхньої поживи, а деякі види споживають сік дерев. Всі вони гніздяться в дуплах, які вони видовбують у деревах, а та незвичайні тим, що іноді залазять у свої дупла задки.

Види

Рід включає 24 види:

  • Гіла біла (Melanerpes candidus)
  • (Melanerpes lewis)
  • (Melanerpes herminieri)
  • (Melanerpes portoricensis)
  • Гіла червоноголова (Melanerpes erythrocephalus)
  • Гіла чорновола (Melanerpes formicivorus)
  • (Melanerpes cruentatus)
  • (Melanerpes flavifrons)
  • (Melanerpes chrysauchen)
  • (Melanerpes pucherani)
  • (Melanerpes cactorum)
  • (Melanerpes striatus)
  • (Melanerpes radiolatus)
  • (Melanerpes chrysogenys)
  • (Melanerpes hypopolius)
  • (Melanerpes pygmaeus)
  • (Melanerpes rubricapillus)
  • (Melanerpes uropygialis)
  • (Melanerpes hoffmannii)
  • (Melanerpes aurifrons)
  • Гіла каролінська (Melanerpes carolinus)
  • (Melanerpes superciliaris)
    • Гіла багамська багамська (Melanerpes superciliaris bahamensis ( вимерла : у 1950-х)

Список літератури

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  2. Swainson, William John (1831). Richardson, John (ред.). . с. 316. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  3. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 140. ISBN .
  4. Shakya, S.B.; Fuchs, J.; Pons, J.-M.; Sheldon, F.H. (2017). Tapping the woodpecker tree for evolutionary insight. Molecular Phylogenetics and Evolution. 116: 182—191. doi:10.1016/j.ympev.2017.09.005.
  5. Gorman, Gerard (2014). Woodpeckers of the World: A Photographic Guide. Firefly Books. с. 102. ISBN .
  6. Winkler, Hans; Christie, David A. (2010). . Bloomsbury Publishing. с. 4. ISBN . Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 10 червня 2020.
  7. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . World Bird List Version 6.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 5 травня 2016.

Зовнішні посилання


image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gila Gila karolinska Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Gila Melanerpes Swainson 1832 Posilannya Vikishovishe Melanerpes Vikividi Picus ITIS 178185 NCBI 56082 Fossilworks 129810 Gila Melanerpes rid dyatliv rodini dyatlovih Picidae poshirenih u Novomu Sviti 24 predstavniki rodu ce perevazhno yaskravi ptahi z pomitnim chorno bilim zabarvlennyam z domishkoyu chervonogo ta zhovtogo TaksonomiyaRid gila buv zaprovadzhenij anglijskim ornitologom Vilyamom Dzhonom Svensonom u 1832 roci shob klasifikuvati gilu chervonovgolovu Melanerpes erythrocephalus Uzagalnena nazva poyednuye davnogrecke melas sho oznachaye chornij ta herpes sho oznachaye plazun Rid utvoryuye chastinu velikoyi tribi Melanerpini kudi vhodyat takozh pivnichnoamerikanski smoktuni z rodu ta monotipnij rid sho mistit lishe kubinskogo dyatla Xiphidiopicus percussus HarakteristikaChleni rodu gila ce mali ta seredni dyatli sho zustrichayutsya viklyuchno v Novomu Sviti Deyaki ye endemikami Vest Indiyi i vklyuchayut vidi z Ispanjoli Puerto Riko Yamajki ta Gvadelupi odin pidvid vestindskij dyatel z Velikogo Bagama M superciliaris bahamensis vimer u 1950 h rokah Bilshist vidiv pohodyat z Centralnoyi ta Pivdennoyi Ameriki Bilshist vidiv mayut yaskravi chorno bili uzori z okremimi chervonimi ta zhovtimi oznakami Dzobi dovgi i zagostreni a inodi vignuti Stati U bagatoh vidiv stati vidriznyayutsya yak za kolorom tak i za rozmirom Deyaki vidi taki yak gila chornovola ta tovariski shukayut pozhivu zgrayami peregukuyutsya golosom ta gnizdyatsya spilno Voni mayut skladni sistemi rozmnozhennya i vivedennya ptashenyat yak napriklad zaluchennya deyakih molodih ptahiv yak pomichnikiv yaki dopomagayut u vihovanni molodnyaku Yak i v inshih dyatliv znachnu chastinu racionu skladayut komahi yakih deyaki vidi dyatliv lovlyat komah na lotu frukti takozh stanovlyat veliku chastinu yihnoyi pozhivi a deyaki vidi spozhivayut sik derev Vsi voni gnizdyatsya v duplah yaki voni vidovbuyut u derevah a ta nezvichajni tim sho inodi zalazyat u svoyi dupla zadki VidiRid vklyuchaye 24 vidi Gila bila Melanerpes candidus Melanerpes lewis Melanerpes herminieri Melanerpes portoricensis Gila chervonogolova Melanerpes erythrocephalus Gila chornovola Melanerpes formicivorus Melanerpes cruentatus Melanerpes flavifrons Melanerpes chrysauchen Melanerpes pucherani Melanerpes cactorum Melanerpes striatus Melanerpes radiolatus Melanerpes chrysogenys Melanerpes hypopolius Melanerpes pygmaeus Melanerpes rubricapillus Melanerpes uropygialis Melanerpes hoffmannii Melanerpes aurifrons Gila karolinska Melanerpes carolinus Melanerpes superciliaris Gila bagamska bagamska Melanerpes superciliaris bahamensis vimerla u 1950 h Spisok literaturiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Swainson William John 1831 Richardson John red s 316 Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 10 chervnya 2020 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 140 ISBN 978 1 4081 2501 4 Shakya S B Fuchs J Pons J M Sheldon F H 2017 Tapping the woodpecker tree for evolutionary insight Molecular Phylogenetics and Evolution 116 182 191 doi 10 1016 j ympev 2017 09 005 Gorman Gerard 2014 Woodpeckers of the World A Photographic Guide Firefly Books s 102 ISBN 177085309X Winkler Hans Christie David A 2010 Bloomsbury Publishing s 4 ISBN 978 1 4081 3504 4 Arhiv originalu za 8 listopada 2021 Procitovano 10 chervnya 2020 Gill Frank Donsker David red World Bird List Version 6 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 26 sichnya 2017 Procitovano 5 travnya 2016 Zovnishni posilannyaMelanerpes 14 travnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ