Терміном мисливці і збирачі позначають певний рівень розвитку людських суспільств Суспільство мисливців і збирачів харак

Терміном мисливці і збирачі позначають певний рівень розвитку людських суспільств. Суспільство мисливців і збирачів характеризується присвійною економікою і високою горизонтальною мобільністю. При цьому екологічна ніша відтворення людей суттєво не розширюється, тому що відсутні ефективні штучні засоби її розширення.

Наскальний живопис у в алжирській Сахарі

Для таких суспільств характерні дуже невелика густота населення (зазвичай набагато менше 1 людини на км²). Невеликі розміри громад (зазвичай 20-30 осіб), незначна соціальна диференціація. Втім, за останнім показником мисливсько-збиральницькі суспільства демонструють між собою значні відмінності. Так, для австралійських аборигенів була характерна яскраво виражена нерівність чоловіків і жінок, а також старших і молодших чоловіків. Такі мисливсько-збиральницькі суспільства називають «неегалітарними». З іншого боку, для мисливців-збирачів Африки (пігмеїв, бушменів, хадза) характерна певна рівність усіх членів громади. Такі мисливсько-збиральницькі суспільства називають «егалітарними».

Більшість етнографічно описаних мисливсько-збиральницьких спільнот були бродячими екстенсивними мисливцями-збирачами. Помітні відмінності від них демонструють інтенсивні спеціалізовані мисливці-збирачі (класичним прикладом тут слугують індіанці Північно-Західного Берегу), які можуть характеризуватися осілістю, відносно високою густотою населення (більше ніж 1 людина на км²), значними розмірами громад (до декількох сот осіб), вираженою соціально-економічною нерівністю, відносно розвиненим політичним лідерством. Такі суспільства виникали тільки у місцях з особливо багатими природними ресурсами і все одно мали виражені межі для свого розвитку, оскільки не мали ефективних засобів розширення своєї екологічної ніші.

Ситуація кардинально змінюється після так званої неолітичної революції, після того, як у розпорядженні людей з'являються ефективні штучні засоби розширення їхньої екологічної ніші.

Див. також

Література

(англ.) Tiger L. Men in Groups. Revised ed.: Transaction Publishers, 2004.
(рос.) Локвуд Д. Я — абориген. — М.: Наука, 1971.
(рос.) Макконнел У. Мифы мункан. — М.: Наука, 1981.
(рос.) Кабо В. Р. — М.: Наука, 1986.
(рос.) Салинз М. Экономика каменного века. — М.: ОГИ, 1999.
(рос.) Гринин Л. Е. Производительные силы и исторический процесс. [ 13 травня 2012 у Wayback Machine.] — М.: КомКнига, 2006.
(рос.) Коротаев А. В., Малков А. С., Халтурина Д. А. Законы истории. Математическое моделирование развития Мир-Системы. Демография, экономика, культура. [ 20 травня 2007 у Wayback Machine.] — М.: УРСС, 2007.
(рос.) Коротаев А. В., Малков А. С., Халтурина Д. А. Закони історії. Вікові цикли і тисячолітні тренди. Демографія, економіка, війни. [ 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] — М:. УРСС, 2007.
(рос.) Артёмова О. Ю. Колено Исава. Охотники, собиратели и рыболовы. Опыт изучения альтернативных социальных систем. — М.: Смысл, 2009.

Посилання

Джон Ґовді Мисливці-збирачі та міфологія ринку [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Спільне: журнал соціальної критики, 10 січня 2014 року.