Жовна жовтогорла | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець жовтогорлої жовни (підвид C. f. kumaonense, штат Уттаракханд, Індія) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Chrysophlegma flavinucha (Gould, 1834) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Picus flavinucha Gould, 1834 Gecinus flavinucha (Gould, 1834) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Жовна́ жовтогорла (Chrysophlegma flavinucha) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.
Опис
Довжина птаха становить 33-35 см, вага 153-198 г. У самців верхня частина тіла оливково-зелена, махові пера чорнувато-коричневі, поцятковані рудувато-коричневими смугами. Хвіст чорнуватий. Голова оливково-зелена, на тімені і потилиці золотистий "чуб". "Вуса", підборіддя і горло яскраво-жовті, нижня частина горла чорнувата, пера на ній мають білі краї. Верхня частина грудей чорнувато-оливкова, решта нижньої частини тіла зеленувато-сіра. Нижня сторона крил коричнювата, легко смугаста. Очі червонуваті або червонувато-карі. Дзьоб відносно довгий, долотоподібний, сірий, біля основи більш темний. Лапи зеленувато-сірі або сірі. Самиці є дещо меншими за самців, дзьоб у них більш короткий, пляма на горлі не жовта, а рудувато-коричнева.
Підвиди
Виділяють вісім підвиди:
- C. f. kumaonense Koelz, 1950 — центральні Гімалаї на півночі Індії (Уттаракханд) і заході Непалу;
- C. f. flavinucha (Gould, 1834) — Гімалаї в Непалі, Сіккімі, Бутані і Північно-Східній Індії, Східна Індія (на південь до Одіши і північного Андгра-Прадеша), М'янма, Південний Китай (південний Сичуань, Юньнань), північний В'єтнам;
- C. f. ricketti Styan, 1898 — південний схід Китаю (Фуцзянь) і північний В'єтнам;
- C. f. styani Ogilvie-Grant, 1899 — острів Хайнань і сусідні райони на півднному сході Китаю;
- C. f. pierrei (Oustalet, 1889) — від південно-східного Таїланду до південного В'єтнаму;
- C. f. wrayi Sharpe, 1888 — гори Малайського півострова;
- C. f. mystacale Salvadori, 1879 — гори Барісан на півночі і в центрі Суматри;
- C. f. korinchi Chasen, 1940 — гори Барісан на півдні Суматри.
Поширення і екологія
Жовтогорлі жовни мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, Китаї, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії та Індонезії. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних і субтропічних лісах. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, на Малайському півострові на висоті від 900 до 2000 м над рівнем моря, на Суматрі на висоті понад 800 м над рівнем моря, і Південно-Східній Азії і Індії на висоті до 2750 м над рівнем моря, в Непалі на висоті від 300 до 1500 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів.
Жовтогорлі жовни живляться мурахами, термітами і личинками комах, яких шукають на стовбурах дерев і серед пожухлого листя, іноді також іншими безхребетними, дрібними хребетними, зокрема жабами і пташенятами, а також ягодами і насінням. Сезон розмноження в Індії триває з березня по червень, в Таїланді і Малайзії з січня по квітень, на Суматрі з квітня по травень. Гніздяться в дуплах дерев, а висоті від 3 до 6 м над землею. В кладці 3-4 білих яйця. Насиджують і доглядають за пташенятами і самиці, і самці.
Примітки
- BirdLife International (2016). Chrysophlegma flavinucha: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 09 жовтня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 жовтня 2022.
Джерела
- Hans Winkler, David A. Christie and David Nurney: Woodpeckers. A Guide to the Woodpeckers, Piculets and Wrynecks of the World. Pica Press, Robertsbridge 1995, , S. 70–71, 226—227.
- Grimmett, Richard; Inskipp, Carol & Inskipp, Tim (1999): Birds of India, Pakistan, Nepal, Bangladesh, Bhutan, Sri Lanka, and the Maldives. Princeton University Press, Princeton, N.J..
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhovna zhovtogorla Samec zhovtogorloyi zhovni pidvid C f kumaonense shtat Uttarakhand Indiya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Chrysophlegma Vid Zhovna zhovtogorla Binomialna nazva Chrysophlegma flavinucha Gould 1834 Pidvidi Div tekst Sinonimi Picus flavinucha Gould 1834 Gecinus flavinucha Gould 1834 Posilannya Vikishovishe Chrysophlegma flavinucha Vikividi Chrysophlegma flavinucha ITIS 1145299 MSOP 22681437 NCBI 1567489 Zhovna zhovtogorla Chrysophlegma flavinucha vid dyatlopodibnih ptahiv rodini dyatlovih Picidae Meshkaye v Pivdennij i Pivdenno Shidnij Aziyi OpisSamec zhovtogorloyi zhovni z ptashenyatami Samicya zhovtogorloyi zhovni Samec zhovtogorloyi zhovni Dovzhina ptaha stanovit 33 35 sm vaga 153 198 g U samciv verhnya chastina tila olivkovo zelena mahovi pera chornuvato korichnevi pocyatkovani ruduvato korichnevimi smugami Hvist chornuvatij Golova olivkovo zelena na timeni i potilici zolotistij chub Vusa pidboriddya i gorlo yaskravo zhovti nizhnya chastina gorla chornuvata pera na nij mayut bili krayi Verhnya chastina grudej chornuvato olivkova reshta nizhnoyi chastini tila zelenuvato sira Nizhnya storona kril korichnyuvata legko smugasta Ochi chervonuvati abo chervonuvato kari Dzob vidnosno dovgij dolotopodibnij sirij bilya osnovi bilsh temnij Lapi zelenuvato siri abo siri Samici ye desho menshimi za samciv dzob u nih bilsh korotkij plyama na gorli ne zhovta a ruduvato korichneva PidvidiVidilyayut visim pidvidi C f kumaonense Koelz 1950 centralni Gimalayi na pivnochi Indiyi Uttarakhand i zahodi Nepalu C f flavinucha Gould 1834 Gimalayi v Nepali Sikkimi Butani i Pivnichno Shidnij Indiyi Shidna Indiya na pivden do Odishi i pivnichnogo Andgra Pradesha M yanma Pivdennij Kitaj pivdennij Sichuan Yunnan pivnichnij V yetnam C f ricketti Styan 1898 pivdennij shid Kitayu Fuczyan i pivnichnij V yetnam C f styani Ogilvie Grant 1899 ostriv Hajnan i susidni rajoni na pivdnnomu shodi Kitayu C f pierrei Oustalet 1889 vid pivdenno shidnogo Tayilandu do pivdennogo V yetnamu C f wrayi Sharpe 1888 gori Malajskogo pivostrova C f mystacale Salvadori 1879 gori Barisan na pivnochi i v centri Sumatri C f korinchi Chasen 1940 gori Barisan na pivdni Sumatri Poshirennya i ekologiyaZhovtogorli zhovni meshkayut v Indiyi Nepali Butani Bangladesh M yanmi Tayilandi Kitayi Laosi V yetnami Kambodzhi Malajziyi ta Indoneziyi Voni zhivut u vologih rivninnih i girskih tropichnih i subtropichnih lisah Zustrichayutsya parami abo nevelikimi simejnimi zgrajkami na Malajskomu pivostrovi na visoti vid 900 do 2000 m nad rivnem morya na Sumatri na visoti ponad 800 m nad rivnem morya i Pivdenno Shidnij Aziyi i Indiyi na visoti do 2750 m nad rivnem morya v Nepali na visoti vid 300 do 1500 m nad rivnem morya Inodi priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv Zhovtogorli zhovni zhivlyatsya murahami termitami i lichinkami komah yakih shukayut na stovburah derev i sered pozhuhlogo listya inodi takozh inshimi bezhrebetnimi dribnimi hrebetnimi zokrema zhabami i ptashenyatami a takozh yagodami i nasinnyam Sezon rozmnozhennya v Indiyi trivaye z bereznya po cherven v Tayilandi i Malajziyi z sichnya po kviten na Sumatri z kvitnya po traven Gnizdyatsya v duplah derev a visoti vid 3 do 6 m nad zemleyu V kladci 3 4 bilih yajcya Nasidzhuyut i doglyadayut za ptashenyatami i samici i samci PrimitkiBirdLife International 2016 Chrysophlegma flavinucha informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 09 zhovtnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Woodpeckers IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 09 zhovtnya 2022 DzherelaHans Winkler David A Christie and David Nurney Woodpeckers A Guide to the Woodpeckers Piculets and Wrynecks of the World Pica Press Robertsbridge 1995 ISBN 0 395 72043 5 S 70 71 226 227 Grimmett Richard Inskipp Carol amp Inskipp Tim 1999 Birds of India Pakistan Nepal Bangladesh Bhutan Sri Lanka and the Maldives Princeton University Press Princeton N J ISBN 0 691 04910 6 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi