Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (жовтень 2019) |
Великий Багама — один з найпівнічніших Багам та найближчий крупний острів до США, розташований за 90 км (55 милях) від узбережжя штату Флорида.
| Великий Багама | |
|---|---|
 | |
| Географія | |
| 26°39′ пн. ш. 78°19′ зх. д. / 26.650° пн. ш. 78.317° зх. д.Координати: 26°39′ пн. ш. 78°19′ зх. д. / 26.650° пн. ш. 78.317° зх. д. | |
| Місцерозташування | Атлантичний океан |
| Акваторія | Карибське море |
| Група островів | Багамські Острови |
| Площа | 1096 км² |
| Довжина | 154 км |
| Ширина | 27 км |
| Найвища точка | 5 м[1] |
| Країна | |
 Багамські Острови | |
| (Адм. одиниця) | Багамські Острови |
| Населення | 51 756 осіб (31 грудня 2010) |
  Великий Багама Великий Багама (Багамські Острови) | |
 Великий Багама у Вікісховищі | |
Історія
Перші відомі жителі острова — індіанці племені сібоні, мисливці та збирачі кам'яної доби, від яких мало що залишилось, окрім таких артефактів, як декоративні мушлі чи ювелірні прикраси. Цей примітивний народ поступився місцем аравакам з Південної Америки, які, пересуваючись у видовбаних каное, з часом колонізували більшу частину Карибського моря. Вважається, що громади араваків [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] на острові Великий Багама, які набули відомості під назвою (збереглась у назві популярного туристичного містечка ) були розвинутими й гарно організованими соціально-політичними структурами, причому, за оцінками, під час прибуття іспанських конкістадорів 1492 року на Великому Багамі їх налічувалось близько 4 тисяч. Це, а також подальші претензії на острів Іспанії невдовзі після цього, з часом призвело до повного зникнення племені лукаянів на Великому Багамі, які або вимерли через поширення європейських хвороб, або з причини геноциду з боку європейців, або були взяті у полон для перетворення на рабів (зазвичай для роботи на золотих копальнях на більших карибських островах Еспаньйола або Куба чи для роботи ловцями перлин на Тринідаді). Лукайяни зникли так швидко, що, можливо, саме тому про них мало що відомо, окрім здогадок про їхню культуру. Однак, у таких місцях, як Національний парк лукайянів (англ. Lucayan National Park) і Риф Мерця (англ. Dead Man's Reef) були виявлені численні артефакти, серед яких кістки тварин, глиняні черепки, намиста з мушель та доказів наявності складних поховальних обрядів.
Іспанці назвали острів ісп. Gran Bajamar, що означає «Велика мілина», звідси й пішла загальна назва Багамських Островів. Існування Великого Багами упродовж майже двох століть визначалось природою цієї «великої мілини» — коралові рифи навколо острова були підступними й відлякували своїх іспанських господарів (які, в основному, дали острову спокій, не враховуючи нечасті транзитні заходи суден для поповнення запасів води), у той самий час приваблюючи піратів, які заманювали судна на рифи, де вони сідали на мілину та розграбовувались. Після навернення в рабство корінних жителів лукаянів іспанці проявляли мало цікавості до острова, й у 1670 році острови перейшли до Англії. Піратство продовжувало процвітати ще як мінімум упродовж півстоліття, хоч із часом ця проблема була розв'язана. На Великому Багамі все було відносно тихо до середини XIX століття. Тоді у його адміністративному центрі — Вест-Енді (англ. West End) налічувалось тільки близько 200–400 постійних жителів.
1834 року, після скасування рабства у Британській імперії, колишніми багамськими рабами було засновано містечка Піндерс-Пойнт, Рассел-Таун та Вільямс-Таун. Острів все ще залишався слабо розвинутим аж до короткочасного пожвавлення економічного життя під час Громадянської війни у США, коли він став центром контрабандистів, які провозили в порушення блокади товари (в основному зброю, цукор і бавовну) до Конфедерації. Другий короткий період пожвавлення контрабанди спостерігався за часів сухого закону в США.
До середини XX століття населення Великого Багами налічувало близько 500 чоловік і острів був одним з найменш розвинутих серед Багамських. Однак урешті-решт у острова з'явився стабільне джерело прибутку, коли 1955 року дехто фінансист з Вірджинії на ім'я Воллес Гроувз домовився з урядом Багамських Островів про будівництво міста . Спостерігаючи за процвітанням Куби як місця відпочинку заможних американців, Гроувз вирішив аналогічним чином облаштувати Великий Багаму. Місто швидко зростало, Гроувз невдовзі після заснування міста збудував гавань і туристичний центр 1962 року.
Економіка острова
[en] став другим за кількістю населення містом Багамських Островів (понад 50 тис. жителів у 2004 році), а приваблювані ним туристи є базою економіки острова. Туристичну галузь Великого Багами доповнює нафтовий термінал, що належить урядові Венесуели та перевалочний порт, що належить гонконгському консорціуму «Гатчісон Вампу» (Hutchison Whampoa).
Вест-Енд, який до Фріпорта був адміністративним центром Великого Багами, є найстарішим містом та найзахіднішим населеним пунктом острова. Маклінс-Таун (McLeans Town) — найсхідніший населений пункт. До нього 30 хвилин дороги поромом від найпівнічнішого населеного пункту острова .
Пам'ятки
- Національний парк лукайянів
- Меморіальний природний центр Ранд (найбільший у світі штучно створений кораловий риф з підводною обсерваторією)
- Сад Струмків
- Музей Великого Багами.
- GeoNames — 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Velikij Bagama odin z najpivnichnishih Bagam ta najblizhchij krupnij ostriv do SShA roztashovanij za 90 km 55 milyah vid uzberezhzhya shtatu Florida Velikij BagamaGeografiya26 39 pn sh 78 19 zh d 26 650 pn sh 78 317 zh d 26 650 78 317 Koordinati 26 39 pn sh 78 19 zh d 26 650 pn sh 78 317 zh d 26 650 78 317Misceroztashuvannya Atlantichnij okeanAkvatoriya Karibske moreGrupa ostroviv Bagamski OstroviPlosha 1096 km Dovzhina 154 kmShirina 27 kmNajvisha tochka 5 m 1 Krayina Bagamski OstroviAdm odinicya Bagamski OstroviNaselennya 51 756 osib 31 grudnya 2010 Velikij BagamaVelikij Bagama Bagamski Ostrovi Velikij Bagama u VikishovishiIstoriyaPershi vidomi zhiteli ostrova indianci plemeni siboni mislivci ta zbirachi kam yanoyi dobi vid yakih malo sho zalishilos okrim takih artefaktiv yak dekorativni mushli chi yuvelirni prikrasi Cej primitivnij narod postupivsya miscem aravakam z Pivdennoyi Ameriki yaki peresuvayuchis u vidovbanih kanoe z chasom kolonizuvali bilshu chastinu Karibskogo morya Vvazhayetsya sho gromadi aravakiv 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine na ostrovi Velikij Bagama yaki nabuli vidomosti pid nazvoyu zbereglas u nazvi populyarnogo turistichnogo mistechka buli rozvinutimi j garno organizovanimi socialno politichnimi strukturami prichomu za ocinkami pid chas pributtya ispanskih konkistadoriv 1492 roku na Velikomu Bagami yih nalichuvalos blizko 4 tisyach Ce a takozh podalshi pretenziyi na ostriv Ispaniyi nevdovzi pislya cogo z chasom prizvelo do povnogo zniknennya plemeni lukayaniv na Velikomu Bagami yaki abo vimerli cherez poshirennya yevropejskih hvorob abo z prichini genocidu z boku yevropejciv abo buli vzyati u polon dlya peretvorennya na rabiv zazvichaj dlya roboti na zolotih kopalnyah na bilshih karibskih ostrovah Espanjola abo Kuba chi dlya roboti lovcyami perlin na Trinidadi Lukajyani znikli tak shvidko sho mozhlivo same tomu pro nih malo sho vidomo okrim zdogadok pro yihnyu kulturu Odnak u takih miscyah yak Nacionalnij park lukajyaniv angl Lucayan National Park i Rif Mercya angl Dead Man s Reef buli viyavleni chislenni artefakti sered yakih kistki tvarin glinyani cherepki namista z mushel ta dokaziv nayavnosti skladnih pohovalnih obryadiv Ispanci nazvali ostriv isp Gran Bajamar sho oznachaye Velika milina zvidsi j pishla zagalna nazva Bagamskih Ostroviv Isnuvannya Velikogo Bagami uprodovzh majzhe dvoh stolit viznachalos prirodoyu ciyeyi velikoyi milini koralovi rifi navkolo ostrova buli pidstupnimi j vidlyakuvali svoyih ispanskih gospodariv yaki v osnovnomu dali ostrovu spokij ne vrahovuyuchi nechasti tranzitni zahodi suden dlya popovnennya zapasiv vodi u toj samij chas privablyuyuchi pirativ yaki zamanyuvali sudna na rifi de voni sidali na milinu ta rozgrabovuvalis Pislya navernennya v rabstvo korinnih zhiteliv lukayaniv ispanci proyavlyali malo cikavosti do ostrova j u 1670 roci ostrovi perejshli do Angliyi Piratstvo prodovzhuvalo procvitati she yak minimum uprodovzh pivstolittya hoch iz chasom cya problema bula rozv yazana Na Velikomu Bagami vse bulo vidnosno tiho do seredini XIX stolittya Todi u jogo administrativnomu centri Vest Endi angl West End nalichuvalos tilki blizko 200 400 postijnih zhiteliv 1834 roku pislya skasuvannya rabstva u Britanskij imperiyi kolishnimi bagamskimi rabami bulo zasnovano mistechka Pinders Pojnt Rassel Taun ta Vilyams Taun Ostriv vse she zalishavsya slabo rozvinutim azh do korotkochasnogo pozhvavlennya ekonomichnogo zhittya pid chas Gromadyanskoyi vijni u SShA koli vin stav centrom kontrabandistiv yaki provozili v porushennya blokadi tovari v osnovnomu zbroyu cukor i bavovnu do Konfederaciyi Drugij korotkij period pozhvavlennya kontrabandi sposterigavsya za chasiv suhogo zakonu v SShA Do seredini XX stolittya naselennya Velikogo Bagami nalichuvalo blizko 500 cholovik i ostriv buv odnim z najmensh rozvinutih sered Bagamskih Odnak ureshti resht u ostrova z yavivsya stabilne dzherelo pributku koli 1955 roku dehto finansist z Virdzhiniyi na im ya Volles Grouvz domovivsya z uryadom Bagamskih Ostroviv pro budivnictvo mista Sposterigayuchi za procvitannyam Kubi yak miscya vidpochinku zamozhnih amerikanciv Grouvz virishiv analogichnim chinom oblashtuvati Velikij Bagamu Misto shvidko zrostalo Grouvz nevdovzi pislya zasnuvannya mista zbuduvav gavan i turistichnij centr 1962 roku Ekonomika ostrova en stav drugim za kilkistyu naselennya mistom Bagamskih Ostroviv ponad 50 tis zhiteliv u 2004 roci a privablyuvani nim turisti ye bazoyu ekonomiki ostrova Turistichnu galuz Velikogo Bagami dopovnyuye naftovij terminal sho nalezhit uryadovi Venesueli ta perevalochnij port sho nalezhit gonkongskomu konsorciumu Gatchison Vampu Hutchison Whampoa Vest End yakij do Friporta buv administrativnim centrom Velikogo Bagami ye najstarishim mistom ta najzahidnishim naselenim punktom ostrova Maklins Taun McLeans Town najshidnishij naselenij punkt Do nogo 30 hvilin dorogi poromom vid najpivnichnishogo naselenogo punktu ostrova Pam yatkiNacionalnij park lukajyaniv Memorialnij prirodnij centr Rand najbilshij u sviti shtuchno stvorenij koralovij rif z pidvodnoyu observatoriyeyu Sad Strumkiv Muzej Velikogo Bagami GeoNames 2005 d Track Q830106