Борис і Гліб — одні з перших святих, канонізованих руською церквою, молодші сини Володимира Святославича.
Борис і Гліб | |
---|---|
стратостепці | |
Борисъ и Глѣбъ | |
У чернецтві: | Роман і Давид |
Помер | бл. 1015-1019 |
Шанується | православною і католицькою церквами |
У лику | святий і страстотерпець |
День пам'яті | 24 липня (перенесення мощів - 2 травня) |
Медіафайли на Вікісховищі |
Незабаром після смерті їхнього батька в 1015 році вони обидва були вбиті, згідно з літописом, своїм старшим братом Святополком. У результаті чотирирічної війни Святополк був переможений своїм молодшим братом Ярославом Мудрим. Очевидно, при Ярославі і була почата перша спроба канонізації святих братів. Тоді ж почали складатися перші оповідання про їхню загибель. Існує також версія, що сам Ярослав міг убити своїх братів, адже схожий сюжет описується у скандинвській Сазі про Еймунда.
До часів Ярослава відноситься виникнення місцевого культу Бориса і Гліба у Вишгороді. Перенесення мощей Бориса і Гліба до нового храму синами Ярослава 20 травня 1072 року вважається моментом їхньої остаточної канонізації. Дати їхньої пам'яті, 24 липня, а пізніше і 2 травня (день другого перенесення мощей у 1115 р.), стають руськими святами. Спочатку їх шанували як цілителів, але дуже скоро Борис і Гліб стають заступниками всіх руських князів як їхні святі родичі. Вони — помічники в битвах, їхнім ім'ям закликають до єдності Русі, до припинення міжусобних воєн.
Літописні пам'ятки про Бориса і Гліба
Життю та мученицькій кончині Бориса і Гліба присвячений ряд давньокиївських пам'яток. Це так звана «Літописна повість» — розповідь про загибель князів, що читається в складі «Повісті временних літ» (стаття 1015 року), «Чтеніе о житіи и о погубленіи блаженную страстотерпцю Бориса и Гліба» Нестора й анонімне «Сказання і страсть і похвала святую мученику Бориса и Гліба». Про взаємини цих текстів у науці існують різні погляди. Збереглося близько 150 списків «Сказання…» різних редакцій, найстарший у т. зв. «Успенському збірнику» XII ст.
Сказання
У літературному сенсі найдосконалішим є «Сказання». Воно відкривається короткою історичною експозицією, що оповідає про київського князя Володимира та його синів. Перед смертю Володимир посилає «блаженного і скоропослушливого» сина свого Бориса проти печенігів. Бориса, який повертався до Києва, зустрічає вісник, що повідомляє про смерть батька. Агіограф говорить про великий плач Бориса, повний найвищих похвал померлому і сумних нарікань про його кончину. Одразу Борис, немов угадуючи свою долю, з одного боку, виявляє готовність «горькую печаль» свою «прострети» до брата Святополка, з іншого боку — констатує, що він «о биении моеимь помышляеть». Так створюється типово агіографічна колізія.
Не обманюючись щодо підступних намірів Святополка, Борис оплакує свою прийдешню загибель, але в жодному разі не думає про опір старшому братові. Спонукуваний дияволом, Святополк посилає убивць до Бориса, а той у передчутті своєї загибелі згадує аналогії з житійної літератури, коли праведник бував убитий своїми близькими. Бориса охоплюють важкі передчуття, він палко молиться, співає псалми і, уже чуючи шепіт убивць, які підійшли до намету, лише дякує Богові за те, що Всевишній сподобив його прийняти смерть від брата. Аналогічно описане й убивство Гліба. Але тут агіограф вносить новий відтінок: Гліб зображений зовсім юнаком, який молить убивць «Не губите меня, в жизни юного, не пожинайте колоса, еще не созревшего, соком беззлобия налитого». Далі в «Сказанні» оповідається про битву на Альті між Святополком і Ярославом, про перемогу останнього і злу смерть Святополка «в пустыни межю Чехы и Ляхы». Завершує «Сказання» похвала святим. У найстарішому з відомих списків — в Успенському збірнику XII–XIII ст. — «Сказання» з'єднане зі «Сказанням чудес» святих. Воно містить також історію будівництва присвячених їм храмів.
Через те що обидві пам'ятки — власне «Сказання» і «Сказання про чудеса» — зазвичай переписувалися разом, деякі дослідники вважали, що вони написані одночасно, і датували час їх створення періодом після 1115 р. Цьому висновкові суперечать стилістичні розбіжності між пам'ятками, композиційна закінченість як самого Ж., так і «Сказання чудес». Останнє має власну передмову і не має заключної частини, мабуть, тому, що текст задумувався як відкрита структура: до нього могли приєднуватися нові оповідання про чудеса. Тому більшість дослідників вважають, що «Сказання чудес» було складено незалежно від Ж., можливо, на основі записів, що велися при Вишгородській церкві.
З усіх творів Борисо-Глібського циклу «Сказанню» найбільш близьке оповідання про вбивство братів у «Повісті временних літ», що, мабуть, виникло раніше за «Сказання» і «Читання». Саме «Сказання» було, швидше за все, присвячене до урочистого перенесення мощей у 1072 р.
«Читання», написане Нестором, зовні більш відповідає агіографічному канонові (наприклад, воно відкривається великим міркуванням про вічну боротьбу добра зі злом, що і є, на думку агіографа, змістом всесвітньої історії; зображення князів-мучеників більш традиційне, позбавлене живих, природних відтінків, що присутні у «Сказанні»). «Читання» не дістало широкого розповсюдження, «Сказання» же, навпаки, збереглося майже у двох сотнях списків.
І «Сказання», і «Читання» відрізняє надзвичайна для агіографії колізія: за своїм типом, це житія-мартирії, але якщо в таких житіях убивцею є зазвичай представник іншого віросповідання або язичник, то Святополк — християнин, і конфлікт набуває зовсім іншого, політичного відтінку. Поведінкою Бориса і Гліба, що не підняли руки на старшого брата, навіть для захисту свого життя, освячувалася ідея родового старшинства в системі князівської ієрархії: князі, що не порушили цієї заповіді, стали святими.
Еймундова сага про Бурислафа (Бориса)
Сага з'явилася через кілька століть після руського Житія братів, тож може бути недоладним переказом оригінальної оповіді.
Бурислаф висуває територіальні претензії до Ярислейфа (Ярослава). Ярислейф і Еймунд (ватажок найманців) отримують перемогу.
Облога Києва (Kænugarðr) Бурислафом і б'ярмійцями (печенігами). Перемога Ярислейфа і Еймунда. Захоплено знамено Бурислафа.
Ярислейф посилає Еймунда убити Бурислафа: «Нічого цього я не зроблю: ні налаштовувати нікого не стану до (особистого) бою з Конунгом Бурислейфом, ні засуджувати когось, якщо він буде забитий.»
Люди спали міцно у всіх наметах, вкрай стомлені й дуже п'яні. Коли це було зроблено, вони зв'язали кінці, і, так з'єднавши мотузку (на якій була петля, з тою, яку принесли з собою), почали рядити. Потім, Конунг Еймунд підійшов до Княжого намету, щоб бути близько, коли буде вона зірвана. Удар був зроблений по мотузці; той, хто тримав її, побачив, що вона тремтить, і сказав своїм товаришам, що вони повинні рубати гілки. Вони відрубали (мотузки, що притримують нагнуте) дерево, і воно випрямилася сильно і миттєво, зірвавши (на повітря) весь намет, який далеко закинуло в ліс. Вогні, (що миготіли) всередині намету, всі були погашені (цим вибухом). Еймунд ще з вечора ретельно затвердив в пам'яті те місце, де Конунг спить у своєму наметі: він рушив туди, і швидкими ударами завдав смерть йому і багатьом іншим. Діставши Буріслейфову голову в свої руки, він кинувся бігти до лісу, — мужі його за ним, — і (Турки) їх не відшукали. Що залишилися в живих Буріслейфови мужі були вражені жахливим переляком від цього страшного пригоди, а Еймунд зі своїми людьми поскакали геть. Вони прибули додому (до Києва) вранці, дуже рано, і пішли прямо в присутність конунга Яріслейфа, якому нарешті донесли з достовірністю про (наступну) кончину конунга Буріслейфа.
— На! Ось тобі голова, Господарю! Чи можеш її впізнати? — (Вигукнув Еймунд). Конунг почервонів при вигляді цієї голови. Еймунд мовив:
— Цей великий подвиг хоробрості зробили ми, нормани, Господарю! Накажіть тепер пристойно поховати вашого брата, з належними почестями.
Конунг Яріслейф відповідав:
— Необачно справу ви зробили, і на нас тяжко лежить! Але ж ви повинні потурбуватися і його похованням. Ну, який ряд стануть тепер рядити ті, які йому слідували?
Еймунд сказав:
— Я вважаю, що вони зберуться на віче, і будуть один одного підозрювати в цій справі, тому, що нас вони не помітили. Посварившись, вони розійдуться, не стануть більш довіряти одні іншим, і побредуть натовпами геть. Я впевнений, що деякі з них будуть думати про наближених (тіла) свого конунга.
Слідом за тим, нормани вийшли з міста, і поїхали тим же шляхом у ліс. Вони прибули до стану. Там справа сталася так, як припускав Еймунд: Буріслейфови люди всі пішли геть, пересварившись між собою при розставанні. Еймунд вирушив на галявину: на ній лежав труп конунга, а при ньому не було ні одного чоловіка. Вони зрубали труну, доклали голову до тіла, і поїхали з ним додому, (до Києва). Тоді і сталось поховання його відоме багатьом особам. Після цього, весь народ тієї країни поступив в руки Яріслейфу, поклявшись йому присягою, і він став конунгом тих володінь, у яких у минулому княжили вони вдвох.
Канонізація
Борис і Гліб були канонізовані руською церквою 1071 року. Рюриковичі вбачали у них своїх заступників і молитвеників. У літописах є згадки про чудеса , що відбувалися біля їхньої труни; про перемоги, здобуті їх ім'ям і допомогою (перемога Рюрика Ростиславича над Кончаком, Олександра Невського над тевтонцями), про паломництво князів до їхнього гробу (Володимира Володимировича, князя галицького; Святослава Всеволодовича, князя суздальського), тощо.
2 травня святкується день перенесення мощей Бориса і Гліба в нову церкву, збудовану князем Ізяславом Ярославичем у Вишгороді. 1115 року їх мощі знову урочисто перенесели до кам'яної церкви Бориса і Гліба у тому ж місті. Після монгольської навали 1240 року мощі були втрачені.
Історія убивства була темою численних сказань, з яких найдавнішим є «Сказання про святих Бориса і Гліба», авторство якого приписується Нестору і чорноризцю Якову.
На честь святих Бориса і Гліба збудовано багато церков в Україні.
Пам'ятник святим страстотерпцям Борису і Глібу, покровителям Вишгорода, відкрито у місті 31 липня 2011 року.
Джерела та література
- Вілкул Т.Л. Сказаніє і страсть і похвала святим Борису та Глібу [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 593. — .
- С. Бугославський. Україно-руські пам'ятки XI–XVIII в.в. про князів Бориса та Гліба: Розвідка й тексти. — Київ, 1928 [ 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.];
- Скорочений передрук див.: Хрестоматія давньої української літератури: До кінця XVII ст./ Упоряд. О. І. Білецький. 3-е вид., доп. К., 1967. — С. 53—61;
- Жития святых мучеников Бориса и Глеба и службы им / Подг к печати Д. И. Абрамович — Пгр, 1916,
- Сказание о Борисе и Глебе / Подг. текста, перевод и комм Л. А. Дмитриева // ПЛДР: Начало русской литературы. XI — начало XII века.—М, 1978 — С 278–303, 451–456,
- Сказание о Борисе и Глебе Факсимильное воспроизведение житийных повестей из Сильвестровского сборника // Вступ ст Л. А. Дмитриева — М, 1985.
- Шахматов А. А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах — СПб, 1908 — С 29—97;
- Серебрянский Княжеские жития — С. 81—107,
- Воронин Н. Н. Анонимное сказание о Борисе и Глебе, его время, стиль и автор//ТОДРЛ.—1957—Т. 13—С 11—56;
- Еремин И. П. Сказание о Борисе и Глебе// Еремин И. П. Литература Древней Руси. Этюды и характеристики — М.; Л, 1966—С 18—27;
- ДмитриевЛ. А. Сказание о Борисе и Глебе // Словарь книжников — Вып 1 — С 398–408.
- Українські письменники: Біо-бібліографічний словник: У 5 т. К., 1960. Т. 1 / Уклав Л. Є. Махновець. — С. 51—56.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Повесть об Эймунде и Рагнаре, норвежских конунгах, о их жизни и приключениях на службе у русского князя Ярослава, об убийстве князя Святополка, записанная со слов пяти воинов из дружины Эймунда: Из скандинавских саг / Изложил Ник. Асеев. М., 1915.
Посилання
- О.Б. Головко. Борис і Гліб [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 344. — .
- «Сказання про Бориса і Гліба» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 401-402.
- Хто вбив святих князів Бориса і Гліба? [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Примітки
- Eymundar Saga. Эймундова сага. Сказание об Эймунде Ринговиче и Рагнаре Агнаровиче, скандинавских витязях, поселившихся в России в начале XI века / Перевел с исландского и критически объяснил О. Сенковский. СПб., 1834.
- Еймундова сага http://norroen.info/src/konung/eymund/ru.html [ 21 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Филист Г. М. История «преступлений» Святополка Окаянного — Мн.:Беларусь, 1990. — 156 с.: ил.
- Рудаков В. Е. Борис Владимирович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890–1907.
- Экземплярский А. В. Глеб Владимирович, князь муромский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890–1907.
- У Вишгороді відкрили пам'ятник святим страстотерпцям
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boris i Glib odni z pershih svyatih kanonizovanih ruskoyu cerkvoyu molodshi sini Volodimira Svyatoslavicha Boris i GlibstratostepciBoris i GlѣbU chernectvi Roman i DavidPomerbl 1015 1019Shanuyetsyapravoslavnoyu i katolickoyu cerkvamiU likusvyatij i strastoterpecDen pam yati24 lipnya perenesennya moshiv 2 travnya Mediafajli na Vikishovishi Nezabarom pislya smerti yihnogo batka v 1015 roci voni obidva buli vbiti zgidno z litopisom svoyim starshim bratom Svyatopolkom U rezultati chotiririchnoyi vijni Svyatopolk buv peremozhenij svoyim molodshim bratom Yaroslavom Mudrim Ochevidno pri Yaroslavi i bula pochata persha sproba kanonizaciyi svyatih brativ Todi zh pochali skladatisya pershi opovidannya pro yihnyu zagibel Isnuye takozh versiya sho sam Yaroslav mig ubiti svoyih brativ adzhe shozhij syuzhet opisuyetsya u skandinvskij Sazi pro Ejmunda Do chasiv Yaroslava vidnositsya viniknennya miscevogo kultu Borisa i Gliba u Vishgorodi Perenesennya moshej Borisa i Gliba do novogo hramu sinami Yaroslava 20 travnya 1072 roku vvazhayetsya momentom yihnoyi ostatochnoyi kanonizaciyi Dati yihnoyi pam yati 24 lipnya a piznishe i 2 travnya den drugogo perenesennya moshej u 1115 r stayut ruskimi svyatami Spochatku yih shanuvali yak ciliteliv ale duzhe skoro Boris i Glib stayut zastupnikami vsih ruskih knyaziv yak yihni svyati rodichi Voni pomichniki v bitvah yihnim im yam zaklikayut do yednosti Rusi do pripinennya mizhusobnih voyen Litopisni pam yatki pro Borisa i GlibaDokladnishe Boris Roman Volodimirovich ta Glib David Volodimirovich Ikona Boris i Glib seredina XIII stolittya Kiyiv Kiyivska nacionalna kartinna galereya Zhittyu ta muchenickij konchini Borisa i Gliba prisvyachenij ryad davnokiyivskih pam yatok Ce tak zvana Litopisna povist rozpovid pro zagibel knyaziv sho chitayetsya v skladi Povisti vremennih lit stattya 1015 roku Chtenie o zhitii i o pogublenii blazhennuyu strastoterpcyu Borisa i Gliba Nestora j anonimne Skazannya i strast i pohvala svyatuyu mucheniku Borisa i Gliba Pro vzayemini cih tekstiv u nauci isnuyut rizni poglyadi Zbereglosya blizko 150 spiskiv Skazannya riznih redakcij najstarshij u t zv Uspenskomu zbirniku XII st Skazannya Ikona Boris i Glib Druga polovina XVI stolittya Pohodit iz cerkvi Svyatogo Duha ranishe Svyatih Borisa j Gliba s Potelich Lvivska obl Foto Nacionalnij muzej u Lvovi imeni Andreya Sheptickogo U literaturnomu sensi najdoskonalishim ye Skazannya Vono vidkrivayetsya korotkoyu istorichnoyu ekspoziciyeyu sho opovidaye pro kiyivskogo knyazya Volodimira ta jogo siniv Pered smertyu Volodimir posilaye blazhennogo i skoroposlushlivogo sina svogo Borisa proti pechenigiv Borisa yakij povertavsya do Kiyeva zustrichaye visnik sho povidomlyaye pro smert batka Agiograf govorit pro velikij plach Borisa povnij najvishih pohval pomerlomu i sumnih narikan pro jogo konchinu Odrazu Boris nemov ugaduyuchi svoyu dolyu z odnogo boku viyavlyaye gotovnist gorkuyu pechal svoyu prostreti do brata Svyatopolka z inshogo boku konstatuye sho vin o bienii moeim pomyshlyaet Tak stvoryuyetsya tipovo agiografichna koliziya Ne obmanyuyuchis shodo pidstupnih namiriv Svyatopolka Boris oplakuye svoyu prijdeshnyu zagibel ale v zhodnomu razi ne dumaye pro opir starshomu bratovi Sponukuvanij diyavolom Svyatopolk posilaye ubivc do Borisa a toj u peredchutti svoyeyi zagibeli zgaduye analogiyi z zhitijnoyi literaturi koli pravednik buvav ubitij svoyimi blizkimi Borisa ohoplyuyut vazhki peredchuttya vin palko molitsya spivaye psalmi i uzhe chuyuchi shepit ubivc yaki pidijshli do nametu lishe dyakuye Bogovi za te sho Vsevishnij spodobiv jogo prijnyati smert vid brata Analogichno opisane j ubivstvo Gliba Ale tut agiograf vnosit novij vidtinok Glib zobrazhenij zovsim yunakom yakij molit ubivc Ne gubite menya v zhizni yunogo ne pozhinajte kolosa eshe ne sozrevshego sokom bezzlobiya nalitogo Dali v Skazanni opovidayetsya pro bitvu na Alti mizh Svyatopolkom i Yaroslavom pro peremogu ostannogo i zlu smert Svyatopolka v pustyni mezhyu Chehy i Lyahy Zavershuye Skazannya pohvala svyatim U najstarishomu z vidomih spiskiv v Uspenskomu zbirniku XII XIII st Skazannya z yednane zi Skazannyam chudes svyatih Vono mistit takozh istoriyu budivnictva prisvyachenih yim hramiv Cherez te sho obidvi pam yatki vlasne Skazannya i Skazannya pro chudesa zazvichaj perepisuvalisya razom deyaki doslidniki vvazhali sho voni napisani odnochasno i datuvali chas yih stvorennya periodom pislya 1115 r Comu visnovkovi superechat stilistichni rozbizhnosti mizh pam yatkami kompozicijna zakinchenist yak samogo Zh tak i Skazannya chudes Ostannye maye vlasnu peredmovu i ne maye zaklyuchnoyi chastini mabut tomu sho tekst zadumuvavsya yak vidkrita struktura do nogo mogli priyednuvatisya novi opovidannya pro chudesa Tomu bilshist doslidnikiv vvazhayut sho Skazannya chudes bulo skladeno nezalezhno vid Zh mozhlivo na osnovi zapisiv sho velisya pri Vishgorodskij cerkvi Z usih tvoriv Boriso Glibskogo ciklu Skazannyu najbilsh blizke opovidannya pro vbivstvo brativ u Povisti vremennih lit sho mabut viniklo ranishe za Skazannya i Chitannya Same Skazannya bulo shvidshe za vse prisvyachene do urochistogo perenesennya moshej u 1072 r Chitannya napisane Nestorom zovni bilsh vidpovidaye agiografichnomu kanonovi napriklad vono vidkrivayetsya velikim mirkuvannyam pro vichnu borotbu dobra zi zlom sho i ye na dumku agiografa zmistom vsesvitnoyi istoriyi zobrazhennya knyaziv muchenikiv bilsh tradicijne pozbavlene zhivih prirodnih vidtinkiv sho prisutni u Skazanni Chitannya ne distalo shirokogo rozpovsyudzhennya Skazannya zhe navpaki zbereglosya majzhe u dvoh sotnyah spiskiv I Skazannya i Chitannya vidriznyaye nadzvichajna dlya agiografiyi koliziya za svoyim tipom ce zhitiya martiriyi ale yaksho v takih zhitiyah ubivceyu ye zazvichaj predstavnik inshogo virospovidannya abo yazichnik to Svyatopolk hristiyanin i konflikt nabuvaye zovsim inshogo politichnogo vidtinku Povedinkoyu Borisa i Gliba sho ne pidnyali ruki na starshogo brata navit dlya zahistu svogo zhittya osvyachuvalasya ideya rodovogo starshinstva v sistemi knyazivskoyi iyerarhiyi knyazi sho ne porushili ciyeyi zapovidi stali svyatimi Ejmundova saga pro Burislafa Borisa Saga z yavilasya cherez kilka stolit pislya ruskogo Zhitiya brativ tozh mozhe buti nedoladnim perekazom originalnoyi opovidi Burislaf visuvaye teritorialni pretenziyi do Yarislejfa Yaroslava Yarislejf i Ejmund vatazhok najmanciv otrimuyut peremogu Obloga Kiyeva Kaenugardr Burislafom i b yarmijcyami pechenigami Peremoga Yarislejfa i Ejmunda Zahopleno znameno Burislafa Yarislejf posilaye Ejmunda ubiti Burislafa Nichogo cogo ya ne zroblyu ni nalashtovuvati nikogo ne stanu do osobistogo boyu z Konungom Burislejfom ni zasudzhuvati kogos yaksho vin bude zabitij Sobor Borisa j Gliba v Chernigovi Lyudi spali micno u vsih nametah vkraj stomleni j duzhe p yani Koli ce bulo zrobleno voni zv yazali kinci i tak z yednavshi motuzku na yakij bula petlya z toyu yaku prinesli z soboyu pochali ryaditi Potim Konung Ejmund pidijshov do Knyazhogo nametu shob buti blizko koli bude vona zirvana Udar buv zroblenij po motuzci toj hto trimav yiyi pobachiv sho vona tremtit i skazav svoyim tovarisham sho voni povinni rubati gilki Voni vidrubali motuzki sho pritrimuyut nagnute derevo i vono vipryamilasya silno i mittyevo zirvavshi na povitrya ves namet yakij daleko zakinulo v lis Vogni sho migotili vseredini nametu vsi buli pogasheni cim vibuhom Ejmund she z vechora retelno zatverdiv v pam yati te misce de Konung spit u svoyemu nameti vin rushiv tudi i shvidkimi udarami zavdav smert jomu i bagatom inshim Distavshi Burislejfovu golovu v svoyi ruki vin kinuvsya bigti do lisu muzhi jogo za nim i Turki yih ne vidshukali Sho zalishilisya v zhivih Burislejfovi muzhi buli vrazheni zhahlivim perelyakom vid cogo strashnogo prigodi a Ejmund zi svoyimi lyudmi poskakali get Voni pribuli dodomu do Kiyeva vranci duzhe rano i pishli pryamo v prisutnist konunga Yarislejfa yakomu nareshti donesli z dostovirnistyu pro nastupnu konchinu konunga Burislejfa Na Os tobi golova Gospodaryu Chi mozhesh yiyi vpiznati Viguknuv Ejmund Konung pochervoniv pri viglyadi ciyeyi golovi Ejmund moviv Cej velikij podvig horobrosti zrobili mi normani Gospodaryu Nakazhit teper pristojno pohovati vashogo brata z nalezhnimi pochestyami Konung Yarislejf vidpovidav Neobachno spravu vi zrobili i na nas tyazhko lezhit Ale zh vi povinni poturbuvatisya i jogo pohovannyam Nu yakij ryad stanut teper ryaditi ti yaki jomu sliduvali Ejmund skazav Ya vvazhayu sho voni zberutsya na viche i budut odin odnogo pidozryuvati v cij spravi tomu sho nas voni ne pomitili Posvarivshis voni rozijdutsya ne stanut bilsh doviryati odni inshim i pobredut natovpami get Ya vpevnenij sho deyaki z nih budut dumati pro nablizhenih tila svogo konunga Slidom za tim normani vijshli z mista i poyihali tim zhe shlyahom u lis Voni pribuli do stanu Tam sprava stalasya tak yak pripuskav Ejmund Burislejfovi lyudi vsi pishli get peresvarivshis mizh soboyu pri rozstavanni Ejmund virushiv na galyavinu na nij lezhav trup konunga a pri nomu ne bulo ni odnogo cholovika Voni zrubali trunu doklali golovu do tila i poyihali z nim dodomu do Kiyeva Todi i stalos pohovannya jogo vidome bagatom osobam Pislya cogo ves narod tiyeyi krayini postupiv v ruki Yarislejfu poklyavshis jomu prisyagoyu i vin stav konungom tih volodin u yakih u minulomu knyazhili voni vdvoh KanonizaciyaPam yatnik Svyatim strastoterpcyam Borisu i Glibu na golovnij ploshi v Vishgorodi UkrayinaCerkva Svyatih Borisa i Gliba UPC MP u Vishgorodi Ukrayina Boris i Glib buli kanonizovani ruskoyu cerkvoyu 1071 roku Ryurikovichi vbachali u nih svoyih zastupnikiv i molitvenikiv U litopisah ye zgadki pro chudesa sho vidbuvalisya bilya yihnoyi truni pro peremogi zdobuti yih im yam i dopomogoyu peremoga Ryurika Rostislavicha nad Konchakom Oleksandra Nevskogo nad tevtoncyami pro palomnictvo knyaziv do yihnogo grobu Volodimira Volodimirovicha knyazya galickogo Svyatoslava Vsevolodovicha knyazya suzdalskogo tosho 2 travnya svyatkuyetsya den perenesennya moshej Borisa i Gliba v novu cerkvu zbudovanu knyazem Izyaslavom Yaroslavichem u Vishgorodi 1115 roku yih moshi znovu urochisto pereneseli do kam yanoyi cerkvi Borisa i Gliba u tomu zh misti Pislya mongolskoyi navali 1240 roku moshi buli vtracheni Istoriya ubivstva bula temoyu chislennih skazan z yakih najdavnishim ye Skazannya pro svyatih Borisa i Gliba avtorstvo yakogo pripisuyetsya Nestoru i chornorizcyu Yakovu Na chest svyatih Borisa i Gliba zbudovano bagato cerkov v Ukrayini Pam yatnik svyatim strastoterpcyam Borisu i Glibu pokrovitelyam Vishgoroda vidkrito u misti 31 lipnya 2011 roku Dzherela ta literaturaVilkul T L Skazaniye i strast i pohvala svyatim Borisu ta Glibu 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 593 ISBN 978 966 00 1290 5 S Bugoslavskij Ukrayino ruski pam yatki XI XVIII v v pro knyaziv Borisa ta Gliba Rozvidka j teksti Kiyiv 1928 12 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Skorochenij peredruk div Hrestomatiya davnoyi ukrayinskoyi literaturi Do kincya XVII st Uporyad O I Bileckij 3 e vid dop K 1967 S 53 61 Zhitiya svyatyh muchenikov Borisa i Gleba i sluzhby im Podg k pechati D I Abramovich Pgr 1916 Skazanie o Borise i Glebe Podg teksta perevod i komm L A Dmitrieva PLDR Nachalo russkoj literatury XI nachalo XII veka M 1978 S 278 303 451 456 Skazanie o Borise i Glebe Faksimilnoe vosproizvedenie zhitijnyh povestej iz Silvestrovskogo sbornika Vstup st L A Dmitrieva M 1985 Shahmatov A A Razyskaniya o drevnejshih russkih letopisnyh svodah SPb 1908 S 29 97 Serebryanskij Knyazheskie zhitiya S 81 107 Voronin N N Anonimnoe skazanie o Borise i Glebe ego vremya stil i avtor TODRL 1957 T 13 S 11 56 Eremin I P Skazanie o Borise i Glebe Eremin I P Literatura Drevnej Rusi Etyudy i harakteristiki M L 1966 S 18 27 DmitrievL A Skazanie o Borise i Glebe Slovar knizhnikov Vyp 1 S 398 408 Ukrayinski pismenniki Bio bibliografichnij slovnik U 5 t K 1960 T 1 Uklav L Ye Mahnovec S 51 56 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Povest ob Ejmunde i Ragnare norvezhskih konungah o ih zhizni i priklyucheniyah na sluzhbe u russkogo knyazya Yaroslava ob ubijstve knyazya Svyatopolka zapisannaya so slov pyati voinov iz druzhiny Ejmunda Iz skandinavskih sag Izlozhil Nik Aseev M 1915 PosilannyaO B Golovko Boris i Glib 8 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 344 ISBN 966 00 0734 5 Skazannya pro Borisa i Gliba Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 401 402 Hto vbiv svyatih knyaziv Borisa i Gliba 28 veresnya 2007 u Wayback Machine PrimitkiEymundar Saga Ejmundova saga Skazanie ob Ejmunde Ringoviche i Ragnare Agnaroviche skandinavskih vityazyah poselivshihsya v Rossii v nachale XI veka Perevel s islandskogo i kriticheski obyasnil O Senkovskij SPb 1834 Ejmundova saga http norroen info src konung eymund ru html 21 kvitnya 2017 u Wayback Machine Filist G M Istoriya prestuplenij Svyatopolka Okayannogo Mn Belarus 1990 156 s il Rudakov V E Boris Vladimirovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Ekzemplyarskij A V Gleb Vladimirovich knyaz muromskij Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 U Vishgorodi vidkrili pam yatnik svyatim strastoterpcyam